1.5. Однор1чн1 трави

Однорiчнi кормовi трави поряд з багаторiчними займають значне мюце в системi кормовиробництва. 1х використовують на зелений корм, сшо, сшаж, силос, корми штучного сушшня. Основы види !х належать до родини тонконогових та бобових. З родини бобових найбшыш поширеш вика яра та озима, кормовий горох (пелюшка), одноргчнг види конюшини, серадела, а з родини тонконогових - суданська трава, могар, райграс одноргчний та ш. До однорiчних трав вщносять також рослини родини капустяних (ртак ярий та озимий, редька олгйна, ггрчиця бгла та ш.).

В залежностп вщ грунтово-юпматичних умов однорiчнi трави займають рiзне мюце в структутл пошвних площ. Так, в районах недостатнього зволоження площи' !х можуть збшьшуватись внаслщок того, що вони можуть вегетувати навгть тод^ коли рiст багаторiчних трав попршуеться або взагалi припиняеться. При високш агротехнiцi однорiчнi трави здапп сформувати 2-3 укоси i за кормовим значенням вони майже не поступаються багаторiчним травам. За штенсивнютю наростання зелено! маси деяк однорiчнi трави навiть переважають багаторiчнi трави. В першу чергу це суданська трава, вико-овес, буркун, горох кормовий та ш. Однорiчнi трави незамппп в кормових швозмшах та зайнятих парах кормових i польових швозмш.

Внаслiдок того, що однорiчнi трави мають короткий вегетацшний перюд, !х можна вишвати в рiзнi строки i забезпечувати тварин зеленим кормом тривалий час. Поеднуючи в травосумшках суданську траву, яка характеризуеться повшьним ростом i тiньовитривалiстю, з викою i вiвсом, можна за перший укю одержати зелену масу, яка складаеться з вики i вiвса, а за другий i наступш укоси - з судансько! трави.

Однорiчнi трави в одновидових пошвах i травосумiшках широко використовуються як промiжнi культури. Значення однорiчних трав особливо зростае в районах нестшко! культури багаторiчних трав, де внаслщок посухи i нестачi вологи вони погано ростуть i розвиваються i дають низькi врожа!.

Однор1чш бобов1 трави. Вика яра важлива однорiчна бобова трава для люостепових i полiських районiв Укра!ни. Зелена маса, сшо i насiння мютять багато перетравного протешу, мшеральних солей i вгтамппв. За кормовою цшнютю не поступаеться багаторiчним бобовим травам. В 100 кг повпряносухо! маси мютиться 46 корм. од. i 123 г перетравного протешу на 1 корм. од. Вику яру вирощують як парозаймаючу культуру i в промiжних пошвах. За високого рiвня агротехнiки врожайнiсть зелено! маси вико^всяно! сумiшi досягае 250-300 ц/га.

Добре росте на суглинистих, глинистих, шрих люових i чорноземних нейтральних i слабокислих грунтах. Вика яра - рослина довгого дня. Перюд вегетацп тривае 75-90 дшв.

Сорти: Бшоцерювська 9, Бшоцерювська 679, Гiбридна 97, Маргарита, Орловська 84, Подшьська 18, Подшьська 9 та iн.

Вику яру на сшо i зелений корм розмщують в зайнятому пару пюля картоплi, кукурудзи й цукрових буряюв. При вирощуванш на насшня !! розмщують пюля озимих, просапних або ярих зернових культур. Обробгток грунту такий же, як i тд шшл ярi зерновi культури. Пюля стерньових попередниюв проводять лущення i оранку плугами з передплужниками на глибину 20-25 см. Навесш поле боронують i проводять передпошвну культиващю з одночасним боронуванням.

В паровому полi тд вику вносять гнш в дозi 20-25 т/га. При внесент тд основний обробгток гною врожай вико^всяно! сумiшi шдвищуеться на 30­40%. Вика також добре реагуе на внесення фосфорно-калшних добрив (Р₆₀К₄₅). При сiвбi в рядки вносять гранульований суперфосфат. З мпсроелемент'в найбгльше значення мають молiбден i бор.

При вирощуваннi вики на насшня й сшо швбу проводять одночасно з раншми ярими культурами. На зелений корм в сумiшi з вiвсом та шшими культурами !! висiвають в кшька строкiв з промiжками мiж ними 15-20 дшв. Сiють вику звичайним рядковим способом. Норма вишву вики при вирощуванш в сумiшi з вiвсом на сiно й зелений корм 100-120 кг/га ^вса 50-75 кг). На насшня вику вирощують в чистих пошвах. Норма вишву 120-160 кг/га. Насшня загортають на глибину 3-4 см.

Збирають вику на зелений корм i сшо в перюд цвтння i утворення нижоих бобiв, а на сшаж i силос - в фазi зелених бобiв. На насiння вику збирають при побуршш нижнiх бобiв.

Вика озима. За кормовими якостями зелено! маси i сiна вика озима переважае вику яру. В сухш мас вики озимо! мютиться 22-24% протешу. Вика

озима цшний бобовий компонент для швби !! в сумiшi з житом i озимою пшеницею на зелений корм, сшо й силос. Вирощують вику озиму переважно в Люостепу.

Вику озиму на зелений корм в сумГшГ з житом i озимою пшеницею вишвають в зайнятому пару або пюляжнивно тсля збирання озимих зернових культур. При вирощуванш на насшня !! краще розмГщувати в кормовш швозмш^ вишваючи в сумпш з житом, озимою пшеницею або в чистому виглядг Обробгток грунту такий самий як тд жито чи озиму пшеницю. При осшнш швб1 вики застосовують систему нашвпарового обробгтку грунту, а при веснянш - зяблевий обробгток i передпосГвну культиващю з боронуванням.

Вика озима добре реагуе на внесення оргашчних i мшеральних добрив. При внесент 25-30 т/га оргашчних i фосфорно-калшних добрив (Р₄₅К4₅) урожай значно шдвищуеться. При весняних шдживленнях крГм фосфорно-калшних вносять i до 20 кг/га азотних добрив.

При швб1 вики в сумпш з житом восени !х вишвають роздгльно. Вику вишвають за 12-15 дшв до оптимального строку швби жита. Пшм по сходах вики впоперек рядюв вишвають жито. Роздгльна сГвба сприяе кращому розвитку рослин вики озимо! i успшшш !! перезимГвлГ. При швб1 вики в сумГшГ з вГвсом навеснГ !х висГвають. Норма вишву вики озимо! при осшнш швб1 50-60 кг/га, жита, пшенищ, тритикале - 60-80 кг/га. При веснянш швб1 вики вишвають 100-120 кг/га, а вГвса 80 кг/га. Спошб сГвби звичайний рядковий, глибина загортання насшня 3-4 см.

Вико-злаковГ сумпш на зелений корм i сшо збирають у фазу виходу в трубку злакового компонента. При затзненш з оптимальним строком збирання рослини пшенищ i жита грубшть i погано по!даються тваринами. На насшня вику озиму збирають у перюд достигання нижонх i середшх бобГв на рослинах. Осюльки перГод достигання вики розтягнутий, краще !! збирати на насГння роздшьним способом.

Кормовий горох (пелюшка) використовують на зелений корм, силос, сшаж, сшо. Зелена маса мютить 20-22% сухо! речовини, а в нш 18-22% протешу, 3-4% жиру, 20-22% клгтковими. Насшня кормового гороху - цшний концентрований корм. В насшш мютиться 21,9% протешу. В Украпп його

вирощують в люостепових i степових районах. На сортодшьницях Люостепу середнш урожай зелено! маси кормового гороху 250-350 ц/га, насшня 20-25 ц/га.

Кормовий горох (Pisum arvense L.) - однорГчна бобова рослина. Коренева система стрижнева. Стебло заввишки до 1 м. Листя парношрчасте. Квгтки червоно-фюлетового кольору. Плщ - багатонасшний бГб. Насшня округло-кутасте з невеликими вм'ятинами, шре, буре, чорне. Маса 1000 насшин 150-170 г.

Насшня проростае при температутл 1-2⁰С. Сходи витримують заморозки до мшус 4-6⁰С. Пелюшка - вологолюбна рослина. Найбгльше потребуе вологи в перюд вГд бутошзащ! до масового цвтння. Це рослина довгого дня. До грунтв невибагливий. Проте краще росте на родючих нейтральних або слабокислих грунтах. Добре реагуе на внесення фосфорно-калшних добрив. Вегетацшний перюд 85-110 дшв.

Сорти: Богун, Донбас, Зерноградський 66, Зерноукюний 92, Кормовик, Кормовий 24, Подшьський, Усатий 90.

Кормовий горох у польовш швозмпи вишвають в паровому полГ як парозаймаючу культуру пюля просапних i зернових культур. В кормових швозмшах його вирощують у чистих i змшаних пошвах з вГвсом.

ПГдготовка грунту пГд кормовий горох така сама, як i тд посГвний. Кормовий горох добре реагуе на оргашчш i мГнеральнГ добрива. Безпосередньо тд горох вносять фосфорно-калшш добрива (по 45-60 кг/га фосфору i калГю). КислГ грунти слад вапнувати. На зелений корм кормовий горох вишвають в сумГшГ з вГвсом. Норма висГву 180-220 кг/га насшня гороху i 65-70 кг/га вГвса. При вирощуваннГ на зелений корм i сГно кормовий горох сшть в 2-3 строки з интервалом 15-20 дшв. Глибина загортання насшня 3-4 см. Вирощують кормовий горох i як пюляжнивну культуру.

Горох на зелений корм збирають в перюд цвтння, на сгно - у фазГ наливання бобГв, на зерно - у восковгй стиглостг насшня в бобах нижнього i середнього ярусу.

Однор1чн1 види конюшини. Конюшина багряна (Trifolium incarnatum L.) - однорГчна рослина. Коршь стрижневий, стебла товстг, заввишки 50-60 см. Листки зворотно-серцеподГбш, великг Суцвгття - головка. Насшня удвГчГ бгльше, шж у конюшини лучно!.

Конюшина багряна тепло- i вологолюбна рослина. Добре росте i розвиваеться в умовах теплого помГрно вологого юпмату на аерованих грунтах. У пошвах зустрГчаеться у захГдних областях Укра!ни. Використовуеться як кормова культура на сгно. Урожайнють зелено! маси становить 120-180 ц/га. Вирощують без покриву. Вишвають навесш нормою вишву 30-35 кг/га. Пюля швби поле коткують.

Конюшина персидська (шабдар) (Trifolium resupinatum L.) - однорГчна яра або озима рослина. Коренева система стрижнева, заглиблюеться в грунт на 2-2,5 м. Стебла залежно вгд екотипу заввишки вгд 40-50 до 150-200 см. Листя тршчасте. Суцвгття - нашвкуляст головки. КвГтки лглово-рожевГ, пахучг Конюшина персидська перехреснозапильна, медоносна культура. Плгд -однонасгнний бГб. Маса 1000 насшин 1,6-1,7 г. Вегетацшний перюд 80-135 дшв. Формуе 2-3 укоси, добре вгдростае. Врожайнють 300-400 ц/га за 2-3 укоси i 500-600 ц/га - за умови зрошення. Вирощують на зелений корм i сшо. За поживнютю прирГвнюеться до конюшини лучно!.

Конюшину персидську вишвають рано навесш. Норма вишву 15 кг/га. Глибина загортання насшня 1-2 см. Збирають на сшо в перюд цвтння.

Конюшина олександршська (Trifolium alexandrinum L.) - однорГчна рослина з добре розвиненою стрижневою кореневою системою. Стебла прямГ, ггшгяст, заввишки 25-60 см. Листя тршчасте, довгасте, ланцетне. Суцвгття -головка. Квгтки бш або жовто-бш. Насгння дрГбне, темно-червоне, темно-коричневе. Маса 1000 насгнин 2,8-3 г. ОднорГчна озимо-яра теплолюбна i

вологолюбна рослина. Непридатш для не! кишп, солонцювап i шщаш грунти. Урожайнють залежно вГд умов вирощування коливаеться вГд 120 до 600 ц/га зелено! маси. За якютю корму близька до конюшини лучно!.

Конюшину олександршську вишвають восени або рано навесш. Норма вишву 15-18 кг/га. Глибина загортання насшня до 2 см.

Рекомендований сорт ОрГана.

Серадела. Сераделу використовують на зелений корм, сшо, силос i зелене добриво. Утворюе шжну вегетативну масу, яка за сухою речовиною мютить до 16% протешу. Сшо серадели за якютю близьке до сша конюшини. В 1 кг сша мютиться 32,2 мг каротину. Зелена маса i сшо високопоживш, добре по!даеться тваринами. Серадела також використовуеться як цшна пасовищна культура. Вона стшка до витоптування, не викликае тимпанп у тварин. Пюля скошування швидко вгдростае i формуе отаву, яку можна використовувати на корм або зелене добриво. Поширена в полюьких i захщних районах. При високгй агротехнпц дае 250-350 ц/га зелено! маси, або до 50-60 ц/га сша.

Серадела (Ornithopus sativus L.) - однорГчна трав'яниста рослина. Коренева система стрижнева, проникае на глибину 125 см. Кожна рослина утворюе вГд 5 до 16 стебел заввишки 50-70 см. Листки непарношрчасп. Суцвгття - китиця. Квгтки блцю-рожевг Плгд - бГб у виглядГ пташино! лапки. Насшня дрГбне, коричневе або зеленувате. Маса 1000 насшин 3-4 г.

Насшня починае проростати при температутл 1-3⁰С. Сходи витримують заморозки до мшус 5-7⁰С. Серадела досить морозостшка рослина. Вибаглива до вологи, особливо з 45-денного вшу, коли штенсивно росте зелена маса. До грунтв маловибаглива. Добре росте на бщних тщаних грунтах, за що !! називають "конюшиною пГскГв". Тшьовитривала, тому добре вдаеться при шдшванш !! пГд озимГ та ярГ культури. ПерГод цвГтГння розтягнутий, внаслщок чого достигання недружне, наступае через 105-110 дшв. Сорти: ЛюбешГвська мюцева, Скоростигла 3587, ЯворГвська мГсцева.

Вирощують середелу як парову культуру або тдшвають тд покрив озимих чи ярих культур. Обробгток грунту такий же, як тд ярГ зерновГ культури. На шщаних грунтах значний прирют урожаю одержують вщ застосування калшних i фосфорних добрив в дозГ 45-60 кг/га д. р.

Сшть середелу рано навест. На зелений корм i сшо сшть звичайним рядковим способом з нормою вишву 40-45 кг/га, а на насшня широкорядним способом (30-45 см) з нормою вишву 15-20 кг/га. Глибина загортання насшня 2-3 см.

На зелений корм i сшо середелу збирають в перюд масового цвтння. Скошувати середелу треба при висотг зрГзу не менше 5 см. При низькому зрГзГ серадела погано вгдростае. Отаву скошують через 60-70 дшв пюля першого укосу. На насшня середелу збирають роздшьним способом при побуршш нижшх бобГв.

Однор1чн1 злаков1 трави. Суданська трава цшна кормова культура для зони Степу. Використовуеться насамперед на зелений корм i сшо. За хГмГчним складом суданська трава характеризуеться такими показниками: в нш мютиться 16% протешу, 28% клГтковини, 2,9% жиру, 43% безазотних екстрактивних речовин. На корм використовуеться i насшня судансько! трави. Використовуеться також як пасовищна культура. Урожайнють з 2-3 укошв досягае 400-600 ц/га, при зрошенш - 700-800 ц/га. Урожайнють сша складае 50-100 ц/га, насшня - 6-18 ц/га.

Рис. 76. Суданська трава.

Суданська трава (Sorghum sudanensis Piper.) мае дуже розгалужену мичкувату кореневу систему, яка проникае в грунт на 3 м i бшьше. Стебла зелет, не опушет, 1,5-3 м заввишки, зГбран в прямий або натврозгалужений кущ. Серцевина стебел суха, губчаста. Листя широке, 30-70 см завдовжки. Суцвгття - волоть завдовжки до 40 см. Зертвка тивчаста, овально-елштична, темно-коричневого кольору. Маса 1000 насшин 10-12 г (рис. 76).

Суданська трава - теплолюбна рослина. МшГмальна температура проростання насшня 8-10⁰С. Оптимальна - 20-30⁰С. Сходи при заморозках мшус 3-4⁰С гинуть. Сума ефективних температур в залежностг вщ скороститлостп сорту вгд 2200 до 3000⁰С. До вологи суданська трава не вибаглива. Трансшрацшний коефпцент 200-300. Для набухання i проростання насшня поглинаеться до 40-50% води вгд його маси. При достатнгй

вологостг грунту i кшькостл тепла суданська трава вегетуе до шзньо! осенг Кращими для не! е чорноземи i темно-каштановГ грунти. Непридатними е кислГ i засоленГ грунти. На утворення 1 т сухо! речовини використовуе Гз грунту 25-30 кг азоту, 6-7 кг фосфору i 15-17 кг калгю. Суданська трава - рослина короткого дня. Вегетацшний перюд тривае 100-120 дшв.

Сорти: Багатоуюсна, ГолубГвська 25, Новатор 151, Укевос, Мирошвська 10, Одеська 5 та Гн.

Суданську траву в швозмпн розмщують тсля зернобобових, озимих зернових культур, кукурудзи, багаторГчних трав. Пюля стерньових попередниюв проводять лущення стерт на глибину 4-5 см i оранку на 22-22 см, на чорноземах - на 24-25 см. Навесш поле боронують i 2-3 рази культивують, перед швбою коткують.

Суданська трава позитивно реагуе на внесення оргашчних i мшеральних добрив. Оргашчш добрива вносять тд попередники, а тд траву - мшеральш добрива в дозах: N - 45-50 кг/га, P₂O₅ - 30-45 кг/га, К₂О - 30-40 кг/га.

Сшть суданську траву, коли грунт на глибиш 10 см прогрГеться до температури 10-12⁰С. Споыб сгвби звичайний рядковий при вирощуваннг на корм i широкорядний при вирощуванш на насшня. Норма вишву при звичайнш рядковш швбГ 25-30 кг/га, при широкорядному 10-15 кг/га. Глибина загортання насшня 3-4 см, а на легких грунтах - до 6-8 см. Пюля швби поле коткують.

Догляд за пошвами включае руйнування юрки, боротьбу з бур'янами, на широкорядних пошвах мГжрядш розпушення.

На зелений корм i сшо суданську траву починають збирати в кшщ фази виходу в трубку - початку викидання волотей. Скошують на висотг 6-7 см. При бГльш низькому скошуванн затримуеться вщростання отави i зменшуеться врожай зелено! маси. Другий i третш укоси проводять з интервалом 27-30 дшв.

В умовах зрошення суданську траву вирощують в змшаних пошвах з кукурудзою та шшими культурами. Норма вишву судансько! трави 8-10 кг/га, кукурудзи 25-30 кг/га. Перед швбою вносять азотш добрива в дозГ 30-40 кг/га. В перГод вегетацп проводять два тдживлення азотно-фосфорними добривами: перше у фазГ 3-4 листюв, друге при висотг рослин 50-60 см. Доза добрив N_45-60P_45-60. Пюля шдживлень проводять поливи. Збирають зелену масу в фазу викидання волотей рослинами судансько! трави. Пюля кожного скошування вносять азотно-фосфорш добрива (N₆₀P₄₅) i проводять поливи.

Могар. Могар - цшна кормова культура. Його вирощують на зелений корм, шно, силос. В 100 кг зелено! маси мютиться 17 корм. од. i 1,8 кг перетравного протешу. Сшо за поживнютю не прше сша лучних трав. В 100 кг його мютиться 57 корм. од. i 6,5 кг перетравного протешу. Використовують могар i як пасовищну культуру, особливо в посушливих районах. Його можна вирощувати в змпшаних пошвах з однорГчними бобовими культурами. Вирощують могар в Люостепу i Степу. Врожайнють зелено! маси 200-300 ц/га.

Рис. 77. Могар.

Могар (Setaria italica mocharium Abf.) мае мичкувату кореневу систему, яка заглиблюеться в грунт на 1,5-2 м. Стебло опушене, роздшене на 12­16 мГжвузль. Кущ складаеться з 2-7 стебел. Листки свгтло або темно-зелен довжиною 45-50 см. Маса листюв складае 45-55%. Суцвгття - колосоподГбна волоть вкрита щетинками. Зершвка яйцеподГбна, жовта, пивчаста. Маса 1000 насшин 1,5-3 г (рис. 77).

Могар - теплолюбна рослина. Оптимальна температура для проростання насшня 10-12⁰С. Заморозки не витримуе. Посухостшкють могару висока. Трансшрацшний коефпцент 302. Оптимальна волопсть для росту рослин 60% НВ. До грунтгв могар невимогливий. Кращими для його е чорноземи. Погано росте на важких перезволожених i солонцюватих грунтах. Могар добре реагуе

на внесення азотних добрив. З 1 т сша вш виносить з грунту 17-20 кг азоту, 4-5 кг фосфору та 15-17 кг калгю. Тривалють вегетацшного перюду в залежностг вГд сорту i умов вирощування 90-130 дшв.

В швозмпп могар розмщують пюля ярих зернових культур на грунтах чистих вщ бур'яшв. Обробгток грунту аналопчний обробгтку тд суданську траву.

Могар - тзня яра культура. Сшть його одночасно з кукурудзою. Спошб швби звичайний рядковий. Норма вишву 6-8 млн. шт. схожих насшин на 1 га (20 кг/га). Глибина загортання насшня 3-4 см з обов'язковим одночасним коткуванням i боронуванням. По догляду за пошвами проводять 1-2 до- i пюлясходових боронування проти мишш i плоскухи. Перед швбою могару вносять 60-90 кг/га азоту i по 45 кг/га фосфору i калш. Скошують на сшо у перюд викидання суцвгть. Висота скошування 7-8 см. При скошуванн на висотг 4-5 см могар не вгдростае.

Райграс однор1чний - цшна кормова культура. Сшо i зелену масу добре по!дають вш види тварин. В 100 кг зелено! маси мютиться 20 корм. од. i 2,1 кг перетравного протешу. Вирощуеться в Люостепу, на Полюш, в захщшх районах Укра!ни. Врожайнють 200-500 ц/га.

Райграс однорГчний (Lolium multiflorum Lam.) мае мичкувату кореневу систему. Висота рослини 70-80 см. Кущ нещшьний, стебла неопушеш з 5-6 мГжвузлями. Листя широке. Облистненють до 50%. Суцвгття - цилшдричний рихлий колос. Насшня шрого кольору. Маса 1000 насшин 2,5-3,0 г.

Насшня починае проростати при температутл 1-4⁰С. Оптимальна температура проростання 20-25⁰С. Сходи добре витримують заморозки мшус 2-3⁰С. Вологолюбна рослина, добре вщростае, дае 4-5 укошв. Погано переносить посуху. Кращими для вирощування райграсу е родюга глинист, супщаш i чорноземнГ грунти. Добре реагуе на внесення азотних добрив. Райграс швидко формуе надземну масу. Пюля з'явлення сходГв до першого скошування минае 40-45 дшв.

Райграс однорГчний вирощують в кормових i польових швозмшах. Використовують як покривну культуру для багаторГчних трав, а також як парозаймаючу i пюляжнивну культуру. Вирощують його пюля озимих, ярих зернових i просапних культур. Обробгток грунту проводять як i для шших культур раншх строюв сГвби.

Для тдвищення врожайност райграсу однорГчного тд основний обробгток вносять фосфорно-калшш добрива (Р₆₀К₄₅), азотн в тдживлення пюляукюно (N_35-45).

Вирощують райграс однорГчний в чистих i змшаних пошвах з однорГчними бобовими культурами. Сшть райграс одночасно з раншми ярими культурами звичайним рядковим способом з нормою вишву 25-30 кг/га. Насшня загортають на глибину до 2 см. В сумГши з райграсом однорГчним вжлвають по 100-120 кг/га вики яро! або 120-150 кг/га чини пошвно!. Якщо райграс вишвають як покривну культуру багаторГчних трав, норма вишву його зменшуеться до 15-18 кг/га.

Скошують райграс однорГчний на сшо в перюд колосшня - початок цвтння на висотг зрГзу 6-8 см. Другий укю проводять через 30-35 дшв пюля першого, третш - через 40-45 дшв пГсля другого.

Однор1чн1 культури родина капустяних. Як кормовГ вирощують в Укра!нГ наступш однорГчнГ культури родини капустяних: озимий та ярий ршак, редьку олшну, свиршу озиму, прчицю бшу та Гн. Капустяш е високобГлковими культурами. 1х вирощують на зелену масу i на силос в чистому посГвГ i в сумГшГ з шшими культурами. Поб1чш продукти переробки насшня капустяних культур на олш - макуха i шрот цшне джерело концентрованих бшкових кормГв. Уш капустянГ культури, якГ використовуеться на корм, багап на бГлок. У зеленш маш багато вГтамГнГв та мшроелеменпв. В 1 кг макухи мютиться 0,85-0,92 корм. од. Кращий за якютю корм одержують при збиранш капустяних культур у фазГ бутошзащ! - початку цвтння.