грунтах 8-10 см, на середтпх - 7-8 см i на важких - 5-6 см. При осшньому садшш бульби загортають на 2-3 см глибше.

Догляд за земляною грушею такий же, як i за картоплею. Проводять до- i шслясходов! боронування i 2-3 мГжрядних обробгтки. В районах достатнього зволоження i при зрошентн насадження земляно! груш! шдгортають.

Збирають земляну грушу на силос та зелену масу восени до настання заморозюв силосними комбайнами. Бульби збирають тшьки частково. Основну масу бульб залишають в грунт! i збирають навесш перед садшням. Збирають бульби земляно! груш! так само, як i картоплг

На полях, де земляна груша залишаеться для використання в наступн роки вносять мшеральш i оргашчш добрива. До появи сходГв проводять боронування для боротьби з бур'янами. Шсля появи сходгв поле повторно боронують. Потм загущен! сходи прорщжують культиваторами або шдгортачами при висот' рослин 10-15 см, вирГзаючи мГжряддя до ширини 60­70 см. Подальший догляд за земляною грушею такий самий, як i при однорГчному !! вирощуваннг

3. Коренеплоди

До коренеплодГв належать буряки, морква, турнепс, бруква, куузику, цикоргй. Ili культури подгляють на дв! групи: сировинно-рослинш та кормов!. До першо! групи належать буряки цукров! i цикорш, до друго! - буряки кормов!, морква, турнепс, бруква, куузику.

Коренеплоди мають рГзну морфолопчну будову i бГологГчн! особливостГ. БГльшГсть Гз них належать до рГзних ботанГчних родин. Спшьним для них е дворГчний цикл розвитку та здатнГсть утворювати коренеплгд - мГсце нагромадження запасних поживних речовин, як! використовуються для продовження вегетацп другого року життя. У перший рш розвитку утворюеться коренеплщ i розетка прикореневих листюв, на другий - з бруньок,

що розмкцеш на головщ коренеплоду, виростають стеблов! пагони з листками i квГтками, з яких тсля запилення i заплГднення, формуеться насшня.

В цьому роздш розглядаються тшьки цукров! буряки, як основна техшчна цукроносна культура Укра!ни. 1ншп культури розглядаються у роздш "Кормов! коренеплоди".

3.1. Цукров1 буряки

Значення. Цукров! буряки - важлива техшчна культура Укра!ни, яка вирощуеться для одержання Гз !! коренеплодГв цукру, як цшного продовольчого продукту. Цукор легко засвоюеться оргашзмом i е засобом вцшовлення його енергетично! здатностГ. ФГзГологГчно обгрунтована норма цукру для людини не перевищуе 100 г на добу.

кг перетравного протешу, 0,5 кг кальцию та 0,5 кг фосфору. В урожа! 300 ц/га коренеплодГв i 150 ц/га гички мютиться 10500 корм. од. Значну кормову поживнють мають також вщходи, що залишаються пюля збирання (гичка, головки коренеплодГв) та заводсько! переробки цукрових буряюв (меляса, жом). Гичка досягае 35-50% i бгльше вщ маси коренеплодГв. В нш мютиться 26,5% сухих речовин, зокрема 2,5-3,5% бшка, 0,8% жиру, багато вгтамшГв. 100 кг гички ввдювгдае 18-20 кормовим одиницям.

В 1 ц свГжого жому мютиться 8 корм. од. та 0,9 кг перетравного протешу, а в 1 ц сухого жому - 85 корм. од. i 3,9 кг перетравного протешу. Меляса мютить до 60% цукру i за кормовою цшнютю наближаеться до зерна: 100 кг !! ввдювщають 77 кормовим одиницям i 4,5 кг перетравного протешу. Загальна кормова цшнють вГдходГв, одержаних при збиранн i переробщ цукрових буряюв, при врожайност' коренеплодГв до 300 ц/га складае близько 5 тис. корм.

од.

Мелясу використовують також для виготовлення спирту, глщерину та Гн.

Як просапна культура, тд яку проводиться глибокий обробгток грунту, вносяться багато оргашчних i мшеральних добрив, ведеться ретельний догляд за пошвами, цукров! буряки е цшним попередником для багатьох сшьськогосподарських культур. Вони забезпечують тдвищення культури землеробства i продуктивност' польових швозмш.

Походження. Цукров! буряки, порГвняно з шшими рослинами, дуже молода культура. Родоначальна форма цукрових буряюв - бита огородня, або сГлезька, виникла в результат! вгдбору Гз природних пбридГв листкових буряюв з малоцукристими, але продуктивними коренеплцшими буряками кормового типу. Наявнють цукру в коренеплодах було вцжрито в 1747 р. шмецьким вченим Маркграфом, а можливють його одержання була доказана в кшщ XVIII ст.

Початком виробництва цукру в Росп з буряюв вважають 1802 р., коли в сел! Аляб'еве Тульсько! губернп була збудована перша цукроварня. Широке

виробництво цукру Гз цукрових буряюв вщноситься на кшець XIX ст. На той перюд в Росп цукров! буряки вирощувались на площ! 500 тис. га, а виробництво цукру сягало 800 тис. т. щорГчно.

Широкий розвиток цукрового виробництва в Украпп започатковано починаючи з 1840 р., коли в с. Смгла був збудований потужний цукровий завод.

Цукров! буряки спочатку вирощували розсадним способом, а швбу насшням запроваджено з середини XIX ст. В цей час, завдяки селекцшнш робот! i вгдповщнй агротехшщ, значно шдвищилась цукристють буряюв. На 70-i роки XIX ст. вона вже досягла 13-14%.

Поширення. Свгтова площа пошвГв цукрових буряюв складае бгльше 9 млн. га. Близько 80% ушх пошвних площ та валового збору цукрових буряюв припадае на кра!ни Свропи. Найбшыш площ! зосереджен! в Росп, Францп, Шмеччиш, Чехп та Гн. Вирощують цукров! буряки в деяких кра!нах Азп, США. Пошви буряюв в Укран на кшець XX ст. були в межах 1,6-1,7 млн. га. За останти роки вони значно зменшились. В 2002 р. цукров! буряки вирощувались на площ! 0,7 млн. га. Найбгльше цукров! буряки вирощують у Вшницькш, Черкаськш, Кшвськш, Xмельницькiй, Полтавськш, Xаркiвськiй i ТернопГльськГй областях.

Цукров! буряки - високоврожайна культура. При вирощуванш за Гнтенсивною технологГею врожайнють в багатьох господарствах бурякосшчих райошв досягае 450-550 ц/га.

Ботан1чн1 та бюлопчш особливост1. Цукров! буряки (Beta vulgaris L.) належать до родини лободових (Chenopodiaceae) i вГдносяться до геоф1т1в, у яких еткотиль (головка), ггпокотиль (шийка) i власне коргнь перетворились в коренеплщ - орган накопичення запасних поживних речовин, а бруньки, з яких формуються квгтконосш пагони на другому рощ розвитку, закладаються на головщ коренеплоду близько вгд поверхш грунту (рис.23).

На першому рощ життя цукров! буряки проходять так! фенолопчш фази росту: сходи (фаза шм'ядольних листочюв), перша пара справжшх листюв,

третя пара справжшх листюв, змикання листюв у мГжряддях, розмикання листюв у мГжряддях.

Вегетацшний перюд першого року життя умовно роздшяють на три перюди: формування листково! поверхш i коренево! системи (перш! 1,5 мюящ життя рослин); штенсивний рют листя i коренеплоду (продовжуеться бГльше двох мюящв, добовий прирют коренеплоду до 10 г); штенсивне накопичення цукру (останнш мюяць вегетацп, цукристють за добу збшьшуеться на 0,07­0,1%).

На другий рпс життя рослини проходять так! фенолопчн! фази: утворення розетки листюв на коренеплодах, рют стеблових пагошв, цвтння, достигання. Тривалють вегетацшного перюду в перший ргк життя становить 160-170 дтпв, а на другий - 100-125 дшв.

Рослини, на яких квгтконосш пагони утворюються вже в перший рпс життя, називають цвгтушними. Цвгтушнгсть спричиняе зниження цукристосп, здерев'яншня тканин i зменшення маси коренеплоду. Основною причиною цього явища е пошв цукрових буряюв в непрогрпий грунт i затяжна холодна весна.

Коренеплоди мГстять в середньому 75% води i 25% сухих речовин, до складу яких вцтноситься 17,5% цукрози та 7,5% нецукрГв. Ь загально! кГлькост! нецукрГв близько 5% припадае на нерозчинтн (клГтковина - 2,5%, пектинов! речовини - 2,4, бшки i зола - 0,1%). До розчинних нецукрГв вщносяться безазотист! речовини (0,8%), азотист' речовини (1,1%) та зола (0,6%).

При переробщ коренеплодГв цукрових буряюв одержують цукор, яким вважаеться тшьки цукроза (С₁₂Н₂2О₁₁). Вш Гнш! вуглеводи, оргашчш i мГнеральн! речовини вщносяться до нецукрГв. НайбГльш шкГдливими Гз них е пектинов! речовини, як! негативно впливають на фшьтращю i кристалГзацГю цукру. Азотист! речовини дшяться на дв! групи: нешкГдлив! (бшков1 речовини) i шкГдлив! (бета!н, амгди та Гн.). ШкГдлив! азотист! речовини в процес! виробництва цукру залишаються в меляси

Цукров! буряки досить вимоглива до умов зовншшього середовища культура.

Вимоги до тепла. По вцшошенню до тепла цукров! буряки е помГрно теплолюбною культурою. Мппмальна температура грунту для проростання насшня - 3-4⁰С. При температур! 15-18⁰С сходи з'являються через 6-7 дшв. Сходи дуже чутлив! до заморозк'в. У фаз! "вилочки" заморозки до мшус 3-4⁰С можуть призвести до !х загибелГ З появою першо! пари справжшх листюв сходи витримують зниження температури до мшус 8⁰С. Оптимальна температура для фотосинтезу i росту рослин 20-22⁰С, але активний рют i накопичення цукру у коренеплодах продовжуеться до настання осшшх температур нижче 6⁰С. Сума ефективних температур за вегетацшний перюд в основних районах вирощування цукрових буряюв досягае 2400-2600⁰С, у швнгчних районах - 1900-2000⁰С i на швдш - 3000-3200⁰С.

Перша пара справжшх листюв з'являеться через 6-8 дшв пюля сходГв, пот'м друга, третя i четверта пара. Шзшше листя з'являються по одному -спочатку через 2-3 дш, в середин! вегетацп - через 1-2 дш, а в кшщ вегетацп темпи утворення листя знову уповгльнюються. За вегетацшний перюд першого року життя на однш рослин! утворюеться 60-90 листюв.

Листки урожайних сортв ростуть швидше шж цукристих, але останн бгльш довгов1чш. Активна д1яльнють кожного листка в середньому продовжуеться близько 25 дшв. ТермГн дгяльност' листкГв залежить в!д температури, вологост! грунту та живлення, особливо азотного. Формування площ! листкового апарату i його активна дгяльнють залежать вщ рГвня агротехнГки i умов зовншшього середовища. Бгльшу листкову поверхню i тривалГшу дГяльнГсть листкГв мають пошви цукрових бурякГв, вирощен! в умовах оптимального забезпечення теплом, свгтлом, поживними речовинами i вологою. Оптимальна площа листя на 1 га цукрових буряюв складае 45-50 тис. м².

Вимоги до свгтла. Цукров! буряки - вибаглива до свгтла рослина довгого дня. Вгд тривалост! i гнтенсивност' сонячного освгтлення залежить рют i розвиток рослин i особливо цукристють. Гнтенсивнють утворення цукру в листках i вГдкладання його в коренеплодах знаходиться в прямш залежност вгд кглькост' сонячних дшв у серпш-вересш, при умов! достатнього забезпечення рослин вологою i поживними речовинами.

Оптимальний свгтловий режим пошвГв цукрових буряюв складаеться лише за умови достатнього надходження i використання фотосинтетично! радГащ! (ФАР), ресурси яко! в умовах Укра!ни при оптимальних строках швби i збирання складають 1,4-1,7 тис. МДж/м поверхн поля. Цукров! буряки краще використовують ФАР шж шши культури. Так, якщо для бгльшост' культур ефективнють використання ФАР становить в середньому 0,55%, то для цукрових буряюв - 1-1,25%. За рахунок фотосинтезу в коренеплодах цукрових буряюв утворюеться 90-95% сухо! речовини i 100% цукрози. Бшышсть факторГв тдвищення Гнтенсивност! фотосинтезу, в тгй чи шший м!рц регулюеться за рахунок вщповщних агротехшчних заходгв. Винятково велике значення в цьому вщношенш мають ранн строки сГвби, оптимальна густота рослин та р1вном1рнють !х розмГщення на площ!, бГльш шзш строки збирання врожаю та Гн.

Вимоги до вологи. Цукров! буряки вибаглиш до вологи починаючи з проростання насшня, хоч водночас е i посухостшкими. Для бубнявГння i проростання насГння потрГбно 150-170% води вгд маси клубочюв. ТранспГрацГйний коеф1щент в залежност! в!д умов живлення, освгтлення, температури, а також вгд фази розвитку змшюеться вгд 240 до 400. Використовують воду цукров! буряки економшше за шши культури, проте загалып витрати води на 1 га пошву досить значш, що пов'язано з формуванням велико! оргашчно! маси. На утворення 1 ц коренеплодГв i вГдповГдно! юлькосп листя при урожайност! 400-500 ц/га буряки використовують з грунту 80 ц води, або 3200-4000 м³/га.

Найбгльше води буряки потребують в перюд посиленого росту (в липш-серпш). За даними Верхняцько! дослцшо! станцп, витрати води цукровими буряками за добу складають у травн 8 м /га, червн - 25, липн - 34, серпн -29, вересн - 14 м /га. Нестача вологи в липнГ-серпн! згубно впливае на врожайнють буряюв, призводить до збшьшення вмюту шюдливого азоту в коренеплодах.

Розвиваючи добре розвинену кореневу систему, яка глибоко проникае в грунт, цукров! буряки менше шж шши культури страждають в!д недостатньо! кшькосп опадГв. Краще ростуть, розвиваються i формують високий урожай буряки при вологост! грунту 65-75% НВ.

Особливост1 живлення. При формування врожаю цукров! буряки виносять з грунту багато поживних речовин. Так, за даними дослгдних станцш, при утворенн! 100 ц коренеплодгв i вщповцшо! кшькосп листя вони виносять з грунту в середньому 50-60 кг азоту, 15-20 кг фосфору, 65-70 кг калш, а також значну кшькють мпсроелемент'в.

Для одержання високих урожа!в коренеплодгв цукрових буряюв з високою цукристютю i хорошими технолопчними якостями необхщно забезпечити помГрне азотне живлення в перюд проростання насшня i на раншх фазах росту рослин, оптимальний рГвень живлення вшма мГнеральними елементами в перГод штенсивного формування листкового апарату i шдвищене живлення фосфором i калГем, при дещо обмеженому живленш азотом в кшщ вегетацП. НаприкГнц! вегетацП потреба в азот! може задовольнятися за рахунок його реутилГзацП з бшьш старих листюв.

Цукров! буряки засвоюють також натрш, кальцш, магнГй, шрку та Гн. Вони також вимоглиш до наявност! в грунт! мшроелементГв - бору, цинку, молГбдену, залГза, м!д! та Гнших. При нестач! кальцГю послаблюеться рГст рослин i особливо коренево! системи. МГкроелементи позитивно впливають на життедгяльнють цукрових буряк'в. Бор, марганець, цинк, молГбден i мГдь активГзують фотосинтетичну дГяльнГсть рослин. Бор, мщь i цинк, крГм того,

беруть участь у перемщенш цукрГв Гз листюв у коренеплоди. Вадсутшсть деяких мгкроелемент'в, особливо бору, може викликати рГзн фГзГологГчн! захворювання (гниль сердечка, хлороз та Гн.).

Вимоги до грунт1в. Цукров! буряки дуже вимоглиш до родючост грунту. Краще ростуть вони i формують бгльш високий урожай на глибоких, родючих, багатих оргашчною речовиною, добре проникних грунтах. Це, в першу чергу, чорноземи, а також темно-шр! та дерново-лучн грунти. Придатш грунти низин i заплав. Висок! урожа! одержують також на удобрених оргашчними добривами i добре оброблених темно-каштанових i дерново-шдзолистих грунтах. Цукров! буряки - солест'йка культура i на солонцюватих грунтах забезпечуються висок! урожа! коренеплодГв. Бщп тщан! i важк' глинист! грунти для цукрових буряюв не придапп. Для буряюв бшьш придали грунти, як! мають нейтральну або слаболужну реакцГю (рН 7-7,5).

Цукров! буряки краще розвиваються на пухких грунтах, об'емна маса

₃₃

яких становить 1-1,2 г/см . При об'емнгй маш 1,35-1,45 г/см порушуеться нормальний рют коренеплодгв.

Сорти i пбриди. Сучасш технолог!! вирощування цукрових буряюв неможлиш без застосування високопродуктивних однонастних сортгв i ггбридгв. На 98% пошвних площ вирощуються однонастт диплоХдт сорти та однонасшш гГбриди вгтчизняно! селекц!!, як! за продуктивнГстю не поступаються сортом зарубГжно! селекц!!. Найбгльш поширен! так! сорти та пбриди: Веселоподгльський 29, БГлоцеркГвський однонасГнний 45, УладГвський однонасГнний 35, ЯлтушкГвський однонасгнний 64, ЮвГлейний, Уманський ЧС-5, Верхняцький ЧС-72, Укра!нський ЧС-70, ОлександрГя, БГлоцеркГвський ЧС-51, ЛГдер та Гн.

Технолопя вирощування. Вирощування цукрових буряк'в за гнтенсивною технологГею на основ! науково-обгрунтованих зональних систем землеробства сприяе максимальнгй реалГзацП' можливостей росту урожайност'.

Попередники. В зон! достатнього зволоження запаси вологи в грунт! тсля рГзних попередниюв майже однаковц що дае можливють значно розширити склад попередниюв цукрових буряюв без зниження !х продуктивностГ. Проте найсприятливГшп умови створюються при розмщент цукрових буряюв пюля озимих зернових, як! йдуть пюля багаторГчних трав на один i два укоси, гороху та пару, зайнятого однорГчними культурами на зелений корм i силос.

В дослгдах Уладово-Люлинецько! дослгдно! станцп високий урожай було одержано також при розмщент цукрових буряюв по озимгй пшениц!, яка йшла пюля гречки, кукурудзи на силос, картопл! та Гн.

У зон! нест'йкого зволоження найбгльш висок! врожа! цукрових буряюв отримують пюля озимо! пшениц! по зайнятому пару, гороху i багаторГчних травах на один уюс, а в твденно-схщних районах - i по чистих парах. При загибел! озимо! пшениц!, як попередника, цукров! буряки можна розмщувати пюля вГвса, гороху i ячменю.

У зон! недостатнього зволоження правильне чергування культур у швозмй набувае особливого значення як фактор регулювання водного режиму. В щй зон! найбшыш сприятливий водний режим бувае в ланщ з чорним паром. Якщо площа буряюв бгльша за площу чорного пару, !х розмщують у ланках з багаторГчними травами однорГчного використання на один уюс або з однорГчними травами на зелений корм.

Повертати цукров! буряки на попередне поле сшд не рангше як через 3-4 роки. Цукров! буряки добрий попередник ярих зернових, зернобобових та шших культур.

Обробгток грунту. Завдання основного обробгтку грунту тд цукров! буряки полягае в полшшенш фГзичних властивостей грунту, водного, повгтряного, теплового i поживного режимГв. Його проводять з метою заробки поживних залишюв попередньо! культури, оргашчних i мшеральних добрив,

боротьби з бур'янами, шкгдниками, хворобами тощо. Обробгток грунту тд цукров! буряки здгйснюють по типу натвпару або полтшеного зябу.

Полтшений обробток бгльш ефективний у зонах нестойкого та недостатнього зволоження й на полях засмГчених багаторГчними бур'янами, а також при затзнент з сгльськогосподарськими роботами. Ним передбачаеться дворазове лущення стерт i глибоку зяблеву оранку. На полях, де переважають багатор1чт коренепаростков! бур'яни (осот, прчак, березка польова та Гн.) проводять дво- триразове лущення стерт, перше услгд за збиранням озимих дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6-8 см, або дисковими боронами БД-10А, БДТ-7, друге - тсля масово! появи бур'яшв через 10-12 дшв на глибину 12-14 см лемгшними лущильниками ППЛ-10-25 в агрегат! з важкими зубовими боронами, а в посушливу погоду - з кгльчасто-шпоровими котками ЗККШ-6А. При потреб! проводять трете лущення дисковими лущильниками тсля вгдростання бур'яшв. Оранку на глибину 30-32 см проводять в кгнщ вересня - початку жовтня плугами ПН-4-35А, ПЛН-3-35, ПТК-9-35 або двоярусними плугами ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40, як! краще заробляють тсляжнивш рештки i зменшують забур'яненють пошвГв. Така система обробгтку дае можливють зменшити забур'яненють поля на 80-90%.

На полях, де багато кореневищних бур'яшв (пирш повзучий, гострець, свинорий, хвощ та Гн.), спочатку лущать лемгшними знаряддями на глибину 12-14 см, щоб вивернути кореневища на поверхню, пот'м !х розрГзають дисковими лущильниками. Оранку на глибину 30-32 см проводять при вадростанш бур'яшв.

В зон! достатнього зволоження, а також в зонах нестойкого та недостатнього зволоження з шдвищеною забур'яненютю однорГчними бур'янами застосовують натвпаровий обробток грунту, який включае лущення стерт пюля збирання попередника дисковими лущильниками на глибину 6-8 см в два слгди i оранку в кгнщ липня-серпш на глибину 30-32 см плугами в агрегат! з боронами, а в посушливих умовах - з кшьчасто-

шпоровими котками. Зоране поле в мГру випадання опадгв та з'явлення бур'яшв 1-2 рази обробляють важкими зубовими боронами або культиваторами в агрегат! з боронами. Наприюнщ осен проводять безполицеве розпушування на глибину 16-20 см лемшними лущильниками без полиць або плоскорГзами. Коренепаростков! бур'яни, як! вгдростають тсля оранки при полшшеному зяблевому обробгтку, знищують культиваторами в агрегат! з боронами. Взимку на полях, призначених для пошву цукрових буряюв, проводять сншозатримання снггорозорювачем-валкоутворювачем СВУ-2,6.

Якють швби цукрових буряюв та рГвень польово! схожост насшня значною мГрою визначаються своечаснютю та яюстю весняного обробгтку грунту. Вгн складаеться з ранньовесняного розпушування та вирГвнювання, передпошвно! культивацп, а в умовах достатнього зволоження - Гз додаткового пошарового розпушення на глибину 7-8 см. Мета ранньовесняного обробгтку -розпушення верхнього шару грунту в перюд фГзично! стиглост! до дрГбногрудкуватого стану, що сприяе зменшенню втрат вологи, вирГвнюванню поверхш поля та створенню сприятливих умов для передпошвного обробгтку, швби i догляду за пошвами. Своечасний i високояюсний весняний обробгток запобггае випаровуванню вологи, сприяе створенню рГвномГрно ущГльненого нижнього шару грунту, знищуе сходи зимуючих i озимих бур'яшв, створюе сприятлив! умови для загортання насшня цукрових буряюв у вологий шар грунту на оптимальну глибину.

Ранньовесняне розпушування проводять широкозахватними агрегатами, укомплектованими Гз зчГпок (С-11У, СП-16, С-18А, СГ-21) i зубових борГн на тяз! гусеничного трактора для запобГгання утворення широких колш. У першому ряду розмшгують важк! БЗТС-1,0 або середтп БЗСС-1,0 борони, у другому - середтп БЗСС-1,0, посГвн! ЗБП-0,6, або райборшки ЗОР-0,7. ВирГвнювання поверхн! грунту в умовах шдвищено! вологост! проводять через 1-4 години пюля ранньовесняного розпушування в мГру шдсихання розпушеного грунту агрегатом, що складаеться Гз шлей-борш ШБ-2,5 (перший

ряд) i боргн ЗБП-0,6 або ЗОР-0,7 (другий ряд). На неущшьнених грунтах i при швидкому достиганн! грунту розпушування i вирГвнювання здшснюють одним агрегатом Гз шлейф-боргн i зубових боргн за один-два проходи. Слгд зазначити, що зашзнення з закриттям вологи на один день призводить до непродуктивних втрат 60-120 т/га води. Глибина розпушеного грунту мае становити 2,5-3 см, вмют грудок дгаметром 20 мм не повинен перевищувати 20%, у тому чиси 50 мм - не бгльше 5%.

У районах достатнього зволоження, особливо на безструктурних схильних до запливання грунтах, пюля ранньовесняного розпушування проводять культиващю на глибину 6-10 см культиваторами УСМК-5,4Б в агрегат! з боронами i котками та з одночасним внесенням азотних добрив.

Передпошвний обробгток грунту е складовою частиною единого технолопчного процесу - швби цукрових буряюв i повинен здгйснюватись без будь-якого розриву в час!. Передпошвна культиващя повинна випереджувати швбу не бгльше, як на 2-3 проходи пошвного агрегату. Передпошвний обробгток проводять культиваторами УСМК-5,4А. Залежно вгд щгльност' i вологост! грунту культиватор обладнують рГзними робочими органами: стрглчастими лапами або однобГчними плоскорГзними бритвами. Обробгток грунту проводять човниковим способом тд кутом 3-4⁰ до напрямку швби при швидкост руху агрегату до 7 км/год. Передпошвна культиващя проводиться на глибину загортання насгння (2,5-4 см). Пухкий, неущшьнений грунт перед швбою обов'язково ущГльнюють гладкими водоналивними або кГльчасто-шпоровими котками.

Удобрення. Добрива в поеднант з Гншими агротехнГчними заходами -найефектившший фактор ГнтенсифГкацП вирощування цукрових буряюв. Прирют урожаю коренеплодГв цукрових буряюв при внесент 1 кг азоту становить в середньому 35,7 кг, 1 кг фосфору - 37,5 кг, 1 кг калгю - 18,8 кг.

Система удобрення цукрових буряк'в передбачае основне удобрення, яке вносять восени тд глибокий обробгток грунту; рядкове, яке вноситься тд час

швби в зону, близьку до проростаючого насшня; удобрення в перюд вегетацп (тдживлення). Основне удобрення включае оргашчш та мшералын добрива, в рядки при швб! вносять мшеральш мшро- та макродобрива, шдживлюють мшеральними та рщкими оргашчними добривами.

Найвищу продуктивнють цукрових буряюв забезпечуе внесення оргашчних i мшеральних добрив. З оргашчних добрив тд буряки використовують в основному нашвперепрший шдстилковий гнш, який одержують пюля 4-5 мюящв збершання в гноесховищах чи буртах. З 1 т такого гною вноситься в грунт 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калию. Гнш рекомендуеться вносити восени безпосередньо тд цукров! буряки або тд попередник тд глибоку оранку без розриву м!ж розкиданням та заорюванням з розрахунку: у зон! достатнього зволоження 40-50 т/га, нестшкого зволоження -30-40 т/га i недостатнього - 30-35 т/га. При вирощуванн! буряюв за укра!нською интенсивною технолопею норми гною збшьшують до 30-60 т/га залежно вгд умов зволоження.

Дози мшеральних добрив розраховують на заплановану урожайнють. Ор1ентовш дози мшеральних добрив, рекомендован! 1нститутом цукрових буряюв та мережею його дослгдно-селекцшних станцш для рГзних зон зволоження i тишв грунтГв, розраховаш на отримання врожайност! коренеплодГв 350-500 ц/га. У зон! достатнього зволоження на чорноземах типових, вилугуваних слгд вносити мшералын добрива в норм! N₁₆₀P₁₇₀K₁₆₀, на темно-шрих люових грунтах i ошдзолених чорноземах - N₁₇₀P₁₆₀K₂₀₀, на сГрих лГсових грунтах - N₁₈₀P₁₅₀K₂₀₀; у зон! нестГйкого зволоження - ввдювцшо N120P150K150, N140P140K190, N160P130K170; у зон! недостатнього зволоження -

вгдповцшо N110P140K100, N130P120K150, N140P120K150.

Переважну частину рекомендовано! чи розрахунково! норми мшеральних добрив (70-90%) вносять в основне удобрення. В рядки мшеральш добрива вносять у вшх зонах в доз! N₁₀P_15-20K_10-15. У зон! достатнього зволоження доцшын тдживлення цукрових буряк'в у фаз! 2-4 листюв дозою добрив

N₃₀P₃₀K₄₀. В цгй зон! частину мгнеральних добрив, особливо азотних, можна вносити i тд передпосГвну культиващю при умов!, якщо добрива недовнесеш тд глибоку оранку. Проте треба мати на увазц що весняне внесення добрив менш ефективне порГвняно з використанням !х в основне удобрення.

На пошвах цукрових буряюв ефективне також позакореневе тдживлення, яке застосовують у вшх зонах. Для позакореневого тдживлення використовують карбамщ (25-30 кг/га) або поеднання карбамщу (25 кг/га) i хлористого калш (20 кг/га). Урожайтсть коренеплодгв вгд тдживлення шдвищуеться на 40-60 ц/га i цукрист'сть - на 0,5-0,8%. Найефектившше проводити це тдживлення перед змиканням листюв цукрових буряюв у рядках.

З форм азотних мшеральних добрив найбшыш ефективними для цукрових буряюв е амГачна селгтра, сечовина (карбамщ), сульфат амонш, наттлева селгтра, кальщева селгтра та Гн.; з фосфорних - суперфосфат (гранульований, простий, амошзований, концентрований), преципгтат та Гн.; з калГйних - хлористий калгй, сульфат калГю, калГмагнезгя, ка!н!т та Гн. Застосовують також складш мГнеральн! добрива - амофос, дГамофос, нГтроамофоску, нГтрофоску.

ПГд цукров! буряки застосовують також борн!, мщш, марганцев!, цинков!, молГбденов! та кобальтов! мГкродобрива. Борн! добрива у форм! борно! кислоти чи борату магнгю вносять в рядки з розрахунку 0,4-0,6 кг д. р. бору на га. Особливо ефективш на дерново-шдзолистих та шрих люових грунтах. Мщп мГкродобрива застосовують переважно на осушених торфоболотних грунтах в форм! шрчанокисло! мщ або пГритних недогарюв. Марганцев! добрива пГдвищують врожай цукрових буряюв на чорноземах карбонатних, вилугуваних та на солонцюватих грунтах. Шд глибоку оранку вносять 1,0-1,7 ц/га марганцевого шпату, чи в позакореневе тдживлення - 250-300 л/га 0,1%-го розчину шрчанокислого марганцю.

Кисл! грунти необхцтно вапнувати. Вапнування шдвищуе життедгялыисть мшрооргашзмГв, як! прискорюють мшералГзащю оргашчних речовин i покращують поживний режим грунту. На кислих грунтах тд цукров! буряки вносять вапняков! мелюранти у вигляд! дефекату, сиромеленого вапняку, доломтв, крейди та Гн. Дозу вапна (ц/га), залежно вщ вмюту в ньому вуглекислого кальщю, визначають множенням пдролгтично! кислотност грунту на коефпцент 0,5. У буряковгй швозмй вапнян! добрива вносять тд озим! (попередник цукрових буряюв) або безпосередньо тд цукров! буряки -один раз за ротащю швозмши.

На солонцюватих грунтах, як! трапляються у зон! бурякосгяння, з метою полшшення умов розвитку рослин цукрових буряюв необхщно проводити ггпсування. Середтп дози гипсу на солонцюватих грунтах лГвобережжя -3-4 т/га, на плямах солонщв - 6-10, на твдш - вГдповГдно 2-3 i 5-6 т/га.

Для механГзованого внесення оргатчних добрив використовують гноерозкидач! ПРТ-10, ПРТ-16, РОУ-5, КСО-9 та Гн. Мшералын добрива вносять причшними розкидачами 1РМГ-4, РУМ-8. ПГдживлення цукрових буряюв проводиться культиваторами-рослиношдживлювачами УСМК-5,4В(Б), КОЗР-5,4. Вапняков! матерГали вносять машинами АРУП-8 i РУП-8.

С1вба. Для сГвби цукрових буряюв використовують одноросткове насгння районованих сортв i гГбридГв. НасГння одноросткових буряюв це плоди, як! мютять по однш насГнин! i при проростанш утворюють тГльки один росток. До швби насГння готують на спещал1зованих насГнневих заводах, де його очищають, шлгфуютъ, калгбрують на фракцп 3,5-4,5 мм i 4,5-5,5 мм, сортують за аеродинамГчними властивостями та щшьнютю, обробляють захисними стимулюючими речовинами i дражуютъ. Дражування - це комплексний захгд, який включае нанесення на попередньо вщшифоване насГння шертних органГчних та мГнеральних речовин i надання йому кулясто! форми, що забезпечуе тдвищення польово! схожост! i рГвномГрне висГвання.

Недражоване насшня одноросткових сортв i пбриддв, призначене для промислових пошвГв цукрових буряюв, зггдно з Державним стандартом Укра!ни, мае вгдповгдати таким вимогам: схожють не менше 80%, одноростковють не менше 80%, чистота не менше 98%, а дражованого -ввдювщно 90, 95, 99%. При швб! на кгнцеву густоту використовуеться насшня з! схожютю, одноростковютю i вирГвнянютю бшьше 90%.

Для боротьби з шюдниками та хворобами насшня на заводах обробляють штексицидами (фурадан) та фунгщидами (ТМТД, тачигарен).

Для розрахунюв потреб у насшн введена посгвна одиниця, яка дорГвнюе 100 тис. насшин. При швб! цукрових буряюв з шириною мГжрядь 45 см вишв одше! пошвш! одинищ на 1 га вцтповщае 4,5 насшинам на 1 поч. м. рядка.

До пошву цукрових буряюв приступають з настанням фГзично! стиглост! грунту, коли середньодобова температура на глибиш 8-10 см досягае 5-6⁰С, грунт добре подрГбнюеться i мютить достатню кшькють вологи. Цей перюд припадае на час масово! швби раншх зернових культур. Зашзнення з швбою лише на 5-6 днйв призводить до зменшення врожаю коренеплодгв на 30-40 ц/га. Дружн сходи та можливють своечасного i яюсного мехашзованого суцгльного досходового розпушення та прорГдження сходГв, забезпечуються тшьки тодц якщо швбу на кожному пол! завершити за 1-2 днг

Сшть буряки одночасно з передпошвним обробгтком грунту, не допускаючи його висихання, мехашчними та пневматичними швалками точного вишву ССТ-12В та ССТ-18В. Спошб швби - пунктирний з шириною мГжрядь 45 см. СГвалка ССТ-15В у комплекс! з шдживлювачем ПОМ-630-1 забезпечуе одночасно з швбою смугове внесення у зону рядюв ргдких комплексних добрив. Застосування ще! швалки порГвняно з ССТ-12В дозволяе скоротити строки швби, зменшити кшькють проходГв по полю.

При визначенн оптимально! норми вишву насшня цукрових буряюв слщ враховувати лабораторну схожють насшня, засмГченють поля, способи боротьби з бур'янами, спошб формування густоти рослин, рекомендовану

густоту рослин на перюд збирання та шше. Оптимальна густота рослин на перюд збирання для зони достатнього зволоження становить 115-120 тис./га, нестшкого - 110-115 i недостатнього 95-100 тис./га.

Для досягнення тако! густоти рослин застосовують два способи: швбу на к'нцеву густоту i формування густоти рослин мехашчним способом при швб! вищими нормами. У першому випадку вишвають 9-10 насшин на 1 м рядка (2-2,4 кг/га) з тим, щоб одержати 6-7 життездатних рГвномГрно розмщених по довжин рядка рослин. Цей спошб швби ефективний на чистих вгд бур'яшв полях, при надшному захист! сходГв вщ шюдниюв i хвороб та при використанш насшня з! схожютю вище 90%, краще дражованого.

Якщо ж швба цукрових буряюв проводиться на забур'янених полях та при вгдсутност насшня з високими пошвними якостями, застосовують звичайну технолопю вирощування цукрових буряюв, норму вишву при якш збшьшують до 18-22 насшин на 1 м (5-6 кг/га). При дотриманн вшх вимог агротехшки, така норма вишву забезпечуе одержання 14-16 сходгв на 1 м рядка, що вимагае мехашчного формування оптимально! густоти пошву.

Головною умовою при встановленш глибини загортання насшня е необхщнють загортання його у вологий грунт. Необхщно враховувати також i те, що в насшш цукрових буряюв невеликий запас поживних речовин, що при проростанш воно виносить на поверхню грунту шм'ядолц внаслгдок чого не витримуе глибокого загортання. На окультурених полях у районах достатнього зволоження насшня загортають на глибину 2-3 см, нестшкого i недостатнього -3-4 см. На важких, схильних до запливання грунтах глибина загортання насшня повинна бути не бшьше 2-3 см.

Догляд за посевами. При вирощуванш цукрових буряюв за штенсивною технолопею систем! догляду за пошвами належить надзвичайно важлива роль. Вона сприяе швидкому i дружному з'явленню сходГв, формуванню оптимально! густоти рослин, ефективнш боротьб! з бур'янами, полшшенню повгтряного та водного режишв грунту, стшкост' до захворювання корене!дом,

интенсивному росту рослин. Система догляду грунтуеться на застосувант комплексу машин i мехашзмГв для виконання вшх технолопчних операцш з мпимальними затратами ручно! пращ або повному виключенн! !!. Вона включае суцшьне розпушування грунту до появи сходГв (суцГльн! боронування), розпушування грунту в мГжряддях i в зон! рядюв (шарування), суцшьне розпушування грунту пюля появи сходГв, формування густоти стояння рослин, розпушування грунту в мГжряддях з присипанням бур'яшв в рядках, захист рослин вгд шюдниюв i хвороб.

Суцшьне розпушування грунту до появи сходГв проводять на 4-5 день вщ початку сГвби при з'явленн! проростюв бур'яшв в стан! "бших ниточок". Глибина цього обробгтку повинна бути не бгльш як /₃ глибини загортання насшня. У затяжну холодну весну, коли проростання насшня буряюв затримуеться, проводять дво- або триразове суцшьне досходове розпушування грунту. Якщо тсля швби пройшли дощц i можливе утворення грунтово! юрки, особливо на запливаючих грунтах, досходове розпушування грунту сид проводити вГдразу, як тшьки буде можливють роботи агрегат'в у пол!. Досходов! обробГтки припиняють, коли проростки буряюв досягли 1 см. Для досходового розпушування застосовують культиватори УСМК-5,4Б(В), КОЗР-5,4-01, обладнаш ротацшними робочими органами РБ-5,4 з прутковими роторами без шлейфГв. На полях, де вишвалось 15 i бшьше насГнин на 1 м рядка, застосовують широкозахвапп агрегати, укомплектован! зубовими боронами. На ущшьнених грунтах використовують середнй БЗСС-1,0 або легю пошвш ЗБП-0,6А, на розпушених - райборГнки ЗБП-0,6А. ОбробГток проводять упоперек напрямку рядюв з! швидкГстю до 7 км/год.

Перше розпушування грунту в мГжряддях i в зон! рядкГв (шарування) проводять при позначенш рядкГв сходГв бурякГв. ОбробГток проводиться на глибину 3-4 см з шириною захисно! зони з кожного боку рядка не бшьше 6-7 см. При цьому грунт повинен бути розпушений до дрГбногрудкуватого стану, повнютю знищеш бур'яни в мГжряддях, а кшькють засипаних i

шдрГзаних рослин буряюв не повинна перевищувати 5%. Для шарування використовують культиватори УСМК-5,4Б(В), обладнан захисними дисками й однобГчними плоскорГзальними лапами-бритвами з шириною захвату 150 мм (по дв! на кожне мГжряддя), а також ротащйними батареями, що перемщуються в мГжряддях i зонах рядюв. Швидюсть руху агрегату 6 км/год.

Суцшьне розпушування грунту тсля появи сходГв застосовують для боротьби з бур'янами та часткового проргдження сходГв. Цей обробгток проводять в фаз! першо! пари справжшх листюв при густот! пошвГв не менше 10 рослин на 1 м рядка. Виконують культиваторами УСМК-5,4Б(В), обладнаними ротащйними робочими органами РБ-5,4 або райборшками ЗОР-0,7 чи пошвними боронами ЗБП-0,6. Яюсного виконання операщ! з мппмальним присипанням рослин буряюв грунтом досягають при швидкост' агрегату до 6-7 км/год. з напрямком руху вздовж рядюв. Для виконання шслясходового розпушування застосовують також агрегати, як! складають з легких пошвних боргн ЗБП-0,6 або райборгнок ЗОР-0,7, а на ущшьнених грунтах —з середтх борт ЗБСС-1,0. Боронування проводять тд кутом 25-30⁰ до рядюв або впоперек поля з! швидюстю руху агрегату 3 км/год.

Для створення сприятливих умов росту i розвитку рослин цукрових буряюв необхгдно своечасно сформувати оптимальну густоту пошву, яка в зон! достатнього зволоження повинна становити 115-120 тис., нестойкого - 110-115 i недостатнього - 95-100 тис. рослин на 1 га. При затзнент з проведенням ще! операщ! наступае явище "стжання" коренеплодГв, внаслГдок чого зменшуеться !х урожайнГсть i цукристГсть. Для уникнення цього, густоту пошву буряюв слщ сформувати не пГзнГше утворення друго! пари справжнього листя.

Найбгльш прогресивним i економГчно вигГдним способом формування густоти рослин за умов ефективного захисту сходгв вгд бур'яшв, хвороб i шюдниюв е сГвба буряюв на кгнцеву густоту, тобто вишв тако! кглькост' насГння, яка б забезпечила одержання 5-7 нормально розвинених сходГв на 1 м рядка. На забур'янених пошвах i при густот! не менше 12 рослин на 1 м рядка

сходи проргджують вздовжрядними мехашчними (УСМП-5,4) та автоматичними (ПСА-2,7, ПСА-5,4) прорГджувачами, або культиватором УСМК-5,4Б(В). За допомогою культиватора, обладнаного лапами бритвами, проводять поперечне прорГзування (букетування) за схемою: вирГз 8,5 см, букет 6,5 см; вирГз 8,5 см, букет 9,5 см.

За будь-якого способу формування густоти пошвГв мае залишитись 5­7 рослин на 1 м рядка. Швидюсть руху мехашчних прорГджувачГв i культиваторГв - до 6 км/год., автоматичних прорцтжувач1в 2,5-5,4 км/год.

Розпушування грунту в мГжряддях проводять тсля закшчення формування густоти рослин, поеднуючи його з шдживленням та присипанням бур'яшв грунтом в рядках i захисних зонах. М1жрядн1 розпушування сприяють поглинанню вологи атмосферних опадГв i вегетацшних полишв, зменшують щшьнють грунту, створюють сприятливе стввцшошення повгтряного та водного режишв i е надшним заходом боротьби з бур'янами. Необхщпсть i кшьюсть розпушувань i присипань бур'яшв визначають зволожешстю грунту i забур'яненютю посГвГв. Перше розпушування мГжрядь з присипанням бур'яшв в захисних зонах рядкв проводять культиваторами УСМК-5,4Б(В) в фаз! 2-3 справжшх листкГв. При цьому шдгортання виконуеться одночасно з розпушуванням грунту культиваторами УСМК-5,4, обладнаними однобГчними лапами-бритвами i змГнними шдгортачами, як! подають розпушений грунт у зону рядкв для присипання бур'яшв. Друге присипання бур'яшв у зонах рядкв буряюв з одночасним шдгортанням рослин i розпушенням грунту в мГжряддях проводять в фаз! 4-5 пар справжшх листкГв (при змиканш листкГв у рядках) пГдгортачами шириною 60 см, встановленими на стршчасту лапу. При необхГдност! проводять трете розпушування перед змиканням листкГв в мГжряддях.

Перше мГжрядне розпушування проводять на глибину 8-10 см, а на ущшьнених грунтах для уникнення вивертання брил - на глибину 5-6 см. Глибина наступних розпушувань до 10-12, 12-14 см. Для попередження

пошкодження рослин буряюв, ширина захисних зон з кожного боку рядка при перших розпушеннях мГжрядь мае становити 6-7 см, а при наступних -10-12 см. Швидюсть руху агрегапв - до 6 км/год.

Захист в1д шк1дник1в i хвороб. Цукров! буряки пошкоджують багато шюдливих комах, серед яких найбгльш шкодочинними е звичайний i шрий буряков! довгоносики, буряков! блшгки, щитоноски, бурякова крихгтка, дротяники, бурякова мшуюча муха та листкова бурякова попелиця. Система заходГв з захисту цукрових буряюв вщ шюдниюв розробляеться ввдювцшо обстежень пошвГв, матерГалГв прогнозГв i оперативно! шформацп станцш захисту рослин про щшьнють шюдниюв i можливу загрозу вщ них. ХГмГчн засоби варто застосовувати лише при загроз! масового з'явлення шюдниюв.

Для захисту сходГв цукрових буряюв вщ довгоносиюв, дротяниюв, бурякових блшюк та шших шюдниюв для швби використовують насшня, оброблене композищею штексицидГв системно! дп (промет 400 - 16,5 л/т + фурадан - 16,5 л/т). Проти бурякових довгоносиюв, листково! попелищ, мшуючих мух, блГх, щитоносок посГви, в раз! потреби, обприскують одним з таких штексицидтв: базудином (1,8-2 л/га), фостеком (0,2-0,25 л/га), дурсбаном (2-2,5 л/га) та Гн. Проти шдгризаючих совок i лучного метелика застосовують дурсбан (1,5-2 л/га), золон (3-3,5 л/га). У перюд льоту лучного метелика на пошви цукрових буряк'в випускають трихограму (50-100 тис. самок на 1 га) в три прийоми, через кожш 3-5 дннв у спГввГдношенн! 50:30:20%.

Цукров! буряки уражуються багатьма хворобами. Найбшыш поширеними i шкодочинними е корене!д сходГв, церкоспороз, борошниста роса, пероноспороз, парша, суха фузарюзна, бура та Гнш! гнил!, в1русш хвороби. Для попередження розвитку хвороб необхщно, перш за все, застосовувати яюсний комплекс агротехшчних засобГв (восени глибока оранка, дотримання сГвозмГни, внесення оптимальних доз добрив, м1жрядш розпушування грунту та Гн.). Х1м1чш заходи захисту цукрових буряюв визначають на основ! обстежень полГв на наявнють запасГв ГнфекцП.

Для запобггання ураження пошвГв церкоспорозом i борошнистою росою !х обприскують одним Гз таких фунгщиддв: альто 400, 40% (0,2 кг/га), Гмпакт, 12,5% (1,0 кг/га), рекс, 42,7% (0,4-0,6 кг/га), фундазол, 50% (0,6-0,8 кг/га).

Проти пероноспорозу застосовують акробат МЦ, 40% (0,2 кг/га), ридомш, 25% (1,0 кг/га). Для обробгтку пошвГв проти шюдниюв i хвороб використовують обприскувач! ОВТ-1В, ОШТ-1, ОПШ-15, ПОУ-1А та Гн.

Х1м1чн1 засоби боротьби з бур'янами. Для забезпечення необхцшого рГвня чистоти пошвГв в!д бур'яшв потхлбно поряд з агротехшчними використовувати хГмГчн прийоми боротьби. Це обумовлюеться тим, що тшьки агротехшчними методами при висок'й забур'яненост' полГв ефективно боротись з бур'янами неможливо. Для цього слГд застосовувати гербщиди.

Серйозну проблему викликають на полях, призначених для пошву цукрових буряюв, багаторГчн! бур'яни (пирш повзучий, осоти). Для боротьби з ними восени тсля лущення стерт слгд застосовувати гербщиди суцшьно! дп. Проти пирпю повзучого поля обприскують гербщидом раундап (3 л/га). Якщо поля забур'янет лише осотом та дводольними однорГчними бур'янами застосовують гербщид 2,4Д амшну сГль (2,5 л/га).

Виробництву в даний час рекомендуються дв! системи хГмГчного захисту посГвГв цукрових буряюв вгд бур'ятв: комбшовану i посходову. При комбГнованГй систем! обов'язковим е застосування грунтових гербГцидГв до швби, або до появи сходгв. Так, в зон! достатнього i нестГйкого зволоження доцГльно вносити в грунт гербщиди голтпсс, 70% (2,0-3,0 л/га) i пГрамГн турбо, 52% (2,0-3,0 кг/га). У зон! недостатнього зволоження найбГльшу бюлопчну активнГсть, навгть при недостатньому зволоженш верхнього шару грунту, проявляе гербщид ептам (3 л/га).

Для першого обприскування сходГв буряюв застосовують найбшыш селективш "м'яю" до рослин цукрових бурякГв препарати: бетанал прогрес ОФ, 27% (0,5-1 л/га), голт'кс, 70% (1,0-2,0 л/га), трамш турбо, 52% (1,0­2,2 л/га), бетанал прогрес АМ, 18% (1,0-1,5 л/га) та шши. Бетанал прогрес ОФ е

заводською композищею, що мютить три дгючи речовини i дае можливють знищувати широкий спектр бур'яшв. Повторне обприскування проводять при з'явленш бур'яшв через 6-8 днйв пюля першого. Застосовують т ж гербщиди, що i при першому обприскуванш. Внесення гербщщцв проводиться штанговими обприскувачами ОП-2000, "Страйкун", ОШТ-1, ОВТ-1В та шшими.

Збирання. Для максимального використання можливостей осшнього приросту коренеплодГв i тдвищення !х цукристост масове збирання цукрових буряюв слщ проводити при настанн !х технолопчно! стиглост! (з 20 вересня по 25 жовтня). Для полегшення роботи збиральних машин i зменшення забрудненост' коренеплодгв грунтом, за 10-15 днйв до початку збирання розпушують мГжряддя на глибину 10-12 см.

На збиранш цукрових буряюв застосовують технолопю роздшьного збирання, за якою гичка i коренеплоди збираються за два проходи окремими агрегатами. Для цього використовують комплекс 6-рядних машин - причшну гичкозбиральну машину БМ-6А, БМ-6Б, начшний дворальний очисник ОГД-6 i самохГдн коренеплодозбиральн! комбайни КС-6Б, КС-6В, РКМ-6, МКК-6-02. Вантажать коренеплоди з кагат'в навантажувачами СПС-4А, СПС-4,2А-02.

Особливост1 вирощування при зрошенн1. ПорГвняно з Гншими культурами, цукров! буряки в умовах зрошення забезпечують високий економГчний ефект i швидко окупають затрати на будГвництво зрошувальних систем.

Кращим попередником на зрошуваних землях е озима пшениця пюля багаторГчних трав, однорГчних кормових культур на зелений корм i силос та шших культур, що рано звшьняють поле.

Пюля лущення стерт проводять вирГвнювання поверхш грунту, що е необхцшою умовою для забезпечення рГвномГрного розподглу води по площ! i ефективного !! використання. За 5-10 днйв до глибоко! зяблево! оранки проводять вологозарядковий полив поливною нормою 1000-1200 м³/га води.

Оранку проводять на глибину 30-32 см. Передпошвний обробгток грунту проводять боронами-культиваторами ВН1Ц-Р(РА) або культиватором УСМК-5,4Б(В), укомплектованим стршчастими лапами або лапами бритвами в залежност' вщ умов, роторами з шлейф-балками i райборшками.

За умов вирГвняно! з осен оранки, оптимально! фГзично! структури грунту, достатньо! вологи можливе проведення "прямо!" швби цукрових буряюв при першш можливост' виходу в поле.

Для одержання 500-600 ц/га цукрових буряюв вносять не менше 40­50 т/га гною i повне мшеральне добриво в дозах N_160-200P_180-240K_100-120. Близько 70% добрив вносять тд оранку, а решту - в рядки й у тдживлення.

СГяти буряки слщ при першш можливост! виходу в поле швалками ССТ-12 шириною мГжрядь 45 см при зрошенн методом дощування. На перюд збирання густота рослин мае бути 90-100 тис./га. При зрошенн велике значення мае мГжрядний обробгток грунту, який сприяе зменшенню випаровування води з поверхш грунту i кращому доступу повгтря. В умовах розпушеного грунту краще проникае вода до коренево! системи рослин.

Волопсть грунту тдтримують на рГвн 70-75% НВ. В оптимальн за зволоженням роки проводять 3-4 вегетацшш поливи нормою 600-700 м /га води, в посушлив! роки - на 1-2 поливи бшьше, а волоп - на 2-3 менше. Зважаючи на те, що цукров! буряки найбгльше вологи потребують в липш-серпш, саме в цей перюд проводять бшьше полишв.

У зв'язку з шдвищеною забур'яненютю посГвГв в умовах зрошення, боротьбу з бур'янами потхлбно проводити бшьш активно, включаючи як хГмГчнГ, так i агротехнГчн! заходи. ГербГциди в умовах зрошення, як i без поливу, використовуються як грунтов!, так i по вегетуючих рослинах. Для боротьби з бур'янами та руйнування грунтово! юрки проводять до - i пюлясходове боронування. Передполивш розпушування грунту в мГжряддях проводять в день поливу, а пюляполивш - при зниженш вологост! верхнього шару грунту.

Питання для самоконтролю

233. Яке народногосподарське значення картоплг? Де вирощуеться картопля i яка !! урожайнгсть?

234. Охарактеризуйте бюлоггчш особливостг картоплг, назвгть причини !! виродження.

235. На якг групи подгляються сорти картоплг залежно вгд способу використання i за скоростиглгстю?

236. У чому полягають особливостг штенсивно! технологи вирощування картоплг?

237. Назвгть заходи з шдготовки грунту та якг марки машин використовуються при ргзних способах вирощування картоплг?

238. Охарактеризуйте систему удобрення картоплг. Якг калгйнг добрива не слгд застосовувати пгд картоплю i чому?

239. Пояснгть переваги гребеневого садгння картоплг поргвняно з шшими способами.

240. Як готують бульби до садгння, коли проводять садгння, яка оптимальна густота насадження рослин картоплг?

241. Назвгть заходи по догляду за картоплею. Якг способи застосовують для захисту картоплг вгд бур'ятв, шкГдникгв та хвороб?

242. Як проводиться оздоровлення посадкового матергалу картоплг? Культура меристеми, сортозамгна.

243. Якими способами збираеться картопля i як !! зберггають?

244. Дайте характеристику бюлогп i технологи вирощування земляно! грушг.

245. У чому полягае значення цукрових бурякгв, де вони поширенг i яка !х урожайнгсть?

246. Дайте характеристику бюлопчних особливостей цукрових бурякгв.

247. Охарактеризуйте значення одноросткових цукрових бурякгв. Назвгть поширен сорти i ггбриди.

248. Дайте характеристику основних агротехнгчних вимог до вирощування цукрових бурякгв. Проведення яких заходгв передбачае гнтенсивна технологгя вирощування цукрових бурякгв?