- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
интервалом 5-10 днг'в. Одноргчш дводольш та злаков! бур'яни в пошвах моркви в фазГ 2-3 справжнг'х листюв знищують гербщидом газагард (2-3 кг/га). Проти багаторг'чних злакових бур'яшв в пошвах моркви, при висот' бур'яшв 15-20 см, застосовують гербщид селект (1,4-1,8 кг/га).
Збирання. Збирають коренеплоди в перюд технг'чно! стиглостг В першу чергу збирають кормов! буряки, шзшше моркву, а пюля не! брукву i турнепс. Для збирання використовують переобладнаш картопле - i бурякокомбайни, рг'зш копачГ та спещальш копачГ для викопування коренеплодгв (ККР-1,4). Викопан i очищен вг'д листя i землГ коренеплоди звозять до мюць збершання. Збершають коренеплоди поблизу тваринницьких ферм у траншеях, буртах, спещальних сховищах.
Перед закладкою на збершання вгдбирають пошкоджеш коренеплоди i згодовують !х тваринам або використовують для силосування. Сховища для коренеплодГв обладнують вентиляцГйними трубами i пГдтримують в них постГйну температуру вгд 1 до 30С. Для кращого збершання висота шару кормових буряюв i брукви повинна бути не вище 1,5-2 м, турнепсу - 1 м, моркви - 70 см. Моркву при всг'х способах збершання необхгдно перешаровувати пюком, що сприяе зменшенню втрат в 2-5 разг'в.
При збершанш коренеплодГв в траншеях i буртах !х вкривають шарами соломи i землГ i влаштовують вентиляцГю для регулювання температури.
1.2. Баштанш культури
Значення, поширення. Баштанш культури - кавуни, гарбузи i динг вирощують для одержання соковитих плодГв, якГ мають висою смаковГ якостГ i використовуються на продовольчГ i кормовГ цГлГ. Плоди кавушв i динь мГстять 6-12% цукрГв i вГтамГни В1, В3, С, РР та Гн. В кавунах багато солей залг'за i фолГево! кислоти. КрГм використання у свГжому виглядГ, Гз плодГв кавушв виготовляють мед, повидло, пастилу. Плоди також квасять.
Диню використовують переважно у свг'жому витлядг З м'якот' диш виготовляють варення, цукати, мед, а також сушать i в'ялять плоди. Гарбузи з жовтою м'якоттю багат на солГ фосфору i каротин, мГстять багато фгтонцитдв. Плоди гарбузГв використовують в !жу, для виготовлення цукаив, меду.
Баштанш культури, особливо кормовц мають велике значення для виробництва кормг'в. За кормовими якостями кормов! кавуни не поступаються кормовим коренеплодам, а кормов! гарбузи бгльш поживншн. В 100 кг гарбузГв мютиться 10,2 корм. од. i 0,7 кг перетравного протешу, а кормових кавунг'в -вгдповщно 9,3 i 0,4. На корм тваринам використовують свгш плоди кормових сортв гарбузГв i кавушв. Вони е цшним молокогшним кормом. Плоди баштанних культур використовують також для силосування з грубими кормами, особливо г'з стеблами кукурудзи.
Велике i агротехшчне значення баштанних культур. Залишаючи поля чистими вгд бур'яшв, вони е щнними попередниками для озимих i ярих зернових культур.
Найбшыш сприятливГ грунтово-1шгматшпн умови для вирощування баштанних культур в швденно-схщнш зон Укра!ни. Баштанництво в Украпп в основному зосереджено в Херсонськш, Миколапвськш, Запоргзькш, Донецькш, Одеськш областях та в АР Крим. Гарбузи вирощують на всш територп Укра!ни.
Пошвна площа баштанних культур в межах 160-200 тис. га i тшьки 25% зайнят кормовими баштанними. Баштанш досить високоврожайш культури. При високш агротехшщ одержують 500-700 ц/га кормових кавушв, 400-700 ц/га гарбузГв, 300-500 ц/га кабачк'в.
Боташчш i бюлопчш особливостГ. Вш баштанш культури походять г'з трошчних i субтрошчних територш Азп, Африки та Америки. Це теплолюбш рослини, яю досягають повно! стиглост при подовженому вегетащйному перюдг.
Баштанш культури належать до родини гарбузових - Cucurbitaceae. В культутл поширеш три найважливГши роди: кавун (Citrullus), диня (Melo) i гарбуз (Cucurbita). Вс щ рослини однорГчш, дуже подГбш мг'ж собою за будовою вегетативних i генеративних оргашв.
Кавун. В Украпп вирощують два види кавуна: столовий (Citrullus edulis Pang.) i кормовий (Citrullus colocynthoides Pang.) (рис. 59).
По вгдношенню до тепла кормовий кавун - теплолюбна рослина. Вш вимогливший до тепла нг'ж гарбуз. Насшня кавуна починае проростати при температур' 16-170С. Заморозки мшус 10С згубно дпоть на сходи. Бгльш сприятлива температура для росту стебел i листя 20-220С, а для росту i розвитку плодГв 25-300С. Кавун не дуже вибагливий до вологи, е свплолюбною рослиною короткого дня.
сходи менше пошкоджуються заморозками. Висою температури гарбуз добре витримуе. Гарбуз погано переносить посуху, особливо в перюд масового цвтння i плодоутворення. До свгтла гарбуз - вибаглива культура, тому висою врожа! як ущдльнюючо! культури збирають лише на пошвах, яю мало затшяють грунт.
Рис. 60 Форми плодгв гарбузГв.
Кращими грунтами е пухю суглинист чорноземи. Може вирощуватись i на шших грунтах, крГм дуже важких за мехашчним складом.
Районован сорти кормових гарбузГв: Пбрид 72, Валок та гн.
Технолопя вирощування. Баштанш культури вимогливГ до родючостг грунту i чистоти полГв вгд бур'яшв. Кращими попередниками для них е озима пшениця, зернобобовГ культури, багаторГчн трави. Висою врожа! одержують на цглинних i перелогових грунтах. Не слГд баштанш культури розмщувати на полях, на яких в попередш роки застосовувались гербщиди.
Основний обробгток грунту тд баштаннГ культури включае лущення стерт на 8-10 см i оранку плугами з передплужниками на глибину 25-30 см. Навесш поля призначеш тд баштанш культури боронують i не менше двох разГв культивують з одночасним боронуванням. Передпошвну культиващю проводять на глибину загортання насгння. В роки з посушливою весною i при вгдсутностг бур'янГв на легких за мехашчним складом грунтах першу культиващю можна замшити боронуванням.
Добрива значно шдвищують урожайнють баштанних культур. Шд зяблеву оранку вносять 25-30 т/га гною. На каштанових i чорноземних грунтах тд баштанш вносять азотно-фосфорш добрива, а на супгщаних, крГм того, й калГйнГ в дозГ N60-90P90-135K60-90 кг/га д. р. Мгнеральш добрива вносять переважно
тд зяблеву оранку. В рядки при швбГ рекомендуеться вносити повне мгнеральне добриво (N10P15K10). При необхцшоси пошви баштанних культур шдживлюють до цвтння рослин (N30P45K45 на 1 га).
Для сг'вби використовують насшня вщбране г'з дозрг'лих, здорових плодГв. Схожють насшня повинна бути не менше 90%. Перед швбою насшня обптлвають на сонщ на протязГ 3-5 днг'в, замочують у водГ кгмнатно! температури за 1-2 дн до сг'вби. Протруюють насшня препаратом ТМТД (5-6 кг/т).
Сшть баштанш культури при встановленн середньодобово! температури 12-150С. При сг'вбГ в недостатньо прогрг'тий грунт часто спостершаеться загнивання насшня. СГвбу проводять баштанними швалками СБН-3. Для пунктирно! сГвби використовують швалку СПЧ-6М.
СГють баштаннГ культури такими схемами: кавуни - 2,5х1,5-1,7 м, 2,1х2,1-1,4; гарбузи - 2,5х1,8-2,0 м, 2,8х1,5-1,8, 2х2 м, 2х1,5 м. Для сг'вби кавунГв використовуеться схема запропонована Донецькою овоче-баштанною дослГдною станщею - 1,4-2,1х0,7-1,4 м. Норма висг'ву кавунГв 4-5 кг/га (4-5 схожих насшин на 1 м рядка), гарбузГв - 3-5 кг/га. Глибина загортання насшня 5-7 см.
Догляд за пошвами баштанних культур включае боронування i розпушування мг'жрядь. Боронування впоперек рядюв доцгльне як досходове, так i тсля з'явлення сходгв. Перший мг'жрядний обробГток проводять при позначенш рядкГв на глибину 12-15 см, наступш на 8-10 см. При з'явленш на рослинах 5-6 пар справжнг'х листкГв сходи проривають. Проривку рослин повторюють через 3-4 тижш. Мг'жрядш обробГтки закГнчують на початку штенсивного росту огудини. Позитивно на врожа! позначаеться прищипування пагошв тд час цвтння чоловг'чих квГток.
Для боротьби з однорГчними дводольними бур'янами поля призначеш для сГвби кавушв за 10-15 дшв до швби обприскують гербГцидами трефлан (2,4-3,2 кг/га) або трифлурекс (2,4-3,2 кг/га). Для боротьби з антракнозом
