- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
попередниюв на 25-27 см, багаторГчних трав - на 27-30 см. Пгд оранку на чорноземах вносять мгнералып добрива в дозах: 80-100 кг/га фосфору i 60-90 кг/га калию. Навесш тд культивацию вносять 45-60 кг/га азоту. Норму вишву шдвищують на 0,5 млн. схожих насшин на 1 га порГвняно з незрошуваними пошвами.
Вологозарядковий полив поливною нормою 1000-1500 м3/га проводять пюля зяблево! оранки. Навесн i влГтку проводять вегетацшш поливи з таким розрахунком, щоб волопсть в шар! грунту була постшно не нижча 60% НВ.
Починають збирати яру пшеницю роздшьним способом в середин! восково! стиглост! зерна i закшчують прямим комбайнуванням в перюд повно! стиглост!. Зашзнення з збиранням веде до значних втрат зерна через його обсипання.
1.3.2. Ярий ячмшь
Значення. Ярий ячмшь - важлива кормова, продовольча i техшчна культура. Зерно за хГмГчним складом характеризуеться високими кормовими якостями i використовуеться як концентрований корм для вшх видГв сшьськогосподарських тварин i особливо для беконно! вщгодГвл! свиней. За поживнютю 1 кг зерна ячменю ввдювгдае 1,2 кормово! одинищ на яку припадае 100 г перетравного протешу. В середньому зерно мютить, в %: бшюв - 12,2, вуглеводГв - 77,2, жирГв - 2,3, золи - 2,8%. БГлок цГнний за амшокислотним складом, особливо за вмютом лГзину та триптофану. ЯчмГнна солома i полова - цГнний грубий корм. На швдш ячмГнь використовуеться на зелений корм i сию в сумГш! з зернобобовими культурами (вика, горох).
1з скловидного i крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову та ячмшну крупу, яка мютить 9-11% бшка, 82-85% крохмалю. Борошно, внаслгдок низькоякГсно! клейковини, малопридатне для вишкання хлГба. Його, при необхщносп, використовують як домГшку до пшеничного або житнього борошна, при вишкантп бГльш якГсного хлГба.
Зерно дворядного ячменю е найкращою сировиною для пивоваршня. Пивоварне зерно повинно бути крупним, вирГвняним з невисоким вмютом бглка (9-12,5%) i з шдвищеним вмютом крохмалю (63-65%). Використовуеться зерно ячменю також для виготовлення замшниюв кави i солодових екстракпв.
Вщходи пивоваршня (пивна дробина) використовують для годГвл! тварин.
1стор1я, поширення. Як культурна рослина ячмшь вгдомий дуже давно. На Близькому Сход! (1рак, Сиргя) вш почав вирощуватись близько 8 тисяч роюв до н.е. На територп сучасно! Укра!ни поширювався в IV-III тисячолгттях до н.е.
В свгтовому землеробстви ячмшь займае важливе мюце серед зернових культур. Свгтова площа пошву ячменю становить понад 75 млн. га. Його вирощують в США, Захщнш Сврош, Кита!, 1ндп в кра!нах Близького Сходу. В Украпп пошви ярого ячменю займають площу майже 4 млн. га. (2002р). Вирощують ячмшь у вшх зонах, але переважно в Степу i Люостепу.
За урожайнютю ярий ячмшь переважае вс шши яр! зернов! культури першо! групи. Середня урожайнють ярого ячменю в Украпп 24,9 ц/га (2002р). В кра1Щ за погодними умовами ячмшь забезпечував урожай 33 ц/га (1990р). При вирощувантн за Гнтенсивною технологГею, ячмшь спроможний формувати урожай 55-60 ц/га.
Ыолог1чн1 особливост1. Серед яких зернових культур ярий ячмшь -найскоростиппша культура. Вегетацшний перюд в залежност вщ сорту i погодних умов 70-100 днГв.
До тепла ярий ячмшь не вибагливий. Зерно його проростае при температур! 1-20С. Невелик! i нетривал! заморозки до 3-40С витримуе без значних пошкоджень. Сприятливою для росту i розвитку рослин у перюд вегетацп е температура 17-180С. В той час ярий ячмшь е жаростшкою культурою. ПаралГч продихГв на листках при температур! 38-400С у нього наступае через 25-35 год., а у вГвса через 5 год.
По вцшошенню до вологи серед хлГбГв першо! групи ярий ячмшь найбгльш посухостшка культура. Для проростання насшня поглинае найменше води (45-50%). Мае порГвняно невисокий трансшрацшний коефпцент, який коливаеться вщ 300 до 450. Дуже чутливий до вологи в мгжфазний перюд вихгд в трубку - колосгння. Проте i на початку вегетацп, внашпдок недостатньо розвинено! коренево! системи, ячмшь погано витримуе весняну посуху. За надмпрно! вологост! на заболочених грунтах i грунтах з близьким заляганням грунтових вод рГзко знижуе урожайтнсть.
Найбгльш придали для ячменю суглинков! родкга грунти добре забезпечен вологою, аерованг. Киши, перезволожеш, а також легк шщаш i солонцювап грунти без вцщовцщого покращення для ячменю непридапн. При надмпрно кислГй реакцГ! грунтового розчину (рН 3,5) сходи не з'являються. ПорГвняно з ярою пшеницею i вГвсом характеризуеться кращою солевитривалГстю i посухостГйкГстю. ПорГвняно з Гншими зерновими культурами ячмшь менше виносить з грунту азоту i калш. На утворення 1 ц зерна з грунту виноситься 2,5 кг азоту, 1,1 кг фосфору, 1,8 калш.
Ячмшь - рослина довгого дня, типова самозапильна культура. Запилення вгдбуваеться ще до викидання колоса. Проростае 5-8 коршцями, кущиться краще, шж яра пшениця i овес, утворюючи до 4-5 пагошв.
В Украпп районовано так! найкращ! сорти впчизняно! i зарубГжно! селекцп: Адапт, Адрюн, Гонар, Гостинець, Деснянський 9, Екзотик, Звершення, Мирошвський 92, Надгя, одеський 151, Подолян, Таран, Харювський 112.
Технолопя вирощування. Ярий ячмшь в швозмпн слгд вирощувати тсля чистих вгд бур'яшв, забезпечених поживними речовинами попереднишв. Кращими попередниками для нього е удобрен! просапш культури (картопля, кукурудза, коренеплоди), озим! по удобрених парах, багатор1чш трави, зернобобов! культури.
Для кормових i продовольчих цглей ячмшь бшьш доцгльно висГвати тсля зернобобових культур i багаторГчних трав (в зерн нагромаджуеться бгльше бглка), а для пивоваргння - тсля кукурудзи, картопл!, цукрових буряюв, озимо! пшениц!, льону-довгунцю. В цьому випадку в зерн накопичуеться бшьше вуглеводГв.
Як скоростигла культура ячмшь е добрим попередником для ярих культур, а у волоп роки - i для озимих. Ячмшь, внаслгдок скоростиглосп i короткостебловосп, е кращою покривною культурою для багаторГчних трав, шж шшп яр! зернов! культури.
Обробгток грунту. Обробгток грунту тд ячмшь передбачае створення пухкого, аерованого орного шару, боротьбу з бур'янами, збереження i накопичення вологи. В залежноси вщ попередника, погодних умов та особливостей грунту обробгток проводять по-рГзному. При розмщент ячменю тсля зернових i зернобобових, на полях з незначним забур'яненням однорГчними бур'янами, одночасно Гз збиранням проводять одне лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. При надмпрнгй засмГченост! однорГчними бур'янами через 2-3 тижш проводять друге лущення на глибину 10-12 см лущильниками ЛДГ-20, ЛДГ-10А.
Якщо поля засм1чеш багаторГчними бур'янами, застосовують покращений зяблевий обробГток. На полях, забур'янених кореневищними бур'янами (пирГем) перше i друге лущення проводять дисковими боронами (БДТ-7, БДТ-8) або лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 10-15 см. На полях з коренепаростковими бур'янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, друге через 15-20 дшв -лемшшими лущильниками (ППЛ -10-25) на глибину 12-14 см.
Зяблеву оранку тсля стерньових попередниюв проводять плугами з передплужниками (ПЛН -5-35) на глибину 20-22 см, а на полях з коренепаростковими бур'янами - на 25-27 см.
Шсля збирання кукурудзи i багаторГчних трав поле лущать важкими дисковими боронами (БДТ-7А, БДТ-10) в два слцщ на глибину 12-14 см i слгдом орють на глибину 25-27 см. Шсля картопл! i цукрових буряюв проводять оранку без попереднього лущення на глибину 20-22 см. В зон! Степу оранку на зяб проводять наприюнщ вересня; в Люостепу на полях, засмГчених багаторГчними бур'янами, - наприюнщ вересня початку жовтня, однорГчними -на початку серпня з подальшим нашвпаровим обробгтком; на Полю! - через 2-3 тижт пюля своечасного лущення.
В швденних районах, де можлива вгтрова i водна ерозгя грунив, застосовують протиерозшний обробгток. Шсля збирання попередника поле обробляють голчастими боронами БИГ-3 на глибину 5-6 см. Сладом грунт рихлять культиватором-плоскорГзом КПП -2,3 на глибину 8-10 см. Наприюнщ лгта, на початку осен поле рихлять плоскорГзами-глибокорозрихлювачами (КПГ-250, ПГ-3-5, ОПТ-3-5) на глибину 22-25 см.
Навесш на пухких грунтах проводять дворазове боронування середшми або важкими боронами, на важких - одноразове боронування i передпошвну культиващю з одночасним боронуванням на глибину загортання насшня (6-8см). Починають весняний обробгток при настанн фГзично! стиглост! грунту.
Удобрення. Маючи недостатньо розвинену кореневу систему i не високу здатнють засвоювати поживн речовини, ярий ячмшь позитивно реагуе на внесення добрив. Шд впливом добрив шдвищуеться кущистють рослин i !х стГйкГсть до посухи, хвороб i шкГдникГв. Добрива впливають не тшьки на урожай, але i на якГсть зерна, що необхщно враховувати при вирощуванн! продовольчого, кормового i пивоварного ячменю. Пивоварний ячмшь слад, насамперед, забезпечувати фосфорно-калГйними добривами для нагромадження в зерш крохмалю, а продовольчий i кормовий - азотними для тдвищення бшковосп зерна.
Слщ враховувати також реакщю ячменю на вмют поживних речовин в рГзних грунтах. Так, найкраще реагуе ячмшь на азотн i фосфорн добрива на дерново-шдзолистих i шрих люових грунтах i деградованих чорноземах. На шщаних i осушених торфових грунтах найбшыш ефективн калшт добрива, фосфорн на глибоких чорноземах.
При штенсивному вирощуват ячменю дози добрив розраховують балансовим методом на заплановану урожайнють з врахуванням родючост грунту. Оргашчш добрива краще внести тд попередник i використовувати його шсляддю. Безпосередньо тд ячмшь вносять тшьки мшералып добрива.
За узагальненими результатами дослщжень середн дози мшеральних добрив тд ячмшь, з урахуванням шсляди оргашчних, складають: на дерново-шдзолистих грунтах Полюся -N60P45K45, на чорноземах правобережного Люостепу - N60P60K60, лГвобережного Люостепу - N45P30K30, на чорноземах центрального i пГвнГчного Степу - N45P30K30, на каштанових грунтах пГвденного Степу - N45P4^ При вирощуванн! пивоварного ячменю збшьшують кшькють фосфорно-калшних добрив i зменшують дозу азотних. Фосфорно-калшш добрива вносять п!д основний обробгток грунту, азотш - п!д передпошвну культивацГю i в пГдживлення. При пошви в рядки вносять 50 кг/га гранульованого суперфосфату.
Кисл! грунти, особливо при вирощуванш на них пивоварного ячменю, обов'язково вапнують. ПГд ячмГнь застосовують також мгкроелементи у вцшовщносп з потребою. На торфових грунтах вносять мщп добрива (25 кг/га мгдного купоросу або 5 ц/га шритного недогарку). На чорноземах ефективш марганцев! добрива (2-3 ц/га марганцевого шлаку). На карбонатних грунтах слгд застосовувати борш добрива у вигляд! борно! кислоти, якою опудрюють насшня перед швбою. Вносять також суперфосфат збагачений мгкроелементами.
Овба. Для сГвби використовують насгння з високими пошвними якостями, масою 1000 насгнин не менше 40г, силою росту 80%. Перед швбою
(або за 2-3 тижш) його протруюють наступними препаратами Гз застосуванням плГвкоутворювачГв (ПВС або КаКМц); фундазолом (2-3 кг/т), вгтаваксом (3-3,5 кг/т) та i. Для протруювання насшня використовують так! машини: ПС-10, ПСШ-5,КПС-10, "Мобгтокс".
Сшть ячмшь в ранн строки при настанн фГзично! стиглост! грунту, одночасно з ярою пшеницею або сладом за нею. Зашзнення з швбою на 5-7 дшв призводить до зниження врожаю на 5-6 ц/га. При раншх строках швби формуеться крупне зерно з високими пивоварними якостями. Ояти ячмшь можна рГзними способами - вузькорядним, звичайним рядковим, перехресним та Гн. Основним з них е звичайний рядковий з мГжряддям 15 см. При швб! формують постгйт технолопчш коли. Сшть швалками СЗ-3,6, СЗП-3,6.
Оптимальними нормами вишву ячменю в рГзних грунтово-юиматичних зонах за даними науково-дослцших установ вважаються: на Полюс i в захГдних районах - 4,5-5, у Люостепу - 4-4,5, у Степу - 3,5-4 млн. схожих насшин на 1га. Норма вишву за масою вщ найменшо! до найбгльшо! коливаеться в межах вщ 140-160 до 180-220 кг/га. Норму вишву сортв схильних до виляганя зменшують на 0,5-1 млн. на 1га, а стшких до вилягання - збшьшують на таку ж величину. При шдшв1 тд ячмшь багаторГчних трав норму вишву ячменю зменшують на 10-15%.
Середня глибина загортання насшня ячменю 4-5 см. На важких глинистих i перезволожених грунтах насшня загортають на глибину 3 -4, на легких i у посушливих умовах - на 6-8 см.
Догляд за посевами. Пюля швби ячменю в посушливих умовах проводять коткування кшьчасто-шпоровими котками - 3ККТ-6, яке сприяе шдвищенню польово! схожоси насшня. В районах достатнього зволоження проводять боронування одночасно з швбою або пюля не!. Якщо пюля сГвби на важких грунтах пюля дощцв утворюеться грунтова юрка, 11 руйнують голчастими боронами Б1Т-3 або ротацшними мотиками.
