попередниюв на 25-27 см, багаторГчних трав - на 27-30 см. Пгд оранку на чорноземах вносять мгнералып добрива в дозах: 80-100 кг/га фосфору i 60-90 кг/га калию. Навесш тд культивацию вносять 45-60 кг/га азоту. Норму вишву шдвищують на 0,5 млн. схожих насшин на 1 га порГвняно з незрошуваними пошвами.

Вологозарядковий полив поливною нормою 1000-1500 м³/га проводять пюля зяблево! оранки. Навесн i влГтку проводять вегетацшш поливи з таким розрахунком, щоб волопсть в шар! грунту була постшно не нижча 60% НВ.

Починають збирати яру пшеницю роздшьним способом в середин! восково! стиглост! зерна i закшчують прямим комбайнуванням в перюд повно! стиглост!. Зашзнення з збиранням веде до значних втрат зерна через його обсипання.

1.3.2. Ярий ячмшь

Значення. Ярий ячмшь - важлива кормова, продовольча i техшчна культура. Зерно за хГмГчним складом характеризуеться високими кормовими якостями i використовуеться як концентрований корм для вшх видГв сшьськогосподарських тварин i особливо для беконно! вщгодГвл! свиней. За поживнютю 1 кг зерна ячменю ввдювгдае 1,2 кормово! одинищ на яку припадае 100 г перетравного протешу. В середньому зерно мютить, в %: бшюв - 12,2, вуглеводГв - 77,2, жирГв - 2,3, золи - 2,8%. БГлок цГнний за амшокислотним складом, особливо за вмютом лГзину та триптофану. ЯчмГнна солома i полова - цГнний грубий корм. На швдш ячмГнь використовуеться на зелений корм i сию в сумГш! з зернобобовими культурами (вика, горох).

1з скловидного i крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову та ячмшну крупу, яка мютить 9-11% бшка, 82-85% крохмалю. Борошно, внаслгдок низькоякГсно! клейковини, малопридатне для вишкання хлГба. Його, при необхщносп, використовують як домГшку до пшеничного або житнього борошна, при вишкантп бГльш якГсного хлГба.

Зерно дворядного ячменю е найкращою сировиною для пивоваршня. Пивоварне зерно повинно бути крупним, вирГвняним з невисоким вмютом бглка (9-12,5%) i з шдвищеним вмютом крохмалю (63-65%). Використовуеться зерно ячменю також для виготовлення замшниюв кави i солодових екстракпв.

Вщходи пивоваршня (пивна дробина) використовують для годГвл! тварин.

1стор1я, поширення. Як культурна рослина ячмшь вгдомий дуже давно. На Близькому Сход! (1рак, Сиргя) вш почав вирощуватись близько 8 тисяч роюв до н.е. На територп сучасно! Укра!ни поширювався в IV-III тисячолгттях до н.е.

В свгтовому землеробстви ячмшь займае важливе мюце серед зернових культур. Свгтова площа пошву ячменю становить понад 75 млн. га. Його вирощують в США, Захщнш Сврош, Кита!, 1ндп в кра!нах Близького Сходу. В Украпп пошви ярого ячменю займають площу майже 4 млн. га. (2002р). Вирощують ячмшь у вшх зонах, але переважно в Степу i Люостепу.

За урожайнютю ярий ячмшь переважае вс шши яр! зернов! культури першо! групи. Середня урожайнють ярого ячменю в Украпп 24,9 ц/га (2002р). В кра1Щ за погодними умовами ячмшь забезпечував урожай 33 ц/га (1990р). При вирощувантн за Гнтенсивною технологГею, ячмшь спроможний формувати урожай 55-60 ц/га.

Ыолог1чн1 особливост1. Серед яких зернових культур ярий ячмшь -найскоростиппша культура. Вегетацшний перюд в залежност вщ сорту i погодних умов 70-100 днГв.

До тепла ярий ячмшь не вибагливий. Зерно його проростае при температур! 1-2⁰С. Невелик! i нетривал! заморозки до 3-4⁰С витримуе без значних пошкоджень. Сприятливою для росту i розвитку рослин у перюд вегетацп е температура 17-18⁰С. В той час ярий ячмшь е жаростшкою культурою. ПаралГч продихГв на листках при температур! 38-40⁰С у нього наступае через 25-35 год., а у вГвса через 5 год.

По вцшошенню до вологи серед хлГбГв першо! групи ярий ячмшь найбгльш посухостшка культура. Для проростання насшня поглинае найменше води (45-50%). Мае порГвняно невисокий трансшрацшний коефпцент, який коливаеться вщ 300 до 450. Дуже чутливий до вологи в мгжфазний перюд вихгд в трубку - колосгння. Проте i на початку вегетацп, внашпдок недостатньо розвинено! коренево! системи, ячмшь погано витримуе весняну посуху. За надмпрно! вологост! на заболочених грунтах i грунтах з близьким заляганням грунтових вод рГзко знижуе урожайтнсть.

Найбгльш придали для ячменю суглинков! родкга грунти добре забезпечен вологою, аерованг. Киши, перезволожеш, а також легк шщаш i солонцювап грунти без вцщовцщого покращення для ячменю непридапн. При надмпрно кислГй реакцГ! грунтового розчину (рН 3,5) сходи не з'являються. ПорГвняно з ярою пшеницею i вГвсом характеризуеться кращою солевитривалГстю i посухостГйкГстю. ПорГвняно з Гншими зерновими культурами ячмшь менше виносить з грунту азоту i калш. На утворення 1 ц зерна з грунту виноситься 2,5 кг азоту, 1,1 кг фосфору, 1,8 калш.

Ячмшь - рослина довгого дня, типова самозапильна культура. Запилення вгдбуваеться ще до викидання колоса. Проростае 5-8 коршцями, кущиться краще, шж яра пшениця i овес, утворюючи до 4-5 пагошв.

В Украпп районовано так! найкращ! сорти впчизняно! i зарубГжно! селекцп: Адапт, Адрюн, Гонар, Гостинець, Деснянський 9, Екзотик, Звершення, Мирошвський 92, Надгя, одеський 151, Подолян, Таран, Харювський 112.

Технолопя вирощування. Ярий ячмшь в швозмпн слгд вирощувати тсля чистих вгд бур'яшв, забезпечених поживними речовинами попереднишв. Кращими попередниками для нього е удобрен! просапш культури (картопля, кукурудза, коренеплоди), озим! по удобрених парах, багатор1чш трави, зернобобов! культури.

Для кормових i продовольчих цглей ячмшь бшьш доцгльно висГвати тсля зернобобових культур i багаторГчних трав (в зерн нагромаджуеться бгльше бглка), а для пивоваргння - тсля кукурудзи, картопл!, цукрових буряюв, озимо! пшениц!, льону-довгунцю. В цьому випадку в зерн накопичуеться бшьше вуглеводГв.

Як скоростигла культура ячмшь е добрим попередником для ярих культур, а у волоп роки - i для озимих. Ячмшь, внаслгдок скоростиглосп i короткостебловосп, е кращою покривною культурою для багаторГчних трав, шж шшп яр! зернов! культури.

Обробгток грунту. Обробгток грунту тд ячмшь передбачае створення пухкого, аерованого орного шару, боротьбу з бур'янами, збереження i накопичення вологи. В залежноси вщ попередника, погодних умов та особливостей грунту обробгток проводять по-рГзному. При розмщент ячменю тсля зернових i зернобобових, на полях з незначним забур'яненням однорГчними бур'янами, одночасно Гз збиранням проводять одне лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. При надмпрнгй засмГченост! однорГчними бур'янами через 2-3 тижш проводять друге лущення на глибину 10-12 см лущильниками ЛДГ-20, ЛДГ-10А.

Якщо поля засм1чеш багаторГчними бур'янами, застосовують покращений зяблевий обробГток. На полях, забур'янених кореневищними бур'янами (пирГем) перше i друге лущення проводять дисковими боронами (БДТ-7, БДТ-8) або лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 10-15 см. На полях з коренепаростковими бур'янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, друге через 15-20 дшв -лемшшими лущильниками (ППЛ -10-25) на глибину 12-14 см.

Зяблеву оранку тсля стерньових попередниюв проводять плугами з передплужниками (ПЛН -5-35) на глибину 20-22 см, а на полях з коренепаростковими бур'янами - на 25-27 см.

Шсля збирання кукурудзи i багаторГчних трав поле лущать важкими дисковими боронами (БДТ-7А, БДТ-10) в два слцщ на глибину 12-14 см i слгдом орють на глибину 25-27 см. Шсля картопл! i цукрових буряюв проводять оранку без попереднього лущення на глибину 20-22 см. В зон! Степу оранку на зяб проводять наприюнщ вересня; в Люостепу на полях, засмГчених багаторГчними бур'янами, - наприюнщ вересня початку жовтня, однорГчними -на початку серпня з подальшим нашвпаровим обробгтком; на Полю! - через 2-3 тижт пюля своечасного лущення.

В швденних районах, де можлива вгтрова i водна ерозгя грунив, застосовують протиерозшний обробгток. Шсля збирання попередника поле обробляють голчастими боронами БИГ-3 на глибину 5-6 см. Сладом грунт рихлять культиватором-плоскорГзом КПП -2,3 на глибину 8-10 см. Наприюнщ лгта, на початку осен поле рихлять плоскорГзами-глибокорозрихлювачами (КПГ-250, ПГ-3-5, ОПТ-3-5) на глибину 22-25 см.

Навесш на пухких грунтах проводять дворазове боронування середшми або важкими боронами, на важких - одноразове боронування i передпошвну культиващю з одночасним боронуванням на глибину загортання насшня (6-8см). Починають весняний обробгток при настанн фГзично! стиглост! грунту.

Удобрення. Маючи недостатньо розвинену кореневу систему i не високу здатнють засвоювати поживн речовини, ярий ячмшь позитивно реагуе на внесення добрив. Шд впливом добрив шдвищуеться кущистють рослин i !х стГйкГсть до посухи, хвороб i шкГдникГв. Добрива впливають не тшьки на урожай, але i на якГсть зерна, що необхщно враховувати при вирощуванн! продовольчого, кормового i пивоварного ячменю. Пивоварний ячмшь слад, насамперед, забезпечувати фосфорно-калГйними добривами для нагромадження в зерш крохмалю, а продовольчий i кормовий - азотними для тдвищення бшковосп зерна.

Слщ враховувати також реакщю ячменю на вмют поживних речовин в рГзних грунтах. Так, найкраще реагуе ячмшь на азотн i фосфорн добрива на дерново-шдзолистих i шрих люових грунтах i деградованих чорноземах. На шщаних i осушених торфових грунтах найбшыш ефективн калшт добрива, фосфорн на глибоких чорноземах.

При штенсивному вирощуват ячменю дози добрив розраховують балансовим методом на заплановану урожайнють з врахуванням родючост грунту. Оргашчш добрива краще внести тд попередник i використовувати його шсляддю. Безпосередньо тд ячмшь вносять тшьки мшералып добрива.

За узагальненими результатами дослщжень середн дози мшеральних добрив тд ячмшь, з урахуванням шсляди оргашчних, складають: на дерново-шдзолистих грунтах Полюся -N₆₀P₄₅K₄₅, на чорноземах правобережного Люостепу - N₆₀P₆₀K₆₀, лГвобережного Люостепу - N₄₅P₃₀K₃₀, на чорноземах центрального i пГвнГчного Степу - N₄₅P₃₀K₃₀, на каштанових грунтах пГвденного Степу - N₄₅P₄^ При вирощуванн! пивоварного ячменю збшьшують кшькють фосфорно-калшних добрив i зменшують дозу азотних. Фосфорно-калшш добрива вносять п!д основний обробгток грунту, азотш - п!д передпошвну культивацГю i в пГдживлення. При пошви в рядки вносять 50 кг/га гранульованого суперфосфату.

Кисл! грунти, особливо при вирощуванш на них пивоварного ячменю, обов'язково вапнують. ПГд ячмГнь застосовують також мгкроелементи у вцшовщносп з потребою. На торфових грунтах вносять мщп добрива (25 кг/га мгдного купоросу або 5 ц/га шритного недогарку). На чорноземах ефективш марганцев! добрива (2-3 ц/га марганцевого шлаку). На карбонатних грунтах слгд застосовувати борш добрива у вигляд! борно! кислоти, якою опудрюють насшня перед швбою. Вносять також суперфосфат збагачений мгкроелементами.

Овба. Для сГвби використовують насгння з високими пошвними якостями, масою 1000 насгнин не менше 40г, силою росту 80%. Перед швбою

(або за 2-3 тижш) його протруюють наступними препаратами Гз застосуванням плГвкоутворювачГв (ПВС або КаКМц); фундазолом (2-3 кг/т), вгтаваксом (3-3,5 кг/т) та i. Для протруювання насшня використовують так! машини: ПС-10, ПСШ-5,КПС-10, "Мобгтокс".

Сшть ячмшь в ранн строки при настанн фГзично! стиглост! грунту, одночасно з ярою пшеницею або сладом за нею. Зашзнення з швбою на 5-7 дшв призводить до зниження врожаю на 5-6 ц/га. При раншх строках швби формуеться крупне зерно з високими пивоварними якостями. Ояти ячмшь можна рГзними способами - вузькорядним, звичайним рядковим, перехресним та Гн. Основним з них е звичайний рядковий з мГжряддям 15 см. При швб! формують постгйт технолопчш коли. Сшть швалками СЗ-3,6, СЗП-3,6.

Оптимальними нормами вишву ячменю в рГзних грунтово-юиматичних зонах за даними науково-дослцших установ вважаються: на Полюс i в захГдних районах - 4,5-5, у Люостепу - 4-4,5, у Степу - 3,5-4 млн. схожих насшин на 1га. Норма вишву за масою вщ найменшо! до найбгльшо! коливаеться в межах вщ 140-160 до 180-220 кг/га. Норму вишву сортв схильних до виляганя зменшують на 0,5-1 млн. на 1га, а стшких до вилягання - збшьшують на таку ж величину. При шдшв1 тд ячмшь багаторГчних трав норму вишву ячменю зменшують на 10-15%.

Середня глибина загортання насшня ячменю 4-5 см. На важких глинистих i перезволожених грунтах насшня загортають на глибину 3 -4, на легких i у посушливих умовах - на 6-8 см.

Догляд за посевами. Пюля швби ячменю в посушливих умовах проводять коткування кшьчасто-шпоровими котками - 3ККТ-6, яке сприяе шдвищенню польово! схожоси насшня. В районах достатнього зволоження проводять боронування одночасно з швбою або пюля не!. Якщо пюля сГвби на важких грунтах пюля дощцв утворюеться грунтова юрка, 11 руйнують голчастими боронами Б1Т-3 або ротацшними мотиками.