- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Система обробгтку грунту, удобрення, догляд за рослинами тдшвних культур практично таю ж, як i основних. Систему удобрення слщ орГентувати на вирощування двох врожа!в.
Строки швби тдшвних культур залежать вГд особливостей тдшвно! культури. В пошви озимих !х тдсГвають рано навест, ярГ сшть одночасно, якщо глибина загортання насшня основно! i шдшвних культур однаковГ, або тзшше - до або тсля з'явлення сходГв. Сшть шдшвш культури такими нормами вишву: вика яра - 100-120 кг/га, люпин - 180-200, вика озима -80-100, середела - 50-60, райграс однорГчний - 25-30, морква - 4-5, турнепс - 3-4, бруква кормова - 4-5 кг/га.
Догляд за шдшвними культурами починають при збиранн основних. Вш включае таю заходи: збирання зелено! маси покривно! культури, боронування, внесення добрив, формування густоти коренеплодГв, розпушування мГжрядь просапних культур. Проводять також шши, необхщп для кожно! шдшвно! культури агротехшчш заходи.
1.7. Технология загот1вл1 корм1в
Виробництво повнощнних кормГв i зниження втрат поживних речовин при !х заготлвлГ i збершанш е одним Гз виршальних факторГв змщнення кормово! бази тваринництва. Яюсть кормГв, !х збереження i вмют в них поживних речовин в значнш мГрГ залежить вГд часу i способу заготГвлГ, дотримання вимог технолопчних процешв. СлГд застосовувати таю технолопчш процеси, яю дозволять звести до мшГмуму втрати кормами поживних речовин. Особливо це стосуеться тих втрат, яю можна уникнути. До них вцшосяться втрати внаслщок порушення оптимальних строюв збирання кормових культур, неяюсно! шдготовки збирально! технши i транспортних засобГв тощо. Виршюння проблеми вирощування, заплтшп i збереження кормГв можливе лише при впровадженн прогресивних технологи, застосувант науково-обгрунтованих способГв шдготовки !х до згодовування.
Технология загот1вл1 сша. В рацюнах дгйних корГв сгно складае в середньому 10-12%. Для забезпечення тако! потреби заготовляти його слщ по 0,8-1 т на одну голову. Поживна яюсть сша i його хГмГчний склад залежить вГд виду рослин, строюв збирання трав, технологи заготлвлГ тощо.
Оптимальш строки скошування бобових трав на сшо припадають на перюд бутошзацп - початок цвтння, злакових - вихщ в трубку - початок викидання суцвГття. Для збереження кормових якостей сша, збирання слщ починати в оптимальш строки i закшчувати протягом 8-10 дшв. Важливе значення мае i висота скошування трав. Вона впливае не тшьки на збГр поживних речовин, але також на кшькють i якють травостою в наступш роки. БагаторГчш трави i природш сшожап сид скошувати на висотл 5-6 см, при другому укос - 6-7 см, однорГчш трави i !х сумшки - на висотл 4-6 см, високостебловГ трави (суданська трава, буркун) - на висотл 10-12 см вГд поверхнГ грунту.
Залежно вГд ботанГчного складу сшо подшяють на сГяне бобове, шяне злакове, сГяне бобово-злакове, природних сшожатей. Основними представниками сГна багаторГчних трав е конюшина лучна, люцерна пошвна i еспарцет. В перГод сушки сша з бобових трав можливГ значш втрати внаслГдок висушування i обсипання листя. ПорГвняно з бобовими, злаковГ трави краще висушуються, !х листя майже не обсипаеться, а стебла i листя висихають рГвномГрно. Якють сша, виготовленого Гз бобово-злакових травосумшюк, залежить вГд вмГсту в них бобових i злакових компонентГв. Залежно вГд мГсця вирощування трав, сшо природних кормових упдь подГляють на сшо суходГльних лукГв, заливних лук, люове, гГрське.
За технологГею приготування сшо подшяють на розсипне, подрГбнене, тюковане. ТехнологГчна схема заготГвлГ розсипного сша передбачае скошування трав у покоси, плющення, ворушшня, згрГбання у валки, складання у копищ, навантаження сГна у транспортнГ засоби, транспортування i скиртування. Скошування трав проводять косарками КС-2,1, КДП-4,
КСШ-2,1А, КТП-6 та Гн. Для прискорення висушування бобових трав застосовують плющення. Плющать одночасно Гз скошуванням трав косарками-плющилками КВП-3,0, КПРН-3,0, самохвдними косарками КПС-5Г, G-301, або слгдом за скошуванням плющилкою ПТП-2. Для рГвномГрного висушування сгна проводять ворушшня i обертання скошено! трави в покосах i валках. Ворушшня проводять слгдом за скошуванням. Повторне ворушшня проводять через 2-3 год. тсля скошування. В результат цього трава прив'ялюеться, а !! волопсть зменшуеться до 50-55%. Для зменшення втрат листя ворушгння припиняють, коли волопсть бобових трав досягне 50%, а злакових - 40%. При такгй вологост трав'яна маса згрГбаеться в валки. Ворушгння i згрГбання в валки здгйснюють колюно-пальцевими граблями ГВК-6,0, або граблями-ворушилками G-247/249, а також тракторними граблями ГПП-6 та Гн. Для зменшення втрат згрГбання сша в валки слщ проводити у враншпп i вечГрн години. В копищ сшо складають при його шдсушування до 30-35% за допомогою копнувачГв ПК-1,6, ПКС-2М. В копицях дГаметром 2,5 м, висотою 2,2 м сшо досушують до вологост 20-22%. Пюля цього копищ стягують волокушами ВУ-400, ВНШ-3,0 та Гн. до мюця скиртування, яке е завершальним етапом. Сшо в скирти укладають скиртоукладчиками або пневмотранспортерами (КУН-10, ПФ-0,5, П-10). Волопсть складеного на збершання сша повинна бути не вище 18%.
Технолопя приготування подр1бненого сша включае таю операщ!: скошування з плющенням або без нього, ворушшня трави в покосах, згрГбання у валки, обертання валюв, шдбирання маси з валюв з одночасним подрГбненням, транспортування до мюця збершання, завантаження у сховище, досушування сша активним вентилюванням. РГзниця заготвл1 подрГбненого сгна порГвняно з розсипним полягае лише в тому, що масу при вологост 35-40% подрГбнюють до часточок 3-5 см за допомогою косарки-подрГбнювача КУФ-1,8, КП1-2,4, комбайнами G-066, G-280, силосозбиральними комбайнами КС-2,6, КС-1,8 з пГдбирачами. Зберггають подрГбнене сГно в ажурних баштах
рГзно! конструкции Досушування сша в баштах проводять штенсивним вентилюванням маси холодним повГтрям на протш 8-10 год. ПодрГбнене сшо можна збершати i в скиртах довжиною 12 м, шириною - 7,5 м, висотою -6,5-7 м.
При заготвлГ пресованого сгна процес збирання i прив'ялювання до вологост' 20-22% такий самий, як i при збирантп розсипного сша. Для пресування сша з валюв використовують прес-шдбирачГ ПС-1,6, ПСБ-1,6, К-453 та Гн. При цьому сшо пресуеться у тюки i обв'язуеться шпагатом. Тюки Гз пресувально! камери мехашчно вивантажуються на поле для досушування або ж завантажують у транспорте засоби i перевозяться до мюця збершання.
Ефективним способом приготування кормГв Гз трав е брикетування сша. Перевага цього способу полягае в бшьш повному збережентп в брикетах поживних речовин. Для пресування брикетв подрГбнене сшо вологютю 15-17% подаеться в накопичувач-дозатор, де вона вирГвнюеться за вологютю. З дозатора маса надходить у пресувальну камеру. Спресована маса розламуеться на брикети, яю подаються до транспортних засобГв. Враховуючи те, що температура при виходГ Гз преса сягае 60-700С, перед завантаженням !х в сховище необхгдно охолодити в охолоджувальних бункерах. При цьому волопсть брикетв зменшуеться на 2-2,5%.
Технолопя приготування сшажу. Сгнаж - це корм, виготовлений з прив'яленого та подрГбненого травостою бобових i злакових багаторГчних трав. Заготвля сшажу проводиться у фазу фГзюлопчно! сухост рослинно! маси. В сГнажГ усуваються процеси плюнявшня завдяки створення необхщних умов за допомогою плющення, подрГбнення та ущГльнення сГнажно! маси. Поживнють сшажу вища, шж силосу, в зв'язку з високим вмютом сухо! речовини. Технолопя приготування сшажу включае наступш операцп: скошування трави з плющенням, пров'ялювання, згрГбання, подрГбнення та навантаження, доставка до мюця заготшп, закладка сшажу в транше!, укриття сшажу. Пдбирання пров'ялено! зелено! маси розпочинають тодГ, коли вологГсть !!
сягае 58-60%. Прив'ялену траву шдбирають i подрГбнюють. ПодрГбнену масу транспортують до мюця збершання. Основним типом сшажних споруд е наземш транше! з бетонною основою. Сшажну масу вивантажують у транше! i пошарово трамбують бульдозерами та гусеничними тракторами. Транше! заповнюють вище кра!в на 1,5 м. Зверху кладуть шар трави товщиною 30-35 см i ретельно утрамбувавши, негайно накривають сшаж повгтронепроникною щпвкою.
Технолог1я приготування зневоднених коршв. Штучно висушеш трав'яш корми виготовляються у виглядГ трав'яного борошна, гранул, брикетгв. Основним видом цих кормГв е трав'яне борошно. Суттевою перевагою сушшня трав е зменшення поживних втрат корму, яю не перевищують 4-6%, в той час як у спи вони досягають до 30%.
Кращою сировиною для виготовлення трав'яного борошна е зелена маса багаторГчних трав - конюшини, люцерни, еспарцету, буркуна та !х сумшки з злаковими багаторГчними травами. Застосовують дш системи збирання трав на трав'яне борошно: без пров'ялювання i з пров'ялюванням скошено! трави. Краще використовувати не пров'ялену траву. В нш зберггаються висою якост зелено! маси i зменшуються втрати каротину. КрГм того, скошування, подрГбнення i навантаження трави здГйснюеться в одному технолопчному процесГ, забезпечуеться потоковГсть робгт, яю можна виконувати навГть за несприятливих погодних умов. Сушшня трав на трав'яну муку проводять на високотемпературних сушарках барабанного типу АВМ-1,5, ЛКБ-ФС-1,5, СБ-1,5 та Гн. На цих агрегатах попередньо подрГбнена зелена маса на вщлзки довжиною 20-30 мм висушуеться, розмелюеться в борошно, запаковуеться у мшки, або направляеться на безтарне збершання чи на гранулятори ОГМ-0,8, ОГМ-1,5 для виготовлення гранул.
Трав'яне борошно, призначене для довгострокового збершання або транспортування на далею вщсташ доцшьно гранулювати. При тривалому зберГганнГ гранул значно зменшуються втрати каротину. Гранулювання
попереджае утворення пилу, злежування i самозаймання. Агрегати для гранулювання АВМ-1,5, СБ-1,5 та Гн. складаються з преса, бункера з циклоном, сортувалки, охолоджувача, системи введення рщких компонентв, пульта управлшня. Технолопчний процес виготовлення гранул проходить таким чином: трав'яне борошно подаеться в бункер, а з бункера в дозатор. У змшгувач1 борошно зволожуеться до вологост 14-17%. Гранулювання вщбуваеться в пресь Шсля пресування гранули охолоджують i сортують. ГотовГ гранули повинш мати дГаметр - 10-14 мм, довжину - 15-25 мм, волопсть - 9-14%.
Технолопя приготування силосу. Силосування - простий i надшний спошб консервування i збершання соковитих кормГв: зелено! маси (кукурудзи, соняшнику, сорго, судансько! трави, злаково-бобових сумгшок та Гн.), коренеплодГв, бульбоплодГв, кормових баштанних культур та Гн. Силосування кормГв супроводжуеться молочнокислим бродшням, при якому в силос нагромаджуеться молочна та оцтова кислоти. Можливе також утворення шших оргашчних кислот i спирту. В яюсному силос повинно вмщуватись цукри (0,5-5,6% до силосно! маси), волопсть не перевищувати 65-75%, силосна маса мае бути добре подрГбненою. Кукурудза та шши культури з низькою вологютю силосуються з добавкою гички буряюв, вщход1в овочГвництва, жому, гарбузГв, коренеплодГв тощо. Для збагачення силосу проте!ном слГд вирощувати силосш культури з бобовими, або добавляти в силос зелену масу со!, люпину, буркуну, кормових бобГв. Для кращого консервування в силос добавляють сечовину, сульфат амонгю, амГачну воду та ппш азотш речовини. Для хГмГчного консервування використовують сольовГ, кислотнГ та газоподГбнГ консерванти: оцтову, мурашину, пропюнову, бензойну кислоти, альдепд мурашино! кислоти, метагГдросульфГт натрГю, вуглекислий газ, бактер1альш закваски.
Збирають кормовГ культури силосозбиральними комбайнами КСК-100П, КПКУ-75, КСС-2,6, КС-1,8, G-280 та Гншими. Висота зрГзу повинна бути не
