- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Ячмшь дуже чутливий до строюв швби. При раннш швб! рослини переростають i не набувають необхгдно! зимостшкосп. Рекомендуеться сгяти озимий ячмшь через 10-12 дшв пюля сГвби озимо! пшениц!. Календарн оптимальн строки припадають в захщних областях на перюд з 25 вересня по 5 жовтня, в зон! Степу - на третю декаду вересня.
СГвбу проводять звичайним рядковим способом зерновими швалками СЗ-3,6, СЗП-3,6 Гз залишенням технолопчних колш. Норма вишву у Степу 3,5-4 млн. схожих насшин на 1 га (140-160 кг), в суху осшь i пюля стерньових попередниюв - до 5 млн. (200 кг); у захщних областях - 5-6 млн. (200-240 кг). Глибина загортання насшня 3-4 см, а в посушливих умовах до 6-7 см.
Шд час зимГвл! на пошвах проводять сншозатримання. Навесш !х боронують, шдживлюють азотними добривами, проводять боротьбу з бур'янами, шюдниками та хворобами, обробляють ретардантами з використанням препарапв у дозах, рекомендованих для озимо! пшениц!. Збирання проводять переважно роздгльним способом у фаз! восково! стиглост! зерна. У ячменю ламкий колос i при прямому комбайнуванш в повнш стиглост! бувають велик! втрати зерна.
1.2.5. Озиме тритикале
Тритикале - новий рщ культурних злакових рослин, виведений шляхом схрещування пшениц! з житом. Двовидовг ггбриди - це гексаплогдне тритикале, одержане вгд схрещування твердо! пшениц! з житом. Тривидове тритикале одержано в результат! синтезу спадковосп м'яко!, твердо! пшеницы i жита. Найбгльш широке розповсюдження набули сорти тривидового тритикале.
Зерно тритикале використовують переважно як компонент комбгкорм1в. За проте!новою поживнютю воно переважае пшеничне на 9,5%, ячмшне та кукурудзяне майже на 40%. Продовольче значення тритикале дуже обмежене. На корм худоб!, крГм зерна, використовують солому i зелену масу.
Вирощуеться тритикале на незначнгй плогщ (близько 100тис.га) в Степу, Люостепу i на Полюсь При високгй агротехнпц тритикале спроможне формувати 50-60 ц/га зерна або 450-550 ц/га зелено! маси.
Ыолог1чн1 особливост1. Сорти. За бглышстю морфолопчних ознак i бюлопчних властивостей тритикале займае промГжне положення м!ж пшеницею i житом. Його назва походить вгд поеднання початку латинсько! родово! назви пшениц! (Triti...) i закшчення родово! назви жита (...cale). Тритикале мае i деяк вгдмгнност! в!д пшениц! i жита. Коренева система бгльш розвинена, шж у пшениц! i краще використовуе елементи живлення Гз грунту, що сприяе кращому росту тритикале на бгльш бщних грунтах i прших попередниках. Тритикале краще кущиться, утворюючи 2-4 продуктивних пагони. Зимостшкють нижча, шж у жита i вища, шж у пшениц!. Витримуе зниження температури на глибшп вузла кущення до мшус 17-190С. Тритикале переважно самозапильна культура, як i пшениця. Сприятливою реакщею грунтового розчину для нього е нейтральна або слабокисла (рН 5,5-7,0). Вегетацшний перюд залежно вщ умов вирощування у тритикале -250-320 днгв.
Кращими сортами тритикале е так!: АДМ-8, АДМ-11, Амфгдипло1д 55, Амфгдипло1д 15, Ки!вське ранне, Ки!вське зернокормове, Зенгт одеський та Гн.
Технолопя вирощування. В Степу тритикале рекомендуеться вирощувати пюля чорного або зайнятого пару, люцерни на один укю, гороху, кукурудзи на силос; в Люостепу - пюля зайнятого пару, багаторГчних трав, гороху, кукурудзи на силос i зелений корм; на Полюш - пюля зайнятих парГв, люпину на зелений корм, конюшини, ранньо! картопл!, гороху, льону-довгунця.
Основний i передпошвний обробгток грунту у вщювцших умовах такий самий, як i тд шшд озим! зернов! культури.
Тритикале досить вимоглива культура на внесення добрив. За виносом елементГв живлення займае промГжне положення м!ж пшеницею i житом. Дози
добрив визначаються родючютю i вологютю грунту, запланованою урожайнютю. Ефективн як оргашчш, так i мшералып добрива, але удобрюють переважно мшеральними добривами. На родючих грунтах i пюля кращих попередниюв рекомендуеться вносити тд тритикале по 60 кг/га азоту, фосфору i калш. Пюля прших попередниюв i на менш родючих грунтах вносять по 90 кг/га азоту, фосфору i калш. Фосфорно-калшт добрива вносять тд основний обробгток, а азотт у тдживлення: на II-III та IV етапах органогенезу -по 30 кг/га азоту. На малородючих грунтах частину азотних добрив (до 30 кг/га) вносять тд основний обробгток. В рядки тд час швби вносять 50 кг/га (Р10) гранульованого суперфосфату.
Для швби використовують насшня з! схожютю не менше 92% i чистотою 98%. Насшня протруюеться одним з протруювачГв, рекомендованих для озимо! пшениц!.
Сшть тритикале, як правило, звичайним рядковим способом нормою вишву у Степу пюля парових попередниюв 4-4,5 млн. схожих насшин на 1 га, пюля непарових попередниюв 4,5-5,5 млн.; у Люостепу i на Полюс -5,5-6 млн./га. Насгння загортають на глибину 4-6 см, зменшуючи на 1-2 см на легких i шдсохлих грунтах.
Рекомендуеться вишвати в середин! оптимальних строюв швби озимо! пшениц!.
В процес! догляду за пошвами тритикале застосовують штегровану систему захисту рослин вгд шюдниюв, хвороб, бур'яшв та вилягання, яка передбачае використання тих же препарапв, що i на пошвах озимо! пшениц!.
Збирають тритикале роздшьним способом або прямим комбайнуванням. До роздшьного збирання приступають в кшщ восково! стиглост! зерна. Пряме комбайнування проводять у фаз! повно! стиглост!, не допускаючи перестою рослин через загрозу обламування колосся.
Питання для самоконтролю
Назвгть роди та види, що входять до групи зернових культур.
Охарактеризуйте морфологгчнг особливостг зернових культур.
Який хгмгчний склад зерна i його залежнгсть вгд погодно-клгматичних умов i сортових особливостей?
Назвгть фази росту i етапи органогенезу зернових культур i дайте !х характеристику.
Якг особливостг будови проросткгв i сходгв хлгбгв першо! i друго! груп?
Пояснгть, чим вгдргзняеться озимий тип розвитку рослин вгд ярого.
Що таке закалювання та стан спокою рослин озимих зернових культур?
Дайте визначення понять морозостгйкостг та зимостгйкостг рослин.
Перерахуйте причини зргдження i загибелг озимих пгд час перезимгвлг та визначте шляхи тдвищення !х морозостгйкостг та зимостгйкостг.
Дайте бгологгчну характеристику озимих зернових культур (пшенищ, жита, ячменю, тритикале).
Якг особливостг обробгтку паргв i непарових попередникгв пгд озимг зерновг культури?
В чому полягае дгагностика забезпечення рослин елементами живлення?
Пояснгть, вгд чого залежать строки i дози внесення азотних дорив на посгвах озимо! пшенищ?
Як визначають норми висгву насгння озимо! пшенищ в залежност вгд попередникгв i особливостей сортгв?
Для чого формуеться на посгвах постгйна технологгчна колгя?
Що таке гнтегрована система захисту озимих культур вгд хвороб, шквдншав i бур'янгв?
Перерахуйте показники зерна сильно! i щнно! пшенищ за якгстю.
Охарактеризуйте особливостг штенсивно! технологи вирощування озимо! пшенищ.
Назвгть особливостг вирощування озимо! пшенищ при зрошеннг.
Якг озимг зерновг культури (сорти) вирощуються у вашому господарствг, яка !х урожайнгсть?
