кореневищ. Вживають вареними, смаженими, готують з них вафлц печиво, торти.

2.1. Картопля

Значення. Картопля належить до найважливших сшьськогосподарських культур. В свгтовому землеробствп !й належить одне з перших мюць поряд з рисом, пшеницею i кукурудзою. Це культура ушверсального використання. Картопля е важливою продовольчою, кормовою i техшчною культурою.

В бульбах картопл! мГститься близько 25% сухих речовин, Гз яких на долю крохмалю припадае 14-22%, бшка - 1,5-3%, клгтковини - близько 1%. Бульби багат також вгтамшами групи В, РР, С i каротино!дами. БГльше вгтамшГв в молодих бульбах.

мютяться отруйш речовини (солангн) i використовувати !х для продовольчих потреб не доцгльно. Так! бульби пюля проварювання використовують на корм худоби

Використовуються бульби картопл! i як цшний корм для сшьськогосподарських тварин у сирому i запареному вигляд!. Кормове значення мають також силос Гз зеленого бадилля та вщходи промислово! переробки бульб-барда, жмаки та Гн. За кормовою поживнютю 100 кг сирих бульб оцшюються 29,5 корм. од., силосу - 8,5, сушених жмаюв - 95,5, сушено! барди - 52 корм. од. При урожайност' 120-150 ц/га бульб вихгд кормових одиниць може перевищувати 5,5-6 тис.

Картопля е цгнною сировиною для переробно! промисловост'. 1з бульб виготовляють спирт, крохмаль, патоку, глюкозу, декстрин та шшу продукцию. З 1 т бульб, як! мютять 17,6% крохмалю одержують 170 кг крохмалю i 1000 кг жмак'в або 112 л спирту i 1500 л барди.

Як просапна культура картопля при високш агротехшщ сприяе зменшенню забур'яненост полГв i е добрим попередником для зернових i шших культур, а ранн сорти - i для озимих.

Походження, поширення. Батыавщиною картопл! вважають Швденну Америку (Чилц Перу, Бол1вгя), де !! вирощували за 2 тис. рок'в до н.е. В Свропу (1спан!я) вона була завезена в 1565 р., звцжи поступово поширилася в 1талгю, ФранцГю, Голландш та Гнш! европейськ! кра!ни. В Росш картопля була завезена Петром I Гз ГолландП' (1710-1725 рр.). 1нтенсивно в РосП почала вирощуватись з 1765 року.

Тепер картопля вирощуеться на вшх континентах в бшьшоста кра!н свГту на площ! понад 20 млн. га. Найбшыш пошвш площ! в европейських кра!нах -до 13 млн. га. В СНД картопля займае 6-6,5 млн. га.

На Украпп картопля вирощуеться на площ! 1,5-1,6 млн. га. Найбшыш масиви зосереджеш на Полюш - близько 60% та в Люостепу - до 30%. Середня врожайнють картопл! на Украпп в сприятлив! роки складае 120-130 ц/га бульб.

В передових господарствах Чернптвсько! та шших областей вирощують по

250-300 ц/га бульб.

Боташчна характеристика. Картопля культурна - Solanum tuberosum належить до родини пасльонов! (Solanaceae). Це багаторГчна трав'яниста рослина, яку в культур! вирощують як однорГчну (рис.21).

В пазухах листов шдземно! частини стебла формуються стеблов! пагони, як! називаються столонами. Кшщ столошв розростаються в бульби. На одному стебл! утворюеться 6-8 столошв, як! здапи гглкуватися.

Картопля - переважно самозапильна рослина. Плгд картопл! - соковита, двогшзда багатонасшна ягода. Внаслгдок розповсюдження чоловГчо! стерильност багато сорт'в не утворюють плодГв. Маса 1000 насшин близько

0,5г.

Коренева система картопл! мичкувата, проникае в грунт неглибоко, основна маса коршня формуеться в орному шар! i тгльки окрем! корен! заглиблюються на 100-120 см. Максимального розвитку коренева система досягае в перюд бутошзащя - початок цвтння. Коршня картопл! вщр1зняеться досить високою поглинаючою здатнютю, особливо фосфору Гз важкодоступних сполук.

Розмножують картоплю вегетативно - бульбами або !х частинами, а в селекцшнш практиц! - також насГнням. Бульба картопл! - це потовщене закшчення шдземного стеблового погона (столона). В пазухах редукованих листкв бульби (брГвок) знаходяться вгчка, як! розмГщен! по сшралг У бГльшост! сортГв вГчка розмГщен! в заглибленнях. В кожному вГчку утворюеться не менше трьох бруньок, Гз яких проростае, як правило, тгльки одна, найбшыш життездатна. За формою бульби, залежно вщ сорту, можуть бути округл!, овальш, продовгуват'; за забарвленням - свгтло - i темно-червонГ, рожев!, жовт', бГлГ, свГтло - i темно-сити або строкатГ. На поверхн! бульби е так зван! сочевички, через як! вщбуваеться дихання i випаровування вологи.

Бюлопчш особливость У розвитку картопл! визначають чотири фази: сходГв, бутошзацп, цвтння й достигання. Тривалють кожно! фази залежить вщ особливостей сорту i умов вирощування. Так, сходи середньостиглих сорт'в картопл! з'являються через 15-20 дшв, вгд сходГв до початку бутошзащ! минае 17-24 дш, вгд бутошзащ! до повного цвтння - 14-18 дтпв i в!д цвтння до вцгмирання бадилля - 45-48 дшв. У ранньостиглих сорт'в кожний перюд коротший, у шзньостиглих - на кшька дшв довший.

Вегетащю картопл!, крГм того, умовно роздгляють на три перюди. Перший перюд - вгд сходГв до початку цвтння. В цей час головним чином збшьшуеться маса бадилля. Прирют бульб незначний. Другий перюд - вщ цвтння до закшчення росту бадилля. Цей перюд характеризуеться штенсивним ростом бульб. Третш перюд - вгд закшчення приросту бадилля до його вщмирання. Прирют бульб ще продовжуеться, але менш штенсивно. В бульбах накопичуються оргашчш речовини, особливо крохмаль.

Тривалють перюд1в визначаеться скоростиглютю сортв i умовами вирощування. Найбшыш важливий другий перГод, за час якого накопичуеться 65-75% маси бульб. Погодтп умови цього перюду суттево впливають на урожайнють картопл!. Середньодобов! приросту урожаю бульб в залежност' в!д метеорологГчних умов в перюд максимального бульбоутворення в окрем! роки досягають 28-30 ц/га.

Науков! дослГдження i матерГали передового досвгду свГдчать про те, що картопля найбшыш пластична культура, проте нормальний рют, розвиток i продуктивнють !! можливий лише при оптимальному забезпеченш рослин теплом, свГтлом, повпрям, вологою i поживними речовинами.

Вимоги до тепла. Картопля вщноситься до теплолюбних культур. Бульби починають проростати при температур! грунту на глибиш 10-12 см не нижче 3-5⁰С. Проте поява сходгв за тако! температури затягуеться до 30-35 дшв i вони уражуються хворобами. Нормальне проростання бульб вГдбуваеться при температур! 7-8⁰С. Чим вища температура грунту, тим рангше з'являються

сходи. Оптимальною для проростання бульб вважають температуру 18-20⁰С, при якш з'являються сходи на 10-12 день тсля садшня. Картопля забезпечуе максимальн прирости врожаю при середньодобовш температур! 17-18⁰С. При достатньому освпленш i вологост! грунту утворення i рют бульб та накопичення в них крохмалю краще вщбуваеться при температур! грунту 16-17⁰С, а надземно! маси (стебла, листя) - при 18-22⁰С. Найбшыш сприятлива температура для протгкання процешв фотосинтезу 22-25⁰С. При температур! вище 30⁰С припиняються асимшяцшн! процеси, рют бульб i накопичення в них крохмалю. Висок! температури не тшьки затримують рют бульб, а й викликають виродження картоплг, що е основною причиною обмеженого вирощування картопл! в швденних посушливих районах.

Картопля чутлива до незначних заморозюв. Сходи гинуть при зниженн температури до мшус 2-3⁰С. Бульби в грунт! при цьому залишаються життездатними i мають здатнють проростати i утворювати нов! сходи. При осшшх заморозках, коли температура грунту знижуеться до мшус 2⁰С, бульби замерзають i втрачають здатнють проростати.

Сума температур вище 10⁰С, необхгдних для повного розвитку картопл! за вегетацшний перюд, для раншх i середньораншх сорт'в складае 1000-1400⁰С, а для шзньостиглих - 1400-1600⁰С.

Вимоги до вологи. До вологи картопля дуже вимоглива, оскшьки формуе потужну надземну масу за недостатньо розвинено! коренево! системи. Трансшрацшний коефпцент картопл! 400-550, але може змшюватись вгд 167 до 659, що вказуе на !! значну пластичнють i пристосованГсть до умов зовнГшнього середовища. На родючих грунтах, при достатньому забезпеченш поживними речовинами картопля економно використовуе воду. Найкращи' умови для росту i формування високого врожаю бульб створюються при вологост! грунту 70-80 НВ в зон! розмщення коренево! системи в перюд цвтння i утворення бульб та 60-65% - тд час накопичення крохмалю в бульбах.

З ростом рослин потреба картопл! у волоз! шдвищуеться. Критичним перюдом для не! е фаза цвтння, коли листкова поверхня досягае максимального розмГру. Нестача вологи в грунт! в цей час спричиняе зниження врожаю бульб на 17-20%. Найменш! вимоги до вологи спостершаються в початковий перюд, коли проростки i сходи формуються за рахунок води материнсько! бульби.

Картопля краще за шши культури здатна використовувати воду Гз повгтря за допомогою листя, що сприяе рослинам краще витримувати короткочасну посуху. Проте гарантовано високий урожай картопл! можна одержати тшьки при умов!, якщо за вегетащю випаде не менше 300 мм опадГв. Тому в районах недостатнього зволоження слгд особливо дбати про збереження i нагромадження вологи в грунт!. В цих умовах дефщит вологи можна компенсувати тшьки зрошенням.

Картопля, разом з тим, не переносить надмГрного зволоження грунту, яке негативно впливае на !! рют i розвиток. В умовах надшрного зволоження, коли волопсть грунту перевищуе 85% НВ спостершаеться передчасне вщмирання рослин, припиняеться рют бульб, вони загнивають, урожайнють i якють !х рГзко попршуеться.

Вимоги до грунту. Коренева система картопл! характеризуеться шдвищеною штенсивнютю дихання, особливо в перюд утворення бульб. На утворення 1 г сухо! речовини витрачаеться 7-12 мг кисню протягом одтпе! години. Для того, щоб забезпечити достатню кшькють кисню, грунт повинен бути в достатньо пухкому стан!. На пухкому грунт! об'емною масою 1,1­1,2 г/см коренева система краще забезпечена киснем i мае високу вбирну здатнють. На ущшьнених, перенасичених вологою грунтах, внасшдок кисневого голодування коршня i бульби загнивають i вщмирають. На ущшьнених грунтах, крГм того, погано розвиваються столони, утворюються дрГбш, часто деформоваш бульби.

Для нормального розвитку бульб грунт повинен бути пухким, родючим, аерованим з водопроникним тдгрунтям. Найбшыш придатш для картопл! достатньо удобрен! сутщаш i суглинков! грунти, легк чорноземи. При застосувант оргашчних добрив вирощують картоплю i на легких шщаних грунтах. Малопридатн! для картопл! важк глинист! грунти. На таких грунтах картопля страждае в!д хвороб, утворюються др1бт бульби Гз зниженим вмютом крохмалю. Погано родить картопля i на солонцюватих грунтах. Краще росте i розвиваеться картопля за умови слабокисло! реакцп грунтового розчину (рН 5­6). На кислих i лужних грунтах (рН нижче 4,5 i вище 8) вона росте погано.

Особливост живлення. Найбгльшу кшькють поживних речовин картопля споживае тд час штенсивного наростання надземно! маси i на початку бульбоутворення (фаза цвтння). В кшщ вегетацп використання поживних речовин рослинами поступово зменшуеться i зовшм припиняеться на початку засихання листя. На перюд цвтння картопля використовуе близько 60% азоту, 45-50% фосфору i бгльше 50% калгю.

Нестача азоту негативно позначаеться на продуктивност фотосинтезу, урожа! i якост! бульб. При надшрному живлент азотом сильно розростаеться бадилля, затримуеться утворення бульб, подовжуеться вегетацшний перюд. Нестача фосфору затримуе розвиток рослин, попршуе якють бульб. Достатне фосфорне живлення сприяе швидшому утворенню бульб, збгльшенню !х маси i крохмалистостг Виключно важлива роль належить калгю. Оптимальне калшне живлення регулюе процеси фотосинтезу, битового i вуглецевого живлення та бульбоутворення, шдвищуе стшкють картопл! до хвороб (макроспорюзу, гнил!), покращуе лежкГсть бульб. Однак не вш форми калГйних добрив позитивно впливають на якють бульб. Добрива, що мютять багато хлору, викликають плямистють листя, ослаблення фотосинтезу, зниження врожайност i погГршення якост! бульб. Шд дГею хлору бульби набувають неприемного смаку i запаху.

При середньому врожа! 180 ц/га бульб та 80 ц/га бадилля картопля виносить з грунту близько 95-105 кг азоту, 40-50 кг фосфору, 110-120 кг калию. У перерахунку на одну тону бульб це становить 5,6 кг азоту, 2,2 кг фосфору i 6,4 кг калию.

Вимоги до свгтла. За сучасною класифшащею культурн сорти картопл! вщносять до короткоденних рослин. I хоч короткий день не е для не! строго обов'язковим, але в умовах короткого дня у картопл! скорочуеться перюд бульбоутворення. Однак при вирощуванш картопл! в районах з довгим свгтловим днем спостершаеться бгльш гнтенсивне цвтння, кращий розвиток вегетативних оргашв та вищий урожай бульб.

Як будь-яка просапна культура картопля вибаглива до свпла. При зат-шени, за надшрного загущення або значного забур'янення рослини жовтшть, витягуються, майже не цвгтуть, в них порушуеться фотосинтез, процеси обмшу i грунтового живлення, що призводить до шзнього утворення бульб i зниження врожаю.

Суттево впливае на урожай та якють бульб напрямок рядив. За даними дослщжень краще освгтлюються рослини картопл! на протяз! дня, якщо рядки розмщеш в швденно-схцшому, твшчно-схцшому або твшчно-захцшому напрямках порГвняно з захгдно-схгдним.

Виродження картопл1. Тривале вегетативне розмноження картопл! призводить до !! виродження, ознаками якого е передчасне пробудження бруньок у вГчках, утворення довгих росткГв, розвиток дрГбних бульб, уражених вГрусними i шшими хворобами, зниження продуктивност! рослин. Виродження спричиняеться несприятливими еколопчними умовами тд час росту i розвитку картопл! i вгрусним захворюванням.

До еколопчних причин виродження вщносяться висок! температури i нестача вологи в грунт! тд час утворення бульб, несприятливе живлення рослин. При температур! вище 25⁰С змшюеться склад бглкових речовин рослин, бруньки передчасно проростають з утворенням довгих i тонких

ростюв. Рослини картопл! за таких умов мають низьку продуктивнють, формують др1бш бульби. Екологгчне виродження найчаспше трапляеться в твденних районах.

ВГрусне виродження картопл! спостерюаеться в рГзних юнматичних умовах. Це виродження викликаеться вГрусами Х, S, Y, M, L, R та шшими. ЗовнГшпнми ознаками вГрусного захворювання е скручування, морщинистють i крапчастють листюв, дрГбн! бульби та Гн. Встановлено, що вГруси переносяться попелицею. ВГрусне захворювання залежить вгд особливостей сорту, грунту, температури, агротехшки.

Виродження картопл! може бути також внаслгдок садшня фГзюлопчно старих бульб, шзнього садшня, низького рГвня агротехшки. В швденних районах вщбуваеться сукупна д!я на рослини несприятливих еколопчних умов i вГрусних захворювань, внаслгдок чого виродження картопл! шдсилюеться.

Основними заходами попередження виродження картопл! е вирощування сортв стшких до вГрушв та шших причин виродження, вирощування елгти не уражено! вГрусами методом мергстемноХ культури, строгий контроль за розмноженням перспективних клошв та Гн.

Сорти. В реестр сорт'в, рекомендованих для вирощування в Украпп внесено близько 70 сорт'в картопл!. Залежно вгд способу використання !х подгляють на 4 групи: столов!, кормов!, техшчш та ушверсалын. Близько 60% пошвних площ займають столов! сорти, як! характеризуються високими смаковими якостями, сприятливим стввщношенням бшка i крохмалю та шдвищеним вмютом вгтамшу С в бульбах, мають округлу i овальну форму з поверхневим розмшюнням вГчок. Це звичайно ранньостипп i середньостипп сорти.

Техшчн! сорти найчастше шзньостипп, мютять найбГльше крохмалю (18-25%) в бульбах i характеризуються доброю лежкютю. Для кормових сортв характерн високий вмют бшка (до 2% i бГльше) та висока врожайнють.

Бульби ушверсальних сорт'в мають хорош! смаков! якост! та високий вмют крохмалю. Залежно вгд потреб, використовуються як столов!, техшчш або кормов!.

Проте подгл сорт'в за способом використання досить вгдносний. Багато столових сорт'в мають висок! смаков! якост! i, в той же час, за високим вмютом крохмалю придали для техшчно! переробки.

За часом достигання сорти подгляють на ранньостипи (50-60 дтпв), середньоранн! (60-80 дшв), середньостипп (80-100 дшв), середньотзн! (110­120 дтпв) i тзньостигл! (120-150 дшв). 1з рекомендованих сортв картопл! найпоширеншн: ранньостипи - Божедар, Гарт, Джерела, Зов, Кобза, Краса, МолодГжна, Сгдневська рання та Гн.; середньоранн! - Адретта, Берегиня, Водограй, Обрш, Радич, Доброчин, Карш, Купава та Гн.; середньостипп -Горлиця, Гатчинська, Придеснянська, Слава та Гн.; середньотзш - ДезГре, Дарина, Зарево, 1кар, Оксамит, Пшассо, Ракурс та Гн.; тзньостипи - Древлянка, Ласунок та Гн.

Технолопя вирощування. интенсивна технолопя спрямована на одержання урожаю картопл! 200-250 ц/га передбачае: вирощування насшнево! картопл! на всю площу садшня на власних насшних дшянках; вирощування в господарств! 3-4 районованих сортв картопл! з розрахунку: 30-35% площ! тд ранн та середньоранш; 40-45% - тд середньостипи; 15-30% - тд середньопГзн! та тзн сорти; вирощування насшнево! картопл! спещалГзованими ланками; закладання на збершання насшних бульб з розрахунку 5 т/га заплановано! площ! садшня картопл!; оздоровлення картопл! щорГчною змшою насшневого матерГалу, завезеного з насшницьких господарств закритих райошв або науково-дослгдних установ; своечасне сортооновлення старих сортв.

Мнще в с1возм1н1. Кращими попередниками картопл! вважаються озим! зернов! культури пюля багаторГчних трав та зайнятих парГв, зернобобов! культури, кукурудза на силос, льон-довгунець, однорГчн та багатор1чш трави. На Полюс картоплю вирощують пюля люпину на зелене добриво

шсляжнивного пошву, в Люостепу - тсля озимо! пшениц! в ланщ з зерновими бобовими, кукурудзи та цукрових буряюв при умов! достатнього зволоження. В посушливих районах Степу висок! врожа! картопл! одержують у зрошуваних овочевих швозмгнах, в заплавах рГчок, на низинних дшянках. В овочевих швозмшах картоплю вирощують тсля багатьох культур, крГм пасльонових, як! мають багато спгльних шюдниюв та хвороб.

Картопля одна з небагатьох культур, яка за високо! культури землеробства здатна формувати висок! врожа! при повторному вирощуванш на минулорГчному пол!. В зв'язку з цим у спещалГзованих швозмшах, де шд картоплю вгдводять 35-50% пло1Щ, !! повторно вирощують при дотриманн високого агротехшчного рГвня.

Картопля - один з кращих попередниюв для кукурудзи, ярих зернових, зернобобових, олшних i прядивних культур. Ранню картоплю вирощують в зайнятих парах.

Обробгток грунту. Одтпею з основних умов одержання високого урожаю картопл! е створення пухкого, добре аерованого i достатньо вологого орного шару грунту. В зв'язку з цим вона позитивно реагуе на глибокий обробгток, при якому покращуються фГзичн i хГмГчн властивост грунту, знищуються бур'яни, шюдники та збудники хвороб, загортаються органГчн! та мшеральш добрива. В такому грунт! створюються сприятлив! умови для розвитку коренево! системи, столонГв i формування крупних бульб.

Основний обробгток грунту залежить вщ зони вирощування картопл! i попередника. ПГсля стерньових попередникГв система зяблевого обробгтку грунту складаеться Гз лущення i оранки. Лущення проводять вщразу пГсля збирання попередника.

Поля засмГчен! переважно коренепаростковими бур'янами (осотом, молочаем, березкою польовою) перший раз лущать дисковими лущильниками (ЛДГ-5А, ЛДГ-15А, ЛДГ-10А, ЛДГ-20) на глибину 6-8 см. При утворенш розеток цих бур'яшв проводять повторне лущення полицевими або дисковими

лущильниками (ППЛ-10-25, ППЛ-5-25, ЛДГ-5А, ЛДГ-10А) на глибину 10-12 см. Пюля з'явлення сходГв бур'яшв поле орють плугами з передплужниками

(ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛН-6-35) на глибину 27-30 см. Дерново-шдзолист' грунти з мглким орним шаром орють плугами розпушувачами (ПРПВ-5-50 та гн.).

Поля, на яких переважають кореневищш бур'яни дискують в двох напрямках важкими дисковими боронами (БД-10Б, БДТ-7А) на глибину до 12 см i пюля появи "шилець" кореневища глибоко заорюють плугами з передплужниками.

На площах засмГчених пирГем часто боротьбу з ним проводять методом вичюування, для чого спочатку проводять оранку на глибину залягання кореневищ (12-15 см), а потм кореневища вичюують пружинними культиваторами за меж! поля i спалюють.

Пюля просапних попередниюв (цукров! буряки, картопля) проводять оранку без попереднього лущення. Поля на яких вирощувались кукурудза i багатор1чш трави спочатку дискують в двох напрямках дисковими боронами (БДТ-10Б, БДТ-7А), а пот'м орють на глибину 27-30 см.

В зв'язку з тим, що зоран з осен дерново-шдзолист' грунти сильно ущшьнюються i запливають, навесш для полшшення !х фГзичного стану орють повторно i нарГзають гребен!.

Гребен! можна нарГзати Гз осени Для цього пюля зяблево! оранки, поки ще не ущшьнився грунт, восени його додатково культивують культиваторами в агрегат! з важкими боронами i нарГзають гребен! висотою 18-20 см просапними культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6А.

За даними наукових установ i передового досвгду на Полюс i в Швшчному Люостепу замГна зяблево! оранки веснооранкою практично на урожай картопл! не впливае, якщо веснооранка проводиться без зашзнення i в стисл! строки.

Весняний обробгток грунту повинен забезпечити вирГвнювання його поверхш, зменшення випаровування вологи, очищення поля вгд бур'яшв актишзащю мшробюлопчних процешв, створення умов для рГвномГрного загортання бульб. В зон! Полюся навесш проводять боронування або ранню культиващю в агрегат! з боронами для закриття вологи. Важк' запливаюга грунти переорюють. Якщо навесш вносять оргашчш добрива i е потреба в поглибленш орного шару, грунт переорюють плугами без полиць (ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛП-8-35), як! заробляють гнш i розпушують грунт на 27-30 см без вивертання на поверхню шдгрунтя. Використовують також фрезерн плуги.

Новим, прогресивним способом шдготовки грунту е садшня картоши в попередньо нар1заш гребен!. Внаслгдок швидшого прогрГвання грунту в гребенях садшня картопл! можна проводити рангше. За рахунок гребешв збшьшуеться кореневмюний шар грунту, що сприяе кращому живленню i розвитку рослин.

Удобрення. Головною умовою одержання високого врожаю е внесення оргашчних i мшеральних добрив тд картоплю. Особливо цшш для картопл! оргашчш добрива. Вони покращують фГзичн! властивост грунту i е джерелом елемент'в живлення для рослин.

Найкращим оргашчним добривом для картопл! е нашвперепрший гнГй на всГх типах грунт'в i особливо на дерново-шдзолистих грунтах ПолГсся. Безпосередньо п!д картоплю на Полюш вносять 50-60 т/га нашвперепршого гною або торфокомпостГв, у Люостепу - тд попередник 40 т/га розкидачами РОУ-6, ПРТ-10-1, ПРТ-16М та Гн. При внесенн! рцжого гною його норму збГльшують у 1,5-2 рази. Кращим строком е внесення оргашчних добрив восени тд зяблеву оранку. Як органГчн! використовують також зелен! добрива - люпин, ршак, озиме жито, як! разом з внесеними фосфорно-калшними добривами восени заорюють в грунт.

Бгльш ефективне i економне сумюне застосування оргашчних i мГнеральних добрив. МГнеральн! добрива забезпечують картоплю поживними

речовинами в першу половину вегетацп, а оргашчш - в другу, коли вони мшералГзуються. На фон! оргашчних добрив в залежност' вгд родючост грунту вносять повне мшеральне добриво з розрахунку: на чорноземах - N_60-90P_60-90K_60-90; на дерново-шдзолистих, шрих люових, свгтло-каштанових грунтах -N_90-120P_60-90K_90-120. На осушених торфових грунтах вносять тшьки фосфорно-калйн добрива в доз! P_60-90K_90-120. Фосфорно-калйн добрива вносять тд зяблеву оранку, азотн - навест тд культиващю. Вносять також добрива в рядки при садшт картопл! картоплесаджалками.

Кращими фосфорними добривами для картопл! е суперфосфат, а на кислих дерново-шдзолистих грунтах - фосфоритна мука. 1з азотних добрив тд картоплю використовують амГачну селгтру, сГрчанокислий амонш, сечовину i амГачну воду. Калили добрива мусять бути безхлорними або концентрован! з невеликим вмютом хлору. Це так! добрива, як: шрчанокислий калш, калГмагнезгя, деревний пошл, калшна сГль. Хлористий калш та сир! калппн добрива тд картоплю краще не застосовувати.

Добре реагуе картопля на складтн добрива (нпрофоска, амофос та Гн.), а також на вапнування, яке не тшьки зменшуе кислотнють грунту, але i забезпечуе рослини кальцГем. Пщаш грунти вапнують з розрахунку 0,6 норми, сушщаш - 0,75 норми за пдролпичною кислотнГстю. СлГд мати на увазц що на перевапнованих грунтах картопля уражуеться паршею. Для вапнування найкраще використовувати доломпове борошно. На засолених грунтах швдня ефективне гГпсування (3-5 т/га гшсу).

При вирощуванн! картопл! за Гнтенсивною технологГею дози мшеральних добрив розраховуються на запланований урожай з врахуванням виносу поживних речовин урожаем i коефщентами використання поживних речовин грунту i добрив.

П1дготовка бульб до садшня. Для садшня слгд вцтбирати здоров!, непошкоджеш бульби середн! за розмГром, добре сформован! i типов! для сорту. Для насшнево! мети необхщно використовувати бульби з урожайних

насшневих дшянок. Перед садшням бульби сортують, прогрГвають, пророщують, обробляють захисно-стимулюючими речовинами, велик! розрГзають на частини.

Сортують бульби на картоплесортувальних пунктах КСП-25, КСП-12В на 3 фракцп: дрГбну - 25-50 г, середню - 51-80 г i велику - понад 80 г. Для садшня краще використовувати бульби середньо! фракцп, масою 50-80 г. На загущених посадках можна використовувати i др1бш бульби (25-50 г) при умов!, якщо вони вирощеш на насшневих дшянках. Велик! бульби (понад 80 г) рГжуть на дш частини i обробляють для кращого опробковшня стимуляторами росту, зокрема 10% ячмшним солодом в сум1шн з янтарною кислотою.

Навесш, за 10-12 дтпв до садшня, бульби насипають тонким шаром тд навюом для пров'ялювання. В пров'ялених бульбах частково випаровуеться вода (до 15%), внаспдок чого шдсилюються ферментативн процеси в бульбах i вони швидше проростають.

Одним з ефективних способГв шдготовки бульб до садшня е прогрГвання i пророщування бульб на сонщ. Для цього вщсортоваш бульби складають у бурти i прогрГвають на сонщ при деннш температур! 12-15⁰С до утворення проростюв не бГльше 8-10 мм. Можна прогрГвати бульби i п!д щивковим арковим укриттям. Пророщують бульби також у щивкових теплицях, парниках, у спещал1зованих примГщеннях - яровизаторах, котлованах на протяз! 15-30 днГв при температур! 12-15⁰С. Бульби постГйно перемщують. Пророщення припиняють, коли на бульбах утворюються зелен! ростки довжиною не бшьше 5 мм.

Перед садГнням бульби протруюють проти хвороб - ризоктонп, фгтофторозу, мокро! гнил!, парш!. Для протруення використовують так! протруйники: фундазол (0,5-1 кг/т), вгтавакс 200 (2 кг/т).

Садшня. При надмГрно ранньому садшш в непрогрГтий грунт бульби довго не проростають, пошкоджуються хворобами, що призводить до

зрщження рослин i зниження урожаю. Негативно впливае на урожай картопл! i зашзнення з садшням.

До садшня картопл! приступають, коли грунт на глибиш 10-12 см прогрГеться до температури 4-7⁰С. На легких грунтах, де грунт прогрГваеться швидше, картоплю садять в ранн строки - одночасно з швбою раншх зернових культур. В першу чергу садять пророщенш бульби ранньостиглих сортв, потм - насшну i товарну картоплю сортв бгльш шзшх строкв достигання.

На Полюс картоплю садять гребеневим способом з загортанням бульб на 8-10 см, на торфовищах - на 10-12 см вгд вершини гребеня. Гребен! нарГзають перед садшням. У Люостепу i Степу гребен! слгд нарГзати восени. Садшня проводять саджалками САЯ-4А, КСМГ-4, КСМГ-6. При гребеневгй посадщ грунт швидше i краще прогрГваеться, менше ущшьнюеться, швидше проростають бур'яни, що значно полегшуе боротьбу з ними мГжрядними обробгтками ще до появи сходгв.

Ширина мГжрядь при посадщ картопл! 70 см з розмгщенням бульб в рядку на вгдсташ 25-35 см. Деколи застосовують посадку з мГжряддям 90 см.

Середня густота садшня бульбами масою 50-80 г в районах достатнього зволоження (Полюся, Швшчний Люостеп) 55-60 тис./га, насшно! 55-60 тис./га; в зон! нестгйкого зволоження (Швденний Люостеп) - вцшовщно 50 i 55 тис./га; у Степу - 45 i 50 тис./га; при зрошенш - 55 i 60 тис./га. Густгше (на 10%) садять картоплю на бгльш родючих грунтах, при вирощуванш раншх сортГв та при використанш дрГбних бульб. Залежно вгд розмГру бульб на 1 га висаджують 3,5-4,5 т.

Догляд. На гребеневих посадках картопш для шдтримання грунту в розпушеному i чистому стан! проводять 2-3 досходових i 2-3 пюлясходових обробГтки мГжрядь та застосування хГмГчних засобГв захисту рослин в!д бур'яшв, хвороб i шкГдникГв. Досходов! обробгтки мГжрядь, як! проводять на 5- 7-й i 12-14-й день пюля садшня картопл!, виконуються культиваторами

КРН-4,2Д, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, КОН-2,8А, обладнаними лапами -тдгортачами в агрегат! з штчастою бороною.

Перший та другий шслясходов! обробгтки, як i досходовц проводять лапами-тдгортачами i долотами на глибину 10-12 см. Трети обробгток полягае в пГдгортанн! кугщв картопл! на початку бутошзащ! при висот' рослин 25-35 см, для чого по центру мГжрядь грунт розпушують стрглчастими лапами на глибину 5-6 см, а кущ! шдгортають дисковими тдгортачами-розпушувачами.

Для боротьби з однорГчними бур'янами тсля садшня до з'явленш сходГв, застосовують гербгцид 2М-4Х натхлеву сгль (0,8-1,5 кг/га). Проти фгтофторозу рослини при висот! 15-20 см обприскують купроксатом (3-5 кг/га), через 10-12 дтпв обприскування повторюють.

Обробгток пошвГв проти колорадського жука проводять 2-3 рази при масовш появ! личинок 1-го i 2-го вшу. ЕкономГчним порогом шкодочинност! колорадського жука вважаеться заселення личинками 10% i бгльше при чисельност в!д 20 i бГльше личинок на кущ. Для обприскування використовують один з препарат'в - банкол (50%-й) 0,2-0,3 кг/га, децис (2,5-й) 0,2 кг/га, золон (35-й) 1,5-2 кг/га, сонет (10-й) 0,2 кг/га, карате 0,125-0,15 кг/га. Обприскують насадження картопл! обприскувачами ОПШ-15-01, ОМ-630-2 та

Збирання. Ознаками повного достигання бульб картопл! е засихання бадилля, тдсихання столошв i легке вГдривання в!д них бульб. Перед збирання скошують бадилля кормозбиральними машинами (КСГ-Ф70, КСК-100А). За 3-4 дш до збирання на важких грунтах розпушують мГжряддя на глибину 14 -16 см для полгпшення роботи картоплекомбашив (КПК-2, КПК-3 та Гн.).

Збирають картоплю прямим, роздгльним та комбгнованим способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих вщ бур'янГв площах, легких i середнГх за мехашчним складом грунтах, де грунт вщшваеться на робочих органах комбайна.

Роздгльне збирання застосовуеться на важких вологих грунтах. При цьому способ! бульби спочатку копачами-валкоутворювачами викопуються i укладаються в валки з двох, чотирьох або шести рядюв. Пюля шдсихання бульби Гз валюв шдбираються комбайнами. Залишеш рядки викопують комбайном

КПК-2.

При комбшованому способ! збирання копачами-валкоутворювачами (КСТ-1,4А, КТН-2В) викопують бульби Гз двох рядюв i укладають в мГжряддя невикопаних двох рядюв. При наступному проход! в той же валок укладаються бульби з двох шших сумГжних рядюв. Пюля шдсихання бульби шдбираються комбайнами з одночасним викопуванням i пгдбором бульб з пропущених рядюв.

При потоковому збиранш бульби вщправляють на сортувальш пункти КСП-25, КСП-15В, де !х роздшяють на фракцп, кожну з яких закладають на збершання в сховища та кагати. При потоково-перевалочному способ! збирання бульби деякий час збершають в буртах на пол! тд шаром соломи.

Насшну картоплю пюля видалення уражених хворобами бульб дощльно на протяз! 10-12 дшв витримати на свши до слабкого позеленшня. В позеленших бульбах накопичуеться алкало!д соланГн (0,3-0,4%), який захищае бульби вгд ураження хворобами.

Збершають картоплю в спещал1зованих картоплесховищах та кагатах. У картоплесховищах сприятливий режим збершання бульб створюеться за допомогою активно! вентиляцп. Температура тут мае становити 2-4⁰С, а вцшосна волопсть 85-90%.

При вщсутностц чи недостатнш площ! картоплесховищ картоплю збершають в кагатах. Кагати розмГщують на шдвищених мюцях рельефу з невеликим ухилом. Основою кагату е котлован глибиною 20-30 см, шириною 2 м i довжиною 15-20 м. На дни котловану викопуеться поздовжня вентиляцГйна канавка, яка заповнюеться хмизом, сухими стеблами соняшника чи кукурудзи.

Канавка з'еднуеться з вертикальними вентилящйними трубками. Бульби в кагати насипаються висотою до 1 м, вкриваються шаром соломи i земл! товщиною до 60-70 см. Температура збершання картопл! в кагатах регулюеться товщиною солом'яного та земляного накриття.

Особливост вирощування картошп на торфових грунтах. На торфових грунтах Полюся формуеться здоровий не вироджений садивний матерГал картопл!. ПорГвняно з дерново-шдзолистими торф'янист грунти достатньо волоп i пухкГ На них тдтримуеться невисокий i рГвномГрний температурний режим. Бульби вирощен! на цих грунтах фГзюлопчно зрш, мають довший перюд спокою, краще зберггаються, на них утворюеться бгльше вГчок.

На торфових грунтах картоплю вирощують пюля зернових культур, льону та багаторГчних трав 2-3 рГчного користування. Обробгток грунту включае 2-3 разове дискування на глибину 6-8 см i зяблеву оранку на глибину 25-30 см. Навест поле боронують, дискують i коткують.

Вносять тшьки фосфорно-калшт добрива в доз! 60-70 кг/га фосфору i 120-130 кг/га калию та мщи мгкродобрива - тритт недогарки (4-6 ц/га) або мщний купорос (25 кг/га). Садять картоплю при досягнент температури грунту на глибитп 18-20 см 8-9⁰С, використовуючи пророщет бульби. Густота садшня товарно! картопл! 60-65 тис. кущив на 1 га, насГнно! - 70-90 тис. Садять картоплю на слаборозкладених торфовищах гребеневим способом, а на осушених i розкладених торфах - безгребеневим.

Способи оздоровлення насшно'1 картопл1. При вирощувантп насГнно! картопл! застосовуеться, в основному, той же комплекс агротехшчних заходГв, що i при вирощуванн! високих урожа!в товарно! картопл!. Проте для ще! мети використовуються i спещал1зоваш заходи. Для одержання високоякГсного пошвного матерГалу застосовуеться лгтне садгння картоплг, вирощування !! на торфовищах, збирання недозрших бульб.