- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
враховувати, що жито дуже пошкоджуеться снгговою плюнявою, кореневими гнилями, бурою Гржею, злаковими мухами, озимою совкою та Гн.
Для запобшання вилягання жита, пошви обробляють у фазу виходу в трубку кампозаном (3-4 л/га) або сумшшю кампозану (1,5-2 л/га) i туру (3 л/га). Кампозан не слгд змГшувати з гербщидами.
Збирання. Озиме жито збирають роздгльним способом i прямим комбайнуванням. До роздгльного збирання приступають при настанн восково! стиглост! зерна, яке мае волопсть 20-30%. Роздгльне збирання жита дуже доцгльне в зв'язку з тим, що при повнгй стиглост! зерно схильне до обсипання. Пряме комбайнування дощльне розпочинати, коли волопсть зерна знижуеться до 16-18%. ЗГбране зерно для надання йому високих товарних якостей очищають, сортують i, при необхщносп, просушують.
1.2.4. Озимий ячмшь
Значення. Озимий ячмшь використовують як фуражу i круп'яну культуру. В його зерн мало бшка (12%), в зв'язку з чим воно е цшною сировиною для пивоваршня. Солома i полова - цшний грубий корм. Мае також значення i зелена маса при вирощуванш ячменю на зелений корм.
Озимий ячмшь недостатньо зимостшкий, тому його вирощують переважно в швденних i захцших областях Укра!ни на пло1Щ 300-400 тис. га.
Разом з тим, озимий ячмшь бшьш урожайний шж ярий. У роки сприятлиш для перезишвл! озимого ячменю, урожайнють зерна досягае 50-55 ц/га, а на сортодшьницях 79-84 ц/га. Середня урожайнють - 28-30 ц/га.
Бюлопчш особливость Сорти. Озимий ячмшь менш зимостшкий, шж озима пшениця i жито. ТривалГ, навГть незначш морози (-12-150С), рГзк! коливання температури рано навесш призводять до вимерзання посГвГв. Вегетацшний перюд озимого ячменю на 5-7 дшв коротший, шж озимо! пшениц!. НасГння проростае при температур! 1-20С. ВГдзначаеться високою посухостшкютю. ТранспГрацГйний коефГцГент не перевищуе 400. Внаслгдок
недостатньо розвинено! коренево! системи, озимий ячмшь, як i пшениця, вибагливий до грунив. Краще росте i розвиваеться i формуе висок! врожа! на чорноземах, каштанових та темно-шрих суглинкових грунтах.
Найбгльш поширеними сортами е: БемГр 2, Буран, Вавилон, Мирошвський 87, Одеський 165, Основа, Радон, Тайна та Гн.
Особливост технологи' вирощування. Кращими попередниками для озимого ячменю в швозмпп е чист! i зайнятг пари, зернобобов!, кукурудза на силос, озима пшениця, що йшла тсля багаторГчних трав.
Головне завдання обробгтку грунту - накопичення i збереження вологи в пошвному i орному шарах. Пюля збирання попередника проводять лущення на глибину 6-8 см, а через 10-12 дтв оранку з боронуванням або поле обробляють плоскорГзами. Пюля просапних культур проводять поверхневий обробгток грунту, а якщо поле забур'янене або грунт ущгльнений, то зразу пюля збирання попередника - оранку з боронуванням. Перед швбою проводять культиващю на глибину загортання насшня.
Ячмшь вимогливий до наявносп в грунт! доступних елеменпв живлення i добре реагуе на удобрення, особливо азотне, що пов'язане з його гнтенсивним кущенням, наростанням вегетативно! маси i коротким перюдом засвоення поживних речовин з грунту. В основне удобрення вносять по 50-60 кг/га фосфорних i калшних добрив, а пюля непарових попереднишв, крГм того, по 30-40 кг/га азоту. При швб! в рядки вносять по 50 кг/га (Р10) гранульованого суперфосфату. Азотними добривами проводять тдживлення ячменю тшьки пюля непарових попереднишв - половиною норми навесш на II етап! органогенезу. На засолених грунтах урожай ячменю значно шдвищуеться при !х гшсуванш, на кислих при вапнуваннг
Для швби використовують вщсортоване, крупне насшня за схожютю не нижче 92%, чистотою 98%. Перед сГвбою насшня протруюють i шкрустують так, як i насшня озимо! пшениц! i жита.
