Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kalenska_s.m._shevchuk_o.ya_._ta_in.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
15 Мб
Скачать
☆

1.4. Шзш яр1 хл1ба

До складу шзшх ярих хлГбГв належать просо, сорго, рис, кукурудза (хлГба друго! групи) i гречка (рослина, яка належить до родини гречкових). Серед цих культур найбшыш пошвш площ! займае кукурудза.

Пгзт яр! культури вщрГзняються вгд справжшх хлГбГв багатьма морфолопчними i бюлопчними особливостями. Вс вони тепло- i свггаолюбн! рослини короткого дня, посухостшю (крГм рису) i менш вимоглив! до родючост грунту.

1.4.1. Просо

Господарське значення. Просо одна з важливих круп'яних культур (рис. 8). Крупа Гз проса (пшоно) - високопоживна, а страви Гз його мають добр! смаков! якостг Пшоно вГдрГзняеться вгд Гнших круп високим вмГстом бшка (12%) i жиру (3,5%), поступаючись лише в1всянш круп!, легко розварюеться i добре засвоюеться. Пшоно багате на золыи елементи, мГстить вгтамши В1, В2, РР i мгкроелементи.

ВГдходи в!д переробки проса на пшоно - цшний концентрований корм для тварин. Зерно та пшоняна каша - незамшний корм для молодняку i доросло! птиц!. В 1 кг зерна мютиться 0,97 корм. од.

Просяна солома i полова належать до цгнних грубих кормГв. При збиранш проса солома збершае зеленуватий стан, мае приемний запах i за кормовими якостями наближаеться до середнього сша. В 100 кг 11 мютиться 50 корм. од. Вирощують просо на зелений корм i сгно. Зелена маса добре по!даеться великою рогатою худобою i вГвцями.

Серед зернових культур просо за пошвними площами (40 млн. га) у свгтовому землеробствп займае одне Гз останшх мюць. Найбшыш площ! пошву припадають на АзГатсью кра!ни (Китай, 1ндгя, Японгя, МонголГя та Гн.). Поширене також просо в таких европейських кра!нах, як Болгаргя, ЮгославГя, Туреччина, Румунгя.

В Украшт просо найбгльш поширене в Степу i Люостепу. Площа пошву змшюеться по роках в межах 260-300 тис. га. Середня урожайнють коливаеться вгд 10,5 до 17,2 ц/га. Господарства, як! вирощують просо за интенсивною технолопею одержують 40-50 ц/га i бгльше зерна.

Бюлопчш особливость Просо - одна з найбгльш теплолюбних i жаростшких хлГбГв друго! групи. Насшня проса починае проростати при температур! 8-100С. При тдвищентп температури насшня проростае швидше. Так, якщо при температур! 80С проростання наступае через 10-15 дшв, то при 150С - через 4-5, а при 20-250С - через 3 дни Про теплолюбнють проса свщчить i те, що навить при незначних заморозках (нижче мшус 20С) його пошви гинуть. Сходи проса дуже пошкоджуються при тривалш одночаснГй дП низьких температур (6-100С) i хмарно! погоди. Знижеш температури в перГод сходГв негативно позначаються на подальшому рост! i розвитку рослин. Сума середньодобових температур для ранньостиглих сортГв становить близько 15000С, а середньопГзнГх - понад 16000С.

Жаростгйкгсть проса (особливо пюля викидання волот!) набагато вища, шж пшениц!, ячменю i вГвса. ПаралГч продихГв при температур! 38-400С у його наступае лише через 48 год., тод! як у ячменю - через 25-35 год, яро! пшениц! -через 17 год., у вгвса - через 5-7 год.

По вщношенню до вологи просо - посухостшка культура. Краще за шши культури переносить грунтову i повптряну посухи, економно витрачае вологу. Трансшрацшний коефГцГент проса низький - вгд 126 до 300, для проростання насшня витрачае, порГвняно з шшими зерновими культурами, найменше води-всього 25-30% вгд його маси. Посухостшкють проса обумовлена, насамперед,

здатнютю рослин витримувати тривале в'янення i зневоднення тканин. Просо здатне формувати вузлов! корен! при мшГмальнш вологост! грунту. У проса рщко спостершаеться запал зерна навить тод!, коли в грунт! кшьюсть вологи наближаеться до мертвого запасу. Проте слщ враховувати, що просо вгдзначаючись високою посухостшкютю, шдвищуе урожайнють при зрошеннп

Найвища вимогливють до вологи припадае на перюд за 20 дшв до викидання волот! i до юнця цвтння. Дефщит вологи в цей перюд викликае стерильнють квгток.

До грунтв просо не дуже вимоглива культура, але позитивно реагуе на добрива. Здатнють коренево! системи засвоювати поживн речовини у проса краща, шж у пшениц!, але прша, шж у вГвса. Просо можна вирощувати на рГзноманптних грунтах - вщ легких супююв до важких суглинюв. Кращими для проса е чорноземн i каштанов! грунти причому у суху погоду ви1Щ врожа! забезпечуються на середнГх i важких за механГчним складом, а при достатньому зволоженш - на легких грунтах. Просо солевитривала культура, не переносить кисл! грунти, краще росте при нейтральнш реакцГ! грунтового розчину (рН 6,5-7,5), вимогливе до поживних речовин. На утворення 1 ц зерна виносить з грунту 3 кг азоту, 1,4 кг фосфору, 3,5 кг калгю. Мае високу вимогливють до азоту, особливо у перюд интенсивного росту (фаза виходу в трубку - викидання волот).

Просо - самозапильна, свГтлолюбна рослина короткого дня. Вегетацшний перюд залежно вгд сорту i умов вирощування становить вгд 70-90 дшв у скоростиглих сортв, до 110-120 дшв у шзньостиглих. На початку вегетацп просо повГльно росте i часто принтачуеться бур'янами, а тому вирощувати його слгд на чистих вгд бур'яшв полях.

Сорти. На Украпп районовано 15 сортв, Гз яких найбшыш поширеними е: Веселоподолянське 176, Ки!вське 87, Мирошвське 51, ЛГлове, Старт, Сонячне, Сяйво, Слобожанське, Харювське 31, Харювське 57.

Технолопя вирощування. Просо дуже вимогливе до попереднишв, що обумовлено, в першу чергу, дуже повгльним ростом до фази кущення i пригтченням бур'янами. Розмшгувати його в швозмш! слщ на полях добре забезпечених вологою i чистих в!д бур'яшв. Кращими для проса попередниками е озим! культури, багаторГчт трави, зернобобов!, картопля, цукров! буряки. Не слГд шяти просо пюля судансько! трави, ячменю, соняшнику i кукурудзи. Кукурудза i просо пошкоджуються стльним шюдником - кукурудзяним мотильком.

Обробгток грунту. Обробгток грунту, в першу чергу, повинен бути спрямований на боротьбу з бур'янами i на збереження в грунт! вологи. Пюля зернових i зернобобових культур зяблевий обробгток розпочинають з лущення стерт дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. Поля забур'янет кореневищними бур'янами (пирш) лущать у двох протилежних напрямках на глибину залягання кореневищ (10-12 см). При засмГченост поля коренепаростковими бур'янами (осот, березка польова) лущення проводять дшчг перше - дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, друге - лемшними (ППЛ-10-25) на глибину 12-15 см. Поля, на яких вирощувались цукров! буряки i картопля, якщо вони не забур'янет, не лущать. Поля пюля кукурудзи i багаторГчних трав дискують у двох напрямках дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 на глибину 12-14 см.

Для боротьби з бур'янами за допомогою наступних культиващй оранку слщ проводити в рант строки - в кшщ серпня, на початку вересня. Орють поля плугами з передплужниками ПЛН-5-35 або ПЛН-6-35 на глибину 25-27 см чорноземн i на 20-22 см ниш грунти. На дерново-шдзолистих грунтах оранку проводять на глибину орного шару. В швденних районах, де можлива вгтрова ерозГя грунпв, при вирощуванш проса пюля стерньових попередниюв застосовують плоскорГзний обробгток. Поля послгдовно обробляють голчастими боронами Б1Г-3, культиваторами КПЕ-3,8А та плоскорГзами-глибокорозрихлювачами КПГ-250, ПГ-3-5 на глибину 20-22 см.

Узимку на зоряних полях проводять сншозатримання, яке е важливим джерелом нагромадження вологи. Грунт тд сншом промерзае на меншу глибину, навест ратше вщтае i краще вбирае тал! води.

Передпошвний обробгток починаеться Гз ранньовесняного боронування боронами БЗТС-1,0 або боронування з одночасним шлейфуванням. Навест проводять також дв! культивацп: першу одночасно з швбою раншх зернових культур на глибину 8-10 см в агрегат! з боронами, другу - перед швбою проса на глибину загортання насшня (5-6 см) з одночасним коткуванням котками ЗККШ-6, яке сприяе тдтягуванню вологи в пошвний шар грунту. На легких грунтах замють першо! культивацп, щоб не пересушувати грунт, краще провести 2-3 боронування. Шд передпошвну культиващю, для зменшення забур'яненост поля, вносять гербщид пропазин (3-6 кг/га).

Удобрення. Просо позитивно реагуе на внесення оргашчних i мшеральних добрив. Застосування добрив шдвищуе урожайнють проса на 4-9 ц/га. Удобрюють просо переважно мшеральними добривами. Повне мшеральне добриво забезпечуе прибавку урожаю до 8-9 ц/га. Вносити гнш тд просо не слгд, бо у його склад! е багато насшня бур'яшв. Краще використовувати шслядио гною, внесеного тд попередник.

Мшеральт добрива рекомендуеться вносити в таких дозах: на Полюс по 60-70 кг/га азоту, фосфору i калию; у Люостепу 50-70 кг/га азоту i по 40-60 кг/га фосфору i калию; у Степу 40-60 кг/га азоту, 40-50 кг/га фосфору i 30-40 кг/га калию. Фосфорн i калили добрива вносять тд оранку, азотт - в передпошвну культиващю. В рядки тд час швби необхщно внести гранульований суперфосфат в доз! 10-15 кг/га дшчо! речовини. Використання частини азотних добрив для пгдживлення дощльно на широкорядних посГвах в доз! 15-20 кг/га при першому мГжрядному обробгтку. Проведення позакореневих пгдживлень в перГод наливу зерна можливе тГльки з метою збГльшення бглка в зерн!.

На вилугуваних чорноземах, шрих люових i шдзолистих грунтах добр! наслщки одержують вщ внесення фосфоритно! муки. Кисл! грунти вапнують, вносячи 3-5 т/га вапняних добрив.

С1вба. Очищають i сортують насшня машинами ЗАВ-20, ЗАВ-40. Для сГвби використовують насшня чистотою не нижче 98,5%, схожютю вище 90%. Насшня перед швбою протруюють на машинах ПС-10, ПСШ-5 вгтаваксом, або фундазолом (2-2,5 кг/т) Гз застосуванням плГвкоутворювачГв ПВС (0,5 кг/т) або КаКМц (0,2 кг/т).

Просо висгяне в непрогргтий грунт сильно заростае бур'янами, як! сходять ранте. Тому його треба сгяти тод!, коли грунт на глибин! 8-10 см прогрГеться до 12-140С. Перюд можливих строюв пошву бшьш розтягнутий - з кшця квГтня до кшця травня. СГяти просо в шзнши строки треба на забур'янених полях з метою, щоб за допомогою 2-3 допошвних культивацГй максимально очистити поля вгд бур'яшв.

Спошб швби проса залежить в!д родючосп грунту, попередника, забур'яненост! поля, забезпечення вологою. На родючих грунтах пюля кращих попереднишв, при достатнГй зволоженосп грунту, на чистих в!д бур'яшв полях застосовують звичайний рядковий спошб швби. На забур'янених полях, при нестач! вологи в грунт! перевагою користуеться широкорядний стхлчковий посГв за схемою 60х15х15 та 45х15х15 см i однострГчковий з мГжряддям 45 см. Сгють просо сГвалками СЗТ-3,6, СЗА-3,6, СЗ-3,6. Застосовують також вузькорядну швбу сГвалками СЗУ-3,6, СЗЛ-3,6.

Середш рекомендован! норми висГву проса при звичайнш рядковГй сГвбГ: на Полюш та в пГвнГчному ЛГсостепу 3,7-4 млн. (26-18 кг/га), в швденному Люостепу 2,5-3 млн. (20-22 кг/га), у Степу 2,3-2,5 млн. схожих насшин на 1 га (18-20 кг/га). При широкоряднш швб1 норму вишву зменшують на 0,5-0,7 млн. насшин, при вузькоряднш - збшьшують на 0,5-0,6 млн. схожих насшин на 1 га.

На чорноземних грунтах насшня загортають на глибину 3-5 см, на важких на 3-4 см. При пересиханн грунту насшня загортають на 1-2 см глибше (6-7 см).

Догляд i збирання. Пюля швби проса проводять коткування юльчасто-шпоровими котками ЗККШ-6, а через 3-5 дшв - боронування легкими боронами. Для боротьби з бур'янами у фаз! кущення, в випадку необхщюстл, пошви обприскують гербщидами 2,4Д (1,5-2 кг/га) або 2М-4Х (1,5-2 кг/га). На широкорядних пошвах проводять мГжрядт розпушування: перше - на глибину 4-5 см при появ! сходгв, друге - на 6-8 см в перюд кущення, трете - на 10-12 см через 15-20 дшв пюля другого. МГжрядн обробгтки проводять культиваторами

УСМК-5,4.

Просо дозрГвае нерГвномГрно, починаючи з верхньо! частини волот. Тому збирають його переважно роздгльним способом при досягненш бгльшою частиною зерна восково! стиглост!. В валки просо скошують жатками ЖБА-3,5, ЖНС-4,9А, ЖВР-10-03 на висот' зрГзу 12-15 см. Через 3-4 дн валки шдбирають i обмолочують комбайнами, зменшуючи частоту обертв барабана до 700-800 за хвилину.

Особливост вирощування проса при зрошеннг. Характеризуючись високою посухостшкютю, просо позитивно реагуе на зрошення. Так, на поливних землях швдня Укра!ни звичайн урожа! зерна проса досягають

45-60 ц/га.

В посушливу осшь проводять вологозарядковий полив нормою 800-1000 м /га. При недостатнш вологост! грунту навесш проводять передпосгвний полив та 3-4 вегетацтних поливи: на початку кущення, перед викиданням волотей, наприюнщ викидання волотей. Поливна норма одного вегетацшного поливу (при дощувантп) 300-400 м /га. Поливи повинтп забезпечити волопсть грунту на глибшп до 60 см на р1вш близько 70% НВ.

При зрошенш проса необхщно виконувати так! агротехшчш вимоги: застосовувати шдвищеш норми основного удобрення (30-40 т/га гною, або

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]