Тестовый контроль по теме
“Профилактическая работа на участке семейной медицины.
Диспансеризация”
Первичная профилактика – это:
А) комплекс мероприятий по предупреждению возникновения заболеваний;
Б) мероприятия по предупреждению обострений хронических заболеваний;
В) активный метод динамического наблюдения за различными категориями пациентов;
Г) все перечисленное верно;
Д) все неверно.
Диспансеризация – это:
А) комплекс мероприятий по предупреждению возникновения заболеваний;
Б) мероприятия по предупреждению обострений хронических заболеваний;
В) активный метод динамического наблюдения за различными категориями пациентов;
Г) все перечисленное верно;
Д) все неверно.
Маммография назначается всем женщинам после:
А) 16 лет;
Б) 20 лет;
В) 25 лет;
Г) 35 лет;
Д) 45 лет.
При подозрении на опухоль желудка необходимо назначить:
А) рентгеноскопию желудка;
Б) фиброгастроскопию;
В) колоноскопию;
Г) ирригоскопию;
Д) желудочное зондирование.
Самоосмотр молочных желез необходимо проводить:
А) 1 раз в месяц;
Б) 1 раз в 3 месяца;
В) раз в полгода;
Г) раз в 2 года;
Д) ежедневно.
Подготовка больного к фиброгастроскопиии включает:
А) промывание желудка;
Б) очистительную клизму;
В) приход утром натощак;
Г) все вышеперечисленное;
Д) все неверно.
Для сбора мокроты больного туберкулезом карманная плевательница заполняется на одну четверть:
А) 1% раствором хлорамина;
Б) 3% раствором хлорамина;
В) 5% раствором хлорамина;
Г) сухой хлорной известью;
Д) кипяченой водой.
Проба Манту оценивается через:
А) 20-30 минут;
Б) 1 час;
В) 24 часа;
Г) 48 часов;
Д) 72 часа.
Проба Манту – папула 6 мм - считается:
А) отрицательная;
Б) сомнительная;
В) положительная;
Г) гиперергическая.
Специфическая профилактика туберкулеза включает:
А) проведение пробы Манту;
Б) вакцинацию и ревакцинацию БЦЖ;
В) санпросветработу в очаге туберкулеза;
Г) подворные обходы;
Д) флюорографическое обследование населения.
Эталоны ответов
1 – а
2 – в
3 – г
4 – б
5 – а
6 – в
7 – в
8 – д
9 – в
10 – б
Задача 1
К семейной медсестре за советом обратилась женщина С. 50 лет. Ее муж находится на лечении в противотуберкулезном диспансере, является активным бактериовыделителем. Дочь должна выписаться из роддома, где родила доношенного здорового мальчика весом 3700. У женщины возникли вопросы:
А) можно ли малышу провести прививку вакциной БЦЖ?
Б) может ли родившийся внук контактировать с дедом?
Задача 2
Семейный врач после проведения клинического обследования и оценки данных дополнительных методов обследования поставил больному диагноз: Язвенная болезнь желудка. После этого велел семейной медсестре заполнить документы на диспансерного больного. Действия семейной медсестры.
Эталоны ответов
Задача1
А) Да, противопоказаний для вакцинации нет;
Б) Нет, т.к. дед является активным бактериовыделителем, он должен отсутствовать дома не менее полутора месяцев, т.к. это время понадобится для формирования активного иммунитета у ребенка после вакцинации БЦЖ в роддоме.
Задача 2
Медсестра проводит:
Маркировку медицинской карты амбулаторного больного (ф. 025/о);
Заводит на больного контрольную карту диспансерного наблюдения (ф. 030/о), где отмечает дату явки пациента на диспансерный осмотр.
Роль семейной медсестры в охране детства
на участке семейной медицины.
Роль семейной медсестры в профилактике
инфекционных заболеваний у детей
Профилактика инфекционных заболеваний – это система государственных, гигиенических и медицинских мероприятий, направленных на предупреждение заболеваний.
П
рофилактика
|
специфическая |
|
Активная Пассивная (иммунизация) |
неспецифическая
При пассивной профилактике ребенок получает иммунные сыворотки или иммуноглобулины, содержащие готовые антитела против соответствующих микробов и токсинов, вырабатываемых бактериями.
Для создания активного иммунитета в организм ребенка вводят вакцину или анатоксин. Вакцина содержит убитых либо живых (но ослабленных) возбудителей болезни. В ответ на их введение в организме вырабатываются специфические антитела. Анатоксин получают, обезвреживая токсины. При этом токсин утрачивает ядовитость, но сохраняет способность вызывать иммунитет.
Профилактические прививки – важнейший метод предупреждения инфекционных заболеваний.
Инфекционная безопасность населению Украины гарантируется статьей 27 Закона Украины «Об обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения» и статьей 1 и 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных заболеваний».
Проведение профилактических прививок осуществляется в соответствии с Приказом МОЗ Украины №48 от 3.02.2006 г. «Про порядок проведення профiлактичних щеплень в Украïнi та контроль якостi й обiгу медичних iмунобiологiчних препаратiв”. Приказ включает календарь профилактических прививок, положение об организации прививок, перечень медицинских противопоказаний для проведения прививок, инструкцию по организации эпидемиологического наблюдения за побочным действием иммунобиологичных препаратов, порядок их хранения, учета и транспортировки.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
0
3.02.2006
№48
Календар профілактичних щеплень в Україні
Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться вакциною для прфілактики туберкульозу (далі – БЦЖ). Для вакцінації недоношених дітей з масою тіла> 2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберккульозу із зменшеним змістом антигену (далі – БЦЖ-М).
Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншим щепленням.Неприпустимо поєднання в один день щеплення для профілактики туберкульозу з іншими парентеральними маніпуляціями.
Діти, які не були щеплені в пологовому будинку з будь-яких причин, підлягають обов’язковій вакцинації в дитячих поліклініках. Для щеплення дітей, не щеплених у пологовому будинку через наявність медичних протипоказів, необхідно застосовувати вакцину БЦЖ-М або половинну дозу вакцини БЦЖ. Якщо дитина не щеплена в пологовому будинку. Не через медичні протипокази, щеплення проводиться вакциною БЦЖ. Дітям, яким не виповнилося 2 місяці, щепленя проти туберкульозу проводиться без попередьоної постановки проби Манту. Після вповнення дитині двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ слід провести пробу Манту. Щеплення здійснюється при негативному результаті проби.
Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 та 14 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.
При відсутності поствакцинального (БЦЖ) рубчика дітям з негативною реакцією на пробу Манту слід здійснювати додаткове щеплення через 2 роки після вакцинації БЦЖ.
Проба Манту проводиться щороку з 2 ТО. У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, туберкулінодіагностику необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі, якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через 1 місяць після щеплення.
Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджжені, вакцинація проводиться моновалентною вакциною.
Якщо мати новонародженого HbsAg “-“ (негативна), що документально підтверджено, можливо розпоочати вакцинацію дитини протягом перших місяців життя або є поєднати з щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту. У разі поєднання імунізації проит кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, рекомендуються схеми: 3-4-5-18 міс. Життя або: 3-4-9 міс. Життя.
Новонародженим з масою тіла < 2000 г, що народилися від HbsAg негативних матерів, вакцинація проводиться при досягненні дитиною 2000 г або при досягнені віку 1 місяць.
Якщо новонароджена дитина в тяжкому стані, імунізацію дитини слід проводити після йго покращення перед випискою з лікарні.
Якщо мати новонародженого HbsAg “+”, дитину щеплять за схемою (перша доба життя)-1-6 місяців. Перша доза вводиться у перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцінацією, але не пізніше 1-го тижня життя, в іншу ділянку тіла необхідно вводити спеціфичний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг маси тіла та не менше 100 МО. Якщо маса новонарожденої дитини < 2000 г, вакцинація проводиться обов’язково, але введена доза вакцини не зараховується як доза первинної імунізації; при досягненні дитиною віку 1-го місяця вакцинація має бути проведена серією із трьох доз вакцин 0-1-6 (0-дата прешого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями – 1 місяць, другим та третім – 5 місяців).
Якщо у матері новонародженого з HbsAg невизначений HBsAg статус, щеплення дитини проводиться обов’язково в перші 12 годин життя з одночасним дослідженням статусу матері за HbsAg. У разі отримання позитивного результатуу матері, профілактика гепатиту В проводиться у випадку щеплення новонародженої дитини від HbsAg “+” матері.
Для вакцинації дітей та дорослих поза календарем щеплень проти гепатиту В рекомендовано використовувати схему 0, 1, 6 місяців.
Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графікр\ом з дотриманням мінімальних інтервалів.
Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку за віком у 3,4 та 5 місяців проводиться кашлюково-дифтерійно-правцевою вакциною (далі – АКДП). Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями АКДП вакциною дорівнює 30 днів. Інтервал між третім і четвертим щепленням повинен становити не менше 12 місяців.
Перша ревакцинація у 18 місяців проводиться вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом (далі – АаКДП).
АаКДП використовується для подальшого щеплення дітям, які мали післявакцинальні ускладнення на попердні щеплення АКДП, а також для проведення усіх щеплень дітям з високим ризиком розвитку поствакцинальних ускладнень за висновком вакцинальної комісії або дитячого імунолога. Для профілактики дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гепатиту В та інфекцій, фкі викликаються бактеріями Haemophilus influenze типу b (далі – Hib) можна використовувати комбіновані вакцини з різними варіантами комбінацій анттигенів), які зареєжстровані в Україні.
Щеплення дітей до 4 років поза строками календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразову імунізацію АКДП до 3-х років 11 місяців і 29 днів.
Першу імунізацію проти дифтерії та правця (у 6 років) проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), другу (у 14 років) та третю (у 18 років) – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі – АДП-М).
Дітей у віці до 5 років 1 місяців 29 днів, які перехворіли на кашлюк, щеплять АДП. Вакцинація проводиться триразово з інтервалом між першим і другим щепленнями 30 днів, між другим і третіми – 9-12 місяців.
Першу планову реваакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, треба здійснювати АД-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться з мінімальним інтервалом 10 років АДП-М від попереднього щеплення АДП-М.
Підліткам та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо імунізації, проводять щеплення АДП-М триразово (інтервал між другим та третім щепленнями має становити 30-45 днів, між другим і третім – 6-12 місяців). Ревакцинація підлітків (які щепляться поза схемою) здійснюється з мінімальним інтервалом 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця.
Для активної імунізації проти правця осіб старше 60 років, не щеплених останні 10 років, слід використовувати скорочену схему вакцинації (одноразове щеплення АП у подвйній дозі – 20 оз/мл, з обов’язковою ревакцинацією через 12 місяців дозою 10 оз/мл) та надалі кожні 10 років без обмеження віку.
Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.
Зважаючи на ймовірність розвитку після вакцинальних реакцій на введення АКДП, таких як підвищення температури тіла, що може зумовити фебрильні судоми, необхідно щоразу надавати рекомендації батькам щодо приймання парацетамолу у дозі відповідно до віку дитини, протягом доби після отримання щеплення.
Інактивована вакцина для профілактики поломієліту (далі – ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протиказах для введення оральної поліомієлітної вакцини (далі – ОПВ) – для усіх наступних щепленб за календарем.
Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (третьої вакцини та вікової ревакцинації) при відсутності протипоказань до ОПВ.
! Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, парентеральні втручання, поанові операції протягом 40 днів, виключити контакт з хворими та ВІЛ-інфікованими.
Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Увести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.
Вакцинація для профілактики Hib-інфекції, може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib-компонент. У разі використання Hib-вакцини та АКДП різних виробників вакцини вводяться в різні ділянки тіла. Бажано використовувати комбіновані вакцини з Hib-компонентом для первинної вакцинації.
6. Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться комбінованою вакциною (далі – КПК) у віці 12 місяців. Друге щеплення для профілактики кору, паротиту та краснухи проводять дітям у віці 6 років.
Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за ввіком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У даному разі дитина має отримати дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу.
Дітям у віці 15 років, які отримали 1 або 2 щеплення проти кору, але не вакциновані проти епідпаротиту й краснухи і не хворіли на зазначені інфекції, проводиться планове щеплення проти епідпаротиту (хлопці) або проти краснухи (дівчата).
Особи старші 18 років, які не були раніше вакциновані проти зазначених інфекцій, можуть бути щеплені однією дозою за епідемічними показами в будь-якому віці до 30 років.
Перенесене захворюввання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протиказами для щеплення тривакциною. Якщо в анамнезі перенесені дві з зазначених хвороб, щеплення треба проводити моновакциною проти тієї інфекції, на яку дитина не хворіла. Робити достовірні висновки про імунність дитини можна тільки за результатами серологічних досліджень: при наявності антитіл класу IgG до відповідного вірусу особа вважається імунною.
Жінки дутородного віку, що не хворіли на краснуху і не були проти неї щеплені, можуть отримувати індивідуальні щеплення за власним бажанням згідно з інструкцією до вакцин.
П
римітки:
Планова вакцинація відкладається до закінчення гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань і проводиться відразу після одужання або під час ремісії. Гостре респіраторне захворювання, що має легкий перебіг і без підвищення температури тіла, не є протипоказами до проведення планового щеплення. Особливості вакцинації проти туберкульозу – див. Пункт 3 даних приміток.
Імуносупресивна терапія – терапія, що проводиться цитостатичними препаратами, у тому числі монотерапія циклоспорином А та іншими, кортикостероїдами в імунодепресивних дозах, променева терапія. Терапія кортикостероїдами визнається імуносупресивною, якщо з розрахунку на преднізолон складає більше 1 мг/кг/добу та триває більше 14 діб за умов системного використання. Плановві щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення терапії, щеплення жиіими вакцинами – не менше ніж через 1 місяць після припинення терапії. Якщо тривалість терапії кортикостероїдами складає менше 14 діб незалежно від дози або більше 14 діб при дозі за преднізолоном менше 1 мг/кг/добу, або використовується як замісна терапія, або використовується місцево, то така терапія не визнається імуносупресивною та не є протипоказом до проведення планового щеплення.
Неприпустимо поєднувати в один день щеплення проти туберкульозу з іншими щепленнямита парентеральнимм маніпуляціями. Щеплення БЦЖ та проведення проби Манту не повинні проводитись протягом 4 тижнів після інфекційного захворювання, що супроводжувалось гарячкою, та під час карантину.
Після щеплення ОПВ пропонується обмежити парентеральні втручання протягом 40 діб.
Проведення щеплнь проти кору, паротиту та краснухи після введення препаратів крові (цільна кров, плазма, препарати імуноглобулінів, еритроцитарна маса), за винятком відмитих еритроцитів, можливе в терміни, що вказані в інструкції до препарату, але не раніше як через 3 місяці. Після екстреної профілактики правця протиправцевим людським імуноглобуліном новонародженим вакцинація БЦЖ проводиться за загальноприйнятою схемою. Якщо інтервал між щепленням проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та уведенням препарату крові з лікувально-профілактичною метою менше 14 днів, щеплення проти цих інфекцій слід повторити.
Организация профилактических прививок
Профилактические прививки проводятся в прививочных кабинетах участка семейной медицины.
Разрешатся проводить прививки только зарегистрированными в Украине вакцинами. Транспортировка и хранение вакцин осуществляется с соблюдением правил «холодовой цепи»:
Проводит прививки специально подготовленная медсестра. Отвечает за организацию проведение прививок главный врач.
Семинары по технике проведения прививок и пробы Манту проводят для медицинских сестер не реже 1 раза в год со сдачей зачета. Организуют семинары территориальные управления охраны здоровья и санитарно-эпидемиологические станции.
Медицинская сестра в устной или письменной форме приглашает родителей с детьми в день, назначенный для прививок. Если ребенок посещает детское учреждение, родителей предупреждают о предстоящей прививке.
Перед проведением прививки проводится осмотр ребенка семейным врачом, в медицинском документе делается соответствующая запись.
Медицинские противопоказания устанавливаются комиссией, созданной в соответствии с приказом на участке семейной медицины.
Профилактические прививки проводятся только одноразовыми шприцами.
Прививки против туберкулеза и туберкулинодиагностика проводятся в отдельном кабинете, а если его нет, то в другой день.
Запись о проведении прививки делается в рабочем журнале учета профилактических прививок (ф.064/0), карте профилактических прививок (ф.063/о), в карте иммунизации (ф.063-1/о), истории развития ребенка (ф.112/о) и/или медицинской карте ребенка, посещающего детское дошкольное или общеобразовательное учреждение.
После проведения прививки осуществляется наблюдение семейной медицинской сестрой в сроки, указанные в инструкции к соответствующей вакцине. О наличии необычных реакций или осложнений медсестра должна срочно сообщить семейному врачу.
Факт отказа от прививок с указанием того, что родителям разъяснены все последствия, оформляется в карте профилактических прививок, карте иммунизации, истории развития ребенка и подписываются родителем и медработником, о чем уведомляется территориальная СЭС.
Кабинет, где проводятся прививки, должен иметь набор для проведения противошоковой терапии и инструкции по использованию препаратов для проведения прививок.
Основным принципом иммунопрофилактики инфекционных заболеваний у детей должен быть индивидуальный подход, который будет гарантировать высокий уровень вакцинации и низкий процент послевакцинальных осложнений.