5. Психологічні труднощі в сім'ї.

Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти часто виростають в інтелигентих сім'ях і справа тут зовсім не в особливих генах геніальності, а справа в сімейній атмосфері, в системі сімейних цінностей.

Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його; у них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до групи “ризику”. Вони потребують особливого виховання спеціальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів шкіл, потребують особливих умов в сім'ї. На жаль не всі батьки можуть вчасно помітити обдарованість своєї дитини і створити відповідні умови для її розвитку.

Саме обдаровані діти у процесі взаємодії зі своїми батьками зазнають чималих психологічних труднощів. Чи всі батьки радісно сприймають той факт, що їхня дитина є нестандартною? Бо це додатковий неспокій: треба допомагати з'ясовувати безліч питань, що потоком виникають у свідомості малюка, а це втомлює, забирає багато часу і може набридати. Тож різновіковим обдарованим “чомучкам” не завжди солодко живеться вдома — вони, як правило, не отримують бажаного і очікуваного розуміння батьків, сестер і братів.

Надання психологічної допомоги обдарованому учневі передбачає розгляд таких двох основних блоків питань:

- адекватне сприйняття стосунків в сім'ї, ставлення батьків до дитини;

- розуміння нею тих причин, саме такого ставлення;

- вироблення нових, адекватних ліній взаємодії дитини зі своїми батьками, відповідно нове розуміння їхніх психологічних позицій.

Дитина повинна адекватно оцінити, як батьки відносяться до неї, чому; дитина повинна виробити варіанти покращення стосунків у сім'ї, зробити власний внесок вирішення цієї проблеми.

Крім того треба навчити дитину вирішувати творчі завдання в групі:

- обмінюватися з одноклассниками досвідом;

- розробити нові оптимальні програми такої взаємодії.

Батькам обдарованих дітей необхідно охороняти своїх дітей по мірі виявлення видатних здібностей, бо як ми говорили вище, у суспільстві існує деяка напруженість по відношенню до обдарованих дітей (нерозуміння їхньої унікальності). У суспільстві акцент завжди робиться на усереднену дитину, на хвалу простої людини. В школах вважають, що обдаровані діти не потребують підтримки, оскільки вони талановиті. А зазвичай саме ці діти вимагають емоційного комфорту, незалежності, визнання і усвідомлення власної ціни, що дуже часто нез адовольняється. Діти часто відштовхуються іншими дітьми, вчителями, іноді навіть батьками.

Обдаровані діти повинні вчитися сприймати сторонніх, хоча ці часто бувають жорстокими. Їх характеризує величезна наполегливість і сфера їх інтересів, стремління доводити все до повного вдосконалення, висока відданість справі, всепоглинальна цікавість, самодостатність. Обдаровані діти почувають себе часто незахищеними, але і вчителі часто відчувають себе некомфортно в присутності обдарованих учнів.

Батьки повинні розвивати в своїх дітях наступні якості:

1. Впевненість, яка базується на усвідомленості самоцінності.

2. Розуміння переваг і недоліків у собі самому і в оточуючих.

3. Інтелектуальну цікавість і готовність до дослідницького ризику.

4. Повагу до доброти, чесності, співпереживання, терпіння і душевної мужньості.

5. Звичку спиратись на свої особисті сили і готовність нести відповідальність за свої вчинки.

6. Уміння допомагати знаходити загальну мову і радість у спілкуванні з людьми всіх вікових категорій, рас, в соціоекономічних і освітніх рівнях.

Батьки створять прекрасну умову для розвитку цих якостей, якщо своєю особистою поведінкою продемонструють що:

1. Вони цінують те, що хочуть прищепити дитині в моральному, соціальному або інтелектуальному плані.

2. Вони точно розраховують момент і ступінь реакції на потреби дитини.

3. Вони спираються на власні силиі і дозволяють дитині самій шукати вихід з ситуації, яка склалась, вирішувати кожну задачу, яка не під силу.

4. Вони практично не проявляють тиску на дитину і в її шкільних справах, але завжди готові прийти на допомогу за необхідністю, надати додаткову інформацію з питань, до яких дитина проявляє інтерес.

Янковчук Н.М. “Розвиток обдарованості”: / Обдаровані діти № 4, 2009, с. 49. ) радять батькам вести щоденник своїх обдарованих дітей, бо це спостереження проводиться без сторонього втручання, без стимуляції або пригнічення тієї чи іншої ситуації. Це буде чистий матеріал, з яким може працювати будь-який дослідник. Обдарована особистість є не тільки унікальною, але і надзвичайно своєрідною у виникненні і розвитку. Оцінюючи її, краще давати більш високу оцінку, ніж применшувати досягнення. Виділяти найкраще - надзвичайно ефективний метод виховання дітей. Цей ефект відомий як “ефект Розенталя” або “ефект Пігмаліона”, який полягає в тому, що очікування особистістю реалізації пророцтва багато, в чому визначають характер її дій та інтерпретацію реакцій оточуючих, що і провокує “самоздійснення пророцтва”. “Ефект Розенталя може проявитися на будь-якій стадії дослідження і в буд -якій науці.

Іноді обдаровані діти можуть неадекватно сприймати ставлення батьків до неї, може сама дитина чогось не розуміти в повній мірі. Можливо їй варто з більшою чуйністю поставитись до тих проблем, що хвилюють їх батьків, а не зациклюватись на своїй егоістичній позиції “мені — моє - і мало”. Одним із завдань є розробити варіанти покращення стосунків в сім'ї. Зробити власний вклад у вирішення цієї проблеми.

Анкета

1. Яких труднощів ти зазнаєш у стосунках із батьками (взагалі в сім'ї), назви?

2. Як ти вважаєш, чому ці труднощі існують?

3. Хто ще страждає від цих труднощів?

4. Які із цих труднощів хронічні, які ситуативні?

5. Які риси твоєї особистості, характеру сприяють виникненю труднощів у стосунках із батьками?

6. Як ти намагаєшся боротися з цими труднощами?

7. Як на твою думку можна і слід протистояти цим труднощам?

8. Хто тобі може допомогти в подоланні цих труднощів?

9. Що в цих труднощах є позитивного?