6. Взаємозв'язок школи і сім'ї у вирішені проблеми навчання.

О.Кочерга (Підтримуємо обдарованість. Круглий стіл. / Психолог, січень № 3 2009. С.21-23 звертає увагу на те, що взаємодія школи із сім'єю є одним із приоритетних державних завдань, що стоять перед освітою. Навчальний заклад і сім'я діють у єдиному виховному просторі, отже ізольованість одного чи іншого призведе до розбалансованості і послаблення їхнього виховного впливу на дитину. Чимало вчених стверджують, що всі діти, які народжуються здоровими, талановиті, та більшість талантів вони втрачають до 7 років через недостатню підтримку сім'ї. Значення сім'ї для розвитку обдарованої дитини завжди є вирішальним.

Єдність школи і сім'ї, їхня взаємодія дають позитивні результати за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їхньої педагогічної культури, а батьки створюють необхідні умови в сім'ї для ефективного навчання і виховання для обдарованої дитини. Ця взаємодія повинна починатись на етапі пошуку і виявлення обдарованих дітей і продовжуватись протягом всього періоду навчання і виховання дитини. Звичайно, головна функція сім'ї — виховна , а навчальна — за школою.

Щоб взаємодія сім'ї і школи була ефективною, треба батьків готувати до виховання обдарованих дітей: вони повинні знати психологічні особливості учнів 1-4 класів, темпераменти їхнього характеру, вплив різноманітних факторів на розвиток дитини. У них повинна бути усвідомлена система виховання, закономірності виховання, вікової психології, фізіології, розуміти суть розвитку дитини. Ріст і розвиток дитини — це єдиний безперервний процес.

Для того, щоб взаємодія школи і сім'ї базувалась на партнерській співпраці і була успішною, необхідно проводити постійно роботу з батьками.

1. Просвітницька, консультативна робота з прийняття дорослими обдарованості дитини, особливості її поведінки, сівіторозуміння, інтересів і схильностей. Розуміння дорослими особливостей школяра часто дозволяє розв'язати низку проблем. Наприклад, поведінкова дезадаптація обдарованого школяра у формі невгамовності, непосидючості — наслідок його інтелектуальної, пізнавальної або якоїсь іншої недостатньої навантаженості.

2. Консультативна, методична робота спрямована на створення для конкретної дитини освітнього середовища, що задовольняє її інтереси.

3. Консультативна, методична робота з дорослими, спрямована на організацію соціального життя обдарованої дитини, уявлення про світ, що перебуває за межами її пізнавальних або інших інтересів.

4. Спеціальна психологічна робота з дитиною, котра зазнає психологічних труднощів. Часто не обійтися без глибокої психотерапії та психокорекції, спрямованої на розв'язання внутрішніх психологічних конфліктів, зняття тривожності, страхів, агресивних психологічних захистів.

5. Соціально-психологічне навчання дитини, спрямоване на розширення репертуару поведінкових реакцій, корегування сформованих форм поведінки, усвідомлення дитиною своєї позиції у спілкуванні. Отже, турбота школи, виховання дітей в сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями в школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків черех їхніх дітей, які навчаються в школі. А.С.Макаренко вважав, що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він є оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить ці вимоги до відома батьків, переконує в необхідності дотримуватися їх.

Однією з форм зв'язку школи і сім'ї є відвідування батьків удома: допомагає встановити зв'язок з цією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Відвідування сім'ї може мати різну мету: загальне ознайомлення з умовами життя, встановлення єдиних вимог школи і сім'ї до учня, допомагати в організації режиму, обговорити з батьками відхилення в поведінці дитини і вжити заходів щодо їх запобігання і подалання, залучення батьків до роботи в школі, вивчення досвіду виховання дітей в сім'ї. Крім цього існують інші види і методи роботи з батьками:

- запрошення батьків до школи - важливо дотримуватися педагогічного такту, створювати атмосферу довіри, конфідеційність розмови; такі зустрічі взаємокорисні;

- день відкритих дверей для батьків в школі потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртованості колективу школи (батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, читацькі конференції);

- класні батьківські збори — 1-2 рази на чверть - це важливий колективний вид роботи.

Глибокому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори, вечори запитань та відповідей, на які запрошують лікарів і гігієністів, досвідчених вчителів-практиків та інших фахівців, причетних до проблем виховання і навчання обдарованих дітей.

Для пропагування педагогічних знань практикують конференції, на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання обдарованих дітей; усні журнали, прес-конференції, круглі столи, батьківські університети, вечори сімейних традицій; читання літератури з питань сімейної педагогіки, радіо, телепередачі.

Якщо прийняти рішення навчати обдаровану дитину в домашніх умовах, необхідно визначити ступінь обдарованості дитини та уяснити чи достатній рівень підготовки батьків до навчання дітей вдома. Тут теж необхідна допомога вчителя-консультанта. Батькам необхідно зважити:

- чи достатньо часу буде приділятися для спілкування з дитиною, зважаючи на те, що домашня освіта забирає багато уваги і сил;

- чи достатній рівень педагогічної культури в сім'ї;

- чи є готовність до саморозвитку і підвищення власного рівня за потреби;

- чи є можливість виконувати навчальні плани;

- чи достатня самоорганізація для самоосвіти;

- чи достатній емоційний контакт між дитиною і членами сім'ї;

- чи достатній рівень батьківської віри у власні сили, у свою дитину.

Для становлення і підтримки індивідуальної освіти обдарованих дітей в сім'ї органам освіти необхідно:

- популяризувати позитивний досвід у вихованні і навчанні обдарованих дітей;

- створювати банки даних навчально-методичних матеріалів щодо навчання обдарованих дітей в сім'ї;

- створювати центри для консультування підтримки і захисту сімей, які виховують і навчають обдарованих дітей.

Що може спонукати дитину до орієнтованої на позитивний результат діяльності та усвідомлення значущості її результатів, саморозвитку? Одним із таких факторів є стимулювання розвитку та діяльності. І.Підласий вважає потреби, мотиви, стимули, компоненти з одного вибіру.

Мотивація це те, внаслідок чого певна діяльність набуває для індивіда особистого сенсу. Розрізняють дві великі групи мотивів.

1. Пізнавальні — пов'язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання.

2. Соціальні — пов'язані соціальними взаємодіями з іншими людьми.

Педагогічно стимулюють обдаровану дитину не тільки батьки-педагоги, а й, що особливо важливо, дитячий колектив (формуються внутрішні стимули).

Одним з основних методів педагогічного стимулювання є заохочення. При цьому важливі вікові та індивідуальні особливості обдарованої дитини. Заохочення сприяє виникненню в обдарованої дитини суспільно ціної ініціативи, розвиток навичок самокотролю, підвищенню відповідальності, сприяє розвитку здібності та обдарованості. Це подяки, вручення грамот, сувеніри, подарунки-призи, присвоєння почесних звань, занесені на дошку пошани, участь в олімпіадах і конкурсах, нагородження білетами до театру, путівками на екскурсію, відпочинок (урочиста атмосфера, красиво оформлено, емоційно; все це тішить обдарованих дітей, дає їм відчути успіх).

Саме головне у навчанні і вихованні обдарованих дітей — не перешкоджати розкриттю потенціалу психіки, уникати однобічності в навчанні, не позбавляти дітей дитячих ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, емоційності, навчання має бути цікавим, проводитися в ігровій формі.