25. Вставні і вставлені компоненти

Основна відмінність між вставними і вставленими конструкціями за

А. Загнідком: «вставна конструкція виражає суб’єктивний модальний план, вставлена – маркується об’єктивною модальністю»

Вставні компоненти – це мовні одиниці, які виражають ставлення мовця до висловленої ним думки і відрізняються суб’єктивним модальним планом щодо об’єктивного модального плану, що міститься у думці.

І, відповідно, суб’єктивний модальний план реалізується у таких значеннях:

1. вірогідності, ймовірності (н-д., на диво, важко уявити);

2. впевненості, достовірності, категоричності сказаного мовцем (безперечно, очевидно, зрозуміло, ясно, безсумнівно);

3. сумнівності, невпевненості, припущення (можливо, мабуть);

4. модальне значення жаль (на жаль);

5. Обурення або здивування

6. Компоненти, що вказують на звичайність (постійність), обмежену тривалість (непостійність) повідомлюваного у висловлюванні (н-д., як правило, як звичайно, як завжди, бувало, траплялося, за звичкою, за звичаєм. Старі дуби, за дідівським звичаєм, скептичним оком дивляться на світ.

7. компоненти, що вказують на спосіб об’єктивації вираженої думки (гадаю, пам’ятаю, як вище показав, на мій погляд, на мою думку, як на мене, по-моєму, мушу признатися) Пам’ятаю, я був вражений, майже приголомшений.

8. Компоненти, що виражають безпосереднє звернення до особи (зрозумій (зрозумійте), чуєш (чуєте), кажеш, знаєш, згадаймо, звернімо увагу, уявімо собі, самі знаєте) Бачите, пані, тут не в самій боязні справа.

9. Компоненти зі значенням логічного виділення, підкреслення, вмотивування, послідовності викладу (головне, головно, по суті, зазначимо, повторюю, знов же, виходить; +однак, навпаки) Ця вічність явища, однак, не така собі просто вічність

10. Окрему підгрупу становлять так звані вирази ввічливості (будь ласка, будьте ласкаві, пробачте, вибачте, даруйте)

Вставлені компоненти – це мовні одиниці, що передають додаткові (побіжні) повідомлення, перериваючи основне висловлювання за допомогою інтонації вставленості і відповідних розділових знаків.

Вставленим конструкціям не властиво передувати основному реченню, вони найчастіше функціонують в середині речення, а також в кінці.

Н-д., Віктор глянув на батька, на його примружені очі (їх так мружив тільки тато) і серце огорнуло тепло і ніжність.

26. Складносурядні речення відкритої і закритої структури

Поділ складносурядних речень за будовою на відкриті і закриті уперше запропонувала В. Бєлошапкова.

Складносуряні речення відкритої структури характеризуються незамкненим рядом предикативних одиниць. Вони можуть складатися з двох і більше предикативних частин. За структурою і значенням предикативні одиниці однаково відносяться до цілого, залежно від граматичної будови і змісту складносурядного речення можуть бути позиційно фіксованими і нефіксованими. Між частинами складносурядних речень відкритої структури виникають власне єднальні і розділові семантико-синтаксичні відношення.

Власне єднальне значення (може бути оформлене 1)безсполкучниково; 2) + за допомогою сурядних сполучників (і; і…, і; ні…., ні; ані…, ані; та…, та; а…., а (у зн. і);3) сполучниково-безсполучниково)

Розділова семантика (спеціалізовані повторюваня сполучники або…або; то….то; чи…чи; чи то…чи то; не то…не то)

Складносуряні речення закритої структури склад. Лише з двох предикативних одиниць, які поє’єднуються за допомогою сполучників і утв. замкнений ряд.

Відношення оформлюються неповторюваними сурядними сполучниками:

А) зіставним (а);

Б) протиставними (а, але, зате, проте, однак, та, так (у зн. але), а тільки, лише (у зн. однак, проте);

В) єднальними, що перед. знач. зіставлення, протиставлення, наслідку, висновку, причини (і (й), та, а (в знач. і);

Г) розділові зі знач. вибірковості (або, чи);

Д) приєднувальні (та й, і (й), а у поєдн. з елементами тим більше, навіть, отже);

Е) градаційними (не тільки…але й; не тільки…а й)