31.Вставні компоненти, їх значення і граматичне вираження(ст. 124)

Вставні компоненти являють собою граматичні одиниці в структурі окремого речення, що виражають ставлення мовця до висловлюваної думки (суб»активний модальний план).

Якщо об»активна модальність є ознакою будь-якого речення, передає відношення до дійсності у плані реальності-нереальності, то суб»єкт мод – це оцінка (логічна, емоційна).

Оцінний компонент – визначальний,увиразнює загальне значення мовця до висловлюваного. Вставні конструкції є не однорідними:

- прися:мабуть, либонь, справді, по-моєму.

- дієсл: уявім, бачите,бува

-іменникові форми: словом, шкода, правда, суттю

-сполучники,частки:однак, одначе, проте, отже, от

-двокомпон утворення: без сумніву, може бути, як бачимо, як називається, між іншим

Межа між вст..словами, вст.словоспол і вст..реч умовна (спільне : формальна незалежність від основної реченнєвої структури- Буслаєв)

На семант рівні вст..слова, вст.словоспол і вст..реч поділ на такі групи:

1) компоненти зі знач достовірності, упевненості, категоричності(звичайно, справді, дійсно, безперечно, вочевидь, природно, натурально, їй-богу, бігме, безперечно, ясна річ, ніде правди діти)

2) невпевн, сумнів, припущення(мабуть, либонь, ймовірно, видно, мені здається,мо)

3) в основі яких – емоц позит чи негат оцінка( на щастя, на жаль, до біса, на моє щастя)

4)звичайність (постійність), обмежену тривалість (непостійність) повідомлюваного(як правило,як звичайно, як ведеться, бувало, за звичкою)

5)комп, що вказують на спосіб об»активізації вираженої думки(гадаю, пам»ятаю, на мій погляд, по-моєму, мушу признатися, кажуть, мовляв, на погляд…, за свідченням…,)

6) компоненти, що виражають безпосереднє звернення до особи, привносячи інтимізуючий , довірливий тон у висловлювання(зрозумій,,чуєш, бачиш, згадаймо, уяви собі, самі знаєте, будь-ласка, даруйте,перепрошую)

7) логічне виділення, підкреслення, вмотивування, послідовність вислову(головне, по суті, зазначимо, повторюю, знов же, виходить,наприклад, приміром, зокрема, таким чином, правда, бачиш)

32.Речення з однорідними членами (ст. 119)

Однорыдны члени визначають як структурний і смисловий компонент простого ускладненого речення; вони характеризуються ідентичністю синтаксичної позиції, одно функціональністю, об»єднані між собою сурядним зв»язком, перебувають при цьому в однакових синтаксичних відношеннях з іншим членом речення.

Синтаксична рівноправність кожного однорідного чл..реч переважно підтримується їхньою морфологічною ідентичністю: іменниковою, прикметниковою,прислівниковою,імен-займен(світ і тебе), прикм-імен(із сталі,міді,золотую), прикм і дієприкм зворот.

Однор означ формують сурядний (сполучн, безсполучн) ряд, перебуваючи у зв»язку з пояснювальним додатком чи підметом.Вираж: прикм, дієприкм. (Жива і скошена трава), інфін(рівняти шляхи,лагодити мости), займен.формами(наших і їхніх зусиль), прийменниково- іменниковими формами(зелененька , з жовтим животиком).

Однор обставини – співвідносяться із присудком двоскладного чи головним членом складного речення.Вираж: прийменниково- і займен-імен констр(ой по горах, по долинах), дієприслівником(належачи дню нинішньому, прагнучи завтрашнього).

Однор додатки – об»єктне значення в семантиці простого речення. Виражені: іменн.

Традиційно розгляд як одноріні гол члени – підмети і присудки.

Можуть супрводжуватись узагальню вальними словами(Час на все є – на засів, на повість і сповідь). Тий самий член, що й однор.

Відношення – сполучні і безсполучникові :

1. єднальні 2) розділові 3)приєднувальні 4)градаційні

+ неоднорідні означення + неоднорідні обставини(характеризують зі різними ознаками – часові, місця.

Не є однорідними : 1) повтори (не дуже, не дуже; сюди,сюди) 2) фразеологічні вислови(ні живий ні мертвий