- •1.Граматична природа складного речення. Ознаки складного речення. (ст..153)
- •2.Однорідні і неоднорідні означення.
- •3.Напівпредикативні відношення.
- •4.Засоби вираження семантико-синтаксичних відношень і синтаксичних зв’язків у складному реченні. (ст..169)
- •5. Складносурядні речення з приєднувальними і градаційними сполучниками(ст..185)
- •8. Складносурядні речення з єднальними,зіставно – протиставними, розділовими сполучниками.
- •9. Способи вираження відношень між частинами складного речення
- •12. Складнопідрядні речення з супідрядністю
- •13. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю
- •10. Синтаксичні особливості цілого тексту
- •11. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •14. Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами.
- •15. Безсполучникові складні речення з однотипними частинами.
- •16. Пряма мова, непряма і невласна пряма мова та розділові знаки при ній.
- •17. Типи складних речень:
- •18. Складнопідрядні речення з підряними допустовими (с. 214)
- •19. Сполучники і сполучні слова у складнопідрядному реченні. Критерії розмежування. (с.170-172)
- •20. Граматична природа складносурядного речення (с. 176)
- •21. Складносурядні речення з приєднувальними складносурядними відношеннями (с. 179)
- •22. Історія вивчення складного речення (с. 153)
- •25. Вставні і вставлені компоненти
- •Обурення або здивування
- •26. Складносурядні речення відкритої і закритої структури
- •27. Синтаксичні зв’язки у складному реченні
- •Недиференційований синтаксичний зв’язок
- •29.Підрядний синтаксичний зв'язок і його різновиди (ст163-166)
- •30.Відокремлення як спосіб ускладнення простого речення (ст. 109)
- •31.Вставні компоненти, їх значення і граматичне вираження(ст. 124)
- •32.Речення з однорідними членами (ст. 119)
- •33. Відокремлені обставини
- •34. Сурядний синтаксичний зв»язок та його різновиди
- •35.Умови відокремлення другорядних членів речення
- •36.Співвідношення типів сурядного синтаксичного зв»язку і семантико- синтаксичних відношень у складносурядному реченні.
- •37. Уточнювальні і пояснювальні компоненти у структурі простого ускладненого речення.
- •38. Підрядний прислівний синтаксичний зв’язок.
- •39.Типи формального ускладнення простого речення.
- •40. Граматичні функції вокатива.
- •41.Умови відокремлення прикладки.
- •42.Питання про речення з однорідними присудками.
- •49. Аспекти вивчення складного речення (ср) (ст. 154-159)
- •50. Основні типи підрядних речень, що виділяють в сучасному синтаксисі (лекція)
- •51. Поняття про складнопідрядне речення. Принципи класифікації складнопідрядних речень (ст.186-190)
- •52. Смислові відношення між частинами складносурядного речення та засоби зв’язку між ними. (лекція) Формальні типи складносурядних речень. (ст. 178)
- •54. Звертання. Значення і способи вираження звертання.
- •55. Поняття про складносурядне речення. Його місце в системі мови.
- •56. Граматична форма і граматичне значення безсполучникового складного речення. Засоби вираження зв’язків між частинами безсполучникових речень. (ст. 223)
- •57. Основні різновиди безсполучникових складних речень. Пунктуація у безспол. Складному реченні.
- •58. Принципи класифікації складнопідрядних речень, основні типи підрядних речень у сучасному синтаксисі. Ст. 186-190
- •59. Поняття про синтаксичне ускладнення простого речення, семантичне та формальне ускладнення, типи формального ускладнення. Ст. 105-107
- •63. Класифікації речень у синтаксисі. Типи речень за метою висловлювання. Типи речень за експресією. Типи речень за структурою. Прості речення двоскладні / односкладні, непоширені / поширені.
- •64. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.
- •65. Повні і неповні речення. Різновиди неповних речень за складом. Роль неповних речень у діалогічному та монологічному мовленні.
10. Синтаксичні особливості цілого тексту
Текст – об’єднаний за змістом писемний чи усний мовленнєвий масив, основними ознаками якого є зв’язність і цілісність. Ознаки: цілісність, зв’язність, завершеність, структурна організованість.
Одиниця тексту – мінімальний словесний масив, що складається з послідовно розміщеної сукупності речень, об’єднаних у тематичну і структурну цілісність.
Засоби лексичної, стилістичної та морфологічної єдності тексту:
Лексичні: поєднання іменника з предметним значенням(вл. назва).
Морфлогічні – співвідношення словоформ: способових і видочасових форм дієслова.
Синтаксичні – порядок слів, речень, поєднання повних конструкцій з неповними.
Вивченням цілісності мовлення займається лінгвістика тексту.
11. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
Складнопідрядним реченням називається речення, предикативні частини якого поєднуються в структурне, семантичне та інтонаційне ціле підрядним синтаксичним зв’язком. За особливостями підпорядкування підрядних частин головній встановлюють так різновиди ускладнених складнопідрядних речень: речення із супідрядністю (однорідною/неоднорідною); речення з послідовною підрядністю; речення з супідрядністю і послідовною підрядністю.
12. Складнопідрядні речення з супідрядністю
Реченнями із супідрядністю називають конструкції, в яких дві чи більше підрядних частин безпосередньо залежать від тієї самої головної частини або ж від одного опорного чи співвідносного слова . розрізняють однорідну і неоднорідну супідрядність.
Однорідна супідрядність – це такий спосіб підпорядкування, при якому однакові за ГЗ підрядні залежать від однієї головної частини в цілому, або від одного опорного компонента в її складі. Супідрядні однорідні зазвичай приєднуються до спільної головної частини однаковими сполучниками або спол словами. У деявих випадках можуть використовуватися різні сполучники одного і того ж семантичного різновиду.
Неоднорідна супідрядність - це такий спосіб підпорядкування, при якому семантично різнотипні підрядні частини залежать, по перше, від однієї головної частини, по друге, від різних опорних слів у складі головної ч, по третє, семантично однотипні підрядні співвідносяться з різними опорними словами гол. Ч.
Розрізняють: речення з а) неоднорідною супідрядністю, в яких різні за ГЗ підрядні співвідносяться з різними опорними словами гол. Ч, або одна підрядна залежить від головної в цілому, а одна лише від опорного слова.
Б) з неоднорідною супідрядністю, в яких різні за ГЗ підрядні підпорядковуються головній частині. Це речення з одночленною супідрядністю.
В) з неоднорідною супідрядністю, в яких підрядні частини одного виду залежать від різних опорних слів головної частини.
13. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю
Послідовна (ланцюжкова, ступенева) підрядність – це такий спосіб підпорядкування, при якому перша підрядна частина залежить від головної частини, друга підрядна – залежить від першої підрядної і так кожна наступна підрядна частина пов’язується з попередньою.
Підрядну частина, яка підпорядковується головній, називають підрядною частиною першого ступеня; наступні, відповідно, підрядними другого, третього і т. д. ступені. Підрядні частини можуть належати як до одного семантичного різновиду, так і до різних.
Серед ускладнених складнопідрядних речень поширені конструкції, в яких у підрядній частині поруч вживаються два сполучники або два сполучні слова на зразок що якщо, що якби, що коли, тому що якщо, що хоча, між якими кома не ставиться: Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі і природі. У таких конструкція перший сполучник входить до складу підрядної частини, роль якої виконує складнопідрядне речення із парними сполучниками (якби…, то; що коли…то; оскільки коли…то).
Якщо ж компонентів то, але немає, а підрядна частина, яка виділяється на другому рівні членування може бути вилучена з речення, то між сполучниками підрядності ставиться кома: Теж на болоті росли кумедні кактуси і ніжні мімози, що, коли, до них приторкнутись, звертали своє листячко.
У складнопідрядних реченнях з кількома предикативними частинами можуть поєднуватися різні види підрядності: послідовна підрядність і однорідна супідрядність, послідовна підрядність і неоднорідна супідрядність, послідовна підрядність і неоднорідна та однорідна супідрядність. Залежно від того, який зв'язок є провідним, а який допоміжним, виокремлюють такі речення: з неоднорідною супідрядністю та послідовною підрядністю (Хоч у весільному обряді були пісні, які викликали сум за минулим і тривожні думки про майбутнє, в цілому свято мало піднесений, радісний характер, адже народжувалася нова сімʼя), з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю (Траплялись тихі, замріяні дні, коли в крові, відгукуючись на шумування природи, прокидається проста потужна радість життя, коли душу опановує той безтямний порив, що вів предків до вівтарів весняного бога), з послідовною підрядністю та однорідною супідрядністю (А на кручах живими зморшками брижить ліс, який тут, унизу, з первозданною ніжністю зеленіє шелюгою по білих піщаних обмілинах, де в святкових веселощах грає риба й де чайки літають), з неоднорідною супідрядністю, послідовною підрядністю і однорідною супідрядністю (О ніжний Ніжине, я знов сюди прийшла у літній день, коли цвітуть каштани, щоб знов згадать, як тут війна гула, як від пожарів біла вишня в’яне).
