27. Оценка результативности социальной ответственности

Метод порівняльного аналізу. Дана модель розроблена організацією «Лондонська група порівняльного аналізу» (London Benchmarking Group - LBG). Основними поняттями цієї моделі є добродійність, вклад в місцеву комерційну ініціативу і основні види ділової активності. Модель порівняльного аналізу базується на показниках корпоративних інвестицій в місцеві співтовариства. На вершині піраміди - філантропічна діяльність, що фінансується з бюджету інвестицій в місцеві співтовариства як реакція на їх запити; нижче, на другій ступені - також інвестиції в місцеві співтовариства, але тут компанія займає активнішу позицію і діє спільно з партнерами - НУО і іншими зацікавленими учасниками. На третьому рівні - комерційні ініціативи, які також приносять вигоди співтовариствам, їх фінансування ведеться з маркетингового бюджету компанії. В основі піраміди лежить основна бізнес-діяльність з її соціальними діями і ефектами. Дана модель виходить з того, що вся соціально значима діяльність компанії є додатковою до її основної діяльності. Потім, на основі повних визначень основних понять, розроблених LBG, стає можливим виробляти матеріальну оцінку витрат компанії, матеріальних і нематеріальних ресурсів, включаючи робочий час співробітників і інші види безпосередньої соціальної діяльності. Наприклад, коли співробітники компанії добровільно витрачають час на соціальні проекти, розрахунок вкладу компанії повинен включати відповідну долю заробітної плати і накладних витрат. Така модель також допомагає компаніям в проясненні мотивів своїй діяльності в соціальних проектах. В процесі такого аналізу також можливо визначити безпосередній соціальний вклад компанії по таких показникам, як кількість членів співтовариства, що дістали користь від діяльності компанії, об'єм матеріальних і інших ресурсів, залучених для реалізації програми з інших джерел, а також безпосередня вигода для бізнесу компанії. В даний час компанії і їх соціальні партнери зайняті розробкою показників, що описують кінцеві результати діяльності.

Соціальний аудит. Сучасний соціальний аудит оцінює організацію і демонструє внесок у вирішення соціальних, економічних і екологічних завдань. Такий аудит дозволяє зрозуміти, яким чином діяльність організації відповідає суспільним цілям і цінностям, оцінити міру досягнення некомерційних цілей, шляхом систематичного і регулярного моніторингу її діяльності і поглядів представників різних груп інтересів.

Складені за результатами соціального аудиту публічні звіти інформують суспільство, акціонерів, співробітників, партнерів і клієнтів про темпи реалізації планів підприємства у напрямі соціального забезпечення, економічної і екологічної стабільності.

Метод "збалансованої оцінки показників" (The Balanced Scorecard) є ефективним для компаній, що випробовують потребу в кількісній оцінці і управлінні цінністю компанії для акціонерів, у тому числі соціальною цінністю. Метод є моделлю оцінки ефективності, заснованою на комбінації фінансових показників попередньої діяльності і оцінці мотивів для подальшої роботи. Модель заснована на обліку чотирьох основних чинників: фінансових показників, стосунків з клієнтами, внутрішніх бізнес-процесів, інновацій і навчання. Метод дозволяє досягти балансу між короткостроковими і довгостроковими цілями компанії і балансу між фінансовими і нематеріальними критеріями оцінки. В даний час цей метод вже використовується деякими компаніями, одна з яких є Citibank, з 1997 р. що включила оцінку соціальної цінності корпоративної діяльності в свою систему звітності. Метод "потрійного підсумку" (The Triple Bottom Line) був розроблений британською консультаційно-аналітичною організацією, що вперше висунула Концепцію "потрійного підсумку", який враховує наступні три чинники: економічні результати діяльності, екологічні результати діяльності і соціальні результати діяльності. Використовуючи інструменти виміру повної чистої цінності діяльності, стає можливим дати кількісну оцінку користі або збитку довкіллю.

Ділова репутація принципово новий об'єкт фінансового обліку та економічного оцінювання, що інтегрує в собі всі особливі види вкладення капіталу підприємства, а також характеризує його потенціал і фінансову стабільність.

Механізм формування ціни ділової репутації в значній мірі пов'язаний з методичними підходами до оцінювання, що визначаються залежно від природи об'єкту, його походження, мети оцінювання тощо. Існує три методичні підходи до оцінювання вартості ділової репутації:

• витратний підхід: вартість визначається як сума витрат на створення ділової репутації, на рекламу, розвиток та підтримання такої репутації господарюючого суб'єкта, його рейтингу тощо, за цінами сьогодення;

• ринковий підхід: вартість ділової репутації конкретного господарюючого суб'єкта визначається на основі інформації про ціну відчуження ділової репутації ряду інших конкуруючих суб'єктів господарювання, разом з тим для об'єктивної оцінки за даним методичним підходом необхідною умовою є активно функціонуючий ринок купівлі - продажу даного нематеріального активу;

• доходний підхід: вартість ділової репутації певного суб'єкта господарювання за останні кілька років оцінюється з врахуванням "ринкової стійкості" (стабільності) даного суб'єкта господарювання та генерованого грошового потоку.

Зважаючи на три методичні підходи до оцінювання вартості ділової репутації світовою практикою напрацьований такий методичний інструментарій оцінювання: бухгалтерський метод;

• аналітичний метод оцінювання ділової репутації;

• оцінювання ділової репутації за допомогою показників ділової активності;

• метод чистих активів; метод надлишкових прибутків;

• метод дисконтування майбутніх прибутків;

• метод звільнення від роялті;

• метод мультиплікатора М;

• метод розрахунку вартості знака для товарів і послуг та фірмового найменування; інші

28. SA 8000

Это стандарт для оценки социальных аспектов систем менеджмента. В основу этого универсального стандарта положены несколько конвенций Международной организации труда, Конвенция Организации Объединённых Наций по правам ребёнка и Всемирная декларация прав человека.

Цель стандарта SA 8000 — улучшение условий труда и жизненного уровня работников. Он может применяться в развивающихся и индустриально развитых странах, как для малых, так и для крупных предприятий, а также для общественных организаций.

Данный стандарт определяет требования по социальной защите, позволяющие компании: разрабатывать, поддерживать и вводить политику и методы управления вопросами, которые компания может контролировать или на которые она может оказывать влияние; демонстрировать заинтересованным сторонам, что политика, методы и действия находятся в соответствии с требованиями данного стандарта. Требования данного стандарта должны применяться повсеместно с учётом географического местоположения, отрасли промышленности и размера компании.

Данный стандарт устанавливает критерии для оценки следующих аспектов:

• Детский труд;

• Принудительный труд;

• Здоровье и техника безопасности;

• Свобода профессиональных объединений и право на переговоры между нанимателем и профсоюзами о заключении коллективного договора;

• Дискриминация;

• Дисциплинарные взыскания;

• Рабочее время;

• Компенсация;

• Системы управления.

Согласно стандарту, компания должна придерживаться национального законодательства и других применимых законов, а также выполнять другие требования, в отношении которых она берет на себя обязательства, и данный стандарт. Когда какой-либо вопрос регулируется национальным законодательством, другими выполняемыми компанией требованиями и данным стандартом, должно применяться наиболее строгое положение.

Преимущества внедрения стандарта

• получение персоналом удовольствия от работы;

• соответствующее материальное вознаграждение за свой труд;

• увеличение возможности соединяться в профессиональные союзы, связь с неправительственными организациями;

• улучшение возможности информировать работников об их правах;

• появление возможности совместно с работодателем работать над проблемами компании;

• способ влияния на общественное мнение и понимание в организации условий совершенствования работы;

• улучшение имиджа компании, её репутации среди общества и потребителей;

• улучшение кадрового состава компании, сокращение текучки, повышение производительности труда работников;

• улучшение менеджмента организации;

• получение права использовать знак сертификации по требованию SA 8000:2008 на своей продукции;

• создание образца гуманного труда, закрепление понятия нового бизнеса — мышления, направленного на достижение общечеловеческих ценностей.