33. Впроваждення ксв у практики і процедури компанії. Можливі загрози та шляхи мінімазії ризиків ксв

На сьогодні у найбільш розвинутих державах світу набула поширення концепція «корпоративної соціальної відповідальності» (КСВ), під якою розуміють концепцію, згідно з якою компанії інтегрують соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та у їх взаємодію із заінтересованими сторонами на добровільній основі. Таким чином КСВ є добровільною діяльністю компаній приватного та державного секторів, спрямованою на дотримання високих стандартів операційної та виробничої діяльності, соціальних стандартів та якості роботи з персоналом, мінімізацію шкідливого впливу на навколишнє середовище тощо, з метою вирівнювання існуючих економічних і соціальних диспропорцій, створення довірливих взаємовідносин між бізнесом, суспільством та державою

Сучасне розуміння корпоративної соціальної відповідальності передбачає процедури і практики компаній із семи аспектів діяльності: організаційне управління, права людини, трудові відносини, чесна операційна діяльність, захист навколишнього середовища, питання захисту прав споживачів, розвиток місцевих громад і співпраця з ними

У впровадженні соціальної відповідальності значну роль відіграють стандарти з КСВ, які розробляються авторитетними міжнародними і національними організаціями і компаніями: стандарт AA1000, Кодекс ділової поведінки країн АТЕС, індекси стійкості та ефективності соціально екологічного рейтингового агентства Arese, система збалансованих показників (Balanced Business Scorecard), індекс стійкості Доу-Джонса, принципи Екуменічної ради з корпоративної відповідальності та Міжрелігійного центру з корпоративної відповідальності (ECCR/ICCR), Європейська модель досконалості Європейського фонду управління якістю; система EMAS; ініціатива з етичної торгівлі, "Еко-лейбл" Європейського союзу, Лісова опікунська рада, індекси FTSE4Good, "Глобальні принципи Салліван", стандарти ISO9000/ISO14000, стандарт SA8000 та "Природний крок".

При запроважденні КСВ в Україні поряд з можливостями від переваг КСВ треба мати на увазі й можливі негативні наслідки.

Серед потенційних небезпек і труднощів КСВ для бізнесу та суспільства визначаються: неприйняття громадськістю бізнесу в ролі постачальника соціальних благ може призвести до посилення негативних тенденцій у ставленні населення до приватного підприємництва; імовірність невиконання соціальних програм, покладених на бізнес у разі настання фінансових ризиків і крахів, обмеження сфери застосування практик КСВ для бізнесу через логіку підприємницької діяльності (високотехнологічні компанії швидше за все будуть розвивати освітні ініціативи, фармацевтичні діятимуть у сфері охорони здоров’я тощо).

Ситуаційний аналіз і перспективи впровадження концепції сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні

Переваги

Історичні традиції наявності соціальних факторів у веденні виробничо- комерційної діяльності.
Початок процесів розуміння необхідності впровадження КСВ “знизу” – безпосередньо від бізнесових структур. Функціонування Консультативної ради з розробки Концепції Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні.

Підтримка процесів соціалізації бізнесу з боку міжнародних організацій, низки негромадських організацій.
Наявність прикладів ефективного ведення бізнесу на базі соціальної відповідальності.

Недоліки

Правовий нігілізм і деформація правової свідомості та низький рівень обізнаності громади з питань КСВ.
Початковий рівень формалізації.

Нестійке бізнес-середовище і фінансово- економічна слабкість значної частки компаній в Україні.
Відсутність досвіду з організації КСВ і недостатня кількість спеціалістів.

Низька вмотивованість серед основних зацікавлених сторін для втілення КСВ та слабке розуміння корпоративної філантропії.

Нерозуміння концепції КСВ, її предмета й економічної моделі.
Практична відсутність соціально відповідального інвестування.

Слабке корпоративне управління. Відсутність домінуючої моделі корпоративного управління і фінансування. Поширена корупція, що підриває цінності та принципи ринкової економіки.
Недостатні можливості деяких зацікавлених сторін та їх організацій для представлення і захисту своїх інтересів.
Закритість українських компаній для широкої громадськості.
Внутрішній характер спрямування КСВ.

Можливості

Процес формалізації має перспективні можливості набуття змісту рушійної сили змін соціального сприйняття КСВ.

Проведення
популяризації
позитивного
ефективного бізнесу з позицій КСВ. Поширення в Україні систем управління якістю організації виробництва.

Розвиток інновацій у соціальній сфері. Збільшена важливість КСВ в ЄС та у глобальному контексті.
Позитивне ставлення громадян до участі підприємств у розв’язанні проблем громади.

широкої КСВ та кампанії з поширення ведення досвіду

Загрози

Складнощі з фінансовим та економічним забезпеченням проектів і програм з КСВ. Проблеми з управлінським та інтелектуальним наповненням процесів упровадження.

Відсутність системної нормативної бази. Недієздатність механізмів утілення КСВ з урахуванням національних особливостей. Ризик послаблення конкурентоспроможності національної економіки.

Затяжна економічна криза у світовому і національному масштабах. Ризик несформування у свідомості громадян активної позиції щодо участі у впровадженні соціальної відповідальності на засадах соціального партнерства