53. Міжнародний стандарт у соціальній відповідальності iso 26000

У Міжнародному стандарті ISO 26000:2010 "Керівництво з соціальної відповідальності" визначено основні принципи соціальної відповідальності:

Підзвітність полягає в тому, що організація є підзвітною щодо впливів своєї діяльності на суспільство та навколишнє середовище.

Прозорість означає, що організації слід бути прозорою в її рішеннях і діяльності, що впливають на суспільство та оточення. Організація має розкривати у зрозумілій, збалансованій і правдивій формі дані/інформацію про політику, рішення та діяльність, за які вона несе відповідальність, включно з їхніми фактичними і можливими впливами на суспільство і довкілля. Ця інформація має бути легкодоступною і зрозумілою для всіх заінтересованих сторін. Прозорість не вимагає розкриття службової інформації, а також інформації, що захищена відповідно до законодавства або може спричинити порушення правових зобов'язань.

Етична поведінка – це стиль поведінки організації, що свідчить про пріоритетність етичних засад ведення діяльності. Організація зобов'язана ухвалювати і застосовувати стандарти етичної поведінки, які щонайповніше відповідають її призначенню та сфері її діяльності. Організація має розвивати структуру управління так, щоб вона сприяла поширенню принципів етичної поведінки як усередині організації, так і у процесі взаємодії з іншими сторонами.

Взаємодія з заінтересованими сторонами означає, що організація має розглядати, поважати і враховувати інтереси її заінтересованих сторін, всебічно з ними взаємодіяти та реагувати на їхні інтереси.

Правові норми. У контексті соціальної відповідальності повага до правових норм означає, що організація дотримується всіх чинних законів і правил, вживає заходів задля своєї обізнаності про застосування законів і правил, інформування осіб, які є відповідальними в організації за дотримання законів і правил, приймає дотримання верховенства закону як обов'язковість.

Міжнародні норми – як принцип визначає, що організації слід поважати і дотримуватися міжнародних норм, до того ж доводити принцип дотримання верховенства закону.

Права людини – цей принцип дотримання прав людини означає, що організація зобов'язана визнавати важливість і всезагальність прав людини, поважати права, зазначені у Всесвітній Декларації з прав людини.

53.Международный стандарт с социальной ответственности iso 26000.

28 октября 2010 г. был опубликован Международный стандарт ISO 26000 «Руководство по социальной ответственности»[1][2]

Данный они говорят международный стандарт был подготовлен с использованием подхода, основанного на участии экспертов, представляющих различные заинтересованные стороны из более чем 90 стран, и 40 международных или региональных организаций с широким охватом, вовлеченных в различные аспекты социальной ответственности. Эти эксперты представляли шесть различных групп заинтересованных сторон:

1. потребители;

2. государства;

3. промышленность;

4. трудящиеся;

5. неправительственные организации (НПО);

6. а также организации, оказывающие услуги, поддержку или ведущие исследования в области социальной ответственности, и другие..

На данный момент в разработке стандарта принимало участие более 400 экспертов и около 200 наблюдателей из 94 стран-членов ISO.

Международный Стандарт ISO 26000 представляет руководство по принципам, лежащим в основе социальной ответственности, основным темам и проблемам, касающимся социальной ответственности, и способам интеграции социальной ответственного поведения в стратегии, системы, практики и процессы организации. Этот Международный Стандарт подчеркивает важность результатов и улучшения результативности.

ISO 26000 предназначен для того, чтобы быть полезным для организаций всех типов, как больших так и малых. Государственные организации могут по желанию использовать этот Международный Стандарт. Он, однако, не предназначен для того, чтобы заменить, изменить или каким-либо образом поменять обязательства государства.

Стандарт ISO 26000 предназначен для добровольного применения, и он не предназначен и не подходит для целей сертификации, обязательного или контрактного применения. Он не предназначен для создания нетарифных барьеров в торговле, а также для изменения законодательно определенных обязательств организации. Более того, он не предназначен для того, чтобы составить надлежащую основу для юридических действий, жалоб, защиты в суде или других заявлений в любых международных, национальных или иных судебных процессах, а также не предназначен для того, чтобы цитироваться в качестве свидетельства эволюции обычного международного права.

Краткая история образвония стандарта

• 2001 г. Рассмотрение комитетом ISO по потребительской политике (КОПОЛКО) возможности разработки международного стандарта в области, определенной в то время как «корпоративная социальная ответственность».[3]

• 2005 г. Решение о разработке международного стандарта, основными принципами которого станут добровольность применения руководства по социальной ответственности.

• 2010 г. Публикация стандарта. Представители правительств, неправительственных организаций, промышленности, потребительских групп и трудовых организаций по всему миру приняли участие в его разработке.

ИСО 26000 дает определение и понимание, что такое социальная ответственность и, что должны делать организации, чтобы действовать в социально-ответственной манере (социально-ответственным способом). Дает указания по:

• концепциям, определениям, относящимся к социальной ответственности;

• обратной связи, общим направлениям и характеристикам социальной ответственности;

• принципам и практикам, относящимся к социальной ответственности;

• ключевым вопросам и проблемам относящимся к социальной ответственности;

• интеграции, внедрении и продвижении социально ответственного поведения повсеместно в организации и, посредством ее политики и практики в ее сфере влияния;

• идентификации и вовлечении заинтересованных сторон.

ISO 26000 способствует:

• Включению социальной ответственности в политику, видение и стратегию организации.

• Интеграции социальной ответственности в повседневную деятельность организации.

• Правильному восприятию сфер влияния и взаимной ответственности.

• Идентификации заинтересованных сторон и сотрудничеству с ними.

• Повышению престижа.

• Выбору инициатив, обеспечивающих устойчивость развития.[