- •Предмет політології, її зміст і методи.
- •Місце політології в системі суспільних наук. Особливості предмету політології.
- •Структура науки про політику.
- •Мова політичної науки.
- •Сутність, структура й функції політичної науки.
- •Політичні ідеї Стародавнього Сходу. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •Антична політична думка. Особливості античного варіанту політичного розвитку.
- •Політичні ідеї епохи Відродження (н. Макіавеллі, ж.Боден)
- •Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •Концептулаьно-теоретичні дилеми європейської модернізації: т. Гоббс та Дж. Локк.
- •Дискусія про розподіл влади та суспільний договір (ш.Л. Монтескьє и ж.‑ ж. Руссо.
- •Сучасна французька політична думка (м.Оріу, п.Бурд’є, р.Арон та ін.).
- •Сучасна німецька політична думка (к.Шмітт, н.Луман, ю.Хабермас та ін.)
- •Витоки та особливості розвитку політичної думки України.
- •Влада: визначення, природа, структура, ресурси.
- •Поняття, структура та функції політичної системи (концепції д.Істона, г.Алмонда). Типи політичних систем.
- •Поняття і типологія політичних режимів. Критерій ефективності політичних режимів.
- •Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •Суперечлива сутність демократії, її критерії і переваги.
- •Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •Основні національні школи західної політології (загальна характеристика).
- •Ресурси влади. Вплив глобалізаційних процесів на ресурси влади.
- •Легітимність та легітимація влади: поняття і типи. Легітимність як складова підвалин влади.
- •Зміст та особливості політичної філософії, політичної соціології та прикладної політології – основних складових науки про політику.
- •Політика як суспільний феномен: умови виникнення, властивості, функції.
- •Політична влада: влада-aythority, влада - power. Концепції влади.
- •Політика та мораль: загальне та специфічне.
- •Характер взаємодії політики та економіки.
- •Правова та соціальна держава: зміст та проблеми усталення в Україні.
- •Ознаки правової держави. Проблеми становлення правової держави в Україні.
- •Неокорпоративна держава: поняття, зміст, наслідки діяльності для суспільства.
- •Місцеве самоврядування: поняття, завдання та необхідність реформування в Україні.
- •Поняття політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична культура сучасного українського суспільства.
- •Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •Класичні теорії політичних еліт (в.Парето, г.Моска, р.Міхельс).
- •М. Вебер та контури нової теорії демократії.
- •Концепція “політичного поля” п. Бурдьє.
- •Форми державного правління й адміністративно-територіального устрою держави.
- •Демократія: критерії, переваги, хвилі й відкати (р.Даль, с.Хантінгтон).
- •Ресурси влади. Адміністративний ресурс в електоральних демократіях.
- •Пряма та представницька форми демократії: зміст, переваги, недоліки.
- •Партійні системи та їх різновиди.
- •Основні напрями політологічних досліджень у сша у 2-й половині хх та на поч. Ххі ст. Біхевіоризм та постбіхевіоризм.
- •Групи за інтересами: поняття, типологія, функції.
- •Поліархія (ліберальна демократія): зміст, соціальні, економічні та духовні передумови формування.
- •Республіка: парламентська, президентська (зміст і типи) та змішана форма.
- •Громадські об’єднання і рухи: поняття, роль у створенні незалежної України та її демократизації.
- •Етнополітика. Політика асиміляції та мультикультуралізму.
- •Президентські вибори в Україні у 2010 році.
- •Парламентські вибори в Україні у 2012 році.
- •Президентський режим в Україні. Патронажне президентство.
- •Політичні партії за умов демократичних та авторитарних систем.
- •Основні демократичні соціальні рухи сучасності.
- •5 Этапов развития пс:
- •Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі
- •Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи.
- •Переваги і недоліки змішаної виборчої системи (на прикладі діючої виборчої формули в Україні).
- •Українська національна ідея і націоналізм: зміст та роль у розбудові незалежної держави.
- •Динаміка зовнішньополітичного курсу незалежної України.
- •Принципові відмінності економічної політики держави в авторитарних (тоталітарних) і демократичних суспільствах.
- •Європейський вибір України та передумови його реалізації.
- •Визначення та основні завдання соціальної політики. Патерналістський та неоконсервативний різновиди соціальної політики.
- •Зовнішня політика: поняття та основний зміст. Суб’єкти та реалізація зовнішньої політики.
- •Сутність і основні особливості неопатримоніалізму. Неопатримоніальні політичні системи.
- •Суспільна політика: поняття, стратегії залежно від типу політичного режиму.
- •Соціальна справедливість як основна складова політики соціальної правової держави.
- •Динаміка етнічного та національного в суспільних процесах.
Демократія: критерії, переваги, хвилі й відкати (р.Даль, с.Хантінгтон).
Причины глобализации мирового демократического расширяющейся процесса С. Хантингтон объясняет следующими факторами :1 ) Кризис легитимности авторитарных и тоталитарных систем;2 ) Беспрецедентный рост мировой экономики в 60 -е годы , а также рост образования и увеличение городского среднего класса ;3 ) Серьезные изменения в доктрине католической церкви в 60- е годы;4) Изменение политического курса ведущих мировых политических сил ( США , СССР , Европейское сообщество) ;5 ) Демонстрационный эффект , усиленный новыми средствами международной коммуникации , а также первоначальным опытом перехода к демократии в рамках третьей волны, Волна демократизации - это группа переходов от недемократических режимов к демократическим , происходящих в определенный период времени , количество которых значительно превышает количество переходов в противоположном направлении в данный период. К этой волны обычно относится также или либерализация частичная демократизация в тех политических системах.
Первая волна демократизации . Корни первой волны - в американской и французской революциях . Однако действительное возникновение национальных демократических институтов - это феномен XIX века. В большинстве стран демократические институты постепенно развивались в течение всего столетия. Глобальный поворот от демократии в 1960 - х - начале 1970 - х гг приобрел впечатляющие размеры. Политическая демократия тесно связана со свободой личности . Демократии могут злоупотреблять и злоупотребляли индивидуальными правами и свободами человека , а хорошо отрегулирована авторитарное государство может в очень значительной степени обеспечивать своим гражданам безопасность и порядок. Во-вторых , политическая стабильность и форма правления , как указывалось выше , - две разные вещи. Однако между ними существует и взаимосвязь . Жизнь при демократии часто бывает беспокойна , но для нее нечасто характерно политическое насилие . В современном мире демократические системы менее подвержены гражданскому насилию , чем недемократические .Застой демократизации в рамках ее нынешней третьей объясняется следующими факторами :1 ) слабостью социальной базы либерального демократического транзита, проявляется в слабости среднего класса , его незначительности ( или недостаточной удельного веса в социальной структуре общества )2 ) слабостью и недостаточной структурированности гражданского общества3 ) отсутствием эффективной многопартийной системы при наличии множества мелких политических партий, не в состоянии создать реальную настоящую оппозицию и мобилизовать граждан для обеспечения эффективного контроля за властными структурами4 ) крайне слабой распространенности среди граждан либеральной политической культури. Разом с тем , в отличие от предыдущих десятилетий мы не наблюдаем и тенденции к новой глобальной волны отката от демократизации .Во-первых , этому способствует новая международная обстановка. Если до второй половины 80 - х гг , в условиях противоборства двух мировых систем и двух сверхдержав авторитарные режимы могли политически лавировать в этом противоборстве , а либеральный Запад еще мог как-то оправдать легитимность авторитарных режимов в борьбе с мировым коммунизмом , то с крахом Восточного блока и распадом СССР этот внешний фактор легитимации авторитаризма практически сведен на нет.Во-вторых , в большинстве стран , охваченных третьей волной демократизации , отсутствуют сильные авторитарные движения, пользовались бы поддержкой значительной части населения. В-третьих , во многих странах отсутствует эффективная идеология , которая могла бы легитимизировать возникший авторитарный режим и обосновать полный откат от демократизации
___________________________________________________________________________________
