- •Предмет політології, її зміст і методи.
- •Місце політології в системі суспільних наук. Особливості предмету політології.
- •Структура науки про політику.
- •Мова політичної науки.
- •Сутність, структура й функції політичної науки.
- •Політичні ідеї Стародавнього Сходу. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •Антична політична думка. Особливості античного варіанту політичного розвитку.
- •Політичні ідеї епохи Відродження (н. Макіавеллі, ж.Боден)
- •Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •Концептулаьно-теоретичні дилеми європейської модернізації: т. Гоббс та Дж. Локк.
- •Дискусія про розподіл влади та суспільний договір (ш.Л. Монтескьє и ж.‑ ж. Руссо.
- •Сучасна французька політична думка (м.Оріу, п.Бурд’є, р.Арон та ін.).
- •Сучасна німецька політична думка (к.Шмітт, н.Луман, ю.Хабермас та ін.)
- •Витоки та особливості розвитку політичної думки України.
- •Влада: визначення, природа, структура, ресурси.
- •Поняття, структура та функції політичної системи (концепції д.Істона, г.Алмонда). Типи політичних систем.
- •Поняття і типологія політичних режимів. Критерій ефективності політичних режимів.
- •Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •Суперечлива сутність демократії, її критерії і переваги.
- •Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •Основні національні школи західної політології (загальна характеристика).
- •Ресурси влади. Вплив глобалізаційних процесів на ресурси влади.
- •Легітимність та легітимація влади: поняття і типи. Легітимність як складова підвалин влади.
- •Зміст та особливості політичної філософії, політичної соціології та прикладної політології – основних складових науки про політику.
- •Політика як суспільний феномен: умови виникнення, властивості, функції.
- •Політична влада: влада-aythority, влада - power. Концепції влади.
- •Політика та мораль: загальне та специфічне.
- •Характер взаємодії політики та економіки.
- •Правова та соціальна держава: зміст та проблеми усталення в Україні.
- •Ознаки правової держави. Проблеми становлення правової держави в Україні.
- •Неокорпоративна держава: поняття, зміст, наслідки діяльності для суспільства.
- •Місцеве самоврядування: поняття, завдання та необхідність реформування в Україні.
- •Поняття політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична культура сучасного українського суспільства.
- •Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •Класичні теорії політичних еліт (в.Парето, г.Моска, р.Міхельс).
- •М. Вебер та контури нової теорії демократії.
- •Концепція “політичного поля” п. Бурдьє.
- •Форми державного правління й адміністративно-територіального устрою держави.
- •Демократія: критерії, переваги, хвилі й відкати (р.Даль, с.Хантінгтон).
- •Ресурси влади. Адміністративний ресурс в електоральних демократіях.
- •Пряма та представницька форми демократії: зміст, переваги, недоліки.
- •Партійні системи та їх різновиди.
- •Основні напрями політологічних досліджень у сша у 2-й половині хх та на поч. Ххі ст. Біхевіоризм та постбіхевіоризм.
- •Групи за інтересами: поняття, типологія, функції.
- •Поліархія (ліберальна демократія): зміст, соціальні, економічні та духовні передумови формування.
- •Республіка: парламентська, президентська (зміст і типи) та змішана форма.
- •Громадські об’єднання і рухи: поняття, роль у створенні незалежної України та її демократизації.
- •Етнополітика. Політика асиміляції та мультикультуралізму.
- •Президентські вибори в Україні у 2010 році.
- •Парламентські вибори в Україні у 2012 році.
- •Президентський режим в Україні. Патронажне президентство.
- •Політичні партії за умов демократичних та авторитарних систем.
- •Основні демократичні соціальні рухи сучасності.
- •5 Этапов развития пс:
- •Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі
- •Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи.
- •Переваги і недоліки змішаної виборчої системи (на прикладі діючої виборчої формули в Україні).
- •Українська національна ідея і націоналізм: зміст та роль у розбудові незалежної держави.
- •Динаміка зовнішньополітичного курсу незалежної України.
- •Принципові відмінності економічної політики держави в авторитарних (тоталітарних) і демократичних суспільствах.
- •Європейський вибір України та передумови його реалізації.
- •Визначення та основні завдання соціальної політики. Патерналістський та неоконсервативний різновиди соціальної політики.
- •Зовнішня політика: поняття та основний зміст. Суб’єкти та реалізація зовнішньої політики.
- •Сутність і основні особливості неопатримоніалізму. Неопатримоніальні політичні системи.
- •Суспільна політика: поняття, стратегії залежно від типу політичного режиму.
- •Соціальна справедливість як основна складова політики соціальної правової держави.
- •Динаміка етнічного та національного в суспільних процесах.
Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
Представителем авторитарного направления политической мысли Нового времени был Томас Гоббс - английский философ .Основой его взглядов относительно общественного устройства и возникновения государства есть естественная склонность людей вредить друг другу. Это следует из их напыщенного самолюбия и из принципа всеобщности , то есть права всех на все. для того чтобы в обществе был порядок , кроме общественного договора и согласия , имеет существовать общественная власть , которая направляла бы действия людей и удерживала бы их в узде . Единственным путем, ведущим к созданию такой власти , согласно Гоббсу , является отречение людей от политических и гражданских прав и передача их одному лицу или группе лиц . Так Гоббс понимает возникновения государства .Гоббс наделяет государство неограниченными полномочиями. при этом законы общества начинают выполнять роль законов природы .
Развитие капиталистических отношений повлекло за собой появление либерализма ,который стал теоретическим обоснованием возникновения и дальнейшего развития гражданского общества .Одним из основоположников доктрины либерализма был английский философ и политический мыслитель Джон Локк .Существенное влияние на его политическое мировоззрение оказала английский революция 1688 , основой которой был компромисс между дворянством и буржуазией. Джон Локк исходит в своих научных построениях из теории естественного состояния людей и договорного возникновения государства . Он отстаивает частную собственность , денежное хозяйство и экономическую политику , которая поощряла развитие торговли и промышленности. Государство должно обеспечивать блага естественного состояния и охранять основные права человека: право на жизнь ,индивидуальную свободу и частную собственность .
Выдающимся политическим мыслителем эпохи Просвещения во Франции был Шарль Монтескье. Он пытался найти такие принципы общественного устройства, гарантировали бы определенную социально-политическую стабильность и гражданские свободы. Гарантию безопасности граждан от беззакония и произвола он видел в реализации принципа разделения властей на исполнительную, законодательную и судебную. Эти функции не могут выполняться одним и тем же лицом. Человек не может быть судьей
Выделяя три основные формы правления: республику , монархию идеспотию , Монтескье своим идеалом считал конституционную монархию. Однако онтакже отмечал , что республиканская форма государственного правления закономерно ,как и монархическая . К деспотической форме правления Монтескье относился крайне отрицательно. Выдающимся представителем французского Просвещения был Жан – Жак Руссо. Центральным мотивом его учение выступает проблема неравенства между людьми. Ее корни он видел в области общественного развития. Социальную неравенство Руссо понимал как неравенство имущественное , т.е. связанную с частной собственностью .Руссо является автором концепции общественного договора , на основе которого создается ассоциация равных и свободных индивидов. При этом верховным правителем общества ( сувереном ) является народ.
___________________________________________________________________________________
