Карадазький природний заповідник

Розташований заповідник у південно-східній частині Кримсь­кого півострова. Це один з найпримітніших та мальовничих куточків Криму.

Площа Карадазького природного заповідника становить 2855 га куди входить 809 га акваторії Чорного моря.

Ландшафт заповідника особливо вражає своїми незвичайні­стю і самобутністю. Це залишки величного вулканічного маси­ву юрського періоду до якого підходять степи рівнинного Кри­му. Вулкан є природним музеєм мінералів — сердоліку, халце­дону, агату, яшми, різної форми і відтінків застиглої лави, що справляє на відвідувачів незабутнє враження. Дуже мальовни­чою є і берегова смуга заповідника з численними надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.

Рослинний світ Карадагу надзвичайно багатий і представле­ний трьома поясами: 1) від рівня моря до 250 м — степів, чагарників і рідколісся; 2) до 450 м — пухнастодубових лісі; 3) вище 450 м — скельнодубових грабових лісів.

Нижчих рослин тут налічується 538 видів, у тому числі 111 прісноводних діатомових водоростей, 87 — синьозелених водо­ростей прісноводних водойм та 40 — ґрунтових, 63 види фіто- патогенних грибів, 94 лишайників, з яких 6 занесено до Черво­ної книги України. Це порела водоростеподібна, летаріела пе­реплутана, пармерія грубозморшкувата, торнабеа щитоподіб­на та інші. Вищих судинних рослин тут 1169 видів, що стано­вить 46% флори Криму. З них 74 є ендемами (астрагали зверху- волостистий та подібний, еремур Юнге, роговики товстуватий та Шмальгаузена, ремнепелюсник козячий, клен Стевена, ла­стовень кримський, роман стерильний, шавлія скабіозолиста, чебрець Дзевановського, роговик Біберштейна тощо), 77 видів занесено до Червоної книги України і 28 — до Європейського червоного списку.

До Зеленої книги України занесено формації ялівцю високо­го, фісташки туполистої і степової, угрупування з ковил Брау- нера, понтійської, асфоделіни кримської, піонії тонколистої.

Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Лише наземних безхребетних тут понад 2300 видів, метеликів — 1650 видів, 51 з яких занесено до Червоної книги України, 16 — до Європейського червоного списку. У Червону книгу України занесено богомола емпуза смугастого, аскалафа строкатого, жужелицю-молюскоїда, вусача-чорнокрила Келлера тощо.

У заповіднику зареєстровано 210 видів птахів, 31 з яких занесено до Червоної книги України, 4 види — до Європейсько­го червоного списку. Це чубатий баклан, балобан, сапсан, орлан-білохвіст, гриф чорний, дрофа, деркач, крохаль довгоно­сий, лунь польовий, реготун чорноголовий, сип білоголовий та інші.

Природний заповідник "Розточчя"

На головному європейському вододілі на межі території України і Польщі розташований унікальний у фізико-географ­ічному відношенні район Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі — в Чорне море або у Сян і Буг і море Балтійське.

Мальовничі ландшафти, численні водойми, унікальний за різноманіттям рослинний і тваринний світи з давніх-давен при­ваблюваній вчених. У 1984 році за рішенням Уряду України організовано природний заповідник «Розточчя» площею 2080 га (Львівська обл.).

Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своє­рідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рослинності Тут перекриваються ареали більшості основних євразіатських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза та лини, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися. За площею в заповіднику переважає лісова рослинність — 92%, а лучна, болотна, прибережно-водна займає 8 % території.

Положення Розточчя на стику трьох флористичних областей

• Карпат, Полісся та Поділля — зумовило високу насиченість його різними за походженням та віком видами рослин. За дани­ми досліджень, тут налічується судинних рослин 885 видів, мохоподібних — 212, лишайників — 65, синьозелених водорос­тей — 20. До Червоної книги України занесено 28 видів судин­них рослин. Серед них баранець звичайний, плаун звичайний, сальвінія плаваюча, береза низька, фіалка біла, верба чорнич­на, шолудивник королівський, лілія лісова тощо.

Цікавою і своєрідною є також фауна Розточчя. Тут можна побачити представників усіх класів хребетних. Іхтіофауна на­лічує 16 видів риб. Класи земноводних і плазунів представлені 17 видами. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів — звичайного і гребінчастого, а з безхвостих ₍ — жаб ставкову та озерну, кумку червоночереву, а в період

нересту, крім того, — жаб гостроморду і трав'яну та ропуху сіру.

Птахи представлені 169 видами, з них 116 — на гніздуванні. Багато їх зупиняються під час перельотів або прилітають зиму­вати на озеро Янівський став. У лісах звичними є зяблик, костогриз, іволга, дрозди, голуб синяк, горлиця звичайна, валь­дшнеп та інші.

Дніпровсько-Орільський природний заповідник

Створений Дніпровсько-Орільський заповідник за постано­вою Уряду України в 1990 році репрезентує унікальний ланд­шафт і біорізноманіття долини Дніпра та заплави його притоки

• р. Орілі, а також їх акваторії. Загальна площа заповідника 3766 га (Дніпропетровська обл.).

Флора заповідника представлена 888 видами, з них судин­них рослин — 670, грибів — 66, інших — 152 види. Три види занесено до Європейського червоного списку — жовтозілля дніпровське, козельці українські та кушир донський.

і

До Червоної книги України занесено 25 видів рідкісних рос­лин, що ростуть у заповіднику. Серед них сальвінія плаваюча, водяний горіх, ковила дніпровська, сон-трава чорніюча, зозу­линці шоломоносний, салеповий та болотний, тюльпан дібров­ний, крокус сітчастий, рястка Буше.

Фауна заповідника представлена 4294 видами, з них 45 видів іхтіофауни, в тому числі характерні для Дніпра та його приток лящ, лин, щука, судак, плоскирка тощо.

З усіх видів птахів заповідника 23 види належать до кате­горії рідкісних і зникаючих, з них б видів (орлан-білохвіст, змієїд, скопа, балобан, журавель сірий і орел-карлик) включені до Червоної книги України, а деркач — до Європейського червоного списку.

Загалом до Червоної книги України занесено 54 види рідкісних та зникаючих видів тварин.

Природний заповідник "Медобори"

У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр — вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які височіють над прилеглою територією. Заліснена частина їх багата на медоносні рослини, звідси назва — «Медобори». Саме у цій частині пасма на території Тернопільської області з метою збереження унікальних природних комплексів Под­ільських Товтр та генофонду їх рослинного і тваринного світу утворено в 1990 році природний заповідник «Медобори» пло­щею 9455 га, а найцінніші ділянки Кременецьких гір площею 1000 га на півночі області було виділено як філіал заповідника.

Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, подібного 'їм немає у всій Європі. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Сарматсь­кого моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Кар­пат. Уздовж східного його берега тягнувся водоростевий бар­'єрний риф 170 км завдовжки, складений з решток організмів з вапняковим скелетом. Вони і утворили пасмо, південно-захід­ний схил якого крутий, а північно-східний — пологий із специф­ічним рослинним світом — дубово-грабовими лісами, ендеміч­ними і реліктовними рослинами, 29 з яких занесено до Червоної книги України. Фауністичний комплекс заповідника «Медобо­ри» сформований у специфічних умовах Товтрового кряжу. Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежу­вання їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин, які утворюють типову лісостепову групу. Це

понад 1200 видів комах, 11 — земноводних, 4 — плазунів, 176 — птахів, 32 — ссавців. Поряд із звичними, у заповіднику багато рідкісних видів тварин. До Червоної книги України занесено 15 видів комах, серед яких махаон, мнемозина, переливниця вели­ка, жук-самітник, жук-олень, сатурнія руда. Досить численни­ми є земноводні, оскільки тут багато вологих місць, струмків, тимчасових водойм.

Найчисленнішою є група птахів. Справжня окраса пернато­го світу — група хижих птахів: сови, яструби, канюки, соколи, яких у заповіднику 23 види. Особливу цінність становлять рідкісні види, занесені до Червоної книги України. У гніздовий період тут можна зустріти орла-карлика, під орлика малого, пугача, луня польового. Особливу групу становлять рукок­рилі, які населяють переважно невеликі печери та інші, а також єдину в області вертикальну печеру «Перлину», де у великій кількості мешкає нічниця велика — вид, занесений до Червоної у книги України та Європейського червоного списку.