Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М-Н-СТЕРСТВО ОСВ-ТИ - НАУКИ УКРАпНИ НАЦ-ОНАЛЬНИ...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
624 Кб
Скачать
☆
  1. Червона книга України

З метою поліпшення охорони рідкісних та таких, то знахо­дяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу заснована Червона книга України — документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

В 1992 році на підставі Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» Верховна Рада України затвердила Положення про Червону книгу України. Положенням передба­чено, що до Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України,в межах її територі­альних вод континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і знаходяться від загрозою зникнення.

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території нашої держави.

Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебуван­ня чи зростання, створення належних умов для розмноження їх у природі, розведення та розселення покладається на Кабінет Міністрів України,місцеві ради, місцеві державні адміністрації, Міністерство екології та природних ресурсів України та інші державні органи в межах їх компетенції.

В основу поділу на категорії рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу, покладено класифікацію Європейського Червоного списку. В Поло­женні про Червону книгу наголошується на особливому значенні створення в межах територій, де зустрічаються рідкісні види, заповідних та інших територій, що особливо охороняються. Визна­чена необхідність встановлення вищої, ніж за загальних умов, кримінальної, матеріальної та адміністративної відповідальності за знищення чи пошкодження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Зокрема в Положенні про Червону книгу України передбаче­но, що охорона та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги забезпечується шляхом:

  • встановлення особливого правового статусу видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів;

  • систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебуван­ня чи зростання, проведення постійного спостереження (моніто­рингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення;

  • створення на територіях, де вони оселені (зростають), а також на шляхах мі грації, системи заповідних та інших тери­торій, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове у процесі міграції перебування або зростання на певній території видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

  • створення банків їх генофонду та розведення у спеціальних умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах та дендрологічних парках тощо);

  • врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведен­ня земельних ділянок, розробки проектної та проектно-планіро- вочної документації, екологічної експертизи;

  • проведення широкої виховної роботи серед населення;

В зв'язку з цим Україна бере активну участь у міжнародно­му співробітництві з охорони біорізноманіття, збереження видів тварин і рослин, яким загрожує зникнення, через укладання та виконання вимог відповідних міжнародних угод, організації біосферних заповідників, створення на територіях суміжних з іншими державами, міжнародних заповідників, заказників та інших заповідних об'єктів проведення спільних наукових дослід­жень тощо.

Види тварин і рослин, занесені до Червоного списку Міжна­родного союзу охорони природи та природних ресурсів і євро­пейського Червоного списку, що зустрічаються на території України, заносяться до Червоної книги України або одержують інший особливий статус згідно до законодавства України про охорону тваринного і рослинного світу.

У залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

зниклі — види, про які після неодноразовий пошуків, прове­дених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебу­вання в дикій природі;

зникаючі — види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

вразливі — види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на їх стан.

рідкісні — види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча 'їм і загрожує небезпека.

невизначені — види, про які в ідемо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інфор­мація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, — відсутня.

недостатньо відомі — види, які можна було віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається, невизначе- ним.

відновлені — види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підля­гають використанню і вимагають постійного контролю.

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі (в тому числі за межами України), її зміни відомості про розмноження або розве­дення в неволі (культурі), заходи, що вжиті, та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюн­ки) занесених до неї видів тварин і рослин. Форма подання відомостей у Червоній книзі України про занесені до неї види тварин і рослин визначається Національною комісією з питань Червоної книги України.

Ведення Червоної книги України покладається на Міністер­ство екології та природних ресурсів Україні.

Для наукового забезпечення ведення Червоної книги Украї­ни та вилучення з неї видів тварин і рослин, організації науко­вих досліджень, розробки заходів щодо охорони рідкісних і таких, то перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин, контролю за їх виконанням, координації діяльності державних органів та громадських організацій створена На­ціональна комісія з питань Червоної книги України.

До складу Національною комісії з питань Червоної книги України включаються провідні наукові заклади АН України, інших наукових установ, Міністерство екології та природних ресурсів України.

Підставою для занесення до Червоної книги України певного виду тварин або рослин є дані про чисельність та її динаміку, ареал і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття термінових заходів для їх охорони.

Пропозиції про занесення до Червоної книги України видів тварин або рослин можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці. Вони мають включати наукове обгрунтування необхідності занесення виду тварин чи рослин до Червоної книги України, відомості про його поширення, необхідні заходи щодо збережен­ня у природних чи спеціально створених умовах.

Рішення про занесення видів тварин і рослин до Червоної книги України приймається Міністерством екології та природ­них ресурсів України.

Добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, їх гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин і рослин здійснюється у виняткових випадках лише з науковими і селекційними цілями, у тому числі для розмноження і розведення у спеціально створених умовах за дозволом Міністерства екології та природних ресурсів Украї­ни. Такі дозволи видаються лише науковим організаціям та іншим установам, завдання яких щодо виконання робіт з вида­ми, занесеними до Червоної книги України, визначені відповід­ними державними науковими програмами.

Державний контроль за додержанням вимог щодо охорони та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України.

Особи, винні у порушенні вимог охорони та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної Книги України, притягуються до адміністративної, матеріальної, кримінальної та іншої відповідальності відповідно до законодавства Украї­ни. Шкода, заподіяна незаконним добуванням або знищення чи пошкодженням тварин чи рослин, з числа видів, занесених до Червоної книги України, а також розміри компенсацій за добу­вання цих видів визначаються в установленому порядку за таксами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відомості щодо змісту Червоної книги України, стану зане­сених до неї видів тварин і рослин підлягають широкому обна­родуванню, в тому числі через засоби масової інформації, доведенню до відома підприємств, наукових, освітніх, вихов­них та інших установ й організацій.

В результаті специфічного географічного положення на те­риторії України зформувався надзвичайно багатий і різноман­ітний рослинний і тваринний світ. її флора нараховує понад 25 тисяч видів, у тому числі: судинних рослин — понад 4,5 тисячі, мохоподібних — майже 800, водоростей — близько 4 тисяч, лишайників — понад 1000, грибів — понад 15 тисяч. У фауні ж зареєстровано майже 44800 видів тварин — понад 39000 члени­стоногих, біля 1460 первиннопорожнинних, до 1290 плоских черв'яків, більше 400 кільчастих черв'яків, понад 1200 найпро­стіших, 369 молюсків та близько 730 видів хордових, серед яких риб — понад 200, земноводних — 17, плазунів — 20, птахів — 362 та савців — 128. Крім того, орієнтовно залишаються нео­писаними майже — 20-30 тис. грибів та членистоногих.

Перше видання Червоної книги України (1980р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — савців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. За час, що минув після 1980 року, наукові знання про тваринний світ значно поповнились, декотрі тварини, які ще недавно були звичайними, сьогодні стали рідкісними або зникли. Вчені кри­тично переглянули список видів (підвидів) фауни України, виз­начили рідкісні, зникаючі та інші категорії, занесли їх до Черво­ної книги України незалежно від місця виду у природі та його господарського значення, керуючись основним принципом — збереження видової різноманітності диких тварин у природі та цілісності біоценозів у сукупності яких вони існують.

Друге видання Червоної книги підготовлено у двох томах: «Тваринний світ» і «Рослинний світ».

Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» — складається з II розділів, що включають статті про 382 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), черви круглі (2) та черви кільчасті (7), ракоподібні (26),павукоподібні (2) та багатоніжки (3), комахи (173), молюски (12), круглороті (2) та риби (32), земноводні (5), плазуни (8), птахи (67), савці (41). Матеріал про кожний вид (підвид) тварин, розміщено у систематичному по­рядку за загальноприйнятого класифікацією і викладено за такою схемою: назва тварини (українська з найвідомішими синонімами та латинська), ряд, родина, таксономічна характе­ристика (унікальність таксону, близькі види, підвиди), статус прийнятий з урахуванням категорій Червоної книги МСОП і Європейського Червоного списку, поширення (враховано відомі знахідки та спеціальні спостереження) в Україні та за її межами (ареал), місця перебування, чисельність у природі (на основі цього вирішується питання про категорність виду), її зміни, особливості біології, відомості про розмноження у неволі, захо­ди охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятування виду), джерела інформації. Кожна стаття супроводжується ілю­страцією (фотографія чи малюнок) та картосхемою поширення виду (підвиду) в Україні. Умовні позначення на картосхемах містять відповідну інформацію.

Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ» вийшов з друку у 1996 році. Він складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28), водорості (17), лишайники (27), гриби (ЗО).

Основними науковими критеріями відбору видів для зане­сення їх до Червоної книги є:

  • хорологічний — поширення і стан популяцій ендемічних видів (тобто характерних лише для певних регіонів), диз'юнк­тивно-ареальних (з розірваними ареалами), погранично-аре- альних і рідкісних видів у складі флори;

  • флорогенезний — реліктові види (тобто представники різних геологічних періодів) і ті, що зникають з природних причин;

  • еколого-ценотичний — види різних рідкісних і таких що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш;

  • прагматичній — практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних сортів;

  • естетичний — включення гарноквітучих та інших декора­тивних дикорослих видів, що стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному сере­довищі.

Статті про кожний вид рослин і грибів розміщено в система­тичному порядку за загальноприйнятою класифікацією, в опи­сах видів подається українська та латинська назва рослини або гриба, родина до якої належить вид наукове значення, статус, прийнятий з урахуванням Червоної книги МСОП та Євро­пейського Червоного списку, поширення в Україні та за її межами, місця зростання, чисельність і причини її зміни, морфо­логічна та біологічна характеристика, заходи охорони тощо.

Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів рослин і грибів, згідно Положення про Червону книгу України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (6), зникаючі (1), вразливі (2), рідкісні (3), невизначені (4), недостатньовідомі (5), відновлені (6).

Тривала й копітка робота вчених і практиків ряду наукових установ Національної Академії Наук України, Міністерства екології та природних ресурсів, державних університетів по вивченню біології та місць поширення рідкісних представників рослинного і тваринного світу дала можливість не тільки підго­тувати досить повний їх перелік, а й обгрунтувати необхідність розширення форм і методів їх охорони, що в свою чергу сприяє поглибленому вивченню окремих представників флори і фауни.