- •Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства
- •Базовий закон про природно-заповідний фонд України
- •Стан заповідної справи в Україні
- •Перелік заповідників та національних природних парків України.
- •Класифікація територій та об'єктів природно- заповідного фонду України
- •Червона книга України
- •Біосферні та природні заповідники, національні природні парки України
- •Канівський природний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •Кримський природний заповідник
- •Поліський природний заповідник
- •Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- •Карадазький природний заповідник
- •Природний заповідник "Єланецький степ"
- •Казантипський природний заповідник
- •Опукський природний заповідник
- •Рівненський природний заповідник
- •Шацький національний природний парк
- •Національний природний парк "Синевир"
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •Національний природний парк "Вижницький"
- •Національний природний парк "Подільські Товтри"
- •Національний природний парк "Святі Гори"
- •Національний природний парк "Яворівський"
- •Національний природний парк "Ужанський"
- •Природно-заповідний фонд Чернівецької області
- •Проблеми розвитку заповідної справи в Карпатському регіоні
- •9. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Методичні рекомендації' про порядок здійснення державного контролю за дотримання заповідного режиму на територіях та об'єктах природно- заповідного фонду України
- •Основні положення
- •7.7. Галузь застосування
- •1.2. Нормативні посилання
- •Основні завдання
- •Планування таорганізація проведення державного контролю
- •Перевірка територій та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Здійснення документальної перевірки
- •6. Застосування заходів впливу
- •6.2 Матеріальна відповідальність
- •Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. №399
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
- •Розмір компенсації' за категоріями тварин (у фивнях) за один
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
- •, Вусач-червонокрил Келера (III), вусач земляний хрестоносець (і), ліксус катрановий (III), брахіцерусзморшкуватий
- •, Левкомігус білосніжний (III), скарабей священний (II)
- •Розмір компенсації за категоріями тварин (у гривнях) за один екземпляр
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
- •, Сипуха (II)
- •, Чеграва (III), гоголь (III)
- •100 90 110 80 Ряд Горобцеподібні
- •, Нічниця триколірна (III), довгокрил звичайний (II), широковух європейський (III), вечірниця мала (III), вечірниця велетенська (ііі),нетопирсередземноморський(ііі),нетопир кожанковидний (III)
- •Розмір компенсації за категоріями тварин (у гривнях) за один екземпляр і | II | III | IV | V
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
- •V категорія — відновлені; види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і потребують постійного контролю.
- •За кожне знищене чи пошкоджене гніздо, нору, інше житло тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України, нарахування проводиться в трикратному розмірі від такси за даний вид тварин.
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
- •V категорія — відновлені; види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не піддягають використанню і потребують постійного контролю.
- •Ми коренями більше половини периметра куша, а також повалені та такі, що мають спричинений дією антропогенних факторів нахил більше зо градусів від вертикальної осі.
- •Для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок знищення або пошкодження трав'яного покриву
- •Відшкодування за пошкодження земель (крім лісовкритих ітериторій зелених насаджень) у межах природно-заповідного
- •Розмір відшкодування за кілограм сухої сировини обчислюється за цією таксою на відповідну сировину, збільшеною у два рази.
- •Розміри відшкодування шкоди, встановлені для систематичних груп рослин, поширюються на всі види в цих групах, за винятком тих, що занесені до Червоної книги України.
- •Для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної' природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів
- •Для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель
- •Такса для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок пошкодження інформаційно- охоронних та інших засобів
- •1 Лютого 1993 року м.Київ №3
- •Про затвердження інструкції про порядок видачі
- •Загальні положення
- •Порядок видачі дозволів на добування (збирання) тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
- •Порядок дії дозволів на добування (збирання) тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовища
- •Про затвердження положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно- заповідного фонду України
- •Розділ і. Загальні положення
- •Міністерствоохорони навколишнього природного середовища україни
- •Особливості встановлення лімітів основних видів використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
- •Порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
- •Інструкція про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовищатаядерної безпеки україни
- •Про затвердження положення про Зелену книгу України
- •Положення про зелену книгу україни
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовищатаядерної безпеки україни
- •Про затвердження положення про організацію наукових досліджень у заповідниках і національних природних парках України
- •Загальні положення
- •Документація з науково-дослідної діяльності
- •Вимоги до організації наукових досліджень
- •Наукові фонди
- •Порядок управління
- •Міністерствоохорони навколишнього природного середовищатаядерної безпеки україни
- •Про затвердження порядку справляння компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
- •Загальні положення
- •Порядок обчислення і сплати компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
- •Контроль за обчисленням та сплатою компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
- •Відповідальність платників компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
- •1. Роль та значення природно-заповідних територій і об'єктів в житті біосфери та суспільства 3
Національний природний парк "Синевир"
Створення національного природного парку «Синевир» пов'язане з унікальним за своєю красою гірським озером Синевир в Закарпатській області. Для збереження цього творіння природи створено за рішенням Уряду України у 1989 році національний парк. Його площа становить 40 400 га, га.
Хоча район парку давно освоєний людиною, тут ще збереглося чимало незайманих пралісів з багатими флорою і фау- ною. Рослинний світ тут різноманітний. Смерекові і букові ліси та луки є основними типами рослинності. Навесні букові ліси на схилах наче ниткою розділені на ранні та пізні форми. Місцевий клімат сприяє також росту смереки, угрупування яких займають тут найбільшу площу. Флористично найбагатшими вважаються після лісів луки — царини, на яких можна налічити до 40 видів рослин. На всій цій території росте 914 видів судинних рослин, з яких 50 видів дерев і 90 видів чагарників, а також 155 видів мохоподібних. У парку росте 94 рідкісних і зникаючих види рослин, з яких до Червоної книги України занесено 38 видів, в тому числі один вид лишайників і два види мохоподібних.
Великої цінності надає парку його тваринний світ. Тут мешкають олень благородний, ведмідь бурий, козуля, кабан дикий, вовк, лисиця, заєць сірий та інші види ссавців — усього 43, з них найбільш рідкісні бурозубка альпійська, кутора мала, горностай, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна. З птахів найчастіше трапляються рябчик, канюк звичайний, дятел строкатий і великий, сорока, сойка — всього 91 вид, з них рідкісними є глухар, беркут, лелека чорний, завирушка альпійська, пугач, змїєїд. У ставках, озерах та річках водяться форель струмкова, озерна і райдужна, головень, марена, — усього 19 видів. Тут є 8 видів плазунів та 12 — земноводних. Серед плазунів рідкісні гадюка звичайна та карпатська; ендеми — саламандра плямиста, тритони карпатський і альпійський, а також малопоширені — полоз лісовий, мідянка. З фауни до Червоної книги України занесено 22 види, а до європейського червоного списку — 11 видів, серед яких вовк, бурий ведмідь, видра.
Голубою перлиною Українських Карпат вважається озеро Синевир, яке серед дрімучих смеречників уособлює спільну долю двох легендарних закоханих Сині та Вира. Це справжня краплина моря серед гір — морське око. Синь водного дзеркала, острівець (зіниця ока), пухнасті смереки (вії) — все це надає озерові неповторної краси і привабливості. Це озеро знайоме багатьом. Відусюди заїжджаються люди, щоб помилуватись і порадіти серцем від неповторної краси зелених Карпат та озера Синевир. Озеро знаходиться на висоті 989 м над рівнем моря.
Утворилось воно в післяльодовиковий період внаслідок перекриття річкової долини зсувами.
Азово-Сиваський національний природний парк
Розташований у Північному Приазов'ї, у межах Херсонської області і прилеглих акваторій Азовського моря. Загальна площа парку 52,1 тис. га, з них майже 49 тис. га під акваторіями Центрального Сиваша та однокшометрова смуга моря навколо о. Бірючий. Парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року з метою збереження рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів Північного Приазовья та раціонального використання їх у наукових, природоохоронних, господарських і рекреаційних цілях.
Острів Бірючий разом з косою Федотова належить до типу приморських ландшафтів і характеризується сучасними приморськими піщано-черепашковими лиманно-морськими рівнинами зі слаборозвиненими дерново-лучними солончакуватими грунтами та солончаками. Особливе місце в ландшафтній структурі острова займають ландшафти морської та внутрішніх заток.
У сезонних скупченнях протягом року тут зустрічається більше 1 млн. птахів (чайки, качки, крячки болотні, кулики, лебідь-шипун, галагаз, чаплі та інші); реєструються рідкісні, вразливі та зникаючі види, які занесені до Червоної книги України, — зуйок морський, ходуличник, кулик-сорока, славка, реготун чорноголовий та орлан-білохвіст. Поряд у стелах Присивашшя і на о. Бірючий зустрічаються дрофа, хохітва, журавлі степовий та сірий, луні польовий і степовий, беркут, підорлик великий, балобан, сокіл-сапсан, боривітер степовий — всього в парку ЗО видів птахів, занесених до Червоної книги України.
Парк охороняє також чимало видів інших тварин, занесених до Червоної книги України: тушканчика великого, тхора степового, дельфіна-азовку і полозів чотирисмугого та жовточеревого, мідянку, гадюку степову, а також два види поліпів, по одному — кільчастих червів і ракоподібних та 5 видів комах, серед яких богомоли (емпуза піщана та ірис прямистокрилий), перетинчастокрилі.
Загалом у межах парку понад 250 видів хребетних. З амфібій часто зустрічаються ропуха зелена та жаба озерна, серед рептилій численними є ящірка прудка, ящірка різнокольорова, вужі звичайний та водяний. З риб промислове значення мають камбали глоса та калкан, бички леопардовий, бобир і Кніповича, осетер російський та севрюга, а також нещодавно акліматизований далекосхідний вид кефалі — пиленгас.
