1. Здійснення документальної перевірки

Документальна перевірка встановлює наявність у адміністрацій заповідних територій та об'єктів, а також інших 136 землевласників і землекористувачів, під охороною яких пере­буває природно-заповідний фонд, відповідної документації, розробленої, оформленої і затвердженої згідно з чинним законо­давством.

Склад документації визначається відповідно до Закону Ук­раїни «Про природно-заповідний фонд України» та інших зако­нодавчих і нормативних документів з урахуванням категорії і цільового призначення конкретних територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду і включає:

а) - природні заповідники:

• рішення про створення;

• положення про природний заповідник;

• проект організації території та охорони природних комплексів;

• державний акт на право постійного користування землею;

• кадастрова документація;

• літопис природи;

• документи на право використання природних ресурсів, достовірність звітних і облікових показників;

• положення про охоронну зону;

• планово-катрографічні матеріали;

б) - біосферні заповідники:

• рішення про створення;

• положення про біосферний заповідник;

• проект організації території та охорони природних комплексів;

• державний акт на право постійного користування землею;

• охоронні зобов'язання землекористувачів (на заповідні території та об'єкти, які створені на землях, включених до складу заповідника без вилучення їх у землевласників і землекористувачів);

• літопис природи;

• кадастрова документація;

• документи на право використання природних ресурсів;

• достовірність звітних і облікових показників;

• планово-картографічні матеріали;

в) - національні природні та регіональні ландшафтні парки:

• рішення про створення;

• положення про національний природний (регіональний лан­дшафтний) парк;

• проект організації території національного природного (регіонального ландшафтного) парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів, об'єктів;

• державний акт на право постійного коористування землею (установи, що мають статус юридичної особи, створені із на­данням їм земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів);

• охоронні зобов'язання землекористувачів;

• літопис природи (національні природні парки);

• кадастрова документація;

-документи на право використання природних- ресурсів, достовірність звітних і облікових показників;

• положення про охоронну зону;

• планово-картографічні матеріали;

г) - ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки:

• рішення про створення;

• положення про заповідний об'єкт,;

• проект організації території;

• державний акт на право постійного користування землею (установи, що мають статус юридичної особи);

• кадастрова документація;

• документи на право використання природних ресурсів, достовірність звітних і облікових показників;

• планово-картографічні матеріали;

д) - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:

• рішення про створення;

• проект утримання та реконструкції;

• державний акт на право постійного користування землею (установи, що мають на право статус юридичної особи);

• охоронні зобов'язання землекористувачів (що не мають статусу юридичної особи);

• кадастрова документація;

• документ на право використання природних ресурсів, достовірність звітних і облікових показників;

• планово-картографічні матеріали;

є) - заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища:

• рішення про створення;

• положення про заповідну територію (для заказників);

• охоронні зобов'язання землекористувачів;

• кадастрова документація;

• документи на право використання природних ресурсів, достовірність звітних і облікових показників;

• планово-картографічні матеріали.

Документи детально вивчаються, аналізуються, встанов­люється відповідність їх змісту, оформлення та затвердження згідно до вимог чинного законодавства.

В положеннях про природні і біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказ­ники ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки визнача­ються завдання, науковий профіль, особливості природоохо­ронного режиму та характеру їх функціонування.

Положення щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Мінекобезпеки України, місцевого значення - його органами на місцях.

Завдання і особливості природоохоронного режиму парків- пам'яток природи та заповідних урочищ визначаються безпосе­редньо в їх первинних облікових документах (кадастровій документації та охоронних зобов'язаннях землекористувачів).

Рішення про встановлення охоронних зон територій та об' єктів природно-заповідного фонду та положення про них відповідно приймаються і затверджуються обласними, міськими (міст Киє­ва і Севастополя) Радами народних депутатів.

В проектах організації території заповідних установ висвітлюється основна інформація про ці об'єкти, фізико- географічні умови району розташування, аналіз попередньої господарської діяльності, визначається обсяг запланованих заходів по охороні, захисту, відтворенню і використанню їх природних ресурсів і комплексів. Крім того, відмічається гос­подарська та інша діяльність, яка може негативно впливати на стан конкретної заповідної території чи об'єкта.

Проекти організації заповідних територій та об'єктів роз­робляються спеціалізованими науковими і проектними устано­вами та організаціями і затверджуються:

• Кабінетом Міністрів України - проекти національних при­родних парків;

• Мінекобезпеки України - проекти біосферних та природних заповідників;

• державним органом, який прийняв рішення про організацію заповідного об'єкта - проекти регіональних ландшафтних парків;

• органом, у підпорядкуванні якого перебуває заповідний об'єкт, за погодженням з Мінекобезпеки України (щодо об'єктів загальнодержавного значення) або органами Мінекобезпеки України на місцях (щодо об'єктів місцевого значення) - проекти ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків, парків- пам'яток садово-паркового мистецтва.

Установам природно-заповідного фонду, які мають статус юридичної особи і створені з наданням їм земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, видаються у встановлено­му чинним законодавством порядку державні акти на право постійного користування землею.

Охоронні зобов'язання складаються і видаються землевлас­никам і землекористувачам органами Мінекобезпеки України на місцях, на території та об'єкти природно-заповідного фонду, які оголошуються без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єкта у їх землевласників і землекористувачів (регіональні, ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово- паркового мис­тецтва).

140

Державний кадастр територій та об'єктів природно- заповідного фонду є системою необхідних і достовірних відомостей про їх природні, наукові, правові та інші характери­стики. Він містить відомості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристи­ки заповідних територій та об'єктів, їх природоохоронну, нау­кову, освітню, виховну, рекреаційну та іншу цінність. Форма­ми кадастрової документації картки первинного обліку, карт­ки інвентаризації та інші облікові документи, що складаються відповідно до Інструкції про порядок ведення Державного када­стру територій та об'єктів природно-заповідного фонду Украї­ни.

Офіційним документом, який засвідчує право підприємств, установ, організацій та громадян на спеціальне використання природних ресурсів у межах заповідних територій та об'єктів загальнодержавного значення є дозвіл, який видається за вста­новленою формою Держкомітетом охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, держуправліннями екобезпеки в областях, містах Києві та Севастополі. Для використання природних ресурсів при заготівлі деревини та живиці застосовуються форми бланків лісорубних квитків, а на всі інші види спеціального використан­ня природних ресурсів на землях лісового фонду - форми бланків лісових квитків. Видача дозволів проводиться природоохорон­ними органами в межах затверджених Мінекобезпеки лімітів.

Ліміти використання природних ресурсів затверджуються:

• на використання природних ресурсів в межах природно- заповідного фонду загальнодержавного значення - Мінекобезпеки України;

• на використання природних ресурсів в межах природно- заповідного фонду місцевого значення в порядку, що визна­чається обласною Радою народних депутатів.

Планово-картографічні матеріали, згідно чинного законо­давства, є невід'ємною складовою частиною документації заповідних територій та об'єктів. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду виносяться в натуру встановлен­ням відповідних межових та інформаційно-охоронних знаків і наносяться на плани внутрігосподарського землеустрою, пла­ново-картографічні матеріали лісовпорядкування (для земель лісового фонду).

Записи і позначки про виконані господарські заходи на заповідних територіях та об'єктах, представлених землями лісового фонду, повинні бути своєчасно внесені згідно до вимог діючих настанов в таксиційні описи, на лісовпорядні книги. Про виконання господарських заходів на інших землях інформація наводиться в окремих актах про виконані роботи, які зберігаються в облікових справах заповідних територій та об'єктів.

В ході документальної перевірки здійснюється детальний аналіз виконання запланованих господарських заходів, відповідність їх призначення та виконання згідно до проектних матеріалів. Аналізуються звіти, облікові та інші документи про стан, охорону, відтворення та використання заповідних територій та об'єктів і природних ресурсів в їх межах. Перевіряється реєстрація порушень природоохоронного зако­нодавства, вжиття заходів щодб їх усунення, відшкодування заподіяної шкоди та притягання винних до відповідальності. За результатами проведених раніше перевірок контролюється виконання приписів, рекомендацій та інших вимог контролюю­чих органів щодо дотримання чинного законодавства про при­родно-заповідний фонд України.

Документальна перевірка передбачає також контроль за наявністю наказів підприємств, установ і організацій про закріплення за конкретними посадовими особами обов'язків по охороні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які оголошені без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів.

Документальна перевірка наукової діяльності передбачає контроль за дотриманням вимог чинного законодавства при використанні заповідних територій та об'єктів в науково- дослідних цілях, а саме за:

• виконанням тематики наукових досліджень, їх актуальністю і необхідністю для даної заповідної території чи об'єкта;

• встановленням лімітів та одержання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях;

• наявністю єдиних програм і планів науково-дослідних робіт або спеціальних угод між адміністраціями територій об'єктів природно-заповідного фонду (з органами, в підпорядкуванні яких перебувають заповідні території та об'єкти - при відсутності адміністрації) і заінтересованими науковими установами, організаціями, навчальними закладами при проведенні ними наукових досліджень і навчально-виховної роботи;

• наявністю документів про узгодження і затвердження тема­тики наукових досліджень;

• призначення відповідними наказами відповідальних по кожній конкретній науковій темі;

• оформленням договорів на проведення науково-дослідних робіт та дотриманням установлених строків їх виконання згідно затверджених календарних планів;

• наявністю затверджених щорічних звітів про науково- дослідні роботи;

• завданням та порядком діяльності наукових та науково- технічних рад згідно положення про них;

• станом ведення літописів природи біосферних і природних заповідників та національних природних парків, їх відповідністю затвердженим програмам;

• здійсненням координації проведення наукових досліджень на територіях регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи та заповідних урочиш у регіоні.

Якщо в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду знаходяться адміністративні і господарські будівлі та споруди (контори, дирекції, гуртожитки, цехи, гаражі, котельні, свердловини, інше), перевірці підлягає також здійснення заходів по охороні земель, вод та повітря в процесі функціонування цих об'єктів;

• вивчаються матеріали дозволів і лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище та розміщення відходів;

• перевіряються матеріали плати за забруднення навколиш­нього природного середовища;

• аналізується ведення статистичної звітності за встановле­ними формами та інше.

Порядок здійснення державного контролю щодо охорони і збереження земель, вод та повітря, викладений у відповідних методичних рекомендаціях щодо контролю цих природних ресурсів.

2. Перевірка територій та об'єктів природно

заповідного фонду в натурі

Перевіркою в натурі визначається стан дотримання адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також іншими землевласниками і землекористувача­ми, на землях яких створено (оголошено) території та об'єкти природно-заповідного фонду, вимог чинного законодавства щодо охорони природних комплексів та об'єктів при здійсненні господарської та іншої діяльності.

Встановлюються наявність негативних факторів, що пору­шують природний розвиток процесів та явищ або створюють загрозу шкідливого впливу на території та об'єкти природно- заповідного фонду.

Перевірка заповідних територій та об'єктів в натурі перед­бачає здійснення контролю за:

• винесенням в натуру та закріпленням на місцевості меж заповідних територій та об'єктів шляхом встановлення межо­вих стовпів та межових охоронних знаків;

• встановленням за логічністю розміщення на місцевості інформаційних знаків та аншлагів з відповідно до діючого положення, затвердженого наказом Мінприроди України від 29.03.94 № ЗО;

• дотриманням науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил при здійсненні землекористувачами господарсь­ких заходів по охороні, відтворенню та використанню заповідних територій та об'єктів;

• відповідністю обсягів виконаних господарських заходів звітними документами та виданим дозволам;

• якістю виконання запланованих господарських заходів;

• дотриманням установлених нормативів при виділенні зе­мельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідних установ та їх працівників;

• здійсненням заходів щодо попередження браконьєрства;

• здійсненням заходів щодо попередження проїзду і проходу сторонніх осіб, де це заборонено чинним законодавством та положенням про заповідну територію чи об'єкти;

-дотриманням встановленого порядку проведення довгост­рокових стаціонарних та інших науково-дослідних робіт, відповідністю обсягів використання природних ресурсів у нау­ково-дослідних цілях до отриманих дозволів;

• використанням територій та об'єктів природно-заповідного фонду в навчально-виховних, культурних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях та для потреб мисливського господарства.

На територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, пред­ставлених землями лісового фонду, здійснюється контроль за:

• дотриманням діючих правил і настанов при відводі і проведенні рубок, пов'язаних з веденням лісового господар­ства, та інших рубок;

-дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил відпуску деревини на пні;

• своєчасністю проведення освідчення місць рубок, достовірністю інформації, що відображена у відповідних ак­тах;

• доцільністю проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства і інших рубок на кожній конкретній ділянці, яка підлягає перевірці;

• відповідністю обсягів виконаних рубок, місць їх розміщення, визначення виду та охоплення рубками насаджень, що потребу­ють їх проведення, до матеріалів лісовпорядкування. Визна­чається правильність призначення і проведення рубок;

• своєчасністю і якістю проведення заходів по лісовідновленню і лісорозведенню, правильністю застосування технологій при їх здійсненні;

-станом лісових культурі відповідністю їх умовам місцезростання та проектам створення;

• дотриманням строків відтворення насаджень на землях лісокультурного фонду;

-дотриманням строків переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі;

• своєчасністю і якістю проведення реконструкції малоцінних, низькоповнотних насаджень, а також нестійких похідних деревостанів, чагарників та насаджень, що втратили захисні, водоохоронні та інші корисні властивості;

-дотриманням санітарних правил в лісах, наявністю позалісосічної захаращеності та станом виконання заходів по її ліквідації;

• наявністю діючих вогнищ шкідників та хвороб лісу, доцільністю здійснення санітарних та лісозахисних заходів;

-дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах, якістю прове­дення протипожежних заходів;

• дотриманням порядку здійснення всіх видів побічних лісових користувань;

• станом ведення мисливського господарства та здійсненням біотехнічних заходів;

• станом охорони і збереження видів рослин і тварин, занесе­них до Червоної книги України;

• станом заходів по забезпеченню попередження лісопорушень;

• дотриманням вимог законодавства щодо охорони лісів від пошкоджень і забруднення стічними водами, хімічними речови­нами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками;

• дотриманням порядку користування лісами і їх охорони при будівельних та пошукових роботах, добуванні корисних копа­лин, прокладанні трубопроводів, кабелів і інших комунікацій, бурових і інших роботах, не пов'язаних з функціонуванням заповідних територій та об'єктів;

• збереженням цінних природних територій та об'єктів, які зарезервовані з метою подальшого заповідання.

За результатами перевірки територій чи об'єкта природно- заповідного фонду складається акт у трьох примірниках.

У вступній частині акту наводяться місце і дата його скла­дання, відомча підпорядкованість заповідної території чи об­'єкта, поштова адреса, прізвища керівників і їх службові теле­фони, прізвища і посади осіб, які проводили перевірку та були присутніми при її проведенні.

В констатуючій частині у стислій формі викладаються ре­зультати перевірки. Висвітлюються виявлені порушення та недоліки, причини, що їх викликали, негативні наслідки, до яких вони можуть призвести. Визначаються розміри спричиненої шкоди та вказується посада, прізвище, ім'я та по батькові винних у цьому осіб. Пропонуються заходи щодо забезпечення дотримання режиму, встановленого на заповідних територіях та об'єктах.

Акт разом з матеріалами, що додаються до нього (довідки, копії звітів, схеми і т. п.), підписується всіма учасниками перевірки.

Із змістом акту знайомиться і підписує його керівник приро­доохоронної установи чи підприємства, організації, що має у підпорядкуванні заповідні території та об'єкти.

Наявність особистої думки керівника підприємства, устано­ви, організації, що перевірялися, не перешкоджає вжиттю заходів впливу щодо усунення виявлених недоліків на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду та притягненню винних до відповідальності.

Один примірник акту надається керівнику підприємства, установи, організації де проведена перевірка, другий примірник- 'їх вищестоящому органу, перший - залишається в державному органі, який здійснював перевірку.

Складання акту перевірки, як первинного документу, є обо­в'язковим практично для всіх інспекторських перевірок.

Якщо дії підприємств, установ, організацій та громадян порушують чинне законодавство про охорону навколишнього природного середовища, за що законодавством передбачена відповідальність, складається протокол правопорушення у галузі охорони природи та використання природних ресурсів.

Протокол складається у випадках виявлення таких пору­шень законодавства про природно-заповідний фонд:

• нецільове використання територій та об'єктів природно- заповідного фонду, порушення вимог проектів їх створення та організації;

• здійснення в межах заповідних територій та об'єктів, а також охоронних зон, забороненої господарської діяльності;

• організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, віх охоронних зонах господарської діяльності безпопе- ренього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків;

• невжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на заповідні території та об'єкти;

• порушення строків і порядку розгляду клопотань про ство­рення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

• порушення вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

• перевищення допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів, антропогенних навантажень, порушення вимог виданих дозволів на використання територій та об'єктів при- родно-запорідного фонду;

• псування, пошкодження чи знищення природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ділянок, зарезервованих для включення до його складу;

• самочинної зміни меж, відведення територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб;

• порушення правил охорони територій та об'єктів природно- заповідного фонду і порядку здійснення користування рослин­ним та тваринним світом у їх межах; ,

• інших порушень, що негативно впливають на етан і збере­ження природно-заповідного фонду.

Протокол складається у двох примірниках, окремо по кож­ному випадку порушення вимог природоохоронного законо­давства, як правило, на місці виявлення правопорушення чи на місці затримання порушника. При неможливості встановити особу правопорушника на місці, він доставляється до органів місцевої виконавчої влади або органів внутрішніх справ, де після встановлення особи складається протокол про правопо­рушення.

При складанні протоколу обов'язково заповнюються всі пункти, чітко викладається вид правопорушення, його причини та наслідки, що можуть виникнути. Виявлене правопорушення кваліфікується відповідно до статей природоохоронного зако­нодавства та Кодексу України про адміністративні правопору­шення. Якщо бланк протоколу не вміщує всіх даних про пору­шення та шкоду, заподіяну природно-заповідному фонду, до нього робиться додаток з визначенням пунктів протоколу, які доповнюються, він нумерується разом з протоколом і засвідчується підписами всіх учасників перевірки.

Протокол підписується державним інспектором або службо­вою особою іншого спеціально уповноваженого державного органу, які його склали, особами, що брали участь у виявленні правопорушення, особою, яка вчинила правопорушення або винна у його скоєнні (порушник), а також при наявності і свідками.

У випадках відмови порушника від підписання протоколу, в ньому про це робиться запис. Особа, яка вчинила правопору­шення, може додавати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту, а також викласти мотиви відмови від його підписання.

У разі можливості розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці, державний інспектор, що склав про­токол, зобов'язаний письмово (форма 14) повідомити правопо­рушника про місце і час розгляду його справи, а також роз'яс­нити його права і обов'язки, про що робиться відмітка у протоколі.

Усунення порушень після складання-протоколу не може бути підставою для звільнення правопорушника від відповідальності.

Бланки протоколів про адміністративне правопорушення у галузі охорони природи і використання природних ресурсів є документами суворої звітності, видаються державним і гро­мадським інспекторам з охорони навколишнього природного середовища під розписку і реєструються в спеціальному журналі реєстрації протоколів і постанов того природоохоронного орга­ну, який виносить по них постанову про адміністративне стяг­нення або вживає інші заходи впливу.

Протокол не складається у випадках, коли відповідно до законодавства штраф накладається і стягується безпосередньо на місці вчинення правопорушення.