6.2 Матеріальна відповідальність

Підприємства, установи, організації та громадяни за пору­шення законодавства про природно-заповідний фонд несуть матеріальну відповідальність. Розміри шкоди, заподіяної територіям та об'єктам природно-заповідного фонду, обчислю­ються за таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.95 р. № 239.

За порушення правил відпуску деревини на пні, вчинені підприємствами, організаціями, установами при проведенні рубок лісу та заготівлі недеревних матеріалів розміри майно­

вих стягнень визначаються згідно з таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16. 03. 93 р. № 188 та Санітарними правилами в лісах України (пункт 52), затвер­дженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 р. № 555.

Види порушень природоохоронного законодавства, за які накладаються майнові стягнення, приведені у вищеназваних таксах і правилах.

Майнова шкода має бути відшкодована порушником (гро­мадянином) не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови, а в разі оскарження або опротестування такої по­станови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Порушникам природоохоронного законодавства - підприємствам, організаціям, установам вручається претензія (форма 15) про добровільну сплату стягнення за шкоду, заподіяну природно-заповідному фонду. Претензія підписується керівником чи заступником керівника територіального приро­доохоронного органу та надсилається адресатові рекомендо­ваним або цінним листом, або вручається йому під розписку.

Порушники зобов'язані у місячний строк розглянуа 15) пта повідомити в письмовій формі заявку, номер і дату платіжного доручення на перерахування суми, або мотиви відхилення з обгрунтованим посиланням на відповідні нормативні акти і документи.

В разі порушення строків розгляду претензії чи залишена 15) п без відповіді арбітражний суд при вирішенні спору за позовною заявою природоохоронного органу (форма 16) має право стяг­нути до державного бюджету з підприємства, організації, уста­нови штраф у розмірі двох відсотків від суми претензії, але не менше п'яти і не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати.

Арбітражними судами Республіки Крим, областей, міст Киє­ва та Севастополя розглядаються всі справи при сумі позову до 10000 розмірів мінімальних заробітних плат, при більшій сумі - Вищим арбітражним судом.

Законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови арбітражного суду може бути перевірена за заявою органів Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України або за протестом прокурора Головами арбітражних судів або їх зас­тупниками Республіки Крим, областей, міст Києва і Севасто­поля та арбітражною колегією Вищого арбітражного суду.

3. Застосування дисциплінарного і громадського впливу

Одним із заходів правового впливу на посадових осіб, які

допустили правопорушення в зв'язку із своєю діяльністю щодо забезпечення охорони і збереження природно-заповідного фон­ду, є дисциплінарна відповідальність.

Органи Державної екологічної інспекції порушують перед керівництвом підприємства, установи, організації, що перевіряються, та їх вищестоящими органами питання дисциплінарного стягнення щодо осіб, винних у порушеннях природоохоронного законодавства на заповідних територіях та об'єктах.

Для притягнення ВИННИХ до дисциплінарної відповідальності матеріали про факти порушення надсилаються на розгляд керівництву підприємства, організації, установи, а у випадках притягнення до відповідальності керівництва-вищестоящій організації. Матеріали повинні містити заяву та копію прото­колу, яким встановлено порушення з повідомленням його при­чин і наслідків.

3. Анулювання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів

Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів може бути скасований органом, який його видав, за поданням органів Мінекобезпеки та інших спеціально уповноважених державних органів.

Анулювання дозволів на спеціальне використання природ­них ресурсів може здійснюватися у випадках:

порушення користувачем умов природокористування; різкого погіршення стану природних ресурсів в процесі при­родокористування;

припинення діяльності підприємства, установи і організації, яким було видано дозвіл;

закінчення строку природокористування; використання природних ресурсів не за цільовим призначен­ням;

надходження обгрунтованих вимог від органів державного контролю за охороною навколишнього природного середови­ща;

добровільної відмови природокористувача від використан­ня природних ресурсів.

Для анулювання дозволів на спеціальне використання при­родних ресурсів державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища вносять обов'язкові для виконання по­дання (форма 12) тому органу, який видав дозвіл на спецприро- докористування.

6.5. Обмеження або зупинення (тимчасово) використан­ня природних ресурсів Головний державний інспектор України з охорони навколиш­нього природного середовища і його заступники, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя мають право виносити постанови про обмеження, зупинення (тимчасово) робіт підприємств та інших об'єктів (форма 9) у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Постанова щодо обмеження чи тимчасове зупинення викори­стання природних ресурсів виноситься у випадках:

використання природних ресурсів та територій природно- заповідного фонду не за цільовим призначенням або без відповідних дозволів;

перевищення установлених лімітів використання природних ресурсів;

відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання негативним впливам, несприятливим природним процесам і явищам, що можуть становити небезпеку природно- заповідному фонду;

застосування при використанні природних ресурсів способів, техніки і технологій, що не відповідають екологічним вимогам та режиму заповідності;

порушення санітарних правил і правил пожежної безпеки місця

проведення робіт;

невиконання обов'язкових приписів контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень.

Постанова вручається під розписку керівнику підприємства, установи, організації або надсилається рекомендованим лис­том з повідомленням про вручення. Копії постанов надсилають­ся у їх вищестоящий орган та в Головну екологічну інспекцію Мінекобезпеки України.

Державний орган, що виніс постанову про обмеження, тим­часову заборону (зупинення) діяльності підприємства, устано­ви, організації або використання природних ресурсів, надсилає у тридобовий строк відповідну інформацію Радам народних депутатів, на території яких знаходяться природно-заповідний фонд.

Постанова про обмеження, зупинення (тимчасово) викорис­тання природних ресурсів можу бути відмінена особою, яка її винесла. При відміненні постанови видається дозвіл на відновлення діяльності підприємства (об'єкта) чи використання природних ресурсів (форма 11).

У випадках невиконання керівництвом підприємства, уста­нови, організації або її вищестоящим органом названої поста­нови або перешкодження її виконанню, органи Державної екологічної інспекції роблять відповідне подання в Головну екологічну інспекцію Мінекобезпеки України, місцеві органи влади, звертаються в органи прокуратури для притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності.

6.6. Кримінальна відповідальність

Особи, які вчинили екологічні правопорушення і злочини притягаються до кримінальної відповідальності.

Відповідно до чинного Кримінального кодексу України до складу екологічних правопорушень і злочинів на територіях природно-заповідного фонду відносяться:

навмисне знищення або значне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу;

порушення правил боротьби з хворобами і шкідниками рос­лин, що принесло тяжкі наслідки;

незаконна порубка лісу в насадженнях, яка здійснюється систематично або нанесла велику шкоду;

мисливство і ловля риби на території природних заповідників чи такі ж дії, які принесли значну шкоду іншим територіям та об'єктам природно-заповідного фонду;

самовільне зайняття земельних ділянок та самовільне на них будівництво;

навмисне знищення, руйнування і пошкодження природних комплексів.

Для вирішення питань щодо притягнення винних до кримінальної відповідальності, матеріали про виявлені пору­шення природоохоронного законодавства в 10-денний строк надсилаються до територіальної природоохоронної прокура­тури. Матеріали направляються з супроводжуючим листом за підписом керівника природоохоронного органу, в якому вка­зується короткий зміст виявленого порушення, нормативний акт, що передбачає відповідальність та заходи, вжиті за резуль­татами перевірок для усунення виявлених порушень.

Матеріали, що направляються в органи прокуратури повинні містити:

документи (акт перевірки, протокол про правопорушення, довідка, інше), в яких викладені факти порушення природоохо­ронного законодавства, що принесли значну шкоду природно- заповідному фонду;

повну назву підприємства, установи, організації, їх пошто­ву адресу, посаду, прізвище, ім'я та по батькові особи, відповідальної за природоохоронну діяльність або безпесеред- ньо громадянина-порушника;

відомості про систематичне невиконання порушником приписів, постанов про обмеження, зупинення (тимчасово) ви­користання природних ресурсів;

список конкретних осіб, відповідальних за скоєння правопо­рушення, їх посади (при необхідності - виписку з наказу про призначення і копію посадової інструкції), письмове пояснення посадових осіб підприємства, установи, організації та інших осіб, відповідальних за допущене правопорушення, або у ви­падках їх відмови - акт про відмову і висновки спеціаліста з цього приводу;

документи, які характеризують роботу підприємства, уста­нови, організації щодо виконання вимог природоохоронних органів по усуненню порушень чинного природоохоронного законодавства за результатами попередніх перевірок.

Державні інспектори України з охорони навколишнього при­родного середовища та службові особи інших спеціально упов­новажених державних органів несуть відповідальність за дот­римання порядку організації і проведення контролю, оформлен­ня і розгляд матеріалів про правопорушення щодо охорони, збереження, відтворення та раціонального використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.

Додаток №2

КАБІНЕТМІНІСТРІВУКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 червня 1993 р. №399, м. Київ

Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України

Відповідно до Положення про Червону книгу України, зат­вердженого постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. «Про Червону книгу України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 52, ст. 686), Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним добуванням (зби­ранням) або знищенням чи пошкодженням:

тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України, які постійно або тимчасово перебувають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континен­тального шельфу та виключної (морської) економічної зони (додаток №1);

тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України, шляхом погіршення середовища їх перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин (додаток №2);

рослин з числа видів, занесених до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, та їх місцезростання (дода­ток №3).

2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказаними таксами службовими особами Міністерства охорони навко­лишнього природного середовища, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених на те органів державної вико­навчої влади, яким на-дано право накладання адміністратив­них стягнень.

3. Установити, що за добування (збирання) на підставі доз­волів для наукових та селекційних цілей видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, їхніх гнізд, яєць, плодів- ,насіння, частин або продуктів цих тварин і рослин, сплачуєть­ся компенсація у розмірі 50 відсотків від такси за даний вид, зазначений у додатках №№ 1 і 3 до цієї постанови.

У разі, коли підприємства, установи й організації здійсню­ють охорону та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, компенсація за їх добування (збиран­ня) встановлюється у розмірі 10 відсотків від такси за даний вид.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабіне­ту Міністрів України від 11 червня 1992 р. № 325 «Про посилен­ня охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних і водних рослин» (ЗП України, 1992 р., №7, ст. 154) у частині, що стосується видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 року.

м.Київ, 1 червня 1993 р.

№399.

Додаток№3

КАБІНЕТМІНІСТРІВУКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 16 березня 1999 р. №398, м. Київ