Поліський природний заповідник

ПОЛІСЬКИЙ природний заповідник (20,1 тис. га Жито­мирська обл.) — розташований на межі з Білорусією. Заповід­ник у зоні мішаних лісів створений з метою збереження типових природних комплексів Полісся, охорони реліктових, ендеміч­них рослин і тварин та відтворення й збагачення природних лісів регіону.

Для заповідника характерні типові борові ліси Полісся. Крім лісових насаджень, представлені сфагнові і осоково-сфагнові болота з заростями журавлини, багна звичайного, лохини. За­гальна площа боліт — близько 5 тис. га, або 22% усієї площі заповідника. Найбільш заболочені землі східної та південно- східної частини. Вивчення лісових і болотних природних комп­лексів — головний напрям наукових досліджень.

До Зеленої книги України занесено вісім асоціацій соснових лісів, два рослинні угрупування чотирьох болотних і чотири асоціації чотирьох водних формацій. Флора судинних рослин нараховує 604 види, мохоподібних — 139, водоростей — 376, лишайників — 140, мікобіоти — 42 види. Тваринний світ запо­відника налічує 39 видів ссавців, 180 — птахів, 7 — плазунів, 11 — земноводних, 19 — риб, 537 — комах. До Червоної книги України із флори занесено 17 видів (з них два види мохоподіб­них, один — водоростей), фауни — 53, а до Європейського Червоного списку — два види флори і шість — фауни.

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник

ЯЛТИНСЬКИЙ гірсько-лісовий заповідник (14,5-гис.га, Автономна республіка Крим) — простягається на південних схилах Головного пасма Кримських гір вздовж узбережжя Чор­ного моря смугою завширшки 4-Ю км.

Заповідник розташований в межах поясу ялівцево-дубових лісів і чагарників, поясу лісів з бука і сосни звичайної. Ліси в основному природного походження. Основна їх частина знахо­диться в другому поясі. Більше половини всіх насаджень скла­дає сосна кримська, що є основною лісоутворюючою породою заповідника. На його території багато цікавих окремих об'єктів природи (водоспад Учан-Су, печера Іоград, скелі Тирах-Каш, Ставри-Кая та ін.) — понад 20 відомих печер, карстових воро­нок, гротів, численні водоспади. Наукові дослідження на тери­торії заповідника спрямовані на охорону і вивчення природного комплексу гірського Криму, унікальних насаджень сосни кримської і закономірностей формування рослинності.

Ценотична різноманітність представлена лісами, степами, томілярами, саваноїдами. Флора нараховує 1363 види судин­них рослин, 38 — мохоподібних, 82 — водоростей, 104 — мікобіоти. Фауна представлена ЗО видами ссавців, 113 — птахів, 11 — плазунів, 4 — земноводних, 43 — молюсків, 90 — лускок­рилих комах. До Червоної книги України віднесено 82 види флори (з них два види мохоподібних) та 36-фауни. До Міжна­родних Червоних списків видів, що особливо охороняються, увійшли 27 видів флори (21 вид до Європейського Червоного списку) та 5 — фауни. До Зеленої книги України занесено 10 лісових, 6 степових та 2 чагарникових синтаксонів, а саме ялівцю високого, сосни кримської, суничника дрібноплодого, ялівців козачого та низькорослого, ковили каменелюбивої, осо­ки низької, асфоделін кримської і жовтої та інших.

Природний заповідник "Мис Мартьян"

Мис Мартьян розташований у центральній частині Півден­ного берега Криму, поблизу м. Ялта і є продовженням території Нікітського ботанічного саду. Це район складних і тривалих геологічних процесів, пов'язаних як з відкладанням осадових порід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внас­лідок цих дій від Нікітського хребта відокремилися уламки вапняків, що опустилися до моря і утворили власне мис Марть­ян. В орографічному відношенні він являє собою шлейф, розсі­чений балками, яругами, "що тягнеться від Нікітського хребта до моря і обривається місцями високими уступами (до 100-200 м.) у море. Заповідник займає нижню частину шлейфу до висо­ти 250 м над рівнем моря. Його площа 240 га, з них 120 га- акваторія Чорного моря.

Флора заповідника налічує 501 вид, а з урахуванням буфер­ної зони 536 видів, що належать до 293 родів та 76 родин. Це становить 23,3 % видів, 41,6% родів та 66,1% родин флори гірського Криму.

Найціннішими в заповіднику є реліктові угрупування серед­земноморського ялівцю високого, приуроченні до нижнього поясу рослинності Південного макросхилу Головної гряди.

Низку видів занесено до Червоної книги України: дерева — ялівець високий, суничник дрібноплодий; трав'янисті види — анакампіс пірамідальний, лімодорум недорозвинений, ремне- пелюсник козячий, булатка довголиста, коручка морознико­видна.

Тваринний світ заповідника, незважаючи на його невелику територію, досить різноманітний і має типові кримські риси. Тут мешкають ендемічна жужелиця кримська, емпуза смугас­та, скорпіони, різноманітні цикади, метелик поліцена. З реп­тилій мешкають ендемічні ящірка скельна та гекон кримський. Останній є дуже рідкісним і так само, як жовтопуз та леопардо­вий полоз занесений до Червоної книги.

Досить цікавими є морські флора і фауна. В літературі є дані про поширення в акваторії мису понад 70 видів водоростей, близько 50 видів морських риб, до 40 видів молюсків, 60 видів ракоподібних, загалом тут мешкає близько 200 морських тва­рин, що належать до 13 типів та 32 класів. До Червоної книги України занесено крабів трав'яного, мармурового, волохато­го, кам'яного, ксанто пореса.