- •4. Психологія навчання
- •4.1. Психологічні особливості учіння
- •Види, рівні і механізми учіння і научіння
- •4.2. Психологія навчальної діяльності школяра
- •Загальні психологічні особливості навчальної діяльності
- •Предмет навчальної діяльності
- •Цілі навчальної діяльності
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Пізнавальний інтересу структурі мотивації
- •Сутність і розвиток навчальної мотивації
- •Засоби навчальної діяльності
- •Вікові характеристики суб’єктів навчальної діяльності
- •Індивідуальні відмінності й параметри оцінки сформованості навчальної діяльності учнів
- •Психологія стилів навчальної діяльності
- •Здатність до навчання (научуваність)
- •Невстигаючі учні у навчальній діяльності
- •Психологічні особливості самостійної роботи як вищої форми навчальної діяльності учня
- •4.3. Психологічні основи оптимізації навчання
- •Загальна психологічна характеристика навчання
- •Психологічна структура навчання
- •Психологія викладання навчального матеріалу і керівництво розвитком учня
- •Психологічні особливості викладання
- •Навчальна діяльність учня у психологічній структурі навчання
- •Взаємодія у навчальному процесі
- •Навчальні впливи у психологічній структурі методів викладання
- •Основні навчальні впливи
- •Допоміжні навчальні впливи
- •Психологія методів навчання
- •Навчання у співробітництві
- •Соціально-психологічні механізми навчання
- •4.4. Психологія типів і видів навчання
- •Психологічна характеристика типів навчання
- •Психологічна характеристика видів навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Алгоритмізоване навчання
- •Психологія засвоєння і розуміння знань і понять
- •Психологічні особливості засвоєння учнями знань
- •Психологічні особливості засвоєння учнями наукових понять
- •Психологічні особливості розуміння навчального матеріалу
- •Психологічні засади формування умінь
- •Психологічні умови формування навичок
- •4.5. Психологічна характеристика факторів ефективності навчання
- •Засвоєння стратегічних знань
- •Вирішення завдань
- •4.6. Психологічні засади індивідуалізації і диференціації навчання
- •Психологія індивідуалізації навчання
- •Психологія диференціації навчання
- •4.7. Психологія навчання обдарованих і невстигаючих дітей
- •Інтелектуальні та емоційно-мотиваційні особливості обдарованих дітей
- •Психологічні основи роботи з відстаючими у навчанні дітьми
- •4.8. Вікові аспекти навчання
- •Молодший школяр як суб’єкт навчальної діяльності. Психологічні особливості навчання на етапі зрілого дитинства
- •Підліток як суб’єкт навчальної діяльності
- •Психологія навчання старшокласників
- •4.9. Психологія напрямів діяльності вчителя у сфері навчання
- •Формування мотивації навчання
- •Теоретичні основи формування мотивації навчання школяра
- •Шляхи формування в учнів мотивації до навчання
- •Психологія опитування учнів
- •Психологія оцінювання знань, умінь і навичок учня
- •Психологічні основи організації самостійної навчальної роботи учнів
Цілі навчальної діяльності
Навчальна діяльність, як і будь-яка розгорнута діяльність, спрямована на досягнення певних цілей. її загальну мету задають суспільство, учитель, вона зазначена у навчальному плані, програмі, методичних розробках, а постановка конкретних цілей неможлива без активної участі учня. Тому задана зовні мета навчальної діяльності і мета її суб’єкта не тотожні. Загальна мета є об’єктивно-логічною, особиста – психологічною.
Психологія вивчає цілі суб’єкта діяльності. Вони є конкретним вираженням його потреб, мають складну структуру та ієрархію. Учень може вчитися, щоб оволодіти знаннями і способами дій, заслужити похвалу вчителя, досягнути високого статусу у групі, наблизитись до досягнення соціально значущих цілей. Все залежить від конкретних мотивів навчальної діяльності.
Цілі суб’єкта навчальної діяльності за предметним змістом часто не відповідають цілям навчальної діяльності. Школяр нерідко прагне досягти не тільки навчальної мети, але й самоствердитись, задовольнити потребу у спілкуванні тощо.
Навчальний процес має бути побудований таким чином, щоб учень не тільки прийняв мету навчання, але й навчився бачити особисті близькі й віддалені навчальні цілі. Навчальне завдання не завжди відповідає практичній меті навчальної діяльності. Наприклад, учні можуть отримати завдання вивчити вірш або навчитися заучувати поезію взагалі. У першому випадку вони навряд чи заучуватимуть наступний вірш більш раціональним способом, у другому їх метою буде опанування способами заучування віршів.
У навчальній діяльності, на відміну від науково-пізнавальної, розв’язання завдань відповідає не меті діяльності, а її засобам. Якщо деякі школярі вбачають мету своєї діяльності у розв’язанні завдань, а не в засвоєнні способів їх розв’язання, вчителі в свою чергу не допомагають це усвідомити, це свідчить про несформованість їх діяльності, бо найближчою специфічною метою навчальної діяльності має бути засвоєння способу дії і знань.
Навчальна діяльність має найближчі, проміжні, перспективні цілі. Найближчі цілі фігурують на кожному уроці і відображають конкретні результати, яких мають досягти учні; проміжні стосуються засвоєння навчального розділу або теми; віддалені стосуються формування здібностей до засвоєння наукових надбань, досягнень людської духовності і культури, ціннісних орієнтацій, соціального досвіду. Найзагальніші цілі полягають у формуванні широких пізнавальних потреб і мотивів, повноцінної навчальної діяльності (уміння вчитися), розвитку наукового мислення; перспективні – розвитку здібностей у певній сфері (літературі, лінгвістиці, математиці тощо), самоконтролю, волі, акуратності, мислення тощо.
Результати навчальної діяльності ніколи не збігаються ні з запланованими цілями, ні із цілями її суб’єкта. Вони завжди ієрархізовані. Віддалених цілей неможливо досягнути, проігнорувавши найближчі, які є засобом їх досягнення. Тому в навчальній діяльності слід бачити ближні і віддалені цілі. Поставлена мета завжди частково не досягнута, а результат містить те, що не передбачалося в первинному задумі.
Про досягнення ближніх цілей свідчить рівень розв’язання конкретних завдань, віддалених – позитивні зміни у функціонуванні психічних процесів школярів, розвитку їх особистісних якостей, властивостей, мотивів, які стосуються розвитку особистості у процесі навчання.
