Література

1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 551 с.

2. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення фізичного та психічного здоровя.- К, 2002.

3. Ложкин Г.В. Зазыкин В.Г. Конфликты и пути их определения в воинском коллективе. –К., 1989. – 106 с.

4. Пірен М.І. Основи конфліктології: Навч. посібник. – 2-ге вид.- К.:КВГІ, 1997.- 212 с.

5. Уткин Э.А. Конфликтология. Теория и практика. – М.: Экмос, 1998. – 264 с.

6. Швалб Ю.М., Дончева О.В. Практична психологія в економіці та бізнесі / Навчальний посібник.- К.: Лібра, 1998.- 270 с.

Лекція 12. Соціально-психологічна характе­рис­тика груп у соціальній психології. Великі групи.

Загальна характеристика групи у соціальній психології. Класифікація групи у соціальній психології. Поняття та психологічні характеристики великих груп. Основні підходи до вивчення спільнот і соціальних груп. Соціально психологічна характеристика великих соціальних груп

Значну кількість розділів в соціально-психологічній науці займає проблема соціальних груп. Ця проблема виявляється важливою для соціальної психології тому, що в групах формуються соціально значущі риси людської психіки.

Галузь соціальної психології, що досліджує соціальні групи розробляється найбільш інтенсивно протягом останніх 90-х років ХХ сторіччя. Впродовж цього короткого, але наукоємного історичного відрізку, проблеми групової психології - проблеми взаємодії людей в рамках невеликих контактних угрупувань, що виникають, або внаслідок директивних приписів соціальної структури, або на підставі емоційних переваг - знаходяться в центрі уваги дослідників багатьох країн світу. Чимало спроб наукової класифікації соціальних спільностей і груп здійснено вітчизняними соціальними психологами і соціологами (І.Кон, Б.Грушин, А.Петровський, Л.Уманський, Б.Паригін та ін.)

Таким чином соціальна група – це обмежена у розмірах сукупність індивидів, яка виділяється із соціального цілого на підставі визначених відзнак (відзнак характеру діяльності, соціальна за структурою, склад, рівень розвитку і т.ін.) і є одиницею структури суспільства.

Сьогодні на нашому занятті ми розглянемо з вами психологію малих та великих соціальних груп.

Групи класифікуються

1. За розміром – великі,

- малі,

- мікрогрупи

2. За суспільним статусом;

- формальні,

- неформальні

3. За безпосередністю взаємозв‘язків

- реальні,

- умовні

4. За рівнем розвитку

-низького рівня розвитку (асоціацій, корпорацій),

-високого рівня розвитку (колектив)

5. За значенням

-референтні,

-групи членства.

Поняття великих соціальних груп

Поняття “спільність” нерозривно пов'язана з поняттям “група”, яка і є одним із конкретних проявів спільності людей.

Проблема великих соціальних груп важлива для соціальної психології, оскільки зміст соціально значущих рис людської психіки формується саме на рівні макрогруп. Якою б не була роль малих груп і безпосереднього міжособистісного спілкування у процесі формування особистості, самі вони не створюють історично конкретних соціальних норм, цінностей, установок і потреб. Усі ці та інші елементи суспільної психології виникають на грунті узагальненого історичного досвіду насамперед великих груп.

В першу чергу необхідно з'ясувати, який зміст вкладається в поняття “велика група”.

Велика соціальна група - це сукупність людей, яку характеризують умови їх життєдіяльності, що є спільними для даної групи; належність до певних територіальних, культурних, релігійних, професійних утворень, що історично склалися, а також до тих чи інших соціальних організацій чи інститутів .

Наприклад, студентський корпус України можна вважати великою соціальною групою, яка водночас є специфічним професійним утворенням (військова професія) і важливою складовою соціального інституту безпеки нашої держави.

Як і стосовно малих груп існує багато підходів до класифікації великих соціальних груп. Для західної соціальної психології характерним є наступна типізація соціальних спільностей або груп:

групи І порядку - малі неформальні групи;

групи ІІ порядку - великі соціальні групи: класи, нації (етноси), соціальні організації, інститути, професійні та вікові групи, організовані групи (політичні партії) тощо;

групи ІІІ порядку - маси та масові рухи.

Проте такий підхід до класифікації груп є дещо схематичне, бо він не враховує проміжні групи реальну стратифікацію суспільства, градацію соціальних організацій. Важливим є також те, що кожний клас спільностей потребує своєї теорії: малі - однієї. середні-другої, великі - третьої.

Чимало спроб наукової класифікації соціальних спільностей і груп здійснено і вітчизняними соціальними психологами і соціологами (І. Кон, Б. Грушин, А. Петровський, Л. Уманський Б. Паригін та ін. )