Література

1. Андреева Г.М. Социальная психлогия. - М.: 2002.

2. Основы социально-психологической теории /под ред. А.А.Бодалева и А.Н.Сухова. - М.: МПА. - 1995. -421 с.

3. Асеев Л. Психология малых групп.- М.: Прогресс, 1989.

4. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. М.: Мысть, 1983.

5. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. - Київ.: Наукова думка, 1995.

6. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы. -М.: изд-во МГУ, 1991.

7. Психологическая теория коллектива. / под ред. А.В.Петровского.- М.: Педагогика, 1979.

8. Фахтулин Н.С. Малая социальная группа как форма общественного развития. -Казань: изд-во Казан. ун-та, 1989.

9. Теоретическая и прикладная социальная психология. - М.: Мысль, 1988.

10. Яблоков Е.А. Психология коллектива и личность. - М.:

МГУ, 1994.

Лекція № 14. Сім’я як мала група. Характеристика сучасної сім'ї

Різні категорії сучасної сім'ї і шлюбно-сімейних відносин. Сучасна модель сім'ї, її особливості. Зовнішні і внутрішні чинники що впливають на стабільність сім’ї. Основні життєві стратегії або орієнтації сімейних партнерів. Психологічно благополучна і неблагополучна сучасна сім'я. Психологічне здоров'я сучасної сім'ї

Сім’я – це кристал суспільства – вважав В.Гюго, а Ф.Адлер писав: „Сім’я – це суспільство в мініатюрі, від цілісності якого залежить безпека всього великого людського суспільства :

Приклади високої оцінки сім’ї можна продовжувати дуже довго, але ми розглядаємо проблеми сім’ї тому, що кількість шлюбів знижується, а число розлучень, дитяча смертність, патології новонароджених збільшуються.

Труднощі розглядання соціально-психологічної специфіки функціонування сім’ї, з одного боку , обумовлені “пограничним” статусом самої соціальної психології. З іншого – вони поглиблюються особливостями самого об’єкта аналізу. Так, в деяких джерелах з проблем сім’ї навіть у визначенні закладається декілька значень :

сім’я одночасно є і малою групою, члени якої об’єднані шлюбом або є родичами, мають загальне господарство та взаємну моральну відповідальність”.

сім’я також є соціальним інститутом – „історично створеною конкретною системою стосунків між подружжям, батьками та дітьми ... соціальна необхідність якої обумовлена необхідністю суспільства у фізичному та духовному відновленні населення.”

Також, важливими обставинами є міждисциплінарний характер багатьох досліджень сім’ї. В зв’язку з чим, наприклад, на думку авторів психологічного словника”, таке відгалуження психології, як психологія сім’ї та шлюбу є міждисциплінарним напрямом досліджень, які включають в себе дослідження в області соціології, економіки, етнографії, історії, юриспруденції, демографії тощо...

Серед головних проблем відокремлюють – вивчення факторів, що впливають на якість шлюбу :

–цикл розвитку шлюбу ;

–рольову структуру ( розподіл влади ) ;

–спілкування в сім’ї ;

–установки на шлюб і сім’ю ;

–детермінанти у виборі шлюбного партнера ;

–ефективність різних способів виховання ;

–психологічні особливості батьків та їх дітей

Типологія сім'ї визначається різними підходами до виділення предмета вивчення.

В. С. Торохтій, узагальнюючи результати попередніх досліджень, відмічає: що сучасні сім'ї відрізняються собою за наступними ознаками;

1. За кількістю дітей: бездітна, або інфертильна, це сім”я однодітна, малодітна багатодітна;

2. За складом: неповна сім'я, окрема, проста або нуклеарная, складна (сім'я декількох поколінь), велика сім'я, материнська сім'я, сім'я повторного шлюбу;

3. За стуктурою: з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей; з одним з батьків супругів і іншими родичами; з двома і більше шлюбними парами з дітьми або без дітей, з одним з батьків супругів і інших родичів або без них; з матір'ю (батьком) і з дітьми;

4. За типом главенства в сім'ї: егалітарні і авторитарні сім'ї;

5. За сімейним побутом, укладом: сім'я – «віддушена», сім'я дітоцентричного типу, сім'я типу спортивної команди, сім'я яка ставить на перше місце здоров”я, порядок, комфорт;

6. За однорідністю соціального складу:: соціально гомогенні (однорідні) і гетерогенні (неоднорідні) сім'ї;

7. За сімейним стажем: молодожони, молода сім'я, сім'я яка чекає дитину, сім'я середнього шлюбу, старшого подружнього віку, немолоді подружні пари;

8. За якістю відносин і атмосфері в сім'ї: благополучна, стійка, педагогічно слабка, нестабільна, дезорганізована;

9. За географічними ознаками: міська, сільська, віддалена (райони Далекої Півночі);

10. За типом споживчої поведінки: сім'ї з «фізіологічним» або «наівно-споживчим» типом споживання (переважно з харчовою спрямованістю); сім'ї з «інтелектуальним» типом споживання, т. т. з високим рівнем витрат на купівлю книг, журналів, видовищні заходи і т. д., сім'ї з проміжним типом споживання;

11. За особливими умовам сімейного життя: студентська сім’я, «дистантна» сім'я, «позашлюбна сім'я»;

12. За характером проведення дозвілля; відкриті або закрытые;

13. За соціальною мобільністю: реактивні сім'ї, сім'ї середньої активності і активні сім'ї;

14. За ступеню кооперації спільної діяльності: традиційні, коллективистські і індивідуалістичні;

15. За станом психічного здоров'я: здорова сім'я , невротична сім'я.

Кожну з категорій сімей характеризують протікаючі в ній соціально-психологічні явища і процеси, властиві їй шлюбно-сімейні відносини, що включають психологічні аспекти предметно-практичної діяльності, коло спілкування і його зміст, особливості емоційних контактів членів сім'ї, соціально-психологічні цілі сім'ї і індивідуально-психологічні потреби її членів.

У сім'ї формуються і розвиваються шлюбно-сімейні відносини як відображення різноманітних і багатоваріантних міжособистісних контактів, а загалом всієї системи цінностей і очікувань соціально-психологічного аспекту.

У значній мірі успішність майбутніх сімейних відносин визначають мотиви вступу у шлюб.