Соціально-психологічний супровід діяльності особистості в екстремальних умовах.

Під соціально-психологічним супроводженням діяльності спеціалістів розуміється комплекс специфічних заходів та засобів, які проводяться з метою підтримки високих соціально-психологічних якостей особистості, запобігання нещасних випадків, подолання негативних психічних станів в процесі перебування в естремальних умовах.

Соціально-психологічне супроводження спеціалістів є одним із головних напрямків забезпечення професійної діяльності, при застосуванні якого виконуються наступні завдання:

• супроводження соціально-психологічної адаптації особистості з урахуванням їх індивідуально-психологічних якостей до умов життєдіяльності;

• організація та проведення заходів професійно-психологічного відбору та формування спеціальних груп за психологічною сумісністю;

• формування, розвиток та підтримка у фахівців психологічної готовності до дій в екстремальних умовах;

• розробка пропозицій органам управління щодо психопрофілактики травматизму серед особового складу;

• здійснення контролю за станом змореності спеціалістів;

• створення необхідних соціально-побутових та психогігієнічних умов життєдіяльності;

• надання психологічної допомоги особам, які її потребують внаслідок отриманих психічних травм та впливу факторів службової діяльності.

Важливе місце, на нашу думку, в соціально-психологічному супроводженні професійної діяльності спеціалістів займає аналіз причин помилкових дій фахівців, який передбачає виявлення мотивів поведінки особистості в ситуації, яка склалася, причин і механізмів помилкових дій.

В ході вивчення помилкових дій (екстремальних ситуацій) вирішуються наступні задачі:

• встановлення психологічних причин і виявлення зв'язків помилкових дій особистості з їх професійними якостями і психологічними особливостями та фізичним розвитком;

• консультування інших спеціалістів по тих психологічних аспектах, яких вони можуть торкатися в своєму професійному аналізі;

• складання психологічного заключення і розробка пропозицій по психічній реабілітації потерпілих;

• розробка рекомендацій щодо методики психологічної підготовки особового складу для попередження виникаючих випадків повторення подібних помилкових дій (аварійних ситуацій).

Для цього в екстремальних умовах використовуються наступні методи:

- систематичне спостереження за службовою діяльністю підлеглих, їх повсякденною поведінкою в різних умовах обстановки та діяльності, при виконанні функціональних обов'язків за відповідними розкладами, особливо в складних (стресових) ситуаціях, а також в позаслужбовий час;

- цілеспрямована психодіагностична робота по вивченню індивідуально-психологічних особливостей працівників, самопочуття, активності, настрою в ході професійної діяльності та відпочинку;

- аналіз службових і позаслужбових міжособистісних взаємин і особливостей, відношення людей до службової діяльності і особистих обов'язків;

- постійний облік всіх випадків, нервозності, нестриманості, підвищеної роздратованості, агресивності;

- своєчасне виявлення внутрішньо-особистісного конфлікту у нестійких осіб та попередження розвитку його наслідків;

- узагальнення і систематизація за періодами виконання праці висловлювань фахівців під час виконання обов'язків на місцях і в позаслужбовий час;

- вивчення і аналіз дисциплінарної практики, виявлення основних причин проступків і упущень, а також характеристика конкретних дій за які працівники були заохочені.

У практичній роботі ефективно використовувати повсякденне спостереження, яке у поєднанні із всебічним психологічним обстеженням дає змогу вести облік, класифікацію психічних станів підлеглих, визначати тенденції їх розвитку і приймати своєчасні міри для локалізації негативного впливу.

Досвід показує, що ця робота має успіх, коли у відповідних закладах діє система, за якою організується психологічний супровід діяльності. Він дозволяє враховувати чотири основних групи психічних станів, які зустрічаються найчастіше в екстремальних умовах діяльності:

- висока активність, оптимізм, бадьорість;

- достатній рівень активності, стан впевненості, зібраності;

- підвищена психічна напруга, неврівноваженість (тривалий стрес);

- низька активність, байдужість, песимізм.

Така класифікація дозволяє відповідним начальникам, вже за зовнішніми ознаками визначати прояви психічного стану конкретної особистості.

Разом з цим, потрібно пам'ятати, що запропоновані чотири групи психічних станів - за зовнішніми проявами - мають відносний характер. В поведінці і діях кожної конкретної особи вони завжди строго індивідуальні. Наприклад, спрямованість психічних станів і емоційних процесів частіше всього співпадають. Це дає право стверджувати, що негативним психічним станам відповідають негативні переживання, а позитивним - позитивні. В той же час бувають випадки невідповідності цієї спрямованості, коли при позитивних психічних станах спостерігаються вкрай негативні переживання. Тому психологічна діагностика психічних станів працівників за відповідними методиками визначення тривожності, самопочуття, активності, настрою, самооцінки, та ін. є обов'язковою для своєчасної і оперативної їх корекції та профілактики.

Для оцінки колективних психічних станів колективу, екіпажу, групи вцілому необхідно проводити:

- узагальнення індивідуальних психічних станів і виділення в них загального, типічного, що характерно для більшості осіб;

- виявлення відношення групи до задач, які вирішуються згідно вимог визначених офіційними особами, документами;

- аналіз суспільної думки і вираження в ній відношення до обстановки, яка складається у відповідній сфері;

- оцінка колективної реакції на інформацію, успіхи і недоліки виявлені в ході виконання завдань професійної діяльності;

- характеристика колективних переживань (полчуття, емоції, настрої) визваних об'єктивними умовами праці (технічними, гідрометеорологічними, соціально-психологічними) та іншими;

- визначення ступеню задоволеності колективу загальними потребами і інтересами;

- облік колективних дій, які свідчать про рівень трудового підйому, ентузіазму, активності і психологічної готовності до виконання задачі.

Такий підхід дозволяє своєчасно планувати, організовувати і проводити заходи саморегуляції психічних станів. У більш складних випадках проявів психічного стану застосовувати техніки психокорекційної та психотерапевтичної роботи.

Таким чином, поведінка в екстремальних умовах - це складна перцептивна і розумова діяльність, яка здійснюється з одночасним використанням різноманітних дій в стані психічної напруженості, обумовленістю впливом стресогенних факторів, котрі несе в собі аварійна ситуація. Неадекватна реакція людини може бути визнана помилкою на любому з етапів відповідних дій і привести до нещасного випадку.

Правильна реакція на аварійну ситуацію залежить від індивідуальних особливостей фахівця та факторів його професійної діяльності. Вона виробляється при чіткому виконанні правил та інструкцій по безпечній поведінці і при організації умов діяльності в відповідності вимогам особистості. Результатом неоптимального співвідношення цих перемінних є виникнення психологічних передумов неадекватної поведінки в аварійних ситуаціях.

Психологічними передумовами виникнення нещасних випадків можна вважати: психологічні причини неправильних дій; причини неадекватних реакцій на аварійну ситуацію; недостатній рівень знань, навичок та вмінь військово-службовців; невідповідність психічних особливостей фахівця виконуємій діяльності; нехтування правилами техніки безпеки; організація робочого місця та інше.

Невідповідність індивідуально-пхологічних особливостей спеціалістів вимогам діяльності, про що свідчать показники професійно-психологічного відбору, може проявлятись до екстремальної ситуації в помилкових діях, але як правило проявляються саме в ній. Про що підтверджують вчені, які в числі індивідуально-психологічних особливостей називають емоційну стійкість, широту розприділення і швидкість переключення уваги, психомоторні властивості, здібності до виділення головного об'єкту серед великої сукупності різних об'єктів, просторові уявлення, витримку та інші вольові якості .

Необхідно відмітити, що зв'язок між індивідуально-психічними властивостями і вірогідністю нещасного випадку неоднозначний тому, що люба властивість виступає в комплексі з іншими індивіду-альними особливостями. Наприклад, рухомість нервових процесів у взаємозв'язку з нерішучістю, егоїзмом, низькою практичністю мислення, психомоторною ловкістю входить в травматогенний комплекс індивідуально-психологічних властивостей. Але та ж рухомість нервових процесів в сукупності з критичністю мислення, самостійністю колективу забезпечує захищеність особистості в аварійній ситуації .

Таким чином, цільове формування безпечних способів поведінки в процесі діяльності в екстремальних умовах можна вважати більш ефективним, якщо враховуються індивідуально-психологічні властивості особистості.

Завданнями практичного психолога в психологічному супроводженні безпечної професійної діяльності спеціалістів є:

• визначення психологічних причин і виявлення причинно-наслідкових зв'язків помилкових дій особистості з його професійними якостями, психологічними і фізіологічними особливостями, фізичним розвитком;

• консультування інших спеціалістів по тим психологічним аспектам, котрих вони можуть торкатися в своєму професійному аналізі;

• складання психологічного заключення і розробка пропозицій щодо психічної реабілітації військовослужбовця (колективу), який потрапив в аварійну ситуацію;

• розробка рекомендацій щодо методик психологічної підготовки особового складу для попередження і виключення випадків повторення подібних помилкових дій (аварійних ситуацій).

В якості алгоритму дій практичного психолога при вивченні аварійної ситуації пропонується така послідовність:

1. Ознайомлення з обставинами аварійної ситуації і аналіз умов діяльності.

2. Попередній психологічний аналіз подій, шляхів послідовного відтворення процесу виконання вправ, виявлення оцінки рішень і дій військовослужбовця (групи), складання гіпотез (версій) про можливі механізми і причини помилкових дій.

3. Перевірка висунутих гіпотез.

4. Аналіз отриманих даних, складання психологічного заключення і психологічної характеристики.