Предмет та завдання соціальної психології.

Складність і багатогранність явищ, які вивчає соціальна психологія, спонукали різні підходи до визначення її предмету, завдань і місця в системі наукового знання.

Внаслідок того, що становлення соціальної психології відбувалося за умов значного розвитку різних галузей суспільних наук, виокремлення соціально-психологічних явищ як об’єктів дослідження нової соціальної науки відбувалося досить суперечливо, багато закономірностей за усталеною традицією досліджувалося в межах, зокрема, соціології, філософії та загальної психології.

У різні періоди розвитку соціальної психології її предмет визначали як:

- умови соціальної детермінації психічного, або, інакше кажучи, причинну зумовленість психічного соціальним, що було предметом обговорення ще під час дискусії 20-х років і стало передумовою розвитку соціально-психологічних досліджень у рамках загальної психології та педагогіки;

- співвідношення соціальної (суспільної) психології та ідеології, психології соціальних груп та особистості (традиції, громадська думка, звичаї, інші масові психічні явища суспільної свідомості). При цьому соціальна (суспільна) психологія розглядалася як один із рівнів свідомості, поряд з іншими її рівнем - ідеологією;

- закономірності поведінки людей, зумовлені їхньою спільною діяльністю, взаємодією та взаємовпливом один на одного. Така точка зору склалася поступову як наслідок дискусії про предмет соціальної психології у 20-х та 60-х роках. Багато в чому це було компромісне рішення, що поєднало в собі два різні підходи: психологічний та соціологічний. Відмінність цих підходів зумовлена тим, з точки зору якої науки-психології чи соціології - розглядався предмет соціальної психології (М.Н.Корнєв, А.Б.Коваленко, 1995).

Згідно з так званим соціальним підходом визначення предмету соціальної психології йшло, так би мовити, від ”зовнішнього” до “внутрішнього”, тобто від суспільства, соціального середовища, групи до особистості. За психологічного підходу основою предмету соціальної психології є особистість, її психологічні особливості, міжособистісні взаємини. Такий розгляд предмету соціальної психології демонстрував так званий інтрадисциплінарний метод у науці, коли соціальна психологія розглядалась як галузь або соціології, або психології. Оскільки це не сприяло становленнюю соціальної психології як самостійної науки, потрібна була нова парадигма у визначенні її предмету.

Останім часом більшість дослідників розглядає соціальну психологію як інтердисциплинарну науку, тобто таку, яка досліджує явища на стику психології та соціології. Цей підхід справді дає змогу об’єднати переваги й зняти обмеженість психологічного та соціального підходів, точніше визначати її предмет і специфіку досліджень. Найбільш вдалим, є на нашу думку підхід, щодо визначення предмета соціальної психології, Г. М. Андреєвої, А.В. Петровського і Т. Шибутані. Так, на думку Г.М. Андреєвої, предметом соціальної психології є закономірності поведінки та діяльності людей, зумовлені включенням їх до соціальних груп, а також психологічні характеристики цих груп.

Але вчені говорять, що на сучасному етапі розвитку суспільства та самої соціальної психології таке розуміння її предмета потребує певного уточення.

По-перше, предмет кожної науки, у тому числі й соціальної психології, не є чимось застиглим. Конкретні наукові та соціально-історичні умови постійно спричиняють його зміни.

По-друге, в багатьох визначеннях соціальної психології, не є винятком і вищенаведене, розглядається рідше не її предмет, а об’єкт. І хоч не завжди легко виокремити всі відмінності першого від другого, все ж вони не збігаються.

Щодо завдань соціальної психології то вони проявляються у наступних групах проблем:

1 група - в прикладному їх змісті (пробудження почуттів, розвиток почуття господаря на виробництві в колективі і т.д.)

2 група - зміна портрету сучасного виробництва (комп’ютеризація систем де працюють групи людей )

3 група - реалізація об’єктивних відносин (умови праці, управління, регуляція, саморегуляція особистості в колективі)

4 група - пошук нових форм роботи психолога і впровадження їх в практику.

5 група - коректному відношенні до зарубіжної соціальної психології - до змісту її теоретичних концепцій, а також методів і результатів дослідження.

Функції соціальної психології :

1. Методологічна функція - пов’язана з потребою виявлення предмету соціальної психології в цій області.

2. Теоретико-пізнавальна функція – проявляється у питаннях закономірностей і механізмів утворення соціально-психологічних явищ.

3. Прикладна функція - проявляється в сферах діяльності людського фактору.

Можливості соціальної психології проявляються у:

1. Соціально-психологічному впливі /досягнення в колективі необхідного соціально-психологічного клімату/;

2. Застосуванні її знань у психології управління - /в колективі, т.д./;

3. Визначенні ряду соціально-наукових принципів /системності, комплексності/;

4. Діяльності і спілкуванні;

5. Дослідженні витоків Вітчизняної соціальної психології.

Потенціал соціальної психології

- теоретичний /відображення, відносин/; емпірічний /кристалізується у вивченні соціального феномена суспільства, групи, колективу/; практичний; організаційний.

Отже, соціальна психологія - область вивчення міжгрупових відносин:

- особистості, діяльності, сумісної праці, спілкування, впливу;

Причини існування соціальної психології

1. Об’єктивність існуючих проблем на стикові наук /соціології та психології/;

2. Має свій патологічний аспект, тому що діяльність (дія) проходить через людину.

3. В процесі сумісної діяльності виникають особливі типи зв’язків, спілкування.

Що відрізняє соціальну психологію від загальної психології?

1. Основу соціальної психології складає взаємодія людей /спілкування/.

2. Природа соціально-психологічних явищ розглядається через спілкування людини з людиною.

3. Вивчає розвиток відчуттів, симпатиії і антипатії та ін.