Література

1. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності.- К.:КВГІ.- 1996.-110 с.

2. Психология. Словарь /под ред. А.В.Петровского, М.Г.Яро­шевского.-М.: Политиздат, 1990.-494 с.

3. Криворучко П.П. Комплексне психологічне забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів. - Зб. нак. праць №2(9), 1999.- С34-39.

4. Семиченко В.А. Психические состояния. - К.: Магистр-5, 1998.-208 с.

5. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях.-М.: Медицина, 1991.- 96 с.

6. Охрєменко О.Р. Діяльність військовослужбовців у екстремальних умовах.- К.: ВГІ НАОУ, 2001.-92 с.

7. Короленко Д.П. Психофизиология человека в екстремальных условиях. Л.: - 1978.

8. Броневицкий Г.А. Управление психическими состояниями моряков в походах.- М.: Военное издательство, 1984. - 152 с.

9. Лебедев В.И.Личность в екестремальных ситуациях. –М.: 1989.

Додаток 1.

1. В В Е Д Е Н Н Я В Т Р А Н С

Навіювання у стані неспання. Як вже відзначалося, важливою умовою вирішення задач психорегуляції є створення особливого стану, в якому найбільш успішно міг би здійснюватися процес сприйняття зовнішньої інформації. В практиці психотерапії такий змінений стан (гіпнотичний) досягається в результаті гіпносугестивного впливу, коли загальмовується діяльність кори головного мозку, окрім “зони рапорту” – каналу, що підтримує зв'язок між пацієнтом і психологом. “Сторожовий пункт” відповідає за цей зв'язок, селективно реагуючи лише на голос психолога. До інших слів і подразників пацієнт в цей час відносно несприятливий. Ми вже згадували, що І .П. Павлов розглядав транс як генаралізоване гальмування кори мозку з обмеженим осередком неспання. Однак є і інші точки зору на механізми розвитку гіпнотичного стану

Введення в транс слід проводити в природній, спокійної, стриманої манері. Дуже важливо, щоб слова промовлялися чітко, а вся промова була ритмічною. Велике значення мають паузи: військовослужбовці можуть не лише почути команди, але і зреагувати на них. Тому, наприклад, після вказівки “Розслабте м'язи рук”, треба почекати, доки пацієнт спробує виконати це. Тільки після цього можна продовжувати навівання. Гучність голосу може мінятися, але досвід показує, що не слід вимовляти слова дуже гучно, особливо на стадії розслаблення. Існує декілька етапів введення в транс.

Фіксація уваги на позі. Дається вказівка прийняти найбільш зручну позу для наступного формування стану розслаблення. Ніщо не повинно заважати диханню, тиснути на м'язи. Якщо пацієнт сидить, руки повинні зручно лежати на колінах чи підлокітниках крісла. Вербальне введення в транс є ефективним засобом вирішення багатьох задач, що стоять перед психорегуляцією. Разом з тим, цей засіб вимагає спеціальних умов. Приміщення, в якому здійснюється гіпносугестивний вплив, повинно бути ізольоване від сторонніх шумів і добре провітрюватися. На військовослужбовців не повинні впливати жодні сторонні чинники (світло, особливості інтер'єру і т. і.), з якими можуть бути пов'язані негативні асоціації. Бажано, щоб військовослужбовці могли лежати на зручних, достатньо м'яких кушетках. Лише у виняткових випадках можна користуватися кріслами з підлокітниками.

Фіксація уваги на словах психолога. Дається установка приблизно такого змісту: “Закрийте очі і думайте лише про мої слова... Ви слухаєте мої слова, мій голос і відпочиваєте... Відпочиваєте, зазнаючи приємне розслаблення... Інші голоси і звуки Вас не відволікають. Вся увага спрямована лише на мій голос і мої слова...”

Формування стану розслаблення м'язів. Спочатку треба дати команду “Напружити все тіло”, а після цього “Максимально розслабитися” і лише після цього приступати до релаксації. Зразковий текст: “М'язи тіла розслабляються, приємний спокій у всьому тілі... Жодних сторонніх думок, лише спокій і розслаблення”. Далі важливо провести навівання, послідовно акцентуючи увагу військовослужбовця на релаксації окремих м’язових групах. Найбільш зручно починати з м'язів обличчя. Дуже корисно на короткий час переключити увагу військовослужбовців на заспокійливе дихання. Для цього дихати треба так, щоб вдих був вдвічі коротший за видих. Через 1 – 2 хв. можна починати безпосереднє навівання, спрямоване на послідовну релаксацію м'язів. Формула навівання приблизно така: “М'язи обличчя розслабляються, м'язи відпочивають, розслабляються м'язи шиї, спини, живота. М'язи рук розслабляються. Все тіло розслаблене”.

Навівання почуття важкості. Це наступний етап формування стану. Деякі військовослужбовці вважають почуття важкості неприродним і внутрішньо йому опираються, тому можна сказати: “М'язи відпочивають. Наповнюються енергією. Стають сильними, важкими, наповнюються силою”. Можна відразу дати установку: “Руки важкі... Важкість в руках зростає, посилюється. Руки важкі.” Та ж схема підходить для ніг. Ця частина навівання закінчується словами: “Все тіло важке. Приємне, спокійне, відпочиває”.

Навівання почуття тепла. На даному етапі необхідно враховувати підготовленість кожного військовослужбовця і температурні умови приміщення. Так, якщо в приміщенні прохолодно, то викликати почуття тепла в кінцівках дуже складно і краще цього не робити. Якщо ж температурні умови комфортні, то, логічно розвиваючи стан розслаблення, можна давати установку на появу почуття тепла. Наприклад. “Руки стають важкими. Вони теплі. Все більше і більше тепліють руки. Приємне тепло тече по руках до кінчиків пальців”. Аналогічно викликається відчуття тепла і в ногах.

Навівання сноподібного стану. Це найбільш відповідальний етап регуляції. Як правило, до даного моменту військовослужбовці достатньо добре розслаблені. Тому голос психолога повинен звучати значно тихіше, ніж на попередніх етапах, а паузи між фразами повинні бути більш тривалими. Можна користуватися такою формулою: “Все тіло розслаблене. Організм відпочиває”. Проте не слід домагатися засинання. Пацієнт повинен знаходитись у спокійному, розслабленому стані, але не спати, а слухати слова психолога.

Якщо ставиться задача відновлення дієздатності, то на цьому етапі можна сказати: “Мої слова не будуть звучати деякий час, ви будете відпочивати, знаходячись у приємному розслабленому стані, в якому найбільш ефективно відновлюється фізична і психічна дієздатність”. Пауза після цього може скласти 3 – 5 хв.

Додаток 2.