Сімейні відносини мають ряд психологічних особливостей характерних саме для них

- наявність не однієї, а ряду загальносімейних цілей, які можуть мінятися в процесі розвитку сім'ї;

- часткова відмінність в інтересах і установках членів сім'ї;

- наявність подружньої пари, взаємостосунки в якій в значній мірі визначають характер взаємодії в сім'ї;

- включенність в неї представників декількох поколінь і великий термін близького знайомства між її членами;

- багатосторонність і значущість сімейних відносин і їх взаємозв'язок;

- особлива відвертість, уразливість членів сім'ї.

На взаємостосунки в сім'ї впливають зовнішні і внутрішні чинники.

До зовнішніх чинників відносяться сукупність матеріальних і духовних умов, існуючих в даному суспільстві. Це і визначає міжособистісні відношення в суспільстві, трудовому колективі, в сім'ї. Дія і вияв внутрішніх чинників спостерігаються на рівні міжособистісних відносин через реалізацію (або навпаки) взаємних очікувань, їх внутрішньому задоволенні процесом взаємовідносин.

До внутрішніх чинників, які сприяють успішній діяльності сім'ї, відносяться індивідуальні психологічні особливості сімейних партнерів: це інтелектуальні, характерологічні і соціально-психологічні особливості супругів.

Особливої значущості набувають основні життєві стратегії або орієнтації сімейних партнерів

1. Внутрішній контроль - зовнішній контроль;

2. Егоізм - соціоцентризм (альтруїзм);

3. Орієнтація на суспільні норми на себе;

4. Прийняття протиріч - їх неприйняття;

5. Почуття власного достоїнства - невіра в себе.

До інших чинників, що стабілізують сімейні відносинивідносять:

• постійне прагнення партнерів до збереження сім'ї;

• бажання і здатність партнерів до узгоджених дій на благо сім'ї;

• ініціативність кожного супруга в розв'язанні сімейних проблем і реальний внесок кожного в суспільні справи;

• розумне поєднання різноманітних особистих цілей і потреб з загальносімейними справами і потребами;

• прагнення у важку хвилину до емоційного єднання і згуртування;

• естетична привабливість (зовнішній вигляд, манера поведінки )

• здатність емоційно зігріти супруга, т. т. поводитися так, щоб створити атмосферу довір'я, невимушеності, щирості.

У даний час відносин між супругами регламентуються законодавством, на основі якого прийняті кодекси про сім'ю і шлюб. Що стосується максимального віку для вступу в шлюб, а також наявності будь-якої різниці у віці нареченого і нареченої, то ці чинники не грають ніякої ролі - будь-який «пізній» або «нерівний» шлюб безперешкодно реєструється в ЗАГСі. Різні обмеження, що існували в дореволюційні часи, наприклад граничний шлюбний вік 80 років, а для вступу в шлюб старше за 60 років потрібно було спеціальний дозвіл архієрея, були відмінені у 1917 р.

Що стосується питання де жити, з ким жити, як жити – все це регулюється правовими актами та індивідуальною домовленністю партнерів. Як і любий значимий соціальний рух, трансформація інституту сім'ї вирішує одні проблеми і породжує інші.