- •Від автора
- •Лекція 8. Соціально-психологічні проблеми взаємодії
- •Лекція № 16 Проблема згуртованості групи у соціальній психології
- •Лекція 20. Соціально -психологічний супровід діяльності особистості в екстремальних умовах
- •Аутогенне тренування
- •Лекція № 1. Вступ до дисципліни. Теоретичні та методологічні проблеми соціальної психології
- •Теоретичні та методологічні проблеми соціальної психології
- •До методів соціальної психології відносяться:
- •Предмет та завдання соціальної психології.
- •Виникнення та становлення соціальної психології як науки
- •Періоди становлення історії соціальної психології
- •Головні теоретичні напрямки сучасної зарубіжної соціальної психології. Становлення соціальної психології в Україні.
- •Лекція № 2. Підходи до предмету соціальної психології та її місце в системі наукового знання
- •Дискусії про предмет соціальної психології у 20-і роки
- •Сучасні уявлення про предмет соціальної психології
- •Задачі соціальної психології і проблеми суспільства
- •Література:
- •Лекція № 3. Головні соціально-психологічні теорії соціальної психології
- •Паростки соціально-психологічного знання
- •Розвиток передумов соціально-психологічного знання в системі марксизму
- •Джерела соціально-психологічної теорії. Впровадження експерименту в соціально-психологічне дослідження.
- •Література:
- •Лекція № 4. Проблема особистості у сучасній соціальній психології.
- •Соціальна психологія особистості.
- •Погляди соціальних психологів на проблему особистості.
- •Література:
- •Лекція № 5. Соціалізація та соціальний розвиток особистості. Поняття установки (аттитюд).
- •Концепція розвитку особистості
- •Література:
- •Лекція № 6.
- •Історико-аналітичний аспект проблеми
- •Спілкування, його функції, рівні та види.
- •Література
- •Лекція 7. Психологія ділового спілкування
- •Ділові листи як важлива умова ділового спілкування.
- •Розмови по телефону як важлива умова ділового спілкування.
- •Вміння слухання при спілкуванні.
- •Основні правила ефективного слухання:
- •Ділові переговори як важлива умова спілкування.
- •Література
- •Лекція 8. Соціально-психологічні проблеми взаємодії суб’єкта і об’єкта спілкування
- •Сутність і психологічна характеристика взаємодії та взаєморозуміння
- •Шляхи самовдосконалення особистості, як суб’єкта культури спілкування.
- •Література
- •Лекція 9. Соціально-психологічний клімат колективу і його регуляція
- •Література
- •Клименко в.В., Криворучко п.П. Психологічна робота в Збройних силах України: реалії та перспективи. // Зб.Наук праць. Випуск 22.-к.:вгі наоу, 2001.-с.16-23.
- •Лекція 10. Соціально-психологічні конфлікти і шляхи їх подолання
- •Структура конфлікту
- •Можна запропонувати і загальні рекомендації з рішення конфліктних ситуацій, зокрема:
- •Література
- •Лекція 11. Переговори та посередництво, як управління процесом досягнення згоди у конфлікті.
- •Для підвищення ефективності підготовки використовується:
- •Поведінка економічної, правової чи іншої експертизи;
- •Технологія ведення переговорів.
- •Посередництво в конфлікті як управління пошуком взаємоприйнятого рішення.
- •Література
- •Лекція 12. Соціально-психологічна характеристика груп у соціальній психології. Великі групи.
- •Групи класифікуються
- •Поняття великих соціальних груп
- •Основні підходи до вивчення спільнот і соціальних груп
- •Соціально-психологічна характеристика великих соціальних груп
- •Література
- •Лекція № 13 Проблема малої групи в сучасній соціальній психології. Динамічні процеси в малих групах
- •Основні характеристики малої групи.
- •Динамічні процеси в малих групах.
- •Література
- •Лекція № 14. Сім’я як мала група. Характеристика сучасної сім'ї
- •Форми шлюбно-сімейних відносин:
- •Сімейні відносини мають ряд психологічних особливостей характерних саме для них
- •На взаємостосунки в сім'ї впливають зовнішні і внутрішні чинники.
- •Особливої значущості набувають основні життєві стратегії або орієнтації сімейних партнерів
- •Сучасні моделі сім'ї, їх собливості
- •Узагальнюючи відмінні риси сучасних моделей сім'ї, вітчизняний соціолог а. І. Антонов відмічає ряд істотних змін.
- •Психологічно благополучна і неблагополучна сучасна сім'я
- •Психологічне здоров'я сучасної сім'ї
- •До основних критеріїв психологічного здоров’я сім’ї відносять :
- •Література
- •Функції сім’ї та рольова структура сімейних відносин.
- •Основні функції сучасної сім’ї
- •Загальна характеристика функцій сім’ї
- •Сімейні ролі і внутрішньосімейна рольова структура.
- •Фактори що впливають на стабільність шлюбу
- •I . Фактори , прямо - корелюючи зі стабільністю шлюбу :
- •II. Фактори зворотно –корелюючі зі стабільністю шлюбу
- •Шлюбні фактори, що впливають на стабільність шлюбу.
- •Література :
- •Лекція № 16 Проблема згуртованості групи у соціальній психології
- •Зміст та характеристика згуртованості
- •Шляхи оптимізації соціально-психологічної згуртованості.
- •Особливості згуртованості студентської групи
- •Література
- •Лекція 17. Основні напрямку прикладних досліджень у соціальній психології
- •Література
- •Лекція 18. Соціально-психологічні аспекти керівництва та лідерства
- •Поняття керівництва в соціальній психології.
- •Поняття лідерства у соціальній психології.
- •Типологія лідерів.
- •Стилі лідерства
- •2. Раціональний розвиток природного потенціалу.
- •3. Реальні амбіції.
- •4. Любов до власного діла.
- •5. Дуже високий рівень професійної обізнаності.
- •6. Трансцендентність функціонального утилітаризму.
- •Література
- •Лекція 19. Соціально-психологічні проблеми маркетингу реклами та підприємницької діяльності
- •Психологія підприємницької діяльності
- •Література
- •Лекція 20. Соціально -психологічний супровід діяльності особистості в екстремальних умовах
- •Чинники, які призводять до розвитку екстремальних станів
- •Прояви психічних станів в екстремальних умовах їх зміст та характеристика.
- •Соціально-психологічний супровід діяльності особистості в екстремальних умовах.
- •Для цього в екстремальних умовах використовуються наступні методи:
- •Література
- •Аутогенне тренування
- •2. Спеціальні вправи для різних видів військової діяльності:
- •План-графік Проведення навчаючого курсу ат
- •Техніка групових ат
Література
Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. К.: Вища школа 1989. –
387 с.
Кон И.С. Психология юношеского возраста.- М.: Педагогика 1979. – 288 с.
Корнев М.Н. Соціальна психологія.- К.: Вища школа 1986. –344 с.
Корнев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія.- К.: Либідь. 1995. – 356 с.
Кричевский Р., Дубовская Е. Психология малой группы. М.: МГУ, 1991.- 312 с.
Леонтьев А.Н. Деятельность. Создание. Личность.- М.: Педагогика 1975. – 412 с.
Немов Р.С. Психология.- М.: Просвещение. 2000. –3 тома.
Лекція 18. Соціально-психологічні аспекти керівництва та лідерства
Поняття керівництва в соціальній психології. Соціально-психологічні особливості керівництва і лідерства.
Усвідомлення управління як професії, яка спирається на різноманітні досягнення міждисциплінарної, поки ще досить молодої галузі накового і практичного знання, яка бурхливо розвивається в останні десятиліття,- займає чільне місце в сучасній цивілізації. В даний час вважається, що керівник будь-якого рівня покликаний вирішувати дві взаємопов`язаних задачі:
▲ оволодіти теоретичними основами раціонального управління, тобто наукою управління;
▲ вміти творчо застосовувати положення цієї науки, тобто оволодіти мистецтвом управління.
Перша задача вирішується, головним чином, в процесі навчання, друга – у процесі практичної діяльності.
В даній лекції ми й будемо намагатися розкрити соціально-психологічні аспекти управління, розуміння якого практичними психологами (соціальними працівниками) є досить важливим аспектом їх подальшої професійної діяльності.
Керівництво і лідерство - персоніфіковані форми соціального контролю та інтеграції усіх механізмів і способів соціально-психологічного впливу з метою досягнення максимального ефекту в груповій діяльності та спілкуванні.
Під лідерством (від гр. leader - ведучий керівник) звичайно розуміють один із процесів організації малої соціальної групи й управління нею, який сприяє досягненню групової мети в оптимальний термін і з оптимальним ефектом детермінований пануючими в супільстві соціальними відносинами.
Лідер - член групи, який спонтанно всувається на роль неофіційного керівництва в умовах певної, специфічної і досить значущої ситуації, щоб забезпечити організацію спільної діяльності людей для найшвидшого і успішного досягнення спільної мети.
Поняття керівництва в соціальній психології.
На перетині тисячоліть і віків (ХХ-ХХІ) для управлінської думки в усьому світі стали характерними наступні тенденції розвитку:
■ професіоналізація науки управління. Посередництвом видання величезної кількості наукових та науково-популярних праць з управління, розповсюдження управлінського досвіду різних країн шляхом його вивчення, широких міжнародних контактів учених управлінська мудрість все більше стає доробком усіх, хто її потребує;
■ практична спрямованість сучасного розвитку науки управління. Управлінська думка все більше звертається не до складних схоластичних схем і постулатів, а до здорового глузду, простих істин, добре засвоєних рецептів, які стають доступними для розуміння і використання тими, хто несе нелегку ношу управління, або хто тільки встає на цей шлях;
■ орієнтація на кількісне збільшення, багатошаровість управлінського апарату, посилення диференціації управлінської праці.
Аналітичні праці з цього приводу засвідчують, що сучасні умови суспільного розвитку потребують не скорочення, а навіть збільшення, так би мовити, армії управлінців. Так, наприклад, доля адміністративно-управлінських працівників у загальній чисельності зайнятих в обробній промисловості США виросла вдвічі – з 15% на кінець 50-х років до 30% середини 80-х років. А в деяких фірмах вона досягла 70-80%! Не видно ніяких поміжних тенденцій скорочення і держапарату в провідних країнах Заходу;
■ посилення технічної оснащеності та технологічне ускладнення управлінської діяльності.
Сучасна управлінська праця внаслідок широкого використання досягнень сучасної цивілізації (комп`ютери, різноманітна оргтехніка, різноманітні засоби обробки, передачі та накопичення інформації, засоби, що дозволяють майже миттєво встановлювати зв`язок з найвіддаленішим районом земної кулі тощо) стала принципово іншою навіть у порівнянні з минулим десятиліттям. Для цієї тенденції досить суперечлива. З одного боку, управлінська діяльність внаслідок технологізації стала простішою й більш оперативною; з іншого – це призвело до ускладнення діяльності управлінця в силу цілої низки причин.
Розвиток науково-технічного прогресу зумовлює приймати управлінські рішення в набагато коротші терміни, ніж колись. Виявився цілий комплекс психологічних проблем у взаємостосунках “людина-машина”. Технологізація управлінської праці вимагає більш суворого підходу до прийняття управлінських рішень, адже в умовах підвищеного взаємозв`язку усіх ланок системи управління посилюється ризик і негативні наслідки неправильних рішень
■ орієнтація на людину як на найвищу цінність усього процесу управління.
У центрі сучасних концепцій управління знаходиться Людина, яка розглядається як найвища вартість для організації. Виходячи з цього всі системи управління налаштовані на пробудження різноманітних здібностей працівників, з тим, щоб вони були в максимальній мірі використані в процесі сумісної діяльності, а людина спрамовувала би свої зусилля на розквіт організації, в якій вона працює або служить. Й такі приклади вже далеко не поодинокі на теренах нашої молодої держави.
З урахуванням цього й розробляються відповідні моделі управління. Незважаючи на усе їх різномаїття до їх складу, як правило, входять чотири взаємопов`язаних блоки: персонал організації, ретельний підбір та врахування знань і здібностей працівників, стиль і культура ділових взаємовідносин в організації та довгострокові цілі її розвитку.
Таким чином, сучасна наука управління все більш послідовно повертається в бік соціологізації та психологізації. В наші часи пошук шляхів активізації людського фактору і врахування і врахування соціально-психологічних особливостей персоналу визначається вирішальною умовою підвищення ефективності сумісної діяльності будь-якої організації.
У сфері будь-якого управління часто вживаються як синоніми терміни “управління” і “керівництво”. Проблема співвідношення цих двох понять потребує окремого розгляду.
У п р а в л і н н я виступає більш широким, інтегративним поняттям, яким позначають цілеспрямований вплив на систему або окремі процеси, що відбуваються в її надрах, з метою зміни, її стану або надання їй нових властивостей та якостей. Поняття “управління” відноситься як до технічних (“машина-машина”, соціотехнічних (“людина-машина”), так і до соціальних (“людина-людина”) систем.
Керівництво – це лише частковий, окремий випадок управління. Його основні відмінності полягають у тому, що керівництво:
●обмежується впливом на людей та їх спільності;
●передбачає взаємодію керівника з підлеглим;
●покликано організувати чиюсь діяльність відповідно до намірів керівника.
Отже, керівництво це довільний (цілеспрямований) вплив на керованих людей та їх спільності, якій призводить до їх усвідомленої та активної поведінки і діяльності відповідно до намірів керівника.
Тому можна сказати, що керівництво це завжди управління, проте. Не всяке управління можна назвати керівництвом.
В перших лекціях нашого курсу ми вже відмічали, що керівника вирізняють серед вишколу його підлеглих не тільки зовнішні ознаки, а насамперед ті владні повноваження, які надаються йому соціальними структурами – суспільством, державою.
Проте є ще один реальний показник ступеня залученості керівника до системи управління. Цей показник отримав назву “управлінська інформація”. Саме вона є тим матеріалізованим носієм, що свідчить про наявність у керівника владних повноважень. Але вірним буде й зворотнє твердження: наявність владних повноважень виражається в можливості отримувати і передавати управлінську інформацію.
Під управлінською інформацією розуміються ті відомості, які дозволяють судити про ступінь відповідності керованого підрозділу вимогам вищих органів управління. Відповідно виділяють канали інформації “згори-вниз” і “знизу – догори”. Перший призначений для того, щоб постійно корегувати й уточнювати вимоги вищестоячих інстанцій до діяльності даного підрозділу. Другий пов`язаний з необхідністю достатньо повного виявлення реального стану справ у підрозділі за необхідними показниками.
Робота керівника підрозділу з кожним із цих інформаційних потоків має свої специфічні риси. Так, інформація, що надходить від вищих органів управління, - це, як правило, узагальнені положення, що адресувалися водночас багатьом виконавцям (“циркуляр”). Тому й сформульовані там вимоги й завдання носять досить узагальнений характер і передбачають активну роботу виконавців щодо їх “прив`язки” до конкретних умов діяльності.
Це вимагає від керівника уважного прочитання (вивчення) і глибокого розуміння директивних документів, телеграм, вказівок, що надходять з вищих органів управління. Це означає, що із загального тексту інформації повинно бути вичленоване все те,що має безпосереднє відношення до тих видів діяльності, що реалізуються в колективі.
З іншого боку, приводом для прийняття управлінського рішення може стати уточнена інформація про зміни стану справ у колективі. Для цього керівник повинен постійно прагнути (а значить організовувати!) до отримання вірогідної інформації про всі сторони життя і діяльності колективу. При цьому важливо за одиничними випадками й епізодами побачити певні тенденції до відхилення від “нормального” функціонування. Переведення розрізнених відомостей в узагальнені показники і складає серцевину роботи керівника (начальника) з інформацією “знизу-догори”.
Як бачимо, в обох випадках при роботі з інформаційними потоками ключовим у роботі керівника (начальника) є прийняття рішення. При прийнятті рішення вмілий, досвідчений керівник напружує всі сили розуму, почуттів і волі, оскільки від нього в данний момент вимагається скласти уявну модель виконання рішення підлеглими. Таке передбачення (“прогнозування”) вимагає глибоких знань, певного досвіду і високорозвиненого хисту.
Таким чином, нами розглянуті найбільш загальні соціально-психологічні проблеми керівництва організацією. Більш конкретизований погляд на соціально-психологічні проблеми управління студенти дізнаються в ході вивчення дисципліни “Психологія управління”.
