- •Передмова
- •Розділ 1 теоретико-методологічні підходи до дослідження суб’єктоґенези людини
- •Категоріальне визначення поняття суб’єкта
- •Категоріальне визначення поняття суб’єкта
- •Матриця суб’єкта діяльності
- •Основні складові професійної компетентності (за е. Ф. Зеєром)
- •Модель творчого професіонала (за в. Носковим, а. Кальяновим, о. Єфросиніною)
- •Суб’єктоґенеза людини як соціокультурне явище
- •Особливості професійної суб’єктоґенези у юнацькому віці
- •Розділ 2 правнича діяльність як соціокультурна практика
- •2.1. Правовідносини у структурі сучасного способу життя людини
- •2. 2. Психологічна структура правничої діяльності
- •2.3. Соціально-психологічні особливості суб’єкта правничої діяльності
- •Розділ 3 емпіричне дослідження рівня сформованості професійної суб’єктності студентів-правників
- •3.1. Загальні принципи, зміст та програма емпіричного дослідження
- •3.2. Процедурно-методичне забезпечення дослідження
- •Методика вимірювання рівня мотивації активності особистості у системі правових норм держави (к. П. Гавриловська)
- •3.3. Аналіз та інтерпретація отриманих даних
- •Результати вимірювання швидкості актуалізації інформації (за методикою а. В. Карпова) у студентів-правників
- •Показники самооцінки та рівня домагань студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
- •Середні значення самооцінки та рівня домагань студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Показники опп студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Рівень комунікативної толерантності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
- •Рівень комунікативного контролю студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Рівень конфліктостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Рівень стресостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Кореляційний аналіз показників стресо- та конфліктостійкості студентів-правників і-V курсів
- •Рівень особистісної конкурентоспроможності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Образи „я” у самосвідомості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)
- •Спрямованість студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Наявність потреби у активності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
- •Розділ 4 концептуальні засади формування професійної суб’єктності майбутнього правника у вищому навчальному закладі
- •Суб’єктно-просторова парадигма організації професійної підготовки у вищому навчальному закладі
- •4.2. Психолого-діяльнісне проектування освітнього простору студентів-правників
- •4.3. Психолого-педагогічна модель формування суб’єктності майбутнього правника
- •Середовищі вищого навчального закладу
- •Розділ 5 формування суб’єктності майбутнього правника в учбово-професійній діяльності
- •5.1. Психолого-педагогічна програма формування суб’єктності майбутнього правника в учбово-професійній діяльності
- •Методологічно-процесуальна матриця психолого-професійної компоненти вищої освіти правників
- •Організаційний проект психологічної компоненти вищої освіти правників
- •Витяг з навчального плану спеціальності „Правознавство” (освітньо-кваліфікаційний рівень – „бакалавр”)
- •5.2. Розвивальна освіта як форма організації учбово-професійної діяльності суб’єкта
- •5.3. Навчальний тренінг як розвивально-освітня технологія формування суб’єкта
- •Засвоєння навчальних матеріалів
- •Базисні підходи до застосування тренінгових технологій в учбово-професійній діяльності
- •Розділ 6 формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу
- •6.1. Психологічна програма формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу
- •6.2. Формування суб’єктних атрибутів майбутнього фахівця правничої діяльності засобами психологічної служби
- •6. 3. Розробка студентами-правниками проектів власної суб’єктоґенези
- •Змістова характеристика фаз організаційно-діяльнісної гри
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:
- •Мета програми
- •Завдання для досягнення цілей програми
- •Реальність досягнення цілей програми зумовлена:
- •Очікувані результати
- •Результативні показники
- •Програмні заходи
- •Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:
- •Мета програми
- •Завдання для досягнення цілей програми
- •Реальність досягнення цілей програми зумовлена:
- •Очікувані результати
- •Результативні показники
- •Програмні заходи
- •Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:
- •Мета програми
- •Завдання для досягнення цілей програми
- •Реальність досягнення цілей програми зумовлена:
- •Очікувані результати
- •Результативні показники
- •Програмні заходи
- •Система навчальних тренінгів формування майбутнього фахівця як суб’єкта правничої діяльності
- •Система соціально-психологічних тренінгів формування майбутнього фахівця як суб’єкта правничої діяльності
- •Система психотехнологій формування майбутнього фахівця як суб’єкта правничої діяльності
Рівень конфліктостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
Рівень конфліктостійкості |
І курс (n=280) |
ІІ курс (n=226) |
ІІІ курс (n=224) |
ІV курс (n=245) |
V курс (n=210) |
Високий |
4 |
8 |
10 |
10 |
7 |
Середній |
52 |
53 |
58 |
61 |
64 |
Низький |
44 |
39 |
32 |
29 |
29 |
За отриманими експериментальними даними констатуємо, що низький рівень конфліктостійкості виявлено у 44% першокурсників, 39% другокурсників, 32% третьокурсників, 29% четвертокурсників і 29% п’ятикурсників. Середній рівень конфліктостійкості виявлено у 52% першокурсників, 53% другокурсників, 58% третьокурсників, 61% четвертокурсників та 64% п’ятикурсників. Високим рівнем конфліктостійкості володіють 4% першокурсників, 8% другокурсників, 10% третьокурсників та четвертокурсників, 7% п’ятикурсників.
У цілому є позитивна динаміка щодо формування рівня конфліктостійкості студентів-правників під час навчання у вищому навчальному закладі, проте високою конфліктостійкістю володіють лише 7% студентів випускних курсів, що неприпустимо для фахівців сфери правничої діяльності. Отже, є необхідність у розробці та впровадженні в освітній процес методик формування конфліктостійкості.
Методика визначення стресостійкості та соціальної адаптації (T. H. Holmes, R. H. Rahe) визначає ступінь стресового навантаження та рівень стресостійкості суб’єкта. Результати методики наведені нами у табл. 3. 3. 14.
Таблиця 3. 3. 14
Рівень стресостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
Рівень стресостійкості |
І курс (n=280) |
ІІ курс (n=226) |
ІІІ курс (n=224) |
ІV курс (n=245) |
V курс (n=210) |
Високий |
5 |
7 |
9 |
10 |
8 |
Середній |
53 |
57 |
61 |
74 |
64 |
Низький |
42 |
36 |
30 |
26 |
28 |
Отже, низький рівень стресостійкості мають 42% першокурсників, 36% другокурсників, 30% третьокурсників, 26% четвертокурсників і 28% п’ятикурсників. Середній рівень конфліктостійкості виявлено у 53% першокурсників, 57% другокурсників, 61% третьокурсників, 74% четвертокурсників та 64% п’ятикурсників. Високим рівнем конфліктостійкості володіють 5% першокурсників, 7% другокурсників, 9% третьокурсників, 10% четвертокурсників, 8% п’ятикурсників.
З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-правників випробовують стресове навантаження або знаходяться у межевому стані, що негативно впливає на продуктивність учбово-професійної діяльності і може провокувати виникнення психосоматичних розладів.
Відмітимо також пряму кореляційну залежність показників конфлікто- та стресостійкості студентів-правників, визначену за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона (табл. 3. 3. 15)
Таблиця 3. 3. 15
