Рівень конфліктостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Рівень конфліктостійкості	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Високий	4	8	10	10	7
Середній	52	53	58	61	64
Низький	44	39	32	29	29

За отриманими експериментальними даними констатуємо, що низький рівень конфліктостійкості виявлено у 44% першокурсників, 39% другокурсників, 32% третьокурсників, 29% четвертокурсників і 29% п’ятикурсників. Середній рівень конфліктостійкості виявлено у 52% першокурсників, 53% другокурсників, 58% третьокурсників, 61% четвертокурсників та 64% п’ятикурсників. Високим рівнем конфліктостійкості володіють 4% першокурсників, 8% другокурсників, 10% третьокурсників та четвертокурсників, 7% п’ятикурсників.

У цілому є позитивна динаміка щодо формування рівня конфліктостійкості студентів-правників під час навчання у вищому навчальному закладі, проте високою конфліктостійкістю володіють лише 7% студентів випускних курсів, що неприпустимо для фахівців сфери правничої діяльності. Отже, є необхідність у розробці та впровадженні в освітній процес методик формування конфліктостійкості.

Методика визначення стресостійкості та соціальної адаптації (T. H. Holmes, R. H. Rahe) визначає ступінь стресового навантаження та рівень стресостійкості суб’єкта. Результати методики наведені нами у табл. 3. 3. 14.

Таблиця 3. 3. 14

Рівень стресостійкості студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Рівень стресостійкості	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Високий	5	7	9	10	8
Середній	53	57	61	74	64
Низький	42	36	30	26	28

Отже, низький рівень стресостійкості мають 42% першокурсників, 36% другокурсників, 30% третьокурсників, 26% четвертокурсників і 28% п’ятикурсників. Середній рівень конфліктостійкості виявлено у 53% першокурсників, 57% другокурсників, 61% третьокурсників, 74% четвертокурсників та 64% п’ятикурсників. Високим рівнем конфліктостійкості володіють 5% першокурсників, 7% другокурсників, 9% третьокурсників, 10% четвертокурсників, 8% п’ятикурсників.

З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-правників випробовують стресове навантаження або знаходяться у межевому стані, що негативно впливає на продуктивність учбово-професійної діяльності і може провокувати виникнення психосоматичних розладів.

Відмітимо також пряму кореляційну залежність показників конфлікто- та стресостійкості студентів-правників, визначену за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона (табл. 3. 3. 15)

Таблиця 3. 3. 15