Розділ 6 формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу
„… Студент у вищому навчальному закладі не лише вчиться, а живе, про – і переживає процес власного становлення через подолання інтраперсональних та міжособистісних конфліктів, реально стає, а не лише готується стати в майбутньому, суб’єктом власної життєтворчості”.
Т. В. Ткач [304, c. 228]
Характеризуючи процес формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу, ми вважали за необхідне дати відповіді на такі питання:
Чи можливе формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу?
Які принципи використання технології психологічного супроводу застосовуються психологічною службою вищого навчального закладу? Якими є ефекти їх дії?
Які елементи включає у себе технологія психологічного супроводу учбово-професійної діяльності?
Які форми та технології діяльності психологічної служби сприяють формуванню суб’єктності майбутніх правників?
Яка роль у формуванні суб’єктності майбутнього правника відводиться соціально-психологічному тренінгу?
Як саме відбувається становлення суб’єктних атрибутів у процесі психологічного супроводу учбово-професійної діяльності?
Якою є технологія розробки студентами-правниками проектів власної суб’єктоґенези?
6.1. Психологічна програма формування суб’єктності майбутнього правника психологічною службою вищого навчального закладу
„В освітньому просторі виникають
принципово нові джерела розвитку
особистості в результаті інтеграції
різних форм і джерел освіти”.
Т. В. Ткач [304, с. 234]
Приєднання України до Болонської декларації свідчить про інтенсифікацію процесу інтеграції української системи освіти у світовий науково-освітній простір. Саме цим викликана необхідність здійснення організаційних, структурних та змістових змін у національній системі освіти.
Система освіти як організаційно-управлінська структура, об’єктом і суб’єктом якої є людина, потребує вдосконалення всіх процесів і подій, що відбуваються як у ній, так і за її участю.
Та все це можливе тільки завдяки грамотному застосуванню знань законів та механізмів функціонування людської психіки для вирішення задач, що висуваються до системи освіти особистістю, суспільством, державою.
Тому нагальною стає потреба у психологічних службах вищих навчальних закладів як компоненті освіти, що реалізуватимуть соціально-психологічне проектування, моніторинги умов професійного, особистісного, інтелектуального та соціального розвитку молоді. Ці служби покликані сприяти реалізації принципів особистісно зорієнтованої освіти, створенню благоприємного для розвитку особистості способу і стилю життя, розвитку пізнавальної та творчої мотивації.
Психологічні служби вищих навчальних закладів, враховуючи загальні тенденції світового розвитку сутнісних змін у системі освіти, покликані захищати інтереси особистості у сфері освіти та забезпечувати якісну, доступну й ефективну психологічну підготовку всіх учасників освітнього процесу насамперед:
у формуванні психологічної готовності до здійснення професійного, політичного та соціального вибору в умовах прискорення темпів розвитку суспільства;
у вихованні комунікабельності та толерантності в умовах переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства, що передбачає значне розширення масштабів міжкультурної взаємодії;
у формуванні сучасного мислення молоді, в основі якого – готовність до співпраці у рамках міжнародного співтовариства для вирішення глобальних проблем;
у формуванні готовності до безперервної освіти, до професійної діяльності за фахом; вихованні навичок професійної мобільності.
Актуальність психологічної підготовки студентства підвищується у зв’язку з новими соціальними вимогами до системи освіти. Саме поняття якості освіти у суспільній свідомості тісно пов’язане з такими категоріями як: розвиток, самореалізація, повага, здоров’я, благополуччя.
Суттєві зміни у системі освіти за умови відсутності ефективної психологічної служби можуть призвести до серйозних негативних наслідків:
збільшення соціальної напруги у різноманітних сферах за рахунок психологічної неготовності громадян до здійснення політичного та соціального вибору, відсутності цілеспрямованого формування психологічних якостей, що забезпечують адаптацію у соціальному середовищі (комунікабельність, толерантність, стресостійкість тощо);
погіршення здоров’я як наслідок інформаційних перевантажень, застарілих та неефективних педагогічних технологій, низької психологічної культури населення;
росту структурного безробіття (невідповідність трудових ресурсів потребам ринку праці);
росту девіантної поведінки у молодіжному середовищі, соціального сирітства як реакція на невміння справлятись з психологічними проблемами.
У зв’язку з цим О. В. Чуйко стверджує, що „становлення і функціонування психологічної служби вищого навчального закладу важливо розглядати у контексті розвитку освітнього середовища, здатного забезпечити ефективні умови становлення молодої людини шляхом вирішення діалектичних протиріч у особистісному та професійному становленні” [321, c. 312].
Необхідність підготовки молоді в умовах, що швидко змінюються, формування сучасного мислення, нових життєвих установок, формування людини, здатної взяти відповідальність за себе та свою долю, навичок та вмінь в області поведінки на ринку праці диктують нагальну необхідність удосконалення психологічної підготовки всіх учасників освітнього процесу до вирішення поставлених перед ними задач.
Психологічна служба вищого навчального закладу розглядається нами як соціальний інститут, ініціюючий якісні суспільні зміни, інтегруючий елементи формальної та неформальної освіти, перетворюючий студента в активного суб’єкта власного розвитку, розвитку навчального закладу, самої системи освіти, соціуму. З нашої точки зору, психологічна служба є власне центратором освітнього простору вишу, котрий поєднує між собою інші елементи, опосередковує їх взаємозв’язки, слугує їх розвитку, дає поштовх утворенню принципово нових джерел розвитку особистості майбутнього фахівця (див. рис. 6. 1. 1).
Рис. 6. 1. 1. Структура освітнього простору вишу
Таким чином, психологічна служба є опосередковуючим елементом освітнього простору вишу, надає йому своєрідності, особливої форми буття, діяльнісних смислів, є чинником розвитку особистості студента як суб’єкта професійної діяльності, життєздійснення, життєтворчості.
Так, психологічна служба безпосередньо пов’язана з учбово-професійною діяльністю, оскільки основною метою діяльності психологічної служби є соціально-психологічний супровід учбово-професійної діяльності. Психологічна служба ні якою мірою не повинна підміняти навчальний процес, проте ефективний соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості.
Основною метою діяльності Психологічної служби Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського є підвищення ефективності навчально-виховного процесу, створення умов для повноцінного суб’єктного та особистісного розвитку, позитивної соціалізації, професійного становлення та життєвого самовизначення для формування психологічної та фізичної готовності фахівця працювати за обраним фахом на якісно новому рівні.
Принципи діяльності Психологічної служби зображено на рис. 6. 1. 2.
Рис. 6. 1. 2. Принципи діяльності психологічної служби
Концепцію діяльності Психологічної служби Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського відображує авторська змістова модель (див. рис. 6. 1. 3).
Основними завданнями Психологічної служби Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, що реалізують стратегічну мету діяльності, є:
підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, гуманізація стосунків у студентських та викладацьких колективах;
здійснення психологічного та соціально-педагогічного супроводу розвитку студентів;
сприяння повноцінному суб’єктному та особистісному розвитку студентів та створення належних умов для формування у них мотивації до навчання, самореалізації творчих здібностей, самовиховання і саморозвитку;
гармонізація соціально-психологічного клімату в університеті;
психологічне забезпечення профілактики девіантної та адиктивної поведінки серед студентів, конфліктів та особистісних проблем;
психологічне забезпечення освітніх програм з метою адаптації їх змісту та засобів засвоєння до інтелектуальних та особистісних можливостей й особливостей студентів;
здійснення наукових досліджень згідно напрямків діяльності служби та підготовки викладачів до впровадження новітніх психолого-педагогічних технологій у навчально-виховний процес вишу.
Зміст роботи Психологічної служби включає такі напрямки діяльності:
координаційно-методологічний та аналітико-науковий напрям;
взаємодія з міським науково-методичним центром, соціально-психологічними центрами міста, медичними та реабілітаційними закладами, громадськими організаціями, благодійними фондами, вищими навчальними закладами міста;
методична підготовка викладачів до впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів інноваційних розвивальних технологій;
професійне становлення особистості студентів;
психологічний супровід сучасної молодої сім’ї;
науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження та використання тренінгових технологій;
соціально-психолого-педагогічний супровід студентів з обмеженими фізичними можливостями та студентів-сиріт;
профілактика суїцидальної поведінки серед молоді;
моніторингові дослідження фізичного та психічного здоров’я студентів, їх професійного розвитку.
Концептуально-змістова модель діяльності психологічної служби задає морфологію психологічної служби Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, адекватну стратегічній меті та задачам діяльності.
До структури Психологічної служби Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського входять:
консультаційний пункт;
тренінговий центр;
інформаційний центр;
телефон довіри;
Інтернет-довіри, веб-сайт;
експериментально-аналітичний центр;
центр практичної підготовки студентів до професійної діяльності за фахом;
відділ фандрейзингу;
студентський професійний клуб (див. рис 6. 1. 4).
Психологічна служба Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського має статус науково-методичного підрозділу.
Науковий аспект діяльності психологічної служби є теоретичною та методологічною базою усієї її діяльності. Саме на науковому підґрунті реалізується концепція соціально-психологічного супроводу професійного розвитку майбутніх фахівців. Зв’язок психологічної служби з науковою діяльністю вищого навчального закладу виявляється в організації досліджень теоретико-методологічних проблем психологічного супроводу освітнього процесу, що передбачає проведення емпіричних досліджень, розробку та впровадження експериментальних програм, узагальнення досвіду, отриманого при виконанні наукових досліджень.
Психологічна служба надає дієву допомогу діяльності Інституту кураторів та студентському самоврядуванню через систему соціально-психологічних тренінгів, школу студентських лідерів та школу волонтерів. Таким чином, здійснюється розвиток творчих потенцій молоді, соціальної активності, милосердя, толерантності, громадянськості, формується уявлення про себе як суб’єкта власної життєтворчості, активна соціальна позиція.
Додаткові платні послуги ініціюються власне студентом, оскільки він одночасно є і їх замовником і споживачем. Введення цього елементу в освітній простір вишу розширює освітній діапазон простору за рахунок поєднання формальної і неформальної освіти.
З метою оптимізації морально-психологічного клімату, формування психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності та у рамках додаткових платних послуг Психологічна служба університету пропонує додаткові психологічні послуги студентам:
І курс – формування базових навичок учбово-професійної діяльності;
ІІ курс – розвиток комунікативних навичок та навичок поведінки у конфліктах;
ІІІ курс – розвиток творчих здібностей;
ІV курс – розвиток навичок професійної рефлексії;
V курс – профілактика емоційного вигоряння;
VІ курс – побудова сценарію життєздійснення,
що сприяє формуванню психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, розвитку адаптивності, ініціативності, креативності.
Вивчаючи вимоги роботодавців до майбутніх спеціалістів, Психологічна служба враховує їх при плануванні соціально-психологічних тренінгів, проведенні професійного консультування, виїзних психологічних шкіл. За замовленням роботодавців Психологічна служба має можливість здійснювати соціально-психологічний супровід молодих спеціалістів на стадії адаптації, що слугує їх уключенню у професійне співтовариство як активних суб’єктів розвитку професії, сприяє професійній ідентифікації, розвитку професійної „Я”-концепції, самосвідомості, формуванню професійної ментальності та професійної культури.
Рис. 6. 1. 3. Концептуально-змістова модель діяльності психологічної служби вищого навчального закладу
Рис. 5. 1. 4. Структурна модель психологічної служби Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського
Психологічна програма діяльності психологічної служби щодо формування суб’єктності майбутнього правника реалізується шляхом психологічного супроводу, що включає: розвивальну діагностику, психологічне консультування з проблем соціально-професійного розвитку, соціально-психологічні тренінги, моніторинг соціально-професійного розвитку, соціальне проектування, організаційно-діяльнісні ігри. Психологічна програма спрямована на вироблення вмінь та способів дій у практичних ситуаціях. У психологічному плані це означає розвиток індивіда як суб’єкта діяльності, розширення його набору поведінкових моделей, аналогових схем і набуття вмінь користуватися ними відповідно до ситуації.
Зазначимо, що включення психологічної служби в освітній простір вишу якісно змінює його, перетворюючи потенціал освітнього простору у творчий соціокультурний ресурс розвитку студента, вищого навчального закладу, освіти.