Організаційно-діяльнісна спрямованість програми:

• визначення функціонального місця психологічного центру в освітньому просторі ВНЗ;

• створення моделі психологічного центру вишу;

• введення психологічного центру у конфігурацію освітніх просторів вищих навчальних закладів та вищої освіти;

• прогнозування розвитку освітнього простору у зв’язку з упровадженням психологічного центру у структуру ВНЗ як освітньої інновації та соціальної інституції.

Психолого-педагогічна спрямованість програми:

• застосування інноваційних психолого-педагогічних технологій розвитку колективної миследіяльності у процесі проектної діяльності в ігровій (імітаційній) ситуації;

• формування інноваційної готовності колективів вищих навчальних закладів до реконструкції освітнього простору;

• консолідація зусиль адміністративних структур, викладачів, студентів, громадськості на створення психологічного центру ВНЗ та розвиток освітнього простору (національного, вузівського, особистісного).

Індивідуально-психологічна спрямованість програми:

• формування здатності учасників програми до колективної миследіяльності, проектного мислення, розвитку власної суб’єктності;

• розвиток рефлексивних здібностей, конфліктостійкості та толерантності учасників програми;

• мотивація учасників освітнього процесу до суб’єкт-суб’єктної взаємодії та трансформації власного освітнього простору через уключення у нього психологічного центру.

Мета програми

Забезпечити розвиток освітнього простору вищих навчальних закладів України через уключення психологічного центру як соціальної інституції, покликаної зберегти та укріпити фізичне, психічне, психологічне та соціальне здоров’я нації.

Завдання для досягнення цілей програми

• теоретичне обґрунтування моделі освітнього простору ВНЗ, структурним компонентом якого є психологічний центр;

• створення психолого-педагогічних умов для повноцінної реалізації особистого потенціалу учасників програми;

• виявлення й формулювання цілей проектування психологічного центру вишу;

• створення прогностичних моделей психологічного центру ВНЗ;

• експериментальна перевірка створених моделей на внутрішню узгодженість, ефективність, надійність і стійкість;

• закріплення моделей, які пройшли експериментальну перевірку, як зразків для впровадження у психолого-педагогічну практику;

• набуття учасниками програми проектних компетенцій для розробки власної моделі психологічного центру, котра відображатиме специфіку регіону та вищого навчального закладу, їх індивідуальність та своєрідність;

• підвищення кваліфікації учасників програми;

• обґрунтування необхідності реорганізації системи управління психологічними центрами вищих навчальних закладів;

• формування умов для взаємодії вищих навчальних закладів з метою обміну досвідом щодо організації та функціонування психологічних центрів;

• створення умов для мережевої взаємодії психологічних центрів вищих навчальних закладів та роботодавців з метою створення системи психологічного супроводу випускників;

• становлення цілісності освітнього простору вишу на підґрунті особистісно зорієнтованої освіти, котра реалізує соціокультурні нужди всіх учасників освітнього процесу;

• реалізація державних цільових програм з розвитку вищої освіти та Концепції розвитку психологічної служби системи освіти України.