18. Моніторинг меліорованих земель

Меліоративний моніторинг — система спостережень, оцінюван­ня, прогнозування та прийняття рішень з метою оптимізації меліо­рованих земель і прилеглих до них територій.

Основними завданнями меліоративного моніторингу є:

• вивчення закономірностей багаторічного природ­ного і трансформованого меліоративною діяльністю лю­дини рівневого та гідрохімічного режиму й балансу ґрунтових вод;

• вивчення режиму вологості ґрунтів та порід зони аерації;

• вивчення змін гідрогеологічних, гідрологічних та інженерно-геологічних умов на меліорованих землях і прилеглих до них територіях;

• аналіз та узагальнення гідрогеолого-меліоратив- ної інформації з метою оцінки фактичного стану осушу­ваних та зрошуваних земель, визначення ступеня меліо­ративного впливу на навколишнє природне середовище;

• гідрогеологічне прогнозування.

Окремі блоки та прямі і зворотні зв'язки між ними формують систему моніторингу меліорованих земель.

Блок «Спостереження» передбачає вибір індикатор­них елементів і параметрів меліоративного стану земель, що підлягають спостереженню та оцінюванню. Блок «Оцінка фактичного стану меліорованих земель» осно­ваний на порівняльному аналізі наявного меліоративно­го стану осушених або зволожених земель з оцінними критеріями для з'ясування ступеня несприятливих від­хилень у меліоративній ситуації.

Блок «Прогноз стану меліорованих земель» базуєть­ся на інформації про стан меліоративних земель нате­пер і в минулому. Першочергове значення має прогно­зування глибини залягання ґрунтових вод, яке є голов­ним критерієм завчасної оцінки меліоративної ситуації й основою для розроблення і оперативної реалізації не­обхідних експлуатаційних заходів з метою регулюван­ня водного режиму території.

Реалізуючи блок «Оптимізація меліоративного ста­ну земель», необхідно виявити й ідентифікувати проце­си та явища, що порушують нормальне функціонуван­ня меліоративних систем, і визначити заходи, які спри­ятимуть оптимізації становища.

Блоки «Спостереження», «Оцінка стану меліорова­них земель», «Прогноз стану меліорованих земель» формують інформаційну систему моніторингу, а блок «Оптимізація меліоративного стану земель» — систему управління.

Контролювання і ана­лізування змін, які відбуваються в природних комплек­сах внаслідок дії меліоративних заходів, може забезпечи­ти організація еколого-меліоративного моніторингу — системи комплексних спостережень, оцінювання та прогнозування стану природного середовища на меліо­рованих і прилеглих землях, а також загальних спосте­режень за ситуацією на території водозбору.

Еколого-меліоративний моніторинг може бути ло­кальним, регіональним і національним.

На локальному рівні основну увагу приділяють отриманню безпосередніх характеристик стану земель, параметрів складових геологічного середовища і режи­му його функціонування.

На регіональному рівні вирішують питання оціню­вання просторово-часової мінливості параметрів геоло­гічного середовища (багатокомпонентної динамічної системи, що охоплює верхню частину літосфери, яка перебуває під техногенним впливом (рельєф, ґрунти, підземні води, форми прояву екзогенних геологічних процесів)), формують бази даних регіонів, нормативно- довідкову і нормативно-методичну базу галузі у складі регіональних центрів моніторингу. Результати узагаль­нень передають у національний і галузеві центри.

На національному рівні узагальнюють інформацію по галузях загалом, формують бази даних галузевого центру моніторингу, розробляють заходи та координу­ють роботи з іншими відомствами — суб'єктами дер­жавного моніторингу довкілля, міжнародними центра­ми екологічного моніторингу.

Оцінюючи позитивні і негативні процеси, що супро­воджують меліорацію, необхідно проводити система­тичні спостереження і контролювання змін, які відбу­ваються як на меліорованих землях, так і на прилеглих до них територіях. Для з'ясування ситуації на дослі­джуваних землях і отримання комплексної інформації, крім проведення звичайних спостережень, доцільно ви­користовувати дані аерокосмічної зйомки, отриманої за допомогою супутників, космічних кораблів, літаків. Ці дані дають змогу розробити ефективні природоохо­ронні заходи по раціональному використанню водних і земельних ресурсів.