14. Гідробіологічні спостереження за станом природних вод (зообентос, перифітон, зоопланктон і фітопланктон).

Гідробіологічні показники — кількісні та якісні характеристики різних груп водного населення, що використовуються для оцінки еколого-санітарного стану водних екосистем.

Зообентос — сукупність донних тварин, що живуть на дні або в грунті морських і прісних водойм.

Зообентос формують представники майже всіх груп водних організмів — починаючи від найпростіших і за­кінчуючи рибами. Деякі тварини можуть постійно або тимчасово прикріплятися до ґрунту, інші — живуть або плавають біля самого дна. Зообентос морів утворюють форамініфери, губки, кишковопорожнинні, молюски, ракоподібні. У прісних водоймищах він пред­ставлений найпростішими, губками, війковими та мало­щетинковими червами, п'явками, молюсками, ракопо­дібними.

Стан зообентосу характеризує зміни водного середо­вища протягом тривалого часу.

Перифітон — поселення водних рослин і тварин на підводних ске­лях, камінні, річкових суднах, сваях та інших об'єктах.

Основою перифітону є прикріплені гідробіонти, вусоногі ракоподібні, двостулкові молюски, губки, черви, водорості. Дослідження перифітону використовують для оцінювання усередненої якості води водного об'єкта протягом довготривалого періоду часу.

Зоопланктон — сукупність тварин, що населяють водну товщу та пасивно переносяться течіями.

У прісноводному зоопланктоні переважають весло­ногі, коловертки; у морському — ракоподібні, найпрос­тіші, кишковопорожнинні молюски, яйця та личинки риб. Зоопланктон є достатньо надійним індикатором якості води в малопро- точних водоймищах, озерах, водосховищах та ставках. Його досліджують для отримання характеристик якості води в пунктах спостереження за порівняно короткий період часу.

Фітопланктон - сукупність рослинних організмів, які населяють товщу води морських та прісних водоймищ і пасивно переносять­ся течіями.

Морський фітопланктон утворюють переважно діа­томові водорості, перідіней і коколітофоріди; прісно­водний — діатомові, синьо-зелені та деякі групи зеле­них водоростей. Фітопланктон характеризує якість вод­них мас, де проходив його розвиток, тому на водотоках забирають проби фітопланктону, які використовують для одержання інформації про рівень забруднення на ділянках, розміщених за течією вище від пунктів спо­стережень.

15. Методи і терміни відбору проб для моніторингу стану поверхневих вод.

Точність і якісність спостережень забезпечує пра­вильний відбір проб. Для кількісного обліку фітоплан­ктону проби відбирають батометром послідовно з гори­зонтів: поверхня води, 1; 2,5; 5; 10; 20 м і т.д. Відібрані з кожного горизонту проби зливають у чисте відро, пе­ремішують і відбирають пробу об'ємом 0,5 л. Її консер­вують, додаючи 5 мл формаліну. На малих ріках та на мілководних ділянках відбір проб проводять простим зачерпуванням 0,5 л води з верхнього горизонту (0,2 м).

Для якісного обліку фітопланктону проби відбира­ють планктонною сіткою. У глибоких місцях прово­диться тотальний лов від дна до поверхні, а на мілині фітопланктон відбирають, проціджуючи крізь сітку не менше ЗО л води. Після закінчення вилову осад злива­ють в окремий посуд і консервують.

Відбір проб зообентосу для якісного аналізу прово­дять з поверхні або товщі донного ґрунту, а також на доступній глибині з водною рослинністю в прибережній зоні водного об'єкта на ділянці довжиною 50 м в один та другий бік від створу. Живі організми з водних рослин збирають сачком або скребачкою. Відібрану пробу фік­сують 4 % розчином нейтралізованого формаліну.Збір зообентосу з ґрунту здійснюється за допомогою скребка. На доступній глибині зрізають шар ґрунту і переносять у відро. Обсяг проби становить половину відра. Для від­окремлення тварин від ґрунту використовують сачок- промивач. При промиванні частина ґрунту проходить крізь сітку, а залишок змивається в центральну частину мішка. Вміст мішка зливають у банку. Обсяг ґрунту з тваринами повинен становити не більше половини бан­ки. Пробу консервують 4 % розчином формаліну.

Відбір проб перифітону з поверхні свай, дамб, мостів та інших споруд здійснюють за допомогою ножа, пінце­та, ложки. Відібрані проби вміщують у банки, залива­ють на 2/3 водою і консервують за допомогою 1 мл 40 % розчину формаліну.

Гідробіологічні спостереження доповнюють інфор­мацію, отриману за допомогою гідрохімічних і хіміч­них спостережень. Отримані комплексні дані дають змогу з достатньою точністю і повнотою охарактеризу­вати стан досліджуваних об'єктів водного середовища, сприяють достовірності прогнозування і виробленню за­ходів для зниження рівня забруднень.