18. Завдання і основні види комплекс. Глобального моніт. Океану

Метою комплексного моніторингу океану є визначен­ня стану Світового океану та прогнозування змін, які відбуваються в його екосистемах внаслідок антропоген­них факторів. Глобальний моніторинг Світового океану буде комплексним за умови виконання таких завдань:

• виявлення каналів надходження та оцінювання потоків забруднюючих речовин у біопродуктивних та чутливих екосистемах;

• вивчення негативних наслідків забруднення еко­систем;

• дослідження зв'язків між рівнями накопичення забруднюючих речовин та екологічними змінами, які характерні для певних екосистем;

• визначення критичних концентрацій забруднюю­чих речовин,

• вивчення фізичних, хімічних та біологічних про­цесів, які визначають асиміляційну ємність;

• побудова математичних моделей окремих еколо­гічних процесів для прогнозування екологічної ситуації в океані в локальному, регіональному та глобальному масштабах.

Для розв'язання цих завдань використовують ін­формацію, отриману з різних джерел:

а) дані натурних спостережень, які дають змогу вияв­ляти основні джерела і канали надходження забруднюю­чих речовин, оцінювати процеси самоочищення, розра­ховувати баланс забруднюючих речовин, стан нейстону, планктонних і бентосних угруповань;

б)лабораторні дослідження, в) математичне моделювання,

Комплексний глобальний моніторинг океану охоп­лює екологічний та фізичний моніторинги.

Екологічний моніторинг океану є системою аналізу, оцінювання та прогнозування стану морських екосис­тем. Важливою складовою екологічного моніторингу є біологічний моніторинг морського середовища, який передбачає систематичні спостереження за елементами функціональної структури біоценозів з метою оціню­вання та прогнозування стану біотичного компонента морських екосистем

Фізичний моніторинг океану призначений для ана­лізу дії фізико-океанографічних та гідродинамічних факторів, які спричиняють поширення та перерозподіл забруднюючих речовин у морському середовищі.

Отже, моніторинг вод Світового океану охоплює як біотичну, так і абіотичну складові, що дає змогу усвідо­мити єдність і взаємозв'язки процесів, які в ньому від­буваються.

18. Організація спостережень за станом вод морів і океанів

Оцінити сучасний стан якості вод Світового океану можна за допомогою систематичних спостережень.

Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти трьох категорій.

Катего­рію пункту спостереження вибирають з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а та­кож складу, концентрації забруднюючих речовин, ре­гіональних і фізико-географічних умов.

1. Райони водойм, що мають особливе народногосподарське значення, в тому числі місця скиду забруднених речовин.

2. Райони, куди забруднені речовини надходять за рахунок міграційних процесів

3. Відносно чисті водойми

На кожному пункті спостереження визначають кількість і місцезнаходження вертикалей та горизонта­лей з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а також складу, концентрації та форми надходження забруднюючих речовин.

Кількість вертикалей у пункті спостереження якості води на гирловому узмор'ї визначається його шириною: при ширині річки менше 100 м — 1 вертикаль, від 100 до 1000 м — 3 вертикалі, більше 1000 м — 5 вертикалей.

Одну вертикаль розміщують посередині русла, а ін­ші — рівномірно по його ширині.

Кількість горизонталей визначають залежно від глиби­ни річки: при глибині річки 1—5 м — горизонти прово­дять на поверхні та біля дна; при глибині 5—10 м — на по­верхні, на половині глибини і біля дна; при глибині річки більше 10 м — на поверхні, через кожні 5 м та біля дна.

Під час моніторингу морських вод здійснюють спостереження за такими речовинами:

1. нафтовими та хлорованими вуглеводами — на по­верхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

2. за синтетичними поверхнево активними речови­нами та фенолами — на поверхні, на глибині 10 м та бі­ля дна;

3. за важкими металами — на поверхні, на горизон­тах 10, 50, 100 м та біля дна.

Достовірність і повноту спостережень забезпечує виконання програм спостережень за якістю морських вод. Вони поділяються на два типи:

1. програми спостере­жень за фізико-хімічними показниками;

2. програми спостережень за гідробіологічними показни­ками.