- •Предмет та об'єкт моніторингу. Характеристика блок-схеми державної системи моніторингу довкілля.
- •Мета прогнозування стану довкілля. Методи, які застосовуються для прогнозування. Їх сутність.
- •Класифікація систем моніторингу. Їх характеристика.
- •Державні служби, що здійснюють моніторинг довкілля.
- •Глобальний моніторинг і рівні його здійснення.
- •Охарактеризувати загальну схему та основні етапи аналізу об'єктів довкілля.
- •Джерела і наслідки забруднення атмосфери.
- •Види постів спостережень за якістю атмосферного повітря: стаціонарні, маршрутні, підфакельні. Призначення і особливості функціонування.
- •Програми спостережень на стаціонарних, маршрутних та підфакельних постах контролю якості повітря. Їх спільні і відмінні ознаки.
- •Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу. Їх характеристика га галузі застосування.
- •Тили автоматизованих систем спостереження і контролю якості атмосферного повітря. Їх основні характеристики.
- •Основні джерела забруднення поверхневих вод. Сутність і основні завдання моніторингу поверхневих вод.
- •Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод. Пункти спостережень, контрольні створи.
- •Гідробіологічні спостереження за станом природних вод (зообентос, перифітон, зоопланктон і фітопланктон).
- •Методи і терміни відбору проб для моніторингу стану поверхневих вод.
- •16. Сучасний стан ґрунтового покриву Землі і антропогенний вплив на нього
- •17. Основні завдання га мета грунтового моніторингу, періодичність його проведення.
- •Вимоги щодо організації спостережень і контролю за забрудненням грунтів пестицидами і важкими металами.
- •Моніторинг меліорованих земель
- •Критерії оцінювання і види грунтово-екологічного моніторингу.
- •Джерела та види забруднення Світового океану. Що таке дампінг? Вимоги до організації дампінгу.
- •Асиміляційна ємність морського середовища. Умови ефективного самоочищення вод Світового океану.
- •Завдання і основні види комплекс. Глобального моніт. Океану
- •Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря.
- •Біомоніторинг ґрунтів і водних ресурсів.
- •Рослини-індикатори і рослин-монітори. Які рослини найчастіше використовуються як біомонітори?Реакції рослин на забруднення.
- •Системи і методи радіаційного контролю. Сутність радіохімічного і радіометричного методів радіаційного контролю.
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання
- •Хімічні методи аналізу ком цей грацій хімічних елементів (сполук) у довкіллі (титрометричний метод, гравіметричний метод)
- •Пряма потенціометрія. Принцип методу та галузі застосування. Склянний індикаторний електрод. Вимірювання рН.
- •Електрохімічні методи аналізу об'єктів довкілля. Йон-селективні електроди, принцип дії, галузі застосування.
- •Фотоколориметричний метод аналізу. Принцип підбору світлофільтрів при проведенні фотоколориметричних визначень.
- •Хроматографічні метоли аналізу об'єктів довкілля
- •Основи методу потенціометрії. Типи електродів та їх характеристика. Практичне застосування потенціометрії.
- •Турбідиметрія та нефелометрія в дослідженні об'єктів довкілля.
- •Люмінісцентні методи аналізу хімічних речовин у довкіллі
- •Вольтамперометричні методи дослідження об'єктів навколишнього середовища
- •Радіометричні метоли аналізу концентрацій хімічних речовин у довкіллі
- •42. Кондуктометричннй метод аналізу об'єктів довкілля
- •43. Кулонометрія в аналізі об'єктів довкілля
- •44. Полярографічний метод аналізу. Особливості ртутного краплинного електрода. Галузі використання полярографії.
- •Предмет та об'єкт моніторингу. Характеристика блок-схеми державної системи моніторингу довкілля.
Хімічні методи аналізу ком цей грацій хімічних елементів (сполук) у довкіллі (титрометричний метод, гравіметричний метод)
Хімічні методи кількісного аналізу концентрації хімічних елементів (сполук) у довкіллі. Вони ґрунтуються на виявленні певних речовин за допомогою хімічних реакцій.
Титрометричний (об'ємний) метод аналізу. Він ґрунтується на вимірюванні об'єму розчину реагенту відомої концентрації, витраченого на взаємодію з аналізованою речовиною за умови, що речовини вступають у реакцію в концентраціях 10"1—10~3 моль/л. Цим методом визначають загальну і карбонатну твердість води, хімічне споживання кисню, біохімічне споживання кисню, кислотність, лужність, вміст розчиненого кисню, концентрацію катіонів меркурію, заліза (II), аніонів БОГ, СІ", Б2" тощо.
Гравіметричний метод аналізу. Цей метод оснований на кількісному переведенні аналізованого компонента в малорозчинну сполуку і зважуванні продукту після виділення, промивання, висушування чи прожарювання. Застосовують його при концентрації речовини в розчині не нижче 10"2—10"3 моль/л. Гравіметричним методом визначають у природних і стічних водах наявність заліза (III) та алюміній, які присутні у формі оксидів, хлориди — А^СІ, сульфати — Ва304 (у кислому середовищі), багато металів (у вигляді малорозчинних сполук з органічними реагентами) — оксихінолінати, дитизонати та ін.
Пряма потенціометрія. Принцип методу та галузі застосування. Склянний індикаторний електрод. Вимірювання рН.
Потенціометрія. Вона охоплює методи, що передбачають вивчення хімічних процесів, які змінюються в результаті хімічних реакцій потенціалу електрода, зануреного у досліджувану суміш.
Абсолютна потенціометрія дає змогу виміряти потенціал Е і за рівнянням Нернста обчислити концентрацію йона в речовині. Цей метод використовують для визначення рН природних і стічних вод за допомогою скляного електрода. Йоноселективні електроди забезпечують встановлення вмісту нітратів у рослинах і продуктах, концентрації катіонів натрію, калію, кальцію, магнію, міді, аніонів хлору, брому, йоду та ін.
Потенціометричне титрування використовується для аналізу забарвлених і каламутних середовищ, визначення в них різноманітних сполук. Потенціометричні біодатчики використовують для визначення концентрації пестицидів у складних багатокомпонентних системах.
Скляний електрод, без сумніву є найбільш важливим індикаторним електродом для іонів водню, що майже повністю витіснив всі інші електроди для вимірювання рН. Він зручний в роботі і в меншій ступені, ніж інші електроди, піддається впливу сторонніх домішок.
Електрохімічні методи аналізу об'єктів довкілля. Йон-селективні електроди, принцип дії, галузі застосування.
Електрохімічні методи аналізу. їх сутність полягає в дослідженні електрохімічних властивостей проб. До них відносять потенціометрію, вольтамперометрію та кондуктометрію.
Потенціометрія. Вона охоплює методи, що передбачають вивчення хімічних процесів, які змінюються в результаті хімічних реакцій потенціалу електрода, зануреного у досліджувану суміш.
Вольтамперометрія. Цю групу методів поділяють на два типи:
полярографічний аналіз, що ґрунтується на процесі електролізу і вивченні залежності сили струму від прикладеної напруги. Цим методом у природних водах і ґрунтах визначають вміст цинку, кадмію, свинцю, міді з попереднім екстракційним відокремленням токсичних елементів — залишкову кількість свинцю у виноградному соку з чутливістю 0,002 мг/л; токсичні елементи в продуктах, повітрі, стічних водах; концентрацію вітамінів, ферментів, гормонів в організмі людини; діагностують захворювання;
амперометричне титрування, яке дає змогу визначати аніони, для яких немає точних і швидких титрометричних методів: С20БО/", СО^, РО|", МоО|", а також багато органічних сполук.
Абсорбційна інверсійна вольтамперометрія є методом визначення понад 40 катіонів металів, аніонів, органічних сполук (білків, ферментів, лікарських препаратів, пестицидів, стимуляторів росту тварини) у різних екологічних об'єктах.
Кондуктометрію (аналіз за електричною провідністю). Метод використовують для визначення концентрації розчинених солей у питних водах і водах для теплообмінного обладнання (пряма кондуктометрія). Кондуктометричним титруванням встановлюють склад сумішей кислот у водному і водно-органічному середовищах, катіони й аніони. Титруванням розчином ВаС12 визначають сульфати, хромати, оксалати, карбонати, цитрати; трилоном Б за різних значень рН аналізують суміші катіонів металів без попереднього їх розділення.
