- •Предмет та об'єкт моніторингу. Характеристика блок-схеми державної системи моніторингу довкілля.
- •Мета прогнозування стану довкілля. Методи, які застосовуються для прогнозування. Їх сутність.
- •Класифікація систем моніторингу. Їх характеристика.
- •Державні служби, що здійснюють моніторинг довкілля.
- •Глобальний моніторинг і рівні його здійснення.
- •Охарактеризувати загальну схему та основні етапи аналізу об'єктів довкілля.
- •Джерела і наслідки забруднення атмосфери.
- •Види постів спостережень за якістю атмосферного повітря: стаціонарні, маршрутні, підфакельні. Призначення і особливості функціонування.
- •Програми спостережень на стаціонарних, маршрутних та підфакельних постах контролю якості повітря. Їх спільні і відмінні ознаки.
- •Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу. Їх характеристика га галузі застосування.
- •Тили автоматизованих систем спостереження і контролю якості атмосферного повітря. Їх основні характеристики.
- •Основні джерела забруднення поверхневих вод. Сутність і основні завдання моніторингу поверхневих вод.
- •Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод. Пункти спостережень, контрольні створи.
- •Гідробіологічні спостереження за станом природних вод (зообентос, перифітон, зоопланктон і фітопланктон).
- •Методи і терміни відбору проб для моніторингу стану поверхневих вод.
- •16. Сучасний стан ґрунтового покриву Землі і антропогенний вплив на нього
- •17. Основні завдання га мета грунтового моніторингу, періодичність його проведення.
- •Вимоги щодо організації спостережень і контролю за забрудненням грунтів пестицидами і важкими металами.
- •Моніторинг меліорованих земель
- •Критерії оцінювання і види грунтово-екологічного моніторингу.
- •Джерела та види забруднення Світового океану. Що таке дампінг? Вимоги до організації дампінгу.
- •Асиміляційна ємність морського середовища. Умови ефективного самоочищення вод Світового океану.
- •Завдання і основні види комплекс. Глобального моніт. Океану
- •Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря.
- •Біомоніторинг ґрунтів і водних ресурсів.
- •Рослини-індикатори і рослин-монітори. Які рослини найчастіше використовуються як біомонітори?Реакції рослин на забруднення.
- •Системи і методи радіаційного контролю. Сутність радіохімічного і радіометричного методів радіаційного контролю.
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання
- •Хімічні методи аналізу ком цей грацій хімічних елементів (сполук) у довкіллі (титрометричний метод, гравіметричний метод)
- •Пряма потенціометрія. Принцип методу та галузі застосування. Склянний індикаторний електрод. Вимірювання рН.
- •Електрохімічні методи аналізу об'єктів довкілля. Йон-селективні електроди, принцип дії, галузі застосування.
- •Фотоколориметричний метод аналізу. Принцип підбору світлофільтрів при проведенні фотоколориметричних визначень.
- •Хроматографічні метоли аналізу об'єктів довкілля
- •Основи методу потенціометрії. Типи електродів та їх характеристика. Практичне застосування потенціометрії.
- •Турбідиметрія та нефелометрія в дослідженні об'єктів довкілля.
- •Люмінісцентні методи аналізу хімічних речовин у довкіллі
- •Вольтамперометричні методи дослідження об'єктів навколишнього середовища
- •Радіометричні метоли аналізу концентрацій хімічних речовин у довкіллі
- •42. Кондуктометричннй метод аналізу об'єктів довкілля
- •43. Кулонометрія в аналізі об'єктів довкілля
- •44. Полярографічний метод аналізу. Особливості ртутного краплинного електрода. Галузі використання полярографії.
- •Предмет та об'єкт моніторингу. Характеристика блок-схеми державної системи моніторингу довкілля.
Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу. Їх характеристика га галузі застосування.
Одним з основних елементів аналізу якості атмосферного повітря є відбір проб. Важливість його зумовлюється тим, що за неправильного відбору проб результати аналізу втрачають сенс. Проби повітря відбирають аспіраційним способом (пропускаючи повітря через поглинальний прилад з визначеною швидкістю) і способом заповнення посудин обмеженого об'єму. Для дослідження газоподібних домішок придатні обидва способи, а для дослідження аерозольних домішок і пилу — лише аспіраційний.
Аспіраційний спосіб відбору проб повітря. У результаті пропускання повітря через поглинальний прилад відбувається концентрування аналізованої речовини в поглинальному середовищі. Для визначення концентрації речовини витрата повітря повинна становити десятки і сотні літрів за хвилину. Проби поділяють на разові (період відбору 20—30 хв.) та середньодобові (не менше 4-разових проб, через однакові проміжки часу протягом доби оі, 7, 13 та 19 год.). Найкращим способом отримання середньодобових значень є безперервний відбір проб повітря протягом 24 год. Для їх відбору використовують електроаспіратори, пилососи та інші прилади і пристрої, які пропускають повітря, а також прилади, які реєструють його об'єм (реометри, ротаметри та ін.).
На стаціонарних пунктах (лабораторіях типу «ПОСТ») системи відбору проб повітря забезпечують їх разовий відбір для дослідження газових домішок, сажі, пилу та аерозолів. Система відбору проб повітря для аналізу газових домішок і сажі складається з повітропроводу, обладнаного нагрівальним пристроєм з терморегулятором, розподільного гребінця для підключення поглинальних приладів та двох електроаспіраторів. Система відбору проб повітря для дослідження пилу утворюється з трубки, яка обладнана фільтрами, та гнучкого шланга, котрий підключають до повітропроводу.
За нестаціонарних умов використовують аспірацію повітря за допомогою двигуна внутрішнього згоряння або пилососа, підключеного до стаціонарного джерела зі струмом.
Важливим елементом системи пробовідбору є погли- нальні пристрої, призначені для вбирання газоподібних речовин, аерозолів і пилу.
Відбір проб повітря способом заповнення посудин обмеженого об'єму. Використання цього способу зумовлено значною агресивністю хімічних речовин, які вловлюють з повітря поглинальні пристрої. Звичайні скляні ємності найчастіше використовують при відборі проб повітря для визначення оксиду вуглецю та інших газових домішок. Скляний посуд заповнюють аналізованим повітрям шляхом продування через посудину його 10-кратно- го об'єму, після чого посудину закривають; за допомогою вакуумного заповнення (з герметично закритих посудин повітря відкачується, їх відкривають у місці відбору проби і потім знов закривають); способом заміщення попередньо залитої в посудину інертної рідини повітрям (після того, як рідина вилилась, посудину закривають).
При відборі разових проб повітря для визначення ді- оксиду сірки використовують прилад Ріхтера і сорбцій- ну трубку; при відборі діоксиду азоту — и-подібну трубку і сорбційну трубку. Під час відбору проб необхідно уникати потрапляння світла на поглинальний прилад. Термін збереження проб, відібраних в И-подібну трубку, становить не більше 3 діб, а в сорбційні трубки — тиждень. За необхідності отримання інформації про наявність у повітрі окремо діоксиду і оксиду азоту між двома поглиначами (И-подібні або сорбційні трубки) встановлюють и-подібну трубку з окислювачем.
У поглинальний прилад І (рис.3.3) надходить суміш Там М02 адсорбується, а N0 надходить в ЇІ-по- дібну трубку, де за допомогою окислювача переходить в Регулятор вологості, який використовується в и-подібній трубці, забезпечує довгостроковість та ефективність роботи окислювача, який у процесі роботи змінює колір від жовтого до зеленувато-коричневого, у зв'язку з чим його необхідно своєчасно замінювати.
Оксид вуглецю (СО) відбирають у газові піпетки або гумові камери. Через газову піпетку прокачують 10-крат- ний об'єм повітря, потім її щільно закривають. У гумові камери повітря відбирають кілька разів протягом
Охарактеризовані методи відбору проб дають змогу відібрати повітря для лабораторного аналізу за різноманітних умов. Вибір конкретного методу залежить від мети дослідження і якісного складу проби повітря. Правильний відбір проби впливає на достовірність лабораторних визначень концентрації забруднюючої речовини в повітрі.
