42. Кондуктометричннй метод аналізу об'єктів довкілля
Кондуктометричний метод аналізу базується на вимірюванні електропровідності розчину.
Електропровідність – здатність речовин проводити електричний струм, за наявністю зовнішнього електричного поля.
Розрізняють пряму кондуктометрію і кондуктометричне титрування.
Метод прямої кондуктометрії базується на тому, що у розведених та помірно концентрованих розчинах електроліту , електропровідність зростає із збільшенням концентрації.
У практ .роб. використовували заздалегідь побудований градуювальник графік в залежності електропровідності від концентрації певного електроліту. Оскільки значення рухливості йонів досить близькі, то прямі кондуктометричні вимірювання дають інформацію про загальну концентрацію йонів у розчині, це є причиною низької селективності прямої кондуктометрії.
Кондуктометричне титрування
У цьому методі вимірюють електропровідність розчинів після додавання кожної порції титр анту і будують криву титрування, у координатах електропровідність і об’єм титранта. Точку еквівалентності знаходять за зламами на кривих .
При титруванні суміші речовн к-сть зламів = к-сті компонентів суміші.
У кондуктометричному титруванні використовують реакції кислотно-основної взаємодії, осадження.
43. Кулонометрія в аналізі об'єктів довкілля
Кулонометричний метод аналізу ґрунтується на тому, що досліджуваний розчин піддають електролізу і вимірюють к-сть електрики, яка витрачається на електро-хімічному перетворенні речовини.
Електроліз – це розкладання речовини під дією електричного струму.
Фарадей вивів фундаментальний закон.
Закони Фарадея:
маса речовини, яка виділяється на електроді прямопропорційна к-сті електроди, що приходить через розчин.
M=k*Q; m = k*I*t
однакові к-сті електрики виділяють на електродах різні речовини в кількостях пропорційних їхнім молярним масам еквівалентів.
=
об’єднаний закон
m
=
44. Полярографічний метод аналізу. Особливості ртутного краплинного електрода. Галузі використання полярографії.
Полярографічний метод аналізу є одним з електрохімічних методів; він заснований на процесах окислення чи відновлення, що протікають на поверхні робочого електрода.
Полярографічний метод здійснюють за допомогою крапаю чого ртутного електрода.
Для проведення полярографічного аналізу складають ланцюг із двох електродів, поверхня одного з яких звичайно в багато разів більша поверхні іншого, і подають до цієї системи різницю потенціалів від зовнішнього джерела струму.
Поляризаційні криві одержують електролізом досліджуваного розчину при поступовому збільшенні напруги та фіксуванні сили струму, які протікають через комірку. При поступовому збільшенні зовнішньої різниці потенціалів на електродах спочатку весь струм іде на зарядку електрода, тому сила струму в колі залишається безмежно малою, що вказує на відсутність електрохімічного процесу. При досягненні певної різниці потенціалів відбувається різке збільшення сили поляризаційного струму, що вказує на початок процесу електровідновлення або електроокиснення. В міру того як потенціал електрода і сила струму збільшується концентрація частинок, що окислюється або відновлюється біля поверхні електрода зменшується і наступає дифузійна поляризація. Врешті-решт при подальшому збільшенні поляризації концентрація частинок біля поверхні електроду падає до 0 і струм досягає свого граничного значення.
Потенціал при якому частина струму досягає половини граничного струму дифузії наз. потенціалом на півхвилі. Ця величина не залежить від концентрації іонів, а визначається природою і середовищем.
Ртутний крапельний електрод . Головна перевага ртутного крапельного (капає) індикаторного електрода полягає в тому, що поверхня його безперервно оновлюється. Таким чином, на поверхні такого електрода не накопичується, як на твердих електродах, шар стороннього металу або речовини, що змінює властивості електрода. Завдяки цьому виходить хороша відтворюваність полярографічних кривих. Важливою перевагою ртутного крапельного електрода є також те, що безупинно оновлюється поверхню електрода завжди електрохімічно активна, на ній не протікають вторинні процеси і вона не пасивується.
ВСТУПНА ЧАСТИНА