Методи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності

інструменти регулювання ЗЕД

За формою впливу

За терміном дії

- митний тариф;

- митний збір;

- ПДВ;

- акцизний збір;

- зміна курсу валюти;

- кодифікація товару;

- кількісні обмеження;

- побічний протекціонізм;

- стимулювання експорту;

- технічні стандарти

- і т.п.…

Короткострокові

Прямі

Непрямі

Довгострокові

За призначенням

За характером

Економічні

Обмежувальні

Адміністративні

Стимулюючі

За способом здійснення

Митно-тарифні регулювання

Нетарифні регулювання

Рис. 1.8. Класифікація методів державного регулювання зовнішньо-торговельної діяльності

Так, за формою впливу до прямих методів ми відносимо митний тариф, митний збір, кодифікація товарів, кількісні обмеження, заходи побічного протекціонізму й стимулювання експорту, технічні стандарти тощо; до непрямих методів - податок на додану вартість, акцизний збір, зміна курсу валюти тощо. Якщо ці ж інструменти класифікувати за характером прояву, то вони розподіляться наступним чином: економічні – митний тариф, митний збір; податок на додану вартість, акцизний збір, зміна курсу валюти, коди товарної номенклатури; адміністративні – кількісні обмеження, побічний протекціонізм, стимулювання експорту, технічні стандарти. У цілому характеристику методів та інструментів регулювання зовнішньоторговельних відносин представимо наступним чином (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Характеристика методів державного регулювання зовнішньоторговельних відносин

Ознака	Методи	Митний тариф	Митний збір	ПДВ	Акцизний збір	Зміна курсу	Кодифікація товару	Кількісні обмеження	Протекціонізм	Стимулювання експорту	Технічні стандарти
За формою впливу	Прямі	+	+				+	+	+	+	+
	Непрямі			+	+	+
За характером	Економічні	+	+	+	+	+
	Адміністративні						+	+	+	+	+
За терміном дії	Короткострокові					+		+	+	+
	Довгострокові	+	+	+	+		+				+
За призначенням	Обмежувальні	+		+	+	+	+	+			+
	Стимулюючі	+	+			+	+		+	+	+
За способом здійснення	Митно-тарифні	+	+				+
	Нетарифні			+	+	+		+	+	+	+

Джерело: розроблена автором

На практиці основним суб’єктом регулювання зовнішньоторговельних відносин є митні органи, які класифікують методи регулювання ЗЕД за двома групами: митно-тарифне регулювання і нетарифне регулювання. Більш глибоко особливості митно-тарифного й нетарифного регулювання ми розглянемо в наступних розділах.

При здійсненні контролю достовірності інформації про зовнішньоторговельну операції використовуються методи документального та фактичного контролю про які більш докладно йтиметься у наступних розділах.

У процесі управління зовнішньоторговельною діяльність суб’єктами державного управління використовують не тільки спеціальні методи та інструменти, що дозволяють регулювати протікання зовнішньої торгівлі, а й інші методи, які забезпечують керівництво інформацією, необхідною для прийняття адекватних рішень та дозволяють здійснювати контроль виконання прийнятих рішень і розпоряджень учасниками зовнішньоторговельних відносин.

Дія механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає широке застосування методів митної статистики. Адже, абсолютні й відносні величини – це один з найважливіших способів узагальнення й аналізу статистичної інформації. У процесі статистичного аналізу абсолютні і відносні величини повинні розглядатися у взаємозв'язку. Одне з головних вимог, що пред'являється при розрахунку відносних величин, полягає в необхідності забезпечення порівняння порівнюваної величини і величини, прийнятої за базу порівняння.

Питаннями митно-статистичного контролю й аналізу в Державній митній службі України займаються Управління митної статистики, Інформаційно-аналітичне митне управління, відділи статистики митних органів.

Контроль і вивчення зовнішньої торгівлі здійснюються в чотири етапи.

На першому етапі здійснюється збір первинної інформації, заснований на реєстрації і спостереженні. На цьому етапі вирішується задача одержання відповідних значень досліджуваних ознак по окремих одиницях статистичної сукупності, тобто об'єктам контролю й аналізу.

Методика митної статистики зовнішньої торгівлі України розроблена у відповідності до виконання завдань Державної програми. Вона визначає об'єкти статистичного спостереження й обліку в митній статистиці зовнішньої торгівлі, у тому числі товарів, переміщуваних трубопровідним транспортом і по лініях електропередачі, порядок їхнього обліку.

Характерною рисою митної статистики зовнішньої торгівлі є те, що вона спирається на зміст первинних документів незалежно від контролюючих відомств. У пропонованих учасниками зовнішньоекономічних зв'язків документах містяться офіційно декларовані дані про переміщувані через митний кордон товари.

Вантажна митна декларація є основним джерелом даних статистики зовнішньої торгівлі та спеціальної і регіональної митної статистики. Це заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Вантажна митна декларація дозволяє одержати оперативну інформацію про переміщення вантажів через державний кордон України. З моменту оформлення, прийняття вантажної митної декларації від декларанта митним органом, вона стає документом, що свідчить про факти, що мають юридичне значення. Відомості (звітний період, напрямок товарного потоку (вивезення або ввезення), країна походження (при ввезенні), країна призначення (при вивозі), статистична вартість, найменування товару, вага нетто тощо), що містяться у вантажній митній декларації, є офіційними вихідними даними для ведення статистики зовнішньоторговельного обігу.

Декларації бувають трьох типів: експортні, імпортні та транзитні та заповнюються на кожну партію товару. Унікальність ВМД полягає в тому, що при її заповненні використовуються цифрові коди класифікаторів, що дозволяють автоматизувати збір даних. Крім того заповнення вантажних митних декларацій здійснюється самими учасниками зовнішньоекономічних зв'язків або уповноваженими ними митними брокерами, що діють на договірній основі, що цілком виключається відомчий вплив з боку митних органів.

На другому етапі здійснюється зведення й групування даних, отриманих в результаті статистичного спостереження. Інформаційні дані, що містяться в ВМД, піддаються обробці, метою якої є одержання вихідного матеріалу по зовнішній торгівлі в узагальненому вигляді.

Інформацію у вигляді економічного зведення можна розглядати як узагальнення вихідного статистичного матеріалу. Як реальний приклад зведень, що стосується зовнішньої торгівлі, можна привести форми статистичної звітності, заповнювані на митниці і передані у вищестоящі організації – Управління статистики Держмитслужби.

У подальшому аналізуючи товарну структуру експортно-імпортних операцій, можна одержувати зведення по різних групах товарів, де будуть представлені вартісні і кількісні характеристики даних товарів, країни, з якими ведеться зовнішня торгівля по розглянутих товарах, та інші цікаві характеристики.

У процесі аналізу товарної структури зовнішньої торгівлі узагальнення вищезгаданих характеристик по всіх зовнішньоторговельних операціях, оформленим і випущеним на митниці за звітний період, дає можливість одержати зведення по торгівлі кожним видом товарів з розшифровкою експортно-імпортної діяльності по географічній спрямованості. Після завершення операцій з оформлення ВМД та прийняття остаточного рішення про випуск товару, митні органи готують зведення про отриману інформацію шляхом заповнення первинних форм статистичної звітності. Таким чином, усі вхідні статистичні форми являють собою первинне зведення статистичних даних по різних об'єктах митної статистики.

На третьому етапі проводиться економіко-статистична обробка первинної інформації, розрахунок необхідних результативних показників і комплектування вихідної інформації. Існує кілька методів обробки статистичної інформації:

- графічний метод використовується для полегшення сприйняття досліджуваного явища, для повідомлення й аналізу статистичних даних;

- балансовий метод використовується в бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні і прогнозуванні;

- факторний метод застосовується при розробці прогнозів експортно-імпортної діяльності підприємств регіону, при проведенні аналізу зовнішньоторговельних операцій;

- індексний метод ґрунтується на відносних показниках, що виражають відношення рівня будь – якого досліджуваного явища до рівня його в минулому або до рівня аналогічного явища, прийнятому як базу.

Інформація вихідних форм даних митної статистики дозволяє аналізувати стан зовнішньої торгівлі України, проводити зіставлення національних і міжнародних показників розвитку зовнішньої торгівлі, служить базою для прогнозування основних тенденцій розвитку експорту й імпорту.

Після закінчення зведення й обробки її показників переходять до наступного етапу – аналізу динаміки показників зовнішньої торгівлі. Стосовно до митних органів статистичний аналіз показує результати роботи цих органів, позитивні сторони й недоліки їхньої діяльності, установлює причини виявлених прогалин, виробляє заходи по їх усуненню.

Митно-статистичний контроль і аналіз звільнений від будь-якого зовнішнього відомчого впливу і є найбільш об'єктивним у порівнянні з даними статистики зовнішньої торгівлі, яку щомісяця надають учасники ЗЕД у територіальні органи Держкомстату України.

Вивчення динаміки показників зовнішньої торгівлі на основі просторово – тимчасових характеристик включає наступні етапи дій:

а) постановка задач і підбір вихідної інформації – ставиться мета дослідження, здійснюється аналіз досліджуваного процесу в зовнішній торгівлі, задається період попередження прогнозу, тобто визначається: на скільки кроків уперед робиться прогноз;

б) попередній аналіз вихідних тимчасових рядів – виробляється формування набір можливих моделей аналізу і прогнозування, перевіряється їхня відповідність вимогам об'єктивності, порівнянності, повноти, однорідності і стійкості; будується графік динаміки і розраховуються основні динамічні характеристики (темпи росту, темпи приросту, різні коефіцієнти);

в) оцінка параметрів моделей (дослідження якості цих моделей) – вибираються кращі з них для опису розвитку тенденцій.

г) контроль виконання прогнозних параметрів та коригування прогнозів.

При оцінці параметрів можуть використовуватися різні процедури (в залежності від типу моделі), але у всіх випадках основна ідея оцінки параметрів полягає в максимальному наближенні моделі до вихідних даних. Цей же принцип використовується при дослідженні якості моделей і виборі кращої з них: чим ближче модель до вихідних даних, тим краще вона описує процес з формальної точки зору.

г) побудова прогнозу і розробка його пояснювального опису на основі результатів аналізу – надаються на більш високий рівень управління, складаються квартальні і річні аналітичні записки. Інформація, що надається в них, може використовуватися керівництвом при формуванні митної політики, розробці законодавчих актів і виробленню управлінських і професійно – посадових рішень.

Таким чином, одержуючи через контроль виходу системи і зворотний зв'язок результати своєї роботи, апарат управління митних органів корегує по необхідності нормативно – законодавчу базу, правила і процедури регулювання входу системи, митні операції. Митно-статистичний контроль і аналіз зовнішньої торгівлі, будучи об'єднаними і проаналізованими, дають можливість приймати правильні стратегічні і тактичні управлінські рішення регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Одним з основних і найбільш розповсюджених методів обробки й аналізу первинної статистичної інформації є групування. Під групуванням у статистиці розуміють розчленовування одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні в будь-якому істотному відношенні, і характеристику таких груп системою показників з метою виділення типів явищ, вивчення їхньої структури і взаємозв'язків.

Метод групувань є основою застосування інших методів статистичного аналізу основних сторін і характерних рис досліджуваних явищ.

При використанні методу групувань з'являється можливість простежити взаємовідношення різних факторів і визначити силу їхнього впливу на результативні показники.

Якщо в основу групування покладено кілька ознак, то таке групування називають складним. Складне групування може виконуватися як комбінаційне і як багатомірне. При використанні комбінаційного групування всі групи, виділені по одному з ознак, потім підрозділяються на підгрупи по іншій ознаці, у свою чергу підгрупи можуть бути розділені по наступній ознаці і т.д. Загальне число виділених груп буде дорівнювати добутку числа групованих ознак на число виділених груп у кожнім з них. У випадку, якщо групування здійснюється не послідовно за окремими ознаками, а одночасно з комплексом ознак, то його називають багатомірним (табл. 1.5).

В залежності від виду групованих ознак розрізняють групування по кількісних і якісних ознаках. Якісна ознака відбиває визначені властивості, якості даного явища і записується у виді тексту. Якщо якісна ознака має менше різновидів, то кількість груп визначається числом цих різновидів.

Таблиця 1.5