Питання для самоконтролю
Дайте визначення поняттю «імідж»?
Чи є відмінність між поняттями «іміджелогія» і «іміджмейкерство»?
Дайте визначення такої науки як «іміджелогія»?
Коли вперше з‘вляється термін «імідж» в галузі наукового знання?
Яки типи іміджу вивчає іміджелогія ?
Що означає маніпуляція та міфологізація в іміджмейкерстві?
Перерахуйте найбільш характерні складові імідж- образу?
Охарактеризуйте полефункціональність іміджу ?
Що означає термін «міфодизайн»?
Теми рефератів
Імідж, як соціальний стереотип.
Соціально – психологічні механізми формування іміджу.
Креативність іміджу в проекції на масову культуру.
Практична робота №1.
Мета: Проаналізувати соціально - психологічні передумови виникнення імідж-образу в інформаційному суспільстві.
Завдання:
Проаналізуйте історичні аспекти виникнення іміджу та аспекти його функціонування в інформаційному суспільстві.
Охарактеризуйте особливості сприйняття та визначіть механізми дії іміджеформуючої інформації.
Література: 3,10,28,26,24,31,59
Керування іміджем –
це керування враженнями.
Девід Майєрс.
Розділ 2. Іміджмейкерство та його особливості.
Базові терміни: «іміджмейкінг», «імідж-технології», «сприйняття», «враження», «самоімідж», «корпоративна культура», «коучинг».
2.1 Іміджмейкінг.
В проекції на сучасне життя імідж – це важлива частина соціально-культурного процесу. Як ми вже визначили поняття іміджу багатогранне, імідж відіграє значну роль в сфері масової комунікації, політиці, шоу-бізнесі.
Саме тому В. Шепель справедливо вважає що імідж-технології використовують для забезпечення ефекту враження, це “сиcтема реальних впливів в результаті яких людиною як окремо так і в груповому масовому становищі створюються відповідні дії”. Тим самим підкреслюючи визначну роль імідж- технологій в реалізації продукту всіх форм виробництва.
Він визначає три вида технологій: соціально- орієнтовані, особистістно - орієнтовані, комбіновані. До перших він відносить конструювання різних соціумів, проведення піарівських та іміджмейкерських акцій. До других відносятся технології конкретного впливу на особистість. Комбіновані – це технології які поєднують в собі риси двох вищезазначених. Інтенсивність їх використання як раз і припадає на шоу-бізнес (сучасне художнє виробництво), управлінську практику.
Імідж - технології включають в себе наступні компоненти: смислове призначення, інформаційний продукт, технічне забезпечення, організаційні форми. Вони розвиваються за трьома етапами: проектування бажаного іміджу враховуючи цілі та особливості імідж - аудиторії, реалізацію відповідного іміджу в діяльність та життя, корекцію створеного іміджу для зворотного зв”язку та подальшого розвитку.[102]
Психолог О.Змановська наголошує на тому, що до особливостей іміджмейкерства відносяться таки специфічні технології іміджування, по створенню ефективного іміджу, як:
техники створення яскравого образу (неймінг,брендінг)
техніки формування позитивного відношення
техніки підвищення іміджу та підсилення впливовості образу.
Е. Богданов і В. Зазикин в своїй спільній роботі визначили цілий ряд психологічних технологій, які також; можна віднести до іміджування:
- формування іміджу з опорою на «ідеальний образ»;
- сценарний підхід, або формування «подієвого ряду»;
- використання соціально-психологічних феноменів «контрасту» і «подібності;
- використання деяких закономірностей соціальної перцепції;
- використання вербальних і лінгвістичних прийомів;
- використання методів міфологізації образу.
Аспект тиражування художнього продукту в умовах масової комунікації цікаво розкриває С. Корнєєва. Зокрема вона підкреслює, що концепція будь якого творчого продюсерського проекту- це реалізація перш за все імідж- образу компанії яка здійснюється завдяки технологіям іміджмейкінгу, що виконують функцію іміджування, яка передбачає вміння подати “продукт” в залежності від ситуації, аудиторії, середовища.
В. Бебік зазначає: «Основний продукт масової комунікації віртуальна реальність, яка складається з природних і штучно - сконструйованих іміджів».
Проаналізувавши всі вищезазначені твердження робимо висновок, що йдеться про специфічну складову іміджмейкерства – іміджмейкінг.
Іміджмейкінг - це технологія, націлена головним чином на інтеграцію ефективного образу в різні життєві сфери, це вміння створити та «подати» затребуваний аудиторією образ.
Іміджмейкинг є невід'ємною частиною піарівських та іміджевих кампанії. Призначення засобів іміджмейкинга - конкуренція, що має на меті формування керованого іміджу товарів і/або послуг, самої фірми, особи, моди, ідеології і т.п. Як правило, ці заходи складаються не з одноразових (сприйманих аудиторією, як випадкові), а саме з системи взаємоузгоджених акцій, направлених на аудиторію.
За дослідженнями соціологів, заходи щодо формування іміджу для команди стендистів на крупній виставці налічують 15-20 технік, для страхової фірми 30-50 ходів, а сценарій вибору депутата Верховної Ради всі 60 технологій впливу.
За твердженням Вікентьева І.Л. іміджмейкинг має 5 основних цілей :
Позиціонування об'єкту;
Піднесення іміджу;
Антиреклама (або зниження іміджу);
Відбудова від конкурентів;
Контрреклама.
Він вважає, що основні численні задачі ПР- діяльнтості: прогнозування криз, вивчення громадської думки, створення єдиного фірмового стилю і фірмових стандартів, дослідження ефективності акцій, робота з персоналом, психотерапія керівництва і партнерів неможливе без системних сформульованих стратегій іміджмейкінга.
Формування іміджу вбирає в себе елементи всіх вищеперелічених задач ПР, але найповніше відповідають цілям іміджмейкинга позиціонування об'єкту, піднесення іміджу і відбудова від конкурентів. Їх ми і розглянемо докладніше.
Позиціонування (від англійського position - положення, знаходження, позиція і т.п.) - це створення і підтримка (відтворювання) зрозумілого іміджу; роз'яснення клієнтам існуючих проблем. Якщо об'єкт не позиціонується - він просто незрозумілий потенційним клієнтам, і його представлення - реклама непізнаного.
Згідно вищезазначеного, технологія створення іміджу виглядає таким чином:
- розробляється абстрактний «над-образ», що базується на можливих властивостях об'єкту;
- проводиться «шліфовка» реальних якостей об'єкту;
- створюються умови для прояву затребуваних електоратом рис об'єкту (реальних і приписуваних);
- методом тиражування або багаторазового повтору інформації закріплюється потрібний «над-образ», який і стає його іміджем.
Ми вважаємо, що поняття «над-образ» має право на існування, оскільки лексично точно відображає суть іміджу, яка стоїть над реальними якостями об'єкту і володіє більшою функціональною визначеністю.
Облік дійсного образу дозволяє грамотно провести селекцію рис реального образу і добитися максимальної ефективності іміджу індивіда. Ідеальний імідж завжди залишається тим еталоном, до якого прагнуть, але не можуть досягти. Антиобраз поряд слідує за образом, згідно закону єдності і боротьби протилежностей.
Можна сказати, що прийоми іміджмейкинга були відомі ще з часів Стародавньої Греції або Шумера. Візьмемо, наприклад, Давній Єгипет, часи фараона Ехнатона (Аменхотеп IV) і його знаменитий сонцепоклонний переворот.
Компанія була організована за всіма правилами сучасних імідж - технологій . Головний іміджмейкер кампанії, жрець Ейе, розділив її проведення на декілька етапів. Спочатку - введення імені бога сонця Атона в ітулатуру фараона, що, по суті, було презентацією ідеї, її “позиціонуванням”. Потім - перенесення столиці в інше місце і присвячення її Атону (Ахетатон), що визначалося неможливістю проведення нової ідеї на старому місці, пронизаному стародавніми традиціями. Вслід за цим - введення культу сонячного диска по всьому Єгипту. І, нарешті, коли, на думку організаторів цієї кампанії, населення було готове - заборона культу старих богів.
На жаль, введення єдинобожності в Давньому Єгипті не вдалося. Після смерті фараона, що послідувала на 33 році життя, Єгипет повернувся до старих богів, оскільки не були враховані соціальні потреби, а також не спрацювала в достатній мірі специфіка менталітету єгиптян (обставини, які слід враховувати сучасним іміджмейкерам). [68]
Професіонали в галузі іміджмейкінга знають, що важливо не тільки позначити нове ім'я або традицію, важливо їх закріпити в свідомості мас.
Піднесення іміджу. Після кваліфіковано виконаного позиціонування можна перейти до піднесення іміджу. Наприклад, якомога посилити враження у представників преси при спілкуванні з відповідним об‘єктом.
Відбудова від конкурентів. Це комбінація піднесення іміджу при зниженні іншого, позиціонування свого об'єкту на фоні конкурентів. Відбудова може бути явною і неявною. Г. Почепцов зазначає, що характерним прикладом цього прийому може послужити передвиборне гасло одного з депутатів Верховної Ради: “Інші обіцяють, ми робимо!”.
В світлі представлених цілей іміджмейкінгу Г.Почепцов пропонує розділити об'єкти формування іміджу на 3 категорії:
Об'єкти, рейтинг яких залежить виключно від створеного ними або для них іміджу. До цієї категорії можна віднести окремих осіб (політики, телеведучі, лідери суспільних і релігійних організацій), соціальні групи (військові, студенти, пенсіонери і т.п.), партії, телерадіокомпанії, або окремі передачі, громадські організації. Перераховані об'єкти, в основному некомерційні організації. Вони не продають товари або послуги, їх положення визначається відношенням до них громадськості. Метою цих об'єктів можна назвати можливість впливу на настрої в суспільстві.
Об'єкти, рейтинг яких в рівній мірі залежить як від іміджу, так і від якості проведених ними товарів або послуг. Це крупні корпорації, фірми, успіх яких на ринку залежить не тільки від продаж, але і від того як вони це роблять. Метою цих об'єктів є збільшення об'ємів продаж при одночасному створенні позитивного іміджу і поліпшенні якості продукції.
Об'єкти, для яких коливання іміджу не є вирішальним чинником їх успіху. В основному це дрібні торгові організації успіх якіх залежить більшою мірою від якості пропонованої продукції. Чисельність об'єктів даної категорії значно зменшується з розвитком культури ринку.
Залежно від категорії об'єкту набір прийомів по формуванню іміджу може змінюватись.
Якщо для об'єктів третьої категорії достатньо прагнути не допускати умисного або випадкового зниження іміджу, покладаючись на вдалий стихійний розвиток образу; то для першої і другої категорій необхідно продумувати кожний крок іміджевої компанії.
Різниця в складності задач визначає відмінність в методах іміджмейкинга і каналах дії на аудиторію. Основними каналами дії (передачі інформації) можна назвати усне повідомлення, наочну агітацію, періодичні друкарські видання, радіо і телебачення. Набір каналів для всіх категорій об'єктів залишається незмінним і їх вибір визначається доцільністю і запитами замовника. Методи, на відміну від каналів для кожної категорії свої.