5. Облік, перевірка та оцінка знань учнів

Як відомо, контроль є важливою складовою навчального процесу і без нього неможливо забезпечити ефективність навчання. Вітчизняна система контролю, яка існує в галузі оцінювання досягнень учнів, значно відстала від системи, що є в багатьох країнах світу. Вітчизняна методика визначає такі функцій контролю у навчанні іноземної мови: зворотнього зв’язку, оціночну, навчальну, розвиваючу, коригуючу, стимулюючу та попереджаючу . Контроль має істотне значення як для вчителя, так і для учня. Вчитель повинен мати дані про рівень сформованості і розвитку комунікативної компетенції, а учень дістає можливість глибше усвідомити результати своєї діяльності. Таким чином, контроль є одним з інструментів керування процесом навчання, його основна функція – це функція зворотнього зв’язку. Зворотній зв’язок – це з’ясування результатів дії, вчинків. Недостатній досвід вивчення іноземної мови, відсутність зовнішніх критеріїв для співставлення бажаного з дійсним часто призводять до помилкових висновків. Якщо діяльність викладача орієнтована на формування звички до самоаналізу, пошуку індивідуальних прийомів роботи, то в процесі виконання завдань учень не лише досягає певних мовних, мовленнєвих і комунікативних цілей навчання, а й усвідомлює фактори, які впливають на успішність навчання. Оціночна функція. Оцінка вказує на певний рівень володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю. В методиці навчання іноземної мови існує кілька систем оцінювання. 1. Суб’єктивне оцінювання. Цей підхід характеризується тим, що викладач оцінює роботу учня однією оцінкою на основі загального враження. В цій системі немає чітких критеріїв оцінювання. Оцінки виставляються на основі інтуїції, досвіду. Донедавна суб’єктивне оцінювання переважало в системі навчання іноземної мови. 2. Аналітичне оцінювання. Ця система на відміну від попередньої має переваги, оскільки вона застосовує певні критерії оцінювання. Наприклад, для читання визначають такі критерії: досягнення комунікативної мети читання, повнота розуміння прочитаного відповідно до мети читання, точність розуміння, ступінь самостійності, швидкість читання, глибина розуміння, кількісні показники. Кожен з критеріїв оцінюється відповідним балом. Ця система оцінювання має чітко визначену діагностичну функцію. Але ця система має суттєвий недолік: вона дуже складна в застосуванні. В повній мірі її застосування проблематичне, особливо в умовах міської школи з великою кількістю учнів в класі, але ми можемо використовувати її частково: на певних етапах уроку, для оцінювання окремих завдань. Зрозуміло, що учням обов’язково повідомляють згідно яких критеріїв будуть оцінені їх відповіді. 3. Профільне оцінювання. При застосуванні цієї системи увага звертається на програмні вимоги, які або не виконані, або потребують удосконалення. Як відомо, контроль в умовах середньої школи здійснюється в різних формах. В основу визначення цих форм покладені такі критерії: 1) за охватом учнів (фронтальний, індивідуальний, парний, груповий); 2) за способом реалізації (усний, письмовий); 3) за використанням рідної мови (одномовний, двомовний); 4) за способом організації (контроль учителем, взаємоконтроль, самоконтроль); Доречно урізноманітнювати шляхи контролю усних відповідей учнів. Такими шляхами можуть бути: індивідуальна робота, парна робота, групова робота. Індивідуальна робота: 1) підготовлений/непідготовлений монолог, мовлення в певній ситуації; 2) описові вправи; 3) вправи на порівняння тааналіз4 4) коментарі про комікси, фільми, телевізійні програми; 5) складання розповідей. Парна робота: 1) запитання-відповіді. Наведення аргументів, ідей, прикладів; 2) підготовлені/ непідготовлені діалоги; 3) заповнення пропущеної інформації; 4) вирішення проблеми; 5) рольова гра; 6) інтерв'ю. Групова робота: 1) запитання-відповіді; 2) інтерв’ю; 3) рольова гра/ драматизація; 4) вирішення проблеми; 5) дебати і дискусії; 6) прес-коференція; 7) екскурсії . Уміння другого етапу: – спрямувати учня на правильну відповідь; – запросити додаткову інформацію; – виправити відповідь у мовному та змістовому відношеннях; – підбадьорити, стимулювати учня. Уміння третього (заключного)етапу: – оцінити учня позитивно; – висловити негативну оцінку у делікатній формі. Негативна оцінка має бути нейтральною не за змістом, а за формою; вказати на помилки у відповідях учнів; – вказати шляхи виправлення встановлених недоліків, вказати причини невдалої відповіді учнів. Існує три етапи розробки і використання тесту . І етап – розробка передтесту: планування тесту, укладання передтесту, проведення передтесту, обробка результатів передтесту, інтерпретація результатів перед тесту; ІІ етап – розробка остаточного тесту: допрацювання передтесту, укладання остаточного варіанту тесту, підготовка специфікацій та інструкцій, тобто, визначення, який час займе тест, як його оцінювати, чи правильно була сформульована інструкція. Спостерігаючи за реакцією учнів, ми робимо висновок, чи зрозуміли учні завдання, чи були в них запитання стосовно змісту тесту, самого завдання, як записувати відповіді і т. ін. ІІІ стадія – використання тесту: підготовка до тестування, проведення тестування, обробка результатів тесту, інтерпретація результатів. Таким чином, для ефективної організації контролю в умовах середньої школи необхідно враховувати особливості реалізації таких його функцій як функція зворотнього зв’язку та оціночна функція. Особливу увагу доцільно приділити таким формам контролю як взаємоконтроль та усний контроль. Тестування відіграє важливу роль в контролі знань, навичок та вмінь учнів, проте тести повинні складатись з урахуванням етапів підготовки тестів та принципів тестового контролю.