- •Поняття Особливої частини кримінального права та її значення. Система Особливої частини кримінального права України.
- •Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації
- •Поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації.
- •Структура кримінально-правової кваліфікації. Результат кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Державна зрада: характеристика юридичного складу злочину.
- •Посягання на життя державного чи громадського діяча: характеристика юридичного складу злочину.
- •Диверсія: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки.
- •Шпигунство: характеристика юридичного складу злочину.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •Вбивство: поняття, кримінально-правовий аналіз і класифікація.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне тяжке тілесне ушкодження: поняття, характерні об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність від умисного тяжкого тілесного ушкодження.
- •Умисне легке тілесне ушкодження: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки
- •Побої і мордування. Катування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Незаконне проведення аборту: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.
- •Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: кримінально-правовий аналіз.
- •Захоплення заручників: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.
- •Зґвалтування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфіковані види зґвалтування.
- •Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види
- •Примушування до вступу в статевий зв’язок: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Розбещення неповнолітніх: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •Порушення таємниці голосування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз грубого порушення законодавства про працю.
- •Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Порушення авторського права та суміжних прав: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз порушення недоторканості житла.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.
- •Крадіжка: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз грабежу.
- •Розбій: поняття, ознаки, кваліфіковані види та особливості відмежування розбою від крадіжки та грабежу.
- •Характеристика вимагання та відмежування вимагання від насильницького грабежу і розбою.
- •Шахрайство: поняття, ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •Умисне знищення або пошкодження майна: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Контрабанда як злочин проти встановленого порядку переміщення предметів через митний кордон України.
- •Кримінально-правовий аналіз ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) : характеристика юридичного складу злочину.
- •Фіктивне підприємництво: характеристика юридичного складу злочину.
- •Кримінально-правовий аналіз легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.
- •Кримінально-правовий аналіз розголошення комерційної або банківської таємниці.
- •Кримінально-правовий аналіз доведення до банкрутства.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти довкілля.
- •Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу: характеристика юридичного складу злочину.
- •Незаконне полювання: характеристика юридичного складу злочину.
- •76. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель: характеристика юридичного складу злочину.
- •77. Незаконне введення в організм людини наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика юридичного складу злочину.
- •78. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: кримінально-правова характеристика.
- •79. Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
- •80. Розголошення державної таємниці та його відмежування від втрати документів, що містять державну таємницю.
- •81. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України: кримінально-правова характеристика.
- •82. Злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також військового обліку та підготовки військовозобов’язаних: кримінально-правова характеристика та види (ст.Ст. 335–337 кк України).
- •83. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
- •88. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •90. Кримінально-правова характеристика підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
- •91. Самоправство: поняття, об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •92. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
- •93. Кримінально-правовий аналіз зловживання владою або службовим становищем.
- •94 Кримінально-правовий аналіз перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
- •95 Службове підроблення: характеристика юридичного складу злочину.
- •96 Службова недбалість: характеристика юридичного складу злочину.
- •97 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: характеристика юридичного складу злочину.
- •98 Незаконне збагачення та його відмінність від прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
- •99 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: характеристика юридичного складу злочину.
- •100 Провокація підкупу: характеристика юридичного складу злочину.
- •101 Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •102 Завідомі незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою: характеристика юридичного складу злочину.
- •103 Порушення права на захист: характеристика юридичного складу злочину
- •104 Примушування давати показання: характеристика юридичного складу злочину.
- •105 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності: характеристика юридичного складу злочину.
- •106 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •108 Приховування злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •109Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •110 Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
- •111 Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру,безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Незаконне проведення аборту: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.
Особливістю безпосереднього об’єкта цього злочину є те, що ним виступають суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров’я та життя вагітної жінки (і це має бути враховано при кваліфікації вчиненого).
Об’єктивна сторона злочину полягає в активних діях, які виражаються у: 1) проведенні аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти (ч. 1 ст. 134 КК); 2) незаконному проведенні аборту, якщо воно спричинило: а) тривалий розлад здоров’я; б) безплідність; в) смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК).
Відповідно до законодавства штучне переривання вагітності (аборт), якщо воно не перевищує 12 тижнів, може здійснюватися за бажанням жінки, а у випадках, встановлених законодавством, – і при вагітності від 12 до 22 тижнів (перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності після 12 тижнів вагітності, встановлюється законодавством). Проведення аборту – це протиправне штучне переривання вагітності жінки за наявності її згоди на проведення операції (для встановлення факту аборту призначається судово-медична експертиза). Способи штучного переривання вагітності можуть бути різними (механічний, операційний, токсичний, вакуум-аспіраторний тощо) і не впливають на кваліфікацію за ст. 134 КК (при цьому не тягне кримінальної відповідальності вчинення аборту самою вагітною жінкою). Незаконне проведення аборту – це переривання вагітності за наявності медичних протипоказань щодо цього незалежно від її строку, здійснене не у спеціально акредитованих закладах охорони здоров’я, за допомогою недозволених або заборонених засобів, при нехтуванні строками вагітності тощо. Тривалим є розлад здоров’я, строком понад 3 тижні або більш як 21 день. Безплідність – це втрата здатності до дітонародження.
Злочин є закінченим з моменту фактичного переривання вагітності (ч. 1 ст. 134 КК) або з моменту настання певних суспільне небезпечних наслідків – тривалого розладу здоров’я, безплідності або смерті потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК).
Суб’єкт злочину спеціальний: за ч. 1 ст. 134 КК – фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку і не має спеціальної медичної освіти (наприклад, як особа, що не має ніякого відношення до медицини, так і представник медичної сфери, але без відповідної підготовки чи повноважень – лікар-офтальмолог, стоматолог, медсестра, акушерка, студент медичного навчального закладу тощо); за ч. 2 ст. 134 КК – особи, зазначені вище, а також особи, які мають спеціальну медичну освіту, тобто лікарі, акушери-гінекологи тощо.
Якщо тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої сталися внаслідок проведення аборту, який здійснювався на законних підставах лікарем з профільною медичною підготовкою, то, за наявності для цього підстав, вчинене кваліфікується за ст. 140 КК.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується: за ч. 1 ст. 134 КК – умисною формою вини; за ч. 2 ст. 134 КК – умислом щодо дій і необережністю щодо наслідків.
Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
Залишення в небезпеці (ст. 135 КК). Безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що охороняють здоров’я та життя особи. Цьому злочину властивий спеціальний потерпілийвід цього злочину – особа, для якої властиві дві ознаки: 1) перебуває в небезпечному для життя стані; 2) позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу чи внаслідок іншого безпорадного стану. Небезпечний для життя стан означає, наприклад, ситуацію, коли особа під час пожежі заблокована в приміщенні, рибалка опинився у воді, людина, збита автомобілем, залишилася на проїзній частині дороги.
Специфікою об’єктивної сторони злочину (ч. 1 ст. 135 КК), яка впливає на кваліфікацію вчиненого, є те, що вона передбачає два види злочинної бездіяльності:1) так звану “бездіяльність-невтручання”, тобто невиконання особою обов’язків з надання допомоги потерпілому, який перебуває в небезпечному для життя стані, і 2) бездіяльність, викликану попередніми діями особи, що поставила цим потерпілого в небезпечний для життя стан.
Кваліфікація залишення в небезпеці вчиненого буде правильною, якщо особа мала змогу надати допомогу потерпілому. Залишення без допомоги – це невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого. Загалом в юридичній літературі пропонується виділяти три умови, при яких може наставати кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці: по-перше, небезпечний для життя стан; по-друге, неможливість вжити заходів для збереження потерпілою особою; по-третє, можливість надати допомогу винною особою1.
Злочин є закінченим з моменту залишення в небезпеці, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути допомога потерпілому (формальний склад). Настання суспільно небезпечних наслідків певного характеру (матеріальний склад) є підставою для кваліфікації діяння за ч. 3 ст. 135 КК.
Суб’єкт злочину спеціальний, тобто фізична осудна особа з 16-річого віку, яка: 1) первісно зобов’язана була піклуватися про потерпілого та мала можливість надати йому допомогу; 2) саме вона поставила потерпілого в небезпечний для життя стан. Саме за суб’єктом цей злочин переважно й відмежовується від ненадання допомоги особі, котра перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК). Обов’язок надавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя та здоров’я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства.
Із суб’єктивної сторони залишення в небезпеці характеризується прямим умислом. Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. 3 ст. 135 КК, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю.
Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 135 КК)є завідоме залишення без допомоги матір’ю своєї новонародженої дитини, якщо вона не перебувала в зумовленому пологами стані. Новонародженою вважається дитина, що народилася живою, протягом 28 повних днів після народження.
Особливо кваліфікуючі ознакидіянь, передбачених частинами 1 або 2 ст. 135 КК (ч. 3 ст. 135 КК), – спричинення смерті особі, залишеній без допомоги, або інших тяжких наслідків. Підіншими тяжкими наслідками у ч. 3 ст. 135 КК розуміється спричинення потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зникнення його безвісти тощо.
Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК). Безпосередній об’єкт злочину – суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров’я та життя особи, а й спеціальний потерпілий – особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані (про це див. роз’яснення до ст. 135 КК).
Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 136 КК) характеризується двома формами: 1) бездіяльністю: а) ненаданням допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу; б) неповідомленням про такий стан належним установам чи особам; 2) наслідками у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень 3) причиновим зв’язком між згаданими бездіяльністю та наслідками.
Злочин є закінченим з моменту з спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
Суб’єкт злочину загальний, тобто фізична осудна особа з 16-річного віку, крім: 1) медичних працівників; 2) службових осіб, на яких законом або іншим нормативним актом покладено обов’язок надавати допомогу особам, які перебувають у небезпечному для життя стані; 3) інших осіб, які зобов’язані за законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором надавати допомогу вказаним особам.
Суб’єктивна сторона характеризується непрямим умислом до бездіяльності і необережністю до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень. Злочин, передбачений ч. 2 ст.136 КК, передбачає прямий умисел щодо бездіяльності, а злочин, передбачений ч. 3 ст. 136 КК, – необережність щодо наслідків.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 136 КК) є ненадання допомоги: 1) малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу; 2) неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам. Малолітній – це особа, яка не досягла 14-річного віку, а дитина – це особа, яка не досягла 18-річного віку.
Особливо кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 136 КК (ч. 3 ст. 136 КК) є спричинення діянням смерті потерпілого.
Основні відмінності залишення в небезпеці (ст. 135 КК) від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК): за ознаками об'єктивної сторони складу злочину, за конструкцією основного складу злочину, за формою вини і саме головне - за суб'єктом. Обов'язок подавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Тож за ст. 136 КК несуть відповідальність будь-які фізичні, осудні особи з 16-річного віку, крім: 1) медичних працівників; 2) службових осіб, на яких законом чи іншим нормативним актом покладено обов'язок надавати допомогу особам, що перебувають у небезпечному для життя стані; 3) інших осіб, які зобов'язані за законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором надавати допомогу вказаним особам.
