- •Поняття Особливої частини кримінального права та її значення. Система Особливої частини кримінального права України.
- •Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації
- •Поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації.
- •Структура кримінально-правової кваліфікації. Результат кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Державна зрада: характеристика юридичного складу злочину.
- •Посягання на життя державного чи громадського діяча: характеристика юридичного складу злочину.
- •Диверсія: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки.
- •Шпигунство: характеристика юридичного складу злочину.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •Вбивство: поняття, кримінально-правовий аналіз і класифікація.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне тяжке тілесне ушкодження: поняття, характерні об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність від умисного тяжкого тілесного ушкодження.
- •Умисне легке тілесне ушкодження: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки
- •Побої і мордування. Катування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Незаконне проведення аборту: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.
- •Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: кримінально-правовий аналіз.
- •Захоплення заручників: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.
- •Зґвалтування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфіковані види зґвалтування.
- •Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види
- •Примушування до вступу в статевий зв’язок: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Розбещення неповнолітніх: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •Порушення таємниці голосування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз грубого порушення законодавства про працю.
- •Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Порушення авторського права та суміжних прав: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз порушення недоторканості житла.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.
- •Крадіжка: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз грабежу.
- •Розбій: поняття, ознаки, кваліфіковані види та особливості відмежування розбою від крадіжки та грабежу.
- •Характеристика вимагання та відмежування вимагання від насильницького грабежу і розбою.
- •Шахрайство: поняття, ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •Умисне знищення або пошкодження майна: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Контрабанда як злочин проти встановленого порядку переміщення предметів через митний кордон України.
- •Кримінально-правовий аналіз ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) : характеристика юридичного складу злочину.
- •Фіктивне підприємництво: характеристика юридичного складу злочину.
- •Кримінально-правовий аналіз легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.
- •Кримінально-правовий аналіз розголошення комерційної або банківської таємниці.
- •Кримінально-правовий аналіз доведення до банкрутства.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти довкілля.
- •Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу: характеристика юридичного складу злочину.
- •Незаконне полювання: характеристика юридичного складу злочину.
- •76. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель: характеристика юридичного складу злочину.
- •77. Незаконне введення в організм людини наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика юридичного складу злочину.
- •78. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: кримінально-правова характеристика.
- •79. Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
- •80. Розголошення державної таємниці та його відмежування від втрати документів, що містять державну таємницю.
- •81. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України: кримінально-правова характеристика.
- •82. Злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також військового обліку та підготовки військовозобов’язаних: кримінально-правова характеристика та види (ст.Ст. 335–337 кк України).
- •83. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
- •88. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •90. Кримінально-правова характеристика підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
- •91. Самоправство: поняття, об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •92. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
- •93. Кримінально-правовий аналіз зловживання владою або службовим становищем.
- •94 Кримінально-правовий аналіз перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
- •95 Службове підроблення: характеристика юридичного складу злочину.
- •96 Службова недбалість: характеристика юридичного складу злочину.
- •97 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: характеристика юридичного складу злочину.
- •98 Незаконне збагачення та його відмінність від прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
- •99 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: характеристика юридичного складу злочину.
- •100 Провокація підкупу: характеристика юридичного складу злочину.
- •101 Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •102 Завідомі незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою: характеристика юридичного складу злочину.
- •103 Порушення права на захист: характеристика юридичного складу злочину
- •104 Примушування давати показання: характеристика юридичного складу злочину.
- •105 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності: характеристика юридичного складу злочину.
- •106 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •108 Приховування злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •109Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •110 Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
- •111 Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру,безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Крадіжка: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
Об’єкт – відносини власності. Крадіжка – це таємне викрадення чужого майна. Предметом цього злочину є чуже майно.
Об’єктивна сторона крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК) обов’язково включає такі ознаки:
1) дію (таємне, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна);
2) наслідок, який полягає в заволодінні чужим майном;
3) причиновий зв’язок між дією та наслідком;
4) спосіб учинення злочину, що характеризується таємністю.
Викрадення вважається таємним, якщо воно здійснюється:
1) за відсутності власника чи іншої особи;
2) у присутності власника або іншої особи, але непомітно для них;
3) у присутності власника чи іншої особи, але винний не усвідомлював цього моменту та вважав, що діє таємно від інших осіб (наприклад, дії винного фіксує камера спостереження в супермаркеті, а на екрані телевізора охоронець бачить їх);
4) у присутності власника або іншої особи, що через свій фізіологічний або психічний стан (сон, сп’яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) чи інші обставини не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна та не можуть дати йому належної оцінки;
5) у присутності інших осіб, на потурання яких він розраховує з певних підстав (родинні зв’язки, дружні стосунки, співучасть у вчиненні злочину тощо), однак вчинюване за таких обставин викрадення перестає бути таємним, якщо такі особи дали підстави винному засумніватися щодо їх “мовчання” про його дії;
6) особою, що не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом діяльності тільки мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стрілець воєнізованої охорони та ін.).
Отже, крадіжка – це передусім викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Типовим прикладом таємності при крадіжці є такий:
Крадіжка є злочином із матеріальним складом.
Слід враховувати, що суб’єкт цього злочину – фізична осудна особа, котра досягла 14-річного віку.
Суб’єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 185 КК) є вчинення його: 1) повторно (див. п. 1 примітки до ст. 185);2) за попередньою змовою групою осіб.
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 2) завдання злочином значної шкоди потерпілому 100-250 НМДГ (ч. 3 ст. 185 КК);3) у великих розмірах 250-600 НМДГ(ч. 4 ст. 185 КК); 4) в особливо великих розмірах 600 і більше НМДГ; 5) організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК).
Кримінально-правовий аналіз грабежу.
Грабіж – це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності, а якщо при грабежі застосовується насильство, а додатковими необхідними безпосередніми об’єктами – здоров’я, психічна чи фізична недоторканність людини. Предметом злочину є чуже майно.
Грабіж – це відкрите викрадення чужого майна. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони цього злочину (ч. 1 ст. 186 КК) є:
1) дія (відкрите, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна);
2) наслідок, який полягає в заволодінні чужим майном;
3) причиновий зв’язок між дією та наслідком;
4) спосіб вчинення злочину, що характеризується відкритістю.
Викрадення вважається відкритим, якщо воно:
– здійснюється в присутності власника чи іншої особи, та винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій;
– учиняється винним, який помиляється та вважає, що його бачать, а фактично його дії не були помічені власником або іншою особою;
– були помічені власником чи іншою особою і, незважаючи на це, продовжуються винним з метою заволодіння майном або його утримання.
Отож, вирішальне значення для визнання викрадення відкритим має суб’єктивне переконання винної особи. Якщо вона вважає, що діє таємно (сумлінно помиляючись), то хоч би в дійсності її дії і спостерігалися кимось, викрадення не можна визнати відкритим.
Грабіж є злочином із матеріальним складом. Він вважається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
Суб’єктом цього злочину є фізична осудна особа, котра досягла 14-річного віку.
Із суб’єктивної сторони грабіж характеризується наявністю у винної особи прямого умислу і корисливого мотиву.
Кваліфікованими видами грабежу є вчинення його:
1) із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;
2) із погрозою застосування такого насильства;
3) повторно;
4) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст.186);
5) із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;
6) із завданням злочином значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 186);
3) у великих розмірах (ч. 4 ст. 186);
4) в особливо великих розмірах;
5) організованою групою (ч. 5 ст. 186).
Насильство, що може бути застосоване під час грабежу та кваліфікуватиметься за ч. 2 ст. 186 КК, не має бути небезпечним для життя і здоров’я потерпілого. Під таким насильством слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються ч. 2 ст. 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.
Не утворюють насильства при грабежі (ч. 2 ст. 186 КК) викрадення способом “хапка” (хапання) чи “висмикування” відповідного чужого майна (наприклад, сумки, яку тримає у руці потерпілий), оскільки винна особа за таких умов застосовує не насильство, а розраховує на несподіваність і раптовість своїх дій.
Погроза застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого – це психічне насильство, яке полягає в залякуванні потерпілого негайним застосуванням до нього такого фізичного насильства. Оцінка небезпечності насильства, що виявляється в погрозі, а звідси й розмежування грабежу та розбою, має ґрунтуватися не стільки на суб’єктивному сприйнятті небезпечності потерпілим, як на об’єктивних критеріях, зважаючи на дійсний характер можливого насильства.
