- •Поняття Особливої частини кримінального права та її значення. Система Особливої частини кримінального права України.
- •Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації
- •Поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації.
- •Структура кримінально-правової кваліфікації. Результат кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Державна зрада: характеристика юридичного складу злочину.
- •Посягання на життя державного чи громадського діяча: характеристика юридичного складу злочину.
- •Диверсія: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки.
- •Шпигунство: характеристика юридичного складу злочину.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •Вбивство: поняття, кримінально-правовий аналіз і класифікація.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця: кримінально-правовий аналіз.
- •Умисне тяжке тілесне ушкодження: поняття, характерні об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність від умисного тяжкого тілесного ушкодження.
- •Умисне легке тілесне ушкодження: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки
- •Побої і мордування. Катування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Незаконне проведення аборту: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.
- •Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: кримінально-правовий аналіз.
- •Захоплення заручників: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.
- •Зґвалтування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфіковані види зґвалтування.
- •Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види
- •Примушування до вступу в статевий зв’язок: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Розбещення неповнолітніх: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •Порушення таємниці голосування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз грубого порушення законодавства про працю.
- •Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Порушення авторського права та суміжних прав: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз порушення недоторканості житла.
- •Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.
- •Крадіжка: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз грабежу.
- •Розбій: поняття, ознаки, кваліфіковані види та особливості відмежування розбою від крадіжки та грабежу.
- •Характеристика вимагання та відмежування вимагання від насильницького грабежу і розбою.
- •Шахрайство: поняття, ознаки, кваліфіковані види.
- •Кримінально-правовий аналіз привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •Умисне знищення або пошкодження майна: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Контрабанда як злочин проти встановленого порядку переміщення предметів через митний кордон України.
- •Кримінально-правовий аналіз ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) : характеристика юридичного складу злочину.
- •Фіктивне підприємництво: характеристика юридичного складу злочину.
- •Кримінально-правовий аналіз легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.
- •Кримінально-правовий аналіз розголошення комерційної або банківської таємниці.
- •Кримінально-правовий аналіз доведення до банкрутства.
- •Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти довкілля.
- •Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу: характеристика юридичного складу злочину.
- •Незаконне полювання: характеристика юридичного складу злочину.
- •76. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель: характеристика юридичного складу злочину.
- •77. Незаконне введення в організм людини наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: характеристика юридичного складу злочину.
- •78. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: кримінально-правова характеристика.
- •79. Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
- •80. Розголошення державної таємниці та його відмежування від втрати документів, що містять державну таємницю.
- •81. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України: кримінально-правова характеристика.
- •82. Злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також військового обліку та підготовки військовозобов’язаних: кримінально-правова характеристика та види (ст.Ст. 335–337 кк України).
- •83. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
- •88. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •90. Кримінально-правова характеристика підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
- •91. Самоправство: поняття, об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •92. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
- •93. Кримінально-правовий аналіз зловживання владою або службовим становищем.
- •94 Кримінально-правовий аналіз перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
- •95 Службове підроблення: характеристика юридичного складу злочину.
- •96 Службова недбалість: характеристика юридичного складу злочину.
- •97 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: характеристика юридичного складу злочину.
- •98 Незаконне збагачення та його відмінність від прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
- •99 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: характеристика юридичного складу злочину.
- •100 Провокація підкупу: характеристика юридичного складу злочину.
- •101 Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •102 Завідомі незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою: характеристика юридичного складу злочину.
- •103 Порушення права на захист: характеристика юридичного складу злочину
- •104 Примушування давати показання: характеристика юридичного складу злочину.
- •105 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності: характеристика юридичного складу злочину.
- •106 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •108 Приховування злочину: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •109Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види.
- •110 Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
- •111 Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру,безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Характеристика вимагання та відмежування вимагання від насильницького грабежу і розбою.
Вимагання – це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додаткові необхідні безпосередні об’єкти злочину – здоров’я, психічна чи фізична недоторканність людини, її особиста свобода. Додаткові факультативні безпосередні об’єкти злочину – це життя, честь і гідність людини тощо. Предметом вимагання можуть виступати чуже майно, право на майно та дії майнового характеру.
З об’єктивної сторони цей злочин (ч. 1 ст. 189 КК) виявляється у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру: зпогрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами; з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб; із погрозою пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною; або з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Діяння виявляється в незаконній вимозі – викладеній у рішучій формі пропозиції винного до потерпілого (власника, особи, у віданні чи під охороною яких перебуває майно) про передачу чужого майна, права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру.
Спосіб вимагання – це погроза заподіяння потерпілому чи його близьким родичам певної шкоди, характер якої може бути різним. При цьому погроза має бути дійсною, а не уявною. Сама форма погрози вирішального значення не має. Вона може бути висловлена усно, письмово, телефоном, через електронну пошту, через інших осіб тощо.
Погроза при вимаганні може стосуватись як самого потерпілого, так і його близьких родичів. Близькими родичами відповідно до п. 11 ст. 32 КПК України є батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
Стаття 189 КК називає чотири види погроз:
1) погроза насильством;
2) погроза обмеження прав, свобод або законних інтересів;
3) погроза знищенням чи пошкодженням майна;
4) погроза розголошення відомостей, що їх потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці.
Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров’я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна в майбутньому.
При розмежуванні вимагання і грабежу чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.
На практиці дуже часто виникають труднощі при розмежуванні вимагання та розбою. Ці злочини відрізняються передусім тим, що: а) при вимаганні винний може вимагати передати йому не тільки чуже майно, але й право на чуже майно; б) при розбої погроза спрямована тільки на особу, на яку здійснено напад, а при вимаганні – і на інших осіб (зокрема, рідних чи близьких потерпілого); в) на відміну від розбою погроза при вимаганні полягає в застосуванні насильства не негайно, не під час вимоги передати винному чуже майно, а в недалекому майбутньому, якщо вимогу не буде виконано.
Якщо погроза насильства або саме насильство були застосовані з метою заволодіння майном потерпілого в момент нападу, але у зв’язку з відсутністю у нього майна винна особа пред’явила вимогу передати його в майбутньому, такі дії належить кваліфікувати залежно від характеру погроз чи насильства як розбій чи як замах на грабіж та за відповідною частиною ст. 189 КК (за наявності складу злочину).
Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці. Реалізація таких погроз під час вимагання не охоплюється ст. 189 КК. Якщо самі по собі такі дії утворюють склад злочину (наприклад, передбаченого статями 163 чи 168 КК), то вони підлягають окремій кваліфікації.
Погроза пошкодити чи знищити майно має місце лише тоді, коли вона стосується майна, що належить потерпілому чи його близьким родичам, або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною. Умисне знищення або пошкодження такого майна під час вимагання повністю охоплюється ч. 2, 3 або 4 ст. 189 КК, крім випадків його знищення чи пошкодження шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, яке за наявності до того підстав додатково кваліфікується за ч. 2 ст. 194 КК.
Вимога виконати (не виконати) зобов’язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов’язання, або зобов’язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов’язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру, які ним не передбачені, належить кваліфікувати як вимагання.
Не є вимаганням (ст. 189 КК) примушування особи до оплати (вимоги оплати) наданих їй за угодою чи домовленістю послуг, наприклад: з перевезення особи чи майна, оплати переданого особі майна чи виконаних на її користь робіт тощо. Такі дії за наявності для того підстав мають кваліфікуватись як примушування до виконання цивільно-правового зобов’язання.
Вимагання є закінченим злочином з моменту пред’явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети (формальний склад).
Суб’єкт вимагання – фізична осудна особа, котра досягла 14-річного віку.
Із суб’єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Водночас винний має на меті незаконно одержати чуже майно, право на нього чи домогтися вчинення потерпілим дій майнового характеру.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 189 КК) є вчинення вимагання:
1) повторно;
2) за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 КК);
3) службовою особою з використанням свого службового становища;
4) із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Зокрема, якщо винна особа при вимаганні погрожувала потерпілому позбавленням життя або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, то її дії за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК. При цьому погроза вчинити вбивство, висловлена під час вимагання, повністю охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 189 КК і додаткової кваліфікації за статтею 129 КК не потребує;
5) із пошкодженням або знищенням майна;
6) що завдало значної шкоди потерпілому.
Особливо кваліфікуючі ознаки злочину – це вимагання:
1) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи (зміст такого насильства при вимаганні та розбої є ідентичним);
2) що завдало майнової шкоди у великих розмірах (ч. 3 ст. 189 КК);
3) яке завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах;
4) учинене організованою групою;
5) поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (ч. 4 ст. 189 КК).
Про значення деяких кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак вимагання див. примітку до ст. 185 КК.
