82. Злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також військового обліку та підготовки військовозобов’язаних: кримінально-правова характеристика та види (ст.Ст. 335–337 кк України).

Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (ст. 335 КК України).

Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч.2 ст. 17 Конституції покладаються найважливіші функції:оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Об'єктивна сторона виявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу шляхом як дії, так і бездіяльності.

Ухилення від строкової військової служби військової служби за призовом осіб офіцерського складу шляхом бездіяльності має місце у випадку, коли особа, яка отримала повідомлення (повістку) про призов, не з'являється без поважних причин до призовного пункту в строки, вказані в повідомленні.

Поважними причинами неявки відповідно до п. 11 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» є:

1) хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто прибути у відповідний пункт;

2) смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

3) перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавили призовника можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк.

Ухилення від строкової військової служби шляхом дії може полягати в заподіянні собі тілесного ушкодження, симуляції хвороби, підкупі працівників військкомату тощо.

При бездіяльності закінченим злочин вважається з моменту неприбуття у зазначений у призовному документі час до призовного пункту, а при дії – з моменту, коли призовнику вдалося незаконно звільнитися від призову на строкову службу, військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

Суб'єктивна сторона – прямий умисел: особа знає про призов, але не бажає виконувати свій обов'язок.

Суб'єкт злочину – спеціальний: придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

громадянин України чоловічої статі, який на момент відправки до військової частини досяг 18-річного віку і призовною комісією визнаний за станом здоров'я придатним до військової служби.

Не є суб'єктами розглядуваного злочину особи:

1) які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

2) які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

3) які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

4) батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

5) які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

6) які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

7) яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

8) особи жіночої статі.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка – протягом дії відстрочки.

Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України).

Мобілізація – це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань – на організацію і штати воєнного часу. Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проводитися відкрито чи приховано і може бути загальною або частковою, а також цільовою (ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)

Об'єкт цього злочину, а також його об'єктивна і суб'єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335. Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез'явленні суб'єкта не обов'язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої «броні»).

Суб’єктом злочину є військовозобов’язаний (як чоловічої, так і жіночої статті), який знаходиться в запасі і який підпадає за всіма ознаками (віком, статтю, місцем проживання тощо) під дію відповідного рішення про мобілізацію, а також особа, що підлягає за мобілізацією призову на військову службу і отримав мобілізаційне посвідчення.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а отже, не є суб’єктами злочину, військовозобов'язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2) визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) чоловіки, на утриманні яких перебувають чотири і більше дітей віком до 16 років;

4) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

5) зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

6) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

7) інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період чи у разі проведення цільової мобілізації (ст. 336-1 КК України)

Об'єктом злочину є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності служби цивільного захисту порядок її комплектування в особливий період чи у разі проведення цільової мобілізації.

Об’єктивна сторона даного складу злочину полягає в ухиленні від проходження служби цивільного захисту як шляхом дії, так і бездіяльності.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Сили цивільного захисту - аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Обов’язковою ознакою даного складу злочину є час особливий період або час цільової мобілізації.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

З метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час може проводитися цільова мобілізація.

Суб'єктивна сторона – прямий умисел: особа знає про обов’язок проходження служби цивільного захисту, але не бажає виконувати свій обов'язок.

Суб'єкт злочину – спеціальний: особа, зобов’язана проходити службу цивільного захисту в особливий період чи у разі проведення цільової мобілізації, тобто особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту – громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до Положення спеціальні звання.

Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337 КК України).

Об'єктом злочину є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.

З об'єктивної сторони злочин може мати дві форми:

1) ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом (ч.1 ст. 337);

2) ухилення від навчальних (перевірних) або спеціальних зборів (ч.2 ст. 337).

Навчальні (або перевірочні) збори мають на меті перевірку військової підготовки військовозобов’язаних, підвищення її рівня. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов’язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу. Військовозобов'язані (крім резервістів) у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних (крім резервістів) у запасі не може перевищувати 10 місяців. При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах.

Спеціальні збори призначаються у разі прийняття Президентом України схваленого ВРУ рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації на термін не більше 2 місяців

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин непостановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до військового комісаріату без поважних причин.

Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Про поважні причини такого нез'явлення див. коментар до ст. 335.

Із суб’єктивної сторони – прямий умисел.

Суб’єктом злочину є лише військовозобов’язані Збройних Сил України, інших утворених згідно з чинним законодавством формувань.